Проблемні завдання для самостійної роботи.

1. Які суттєві ознаки логічно коректних міркувань Ви знаєте?

2. Чому закони логіки мають загальнолюдський характер?

3. Яку рису логічно правильного мислення і як саме забезпечує закон тотожності?

4. Які обставини сприяють, а які стоять на перешкоді дотриманню вимог закону тотожності?

5. До яких помилок призводить порушення закону тотожності?

6. Які Ви знаєте наслідки, що випливають з закону суперечності?

7. Між якими видами суджень діє закон суперечності?

8. Між якими видами суджень діє закон виключеного третього?

9. Від чого застерігає нас закон суперечності?

10. Чим відрізняється закон суперечності від закону виключеного третього?

11. До яких помилок призводить порушення закону виключеного третього?

12. В чому полягає гуманістичний зміст закону достатньої підстави?

13. До яких помилок призводить порушення закону достатньої підстави?

Рекомендована література.

1. Павлов В.І. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.

2. Конверський А. Є. Логіка. – К.: Центр учб.літератури, 2008.

3. Івін О. А. Логіка. – К.: Артек, 1996.

4. Тофтул М.Г. Логіка. К.: Академія, 2008.

5. Петров Ю. А. Культура мышления. – М.: МГУ, 1990.

Тема3. Логічний аналіз понять. План.

1. Принципи відношення іменування.

2. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття.

3. Типи відношень між поняттями.

4. Логічні операції над обсягом понять.

5. Логічні операції над змістом понять.

Методичні поради.

В першому питанні слід, перш за все, розглянути предметне (денотат) та смислове значення, від яких залежить точність та ясність імен. Далі слід охарактеризувати принципи, які регулюють відношення іменування, тобто відношення між іменем та його денотатом (принцип предметності, однозначності та взаємозамінюваності). Аналізуючи дані принципи, потрібно на конкретних прикладах показати, до яких помилок призводить їх порушення. При аналізі принципу взаємозамінюваності слід звернути увагу на інтенсіональний та екстенсіональний контексти та важливість їх врахування в логіці.

В другому питанні потрібно зупинитись на таких аспектах поняття, як його зміст і обсяг. Потрібно показати, чому в логіці обов’язково потрібно враховувати дані аспекти. Далі потрібно розяснити закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття а також значення цього закону в аналізі відношень між поняттями та у логічних операціях обмеження та узагальнення понять. Потрібно також показати механізм збільшення-зменшення обсягу поняття і відповідно – змісту.

В третьому питанні потрібно розглянути порівнянні та непорівнянні поняття. Далі слід зазначити, що певні відношення можна встановити лише між порівнянними поняттями. Відтак, розглянути типи сумісності (відношення тотожності, підпорядкування та часткового збігу) і типи несумісності (відношення співпідпорядкування, суперечності та протилежності) між поняттями. Дані відношення слід демонструвати за допомогою кругів Ейлера. Слід також мати на увазі, що втановлюються відношення між обсягами понять.

Розглядаючи четверте питання, перш за все аналізуємо такі логчні операції, як обмеження та узагальнення. Тут потрібно зясувати, чим відрізняється відношення рід-вид від відношення частини-цілого. Далі аналізуємо такі логічні операції над обсягом понять, як поділ і його види (поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ та класифікація). Тут потрібно також вказати на значення цих логічних операцій для наукового пізнання та фахової діяльності.

В пятому питанні аналізуємо логічні операції над змістом понять. До них відноситься операція визначення понять. Розглядаємо види визначень (реальне, номінальне, визначення через найближчий рід і видову ознаку, атрибутивно-реляційне, генетичне, операційне, аксіоматичне). Далі слідрозглянути правила, якими регулюється побудова визначень, та помилки, які допускають при побудові визначень.