1. З'ясовують питання, що собою являє продукція підпри­ємств і показники, якими визначається її обсяг. Відомо:

а) орендні підприємства виробляють два види продукції ро­слинницьку і тваринницьку; б) обсяг продукції по кожному про­дукту обліковують у натуральному виразі, а в цілому  по вар­тості у порівнянних фактичних цінах. Виходячи з поставленого завдання, вивчення загального обсягу виробництва продукції, в програму спостереження включають дані про виробництво не окремих видів продукції, а всієї продукції у грошовому виразі, тобто в карбованцях. Щоб мати можливість зіставлення обсягів виробництва продукції по спостережуваних підприємствах, вар­тість продукції беруть не в фактичних, а у порівнянних цінах .

2. З'ясовують основні фактори, які визначають обсяг вироб­ництва продукції. Теоретично відомо, що основними факторами виробництва у сільському господарстві є земля, трудові ресур­си, основні засоби виробництва, добрива і корми.

Отже, у програму спостереження включають показники об­сягу зазначених факторів: 1) площа сільськогосподарських угідь, га; 2) площа орних земель, га; 3) середньорічна чисель­ність працівників підприємства, чол.; 4) витрати на добрива, грн.; 5) витрати на використані корми, грн.; 6) бал оцінки якос­ті землі.

3. Вирішують питання про порядок запису в програмі спо­стереження обраних показників. Із метою зручності проведення обстеження розташовують показники відповідно до послідовнос­ті їх наведення у формах звітності: вказують номери сторінок, рядків, граф, де записані ці дані. формуляр статистичного спостереження, в який записують значення ознак по кожному орендному підпри­ємству.

4. Заносять у формуляр значення ознак до прону­мерованих рядків (граф) у тій послідовності, в якій вони вказані у програмі спостереження:

5. Здійснюють статистичне спостереження, а саме заносять у фішки значення перелічених у програмі ознак по кожному підприємству.

6. Проводять контроль одержаної інформації (способи конт­ролю матеріалів спостереження будуть розглянуті далі).

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Організаційний план статистичного спостереження  це складова частина загального плану спостереження, в якій викладено порядок його організації і проведення. У ньому да­ються роз'яснення програмно-методологічних і організаційних питань. До перших належать формулювання мети і завдань спостереження, визначення його об'єкта і одиниці, розробка програми. До організаційних питань належать: фіксація місця, часу і строків спостереження, вказівка на те, хто його про­водить, як воно проводиться і як здійснюється постачання ста­тистичними формулярами осіб, які виконують спостереження, способи доставки заповнених формулярів у відповідні статис­тичні органи. Сюди відносять також ряд специфічних підготов­чих робіт, зокрема таких, як підбір та навчання кадрів, що за­лучаються до проведення спостереження, підготовка графічного матеріалу та ін.

В організаційному плані статистичного спостереження кон­кретизуються права і обов'язки окремих установ і організацій, які беруть участь у заходах спостереження.

При плануванні спостереження насамперед визначають ор­гани спостереження  організаторів і виконавців робіт; і також права і обов'язки кожного співвиконавця.

Програму і план статистичного спостереження розробля­ють органи державної статистики на рівні Міністерства статис­тики України. Низові органи державної статистики переважно виконують роботу по збору статистичних даних, їх первинному контролю і зведенню по певній програмі.

У плані вказують строк проведення спостереження, тобто час початку і закінчення збирання зведень. Цей час не­можна ототожнювати з часом спостереження, тобто часом, до якого належать зведення. Статистичні показники характери­зують досліджуване явище або за певний період, або на певний момент часу. Наприклад, дані про кількість виробленої продук­ції можна взяти тільки за період (день, декаду, місяць, квартал, рік), а показники поголів'я худоби або запасів матеріальних цін­ностей можуть бути представлені на певний момент часу (на початок місяця, на початок кварталу, на початок або кінець ро­ку і т. ін.).

У плані має бути точно визначена територія, на якій здій­снюється спостереження, а також особи і організації, відпові­дальні за проведення підготовчих робіт, збір, перевірку і оброб­ку інформації по окремих ділянках території.

Серед організаційних питань значне місце у плані відводять проведенню підготовчих робіт. Насамперед треба скласти спи­сок звітних одиниць, тобто тих, які будуть обстежені. Цей список (колективних підприємств, держгоспів, орендних підпри­ємств і т. ін.) необхідний для перевірки повноти зведень, що надходять, а також визначення обсягу робіт і розрахунку необ­хідної кількості робітників для проведення статистичного спо­стереження.

Важливим підготовчим заходом є розрахунок потреби в ка­драх для проведення спостереження, їх добір та інструктаж. Необхідно заздалегідь віддрукувати і розіслати бланки докумен­тів та інструкції щодо їх заповнення. Інструктаж вважається од­нією з найважливіших підготовчих робіт статистичного спосте­реження. Успіх проведення останнього багато в чому залежить від рівня підготовленості кадрів.

При підготовці складних статистичних спостережень, як правило, в плані передбачається проведення пробних спостере­жень з метою перевірки на практиці проекту плану і програми основного спостереження. Матеріали таких пробних спостере­жень використовують для уточнення, доповнення і конкретиза­ції програми і плану спостереження, а також інструкцій.

Серед підготовчих робіт чільне місце повинне належати (особливо це стосується перепису населення) пропаганді спо­стереження серед населення. Засоби масової інформації повинні вести роз'яснювальну роботу щодо завдань і мети спостережен­ня, що значною мірою сприятиме підвищенню ефективності ви­рішення планово-організаційних питань спостереження. Роз'яс­нювальна робота про мету і завдання проведення спостережен­ня здійснюється через пресу, радіо, телебачення та інші засоби масової інформації.

Таким чином, організаційний план статистичного спостере­ження передбачає: визначення часу спостереження, часу і міс­ця його проведення, порядок передачі матеріалів спостережен­ня, комплекс підготовчих робіт, заходи, що забезпечують точ­ність (вірогідність) статистичних даних. Кожній з названих ви­ще категорій і етапів статистичного спостереження можна дати такі визначення.

Час спостереження  це момент або період часу, якого стосується статистична інформація (дані). Наприклад, інформа­цію про виробництво сільськогосподарської продукції збирають за певний період часу  день, декаду, місяць, квартал, рік.

Перепис населення передбачає належність даних до певно­го (критичного) моменту часу. Так, критичним моментом пере­пису населення є 24 години у ніч з II на 12 січня .

Час проведення спостереження, як правило, не збіга­ється з часом спостереження. Наприклад, перепис населення здійснювався протягом восьми днів  з 12 до 19 січня.

Місце проведення спостереження вибирають, виходячи зі способу спостереження і особливостей об'єкта спостережен­ня. Так, інформацію про виробництво продукції сільськогоспо­дарським підприємством реєструють у бухгалтерії господарства, а при перепису населення  вдома, у поїздах, на вокзалах тощо.

Органами спостереження можуть бути різні установи системи державної статистики, відомства, підприємства і гро­мадські організації. Серед них визначають організатоpa (уста­нова системи державної статистики) і виконавця. Права і обов'­язки кожного учасника статистичного спостереження повинні бути чітко визначеними.

Органи державної статистики повинні не тільки організову­вати проведення статистичного спостереження, а й ретельно перевіряти точність одержаних результатів при його здійсненні. Перевірка вірогідності даних  найважливіша умова успішної роботи у справі спостереження. Щоб забезпечити вірогідність даних, необхідно повсякденно, систематично контролювати, чи вірно зрозумілі і застосову­ються статистичні програми та інст­рукції, чи забезпечується повнота одержаних зведень, правиль­ність даних бухгалтерського і оперативного обліку.

У процесі здійснення спостереження можуть бути допущені помилки, їх називають помилками спостереження. Види і при­рода виникнення таких помилок будуть розглянуті далі.