5. Статистичні ряди розподілу, їх виді складові елементи

Маючи дані статистичного спостереження, що характеризу­ють ті чи інші явища, перш за все необхідно їх впорядкува­ти, тобто надати характер системності.

Англійський статистик І.Дж. Рейхман з приводу невпоряд­кованих сукупностей образно сказав, що зіткнутися з масою не­узагальнених даних рівнозначно ситуації, коли людину кидають у лісових хащах без компаса. Що ж собою являє систематиза­ція статистичних даних у вигляді рядів розподілу?

Статистичний ряд розподілу  це впорядковані статис­тичні сукупності. Найпростішим видом статистичного ряду роз­поділу є ранжирований ряд, тобто ряд чисел, що знаходиться в порядку зростання або спадання варіюючої ознаки. Такий ряд не дозволяє судити про закономірності, закладені в розподіле­них даних: біля якої величини групується більшість показників, які є відхилення від цієї величини, яка загальна картина роз­поділу. Із цією метою групують дані, показуючи, як часто зус­трічаються .окремі спостереження в загальному їх числі.

Розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісного виразу, називається атрибутивним рядом (напри­клад, розподіл виду тварин за породним складом).

Ряди розподілу одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз, називаються варіаційними рядами. У та­ких рядах значення ознаки знаходяться в порядку зростання чи спадання.

У варіаційному ряду розподілу розрізняють два елементи: варіанта і частота. Варіанта  це окреме значення групуваль­ної ознаки, частота  число, яке показує, скільки разів зустрі­чається кожна варіанта. У математичній статистиці обчислю­ється ще один елемент варіаційного ряду  частість. Остання визначається як відношення частоти випадків даного інтервалу до загальної суми частот. Частість визначається в частках оди­ниці, процентах (%), проміле (%о).

Таким чином, варіаційний ряд розподілу  це ряд, в якому варіанти знаходяться в порядку зростання або спадання, вказані їх частоти або частості. Варіаційні ряди бувають: диск­ретні (перервні) і інтервальні (безперервні).

Дискретні варіаційні ряди  це такі ряди розподілу, в яких варіанта як величина кількісної ознаки може приймати тільки певне значення. Варіанти різняться між собою на одну чи кілька одиниць.

Так, кількість приплоду свиней може виражатися тільки од­ним певним числом (6, 10, 12 і т. д.). Прикладом дискретного варіаційного ряду може бути розподіл свиноматок за кількістю одержаного приплоду (табл. 3.4).

Інтервальні (безперервні) варіаційні ряди  такі ря­ди розподілу, в яких значення варіанти дано у вигляді інтер­валів, тобто значення ознак можуть відрізнятися одне від одно­го на скільки завгодно малу величину. При побудові варіацій­ного ряду безперервної ознаки неможливо вказати кожне зна­чення варіанти, тому сукупність розподіляється за інтерва­лами. Останні можуть бути рівні і нерівні. Для кожного з них вка­зуються частоти або частості (табл. 3.5).

Таблиця 3.4. Дискретний ряд розподілу свиноматок за виходом приплоду на одну свиноматку

Одержано при­плоду від свино­матки, гол. (xi)	Кількість сви­номаток, гол. (ni)
6 7	16 10
8	8
9	10
10 11	12 16
12	3
Всього	75

Таблиця 3.5. Інтервальний ряд розподілу господарств за урожайністю зернових

Урожайність, ц/га (xi)	Кількість гос­подарств (ni)	% до підсумку (ni)
2025	3	7,5
2530	9	22,5
3035	16	40
3540	8	20
4045	4	10
Всього	40	100