2. Програма статистичного спостережен­ня

Програма статистичного спостереження являє собою пере­лік питань, на які треба одержати відповіді в процесі збирання статистичних зведень щодо кожної досліджуваної одиниці. Один і той самий об'єкт може бути обстежений з різних боків. Тому склад і зміст питань програми спостереження залежить â³ä завдань дослідження і особливостей об'єкта. Вона повинна охоплювати широке і повне коло відомостей. Чим ширша про­грама, тим повніше висвітлюється досліджуване явище. Проте в неї не слід включати зайвих питань, які могли б ускладнити і розтягнути термін розробки даних. У той же час не слід скла­дати програму надто вузько, адже в дослідження можуть не по­трапити важливі питання.

При складанні програми велике значення має чітке форму­лювання питань, оскільки у більшості статистичних спостере­жень це складна і трудомістка робота, у виконанні якої беруть участь десятки і навіть сотні тисяч (при перепису населення) чоловік. Поставлені питання мають бути однаково зрозумілими для всіх.

Відповіді на питання програми спостереження записують у документ особливої форми  статистичний формуляр. Він являє собою первинний документ, в якому фіксують відповіді на питання програми по кожній з одиниць сукупності, це носій первинної інформації. Формуляри мають різні назви: форма первинного обліку або звітності, акт, бланк, табель, картка (фішка), анкета, опитувальний листок. Для всіх перелічених ви­дів формулярів характерні деякі обов'язкові елементи: змістовна частина, яка включає перелік питань програми, зведена графа або декілька граф для запису відповідей і шифрів (кодів) відпо­відей, титульна і адресна частини. На титульній сторінці запи­сується назва статистичного спостереження (наприклад, “Пере­пис худоби в приватному секторі”), назва організації, яка про­водить спостереження, а також зазначається, ким і коли зат­верджено формуляр або статистичне спостереження.

В адресну частину записують адресу обстежуваних (опиту­ваних) одиниць спостереження. Крім того, у формах статистич­ної звітності вказується, коли і куди треба надсилати одержану інформацію. Правильність даних обстеження стверджується під­писами відповідальних осіб.

У практиці статистичного спостереження застосовують фо­рмуляри двох видів: картковий і списковий.

Картковим (або індивідуальним) називається статистич­ний бланк (фішка), який містить дані лише про одну одиницю спостереження. Загальна кількість карток повинна дорівнювати кількості одиниць досліджуваної сукупності. Списковий фор­муляр  це статистичний бланк, в якому реєструються відо­мості по кількох одиницях спостереження. Наприклад, при пе­репису населення 1970 р. списковий формуляр було розрахова­но на реєстрацію у ньому зведень по шести особах, при пере­пису населення у 1989 р.  по двох.

Формуляри-картки зручні для ручної обробки занесених в них даних, але потребують значно більших трудових і матері­альних витрат, ніж формуляри-списки. Останні економічніші і зручніші для машинної обробки і контролю даних. Карткові формуляри використовуються при складанні звітів підприємств і закладів, які потребують широкої програми статистичного спо­стереження.

Спискові формуляри частіше використовуються при періо­дичних спостереженнях. Прикладом такого формуляра може бу­ти переписний лист перепису населення 1989 р.

Конструкція статистичних формулярів зумовлюється знач­ною мірою впливом з боку технічних засобів обробки інформа­ції. Це знаходить свій прояв у тому, що формуляри статистич­ного спостереження у деяких випадках виступають одночасно і безпосередніми носіями інформації при введенні їх в ЕОМ. Са­ме за таких умов вирішується питання безперервної технології автоматизації статистичних робіт, коли первинна інформація за­носиться в автоматизований банк даних (АБД) за допомогою перфострічок, магнітних стрічок, магнітних дисків і по каналах зв'язку, які з'єднують обчислювальні центри підприємств і дер­жавної статистики.

Вплив автоматизованої системи обробки статистичної ін­формації на конструкцію формулярів знаходить прояв у тому, що відповіді в них розташовані у зручному для шифрування (кодування) порядку.

Ефективність виконання розробленої програми спостере­жень значною мірою зумовлюється якістю інструктивного ма­теріалу. Для цього складають інструкцію (інколи її називають Статистичною інструкцією, або Доповідною інструкцією).

Інструкція  це документ, який пояснює питання програ­ми статистичного спостереження, його мету, порядок заповнен­ня статистичного формуляра і частково організаційні питання. Інструкція є одним з найважливіших документів спостережен­ня. Вона може містити вказівки відносно тих питань, які вини­кають у процесі проведення спостереження: об'єкт і одиниця спостереження, час і строки проведення, критичний момент спостереження і т. ін.

У багатьох випадках необхідні додаткові пояснення того, як правильно розуміти дане питання і як вірно записати відповідь на нього. Як правило, інструкції пишуть для осіб, які здійсню­ють перепис або заповнюють форми статистичної звітності. Во­ни дуже важливі для забезпечення однакового розуміння питан­ня у всіх спірних і сумнівних випадках. Наприклад, при остан­ньому перепису населення (1989 р.) ставилось запитання “наці­ональність”. Для запису відповіді особам, які здійснювали пере­пис, треба було дати певні вказівки, щоб запобігти різнобою у відповідях. Для цього були дані інструкції, де вказувалося: “За­писується національність, котру вказує сам опитуваний. Націо­нальність дітей визначається батьками. Лише в тих сім'ях, де батько і мати належать до різних національностей і батьки ут­руднюються самі визначити національність дітей, слід надати перевагу національності матері”. Таке уточнення порядку запи­сів на запитання перепису дає придатний для обробки первин­ний матеріал.

Відсутність в інструкції тлумачень певного питання призве­де до того, що кожна особа (лічильник) буде розуміти запитан­ня по-своєму, внаслідок чого зібрані матеріали зовсім знеціняться.

Вказівки інструкції повинні бути конкретні й чіткі, а текст стислим і лаконічним. Інструкції до форм статистичної звітності здебільшого друкуються на самій формі документа.

Отже, головне призначення інструкції полягає у поясненні змісту питань програми, як треба давати на них відповіді і за­повнювати формуляр. Найбільш типові ситуації повинні розгля­датися на прикладі.

Слід зазначити, що методологія розробки програми статис­тичного спостереження в останні 20 років зазнала досить знач­них змін у зв'язку з функціонуванням автоматизованої системи державної статистики (АСДС), яка зумовила створення автома­тизованих банків даних (АБД). Наявність останніх дала змогу запровадити в галузь сільського господарства (як і в інші галузі матеріального виробництва) регістрову форму статистичного спостереження, яка полягає у створенні регістра, або автомати­зованої картотеки сукупності одиниць статистичного спостере­ження певного типу. Перехід до автоматизованої статистичної інформаційної системи (АСІС) створює широкі можливості удо­сконалення програми спостереження, а саме: відбувається об'­єднання інформаційних баз державної статистики, галузевих і регіональних органів управління, підприємств, об'єднань та ін­ших ланок управління.

Наведемо приклад розробки програми і проведення статис­тичного спостереження.

Проводиться статистичне спостереження результатів робо­ти за господарський рік орендних підприємств району. Постав­лено завдання вивчити загальне виробництво продукції оренд­ними підприємствами і його зв'язок з основними факторами ви­робництва. По кожному підприємству є дані річних звітів і якіс­ної оцінки землі.

Розробити програму, провести статистичне спостереження і здійснити контроль даних.

Розглянемо послідовність виконання поставленого завдання за наступними етапами.