6. Статистичні таблиці, їх види і правила оформлення

Результати обробки статистичних даних оформляють у ви­гляді статистичних таблиць. Статистична таблиця  це фор­ма раціонального і наочного викладення цифрових характерис­тик досліджуваних явищ і їх складових частин. За допомогою інформації у вигляді зведених статистичних таблиць створюєть­ся можливість характеристики явищ з погляду їх розміру, струк-

тури і динаміки розвитку. А стислість і наочність форм зобра­ження даних у таблиці зумовлюють їх сприймання, розуміння і аналіз. Адже таблична форма дозволяє викласти матеріал най­більш зручно, компактно, наочно і раціонально.

До складових статистичної таблиці належать вертикальні графи, горизонтальні рядки, які, перетинаючись, утворюють клі­тини, а також відповідні заголовки. У сукупності зазначені еле­менти форми таблиці утворюють її макет (рис. 3.1).

Статистична таблиця має загальний і внутрішні заголовки. Перший з них у стислій формі відображує зміст таблиці. Ос­танні  пояснюють змістовне навантаження відповідних рядків і граф.

Основними елементами статистичної таблиці є підмет і при­судок.

Підметом таблиці є одиниці статистичної сукупності, або їх групи, які характеризуються показниками. Присудок таблиці  це система показників, які характеризують підмет.

Залежно від побудови (розробки) підмета статистичні таб­лиці поділяють на три групи: прості, групові, комбінаційні.

1. Таблиця проста, або перелікова, містить зведені показ­ники щодо переліку одиниць спостереження, переліку хроноло­гічних дат або територіальних підрозділів. Відповідно їх назива­ють таблицями простими, або переліковими, хронологічними, або територіальними. Отже, в підметі простої таблиці перелічують­ся одиниці сукупності (господарства, виробничі підрозділи, види продукції тощо) або одиниці часу (роки, квартали, місяці тощо).

тури і динаміки розвитку. А стислість і наочність форм зобра­ження даних у таблиці зумовлюють їх сприймання, розуміння і аналіз. Адже таблична форма дозволяє викласти матеріал най­більш зручно, компактно, наочно і раціонально.

Таблиця 3.6. Групування господарств за розміром посівної площі зернових культур

Групи господарств зз розміром посівноі площі	Кількість господарств	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га
1  до 500 11  500  700 III  700  900 IV  900  1100 V  понад 1100 Всього	3 5 16 4 3 31	460 680 810 1030 1270	36,3 39,6 43.8 50.6 53.2

2. Таблиця групова містить зведення про сукупність, розчленовану на окремі групи за однією ознакою. При цьому кожна група може бути охарактеризована рядом показників (табл. 3.6).

3. Таблиця комбінаційна  у підметі такої таблиці міс­тяться групи за двома і більше ознаками (табл. 3.7).

Статистичні таблиці можуть бути побудовані за принци­пом розробки їх присудка, а саме: з простою розробкою при­судка та із складною розробкою присудка. У таблиці з простою розроб­кою присудка показники, які характеризують підмет, не пов'я­зані між собою (табл. 3.6), а у таблиці із складною роз­робкою присудка такі показники пов'язані між собою (табл. 3.7).

Вид статистичної таблиці залежить не від розробки присуд­ка, а від побудови підмета.

При побудові комбінаційних таблиць найчастіше використо­вують комбінаційне групування за 2-3 ознаками. Якщо виділяти

Таблиця 3.7. Вплив якості грунту і кількості внесених добрив на урожайність зернових культур

Показники	Групи господарств за якістю грунту, балів
	І-до 50		5070			IIIпонад 70
	Підгрупи господарств за кількістю внесених мінеральних добрив, ц діючої речовини
	до 2,5	понад 2,5		до 2,5	понад 2,5		до 2,5	Понад 2,5
Кількість госпо­дарств у групі	3	6		4	7		6	3
Урожайність, ц/га	32,7	39,6		40,2	43,44		45,0	52,6

Для досягнення найбільшої виразності статистичної таб­лиці необхідно при її оформленні дотримуватися певних пра­вил. Роз­глянемо їх.

1. Форма статистичної таблиці повинна бути узгоджена із раніше існуючими таблицями для забезпечення можливості по­рівняння даних за ряд відрізків часу.

2. Назва таблиці (загальний заголовок) повинна коротко і точно характеризувати основний її зміст. Ця вимога рівною мі­рою стосується і назв підмета та присудка таблиці. Якщо за­гальний заголовок недостатньо докладно сформульований, то можна зробити примітки до нього (див. табл. 18).

3. У таблиці (в загальній назві або в назвах підмета і при­судка) повинно бути вказано, якої території або якого періоду чи моменту часу стосуються наведені дані, а також характер цих даних (фактичні, нормативні, розрахункові і т.д.).

4. Показники таблиці повинні мати одиниці виміру. Якщо для всіх показників використовується одна одиниця виміру, її пишуть наприкінці заголовка таблиці, а якщо їх кілька  в кін­ці рядків або граф.

5. Усі числові значення даного показника зазначаються з однаковою точністю.

6. Якщо кількість показників підмета і присудка таблиці до­сить велика, то їх нумерують. При цьому графи, які містять пе­релік об'єктів або їх груп, позначають великими літерами алфа­віту, а графи з показниками присудка  арабськими цифрами.

7. У кожній клітині таблиці слід писати відповідне число або умовні знаки, які мають таке значення: ... (три крапки)  відсутність даних, або робиться запис “немає зведень”;  (тире)  замість нульового значення або якщо числове значення не має логічного змісту чи неможливе зовсім; число 0,0 ставиться у тих випадках, коли величина показника не перевищує 0,05.

8. Таблиця повинна бути замкненою, тобто мати підсумки (в цілому по групах і підгрупах).

9. Якщо по тексту зустрічаються дві і більше таблиць, їх ну­мерують арабськими цифрами. Номер таблиці ставиться перед її назвою, слово “Таблиця” і знак “¹” не пишуть (наприклад, 6. Вплив якості грунту на урожайність зернових культур).

При необхідності до таблиці дають примітки і зноски. При­мітки даються у випадках необхідності додаткових пояснень що­до показників таблиці. У зносках вказують джерела зведень, на­ведених у таблиці, уточнюють дату тощо.

Грамотно складена статистична таблиця є важливим засо­бом викладення обробленого статистичного матеріалу і його аналізу.

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

Завдання 1. Побудувати атрибутивний ряд розподілу господарств за породою свиней (за даними табл.3.8)

Таблиця 3.8.Вихідні дані 10%-ої випадкової вибірки господарств

№ господарства	Кільксть працівників	Поголів”я свиней на відгодівлі	Порода свиней	Кормодні свиней на відгодівлі	Приріст свиней,ц
1	10	50	Біла велика	5000	25
2	18	30	Біла велика	3300	17
3	18	30	Біла велика	3000	16
4	11	40	Біла степова	4020	15
5	11	50	Ряба степова	5050	18
6	10	40	Ряба степова	4800	16
7	26	60	Біла велика	6000	32
8	14	40	Миргородська	4400	18
9	25	30	Миргородська	3600	15
10	16	60	Біла велика	6060	26
11	14	50	Біла велика	5100	27
12	10	100	Біла степова	10100	40
13	11	50	Ряба степова	5500	19
14	12	80	Ряба степова	8400	30
15	12	30	Біла велика	3300	18
16	18	70	Миргородська	7140	30
17	12	30	Біла велика	6000	25
18	14	40	Біла велика	4400	24
19	16	60	Біла велика	4000	21
20	14	60	Біла степова	6060	25
21	16	80	Ряба степова	8160	30
22	15	70	Миргородська	7070	32
23	13	60	Біла велика	6030	30
24	15	100	Біла велика	11000	56
25	15	70	Біла велика	7035	37
26	17	90	Біла степова	9090	34
27	15	50	Біла велика	5050	27
28	17	40	Біла велика	4020	22
29	13	40	Біла велика	4080	20
30	15	30	Біла велика	3060	15

Виконання завдання 1.

Групувальною ознакою є назва породи свиней. Як видно з умови всього налічується 4 породи. Отже, виділяємо 4 групи, по кожній зних вказуємо кількість господарств (табл.3.9)

Таблиця 3.9. Розподіл господарств за породою свиней

Породою свиней	Кількість господарств
Біла велика	17
Біла степова	4
Ряба степова	5
Миргородська	4
Разом	30

Завдання 2. Побудувати дискретний ряд розподілу господарств за кількістю працівників (за даними табл. 3.8)

Виконання завдання 2. Найменше значення кількості працівників за умовою складає 10 чол. Далі в порядку зростання йдуть такі значення: 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 25, 26. Усіх значень ознаки – 10, отже виділяємо 10 груп і підраховуємо кількість господарств у кожній групі (табл. 3.10).

Таблиця 3.10. Розподіл господарств за кількістю працівників

Кількість працівників	Кількість господарств
10	3
11	3
12	3
13	2
14	4
15	5
16	3
17	2
18	3
25	1
26	1
Разом	30

Завдання 3. Побудувати групування господарств за породою свиней і встановити залежність продуктивності свиней від породи (за даними табл.3.8)

Виконання завдання 3. Ознака породи свиней в даному випадку є факторною, а ознака продуктивності свиней – результативною. Групи виділяємо за факторною ознакою. Для цього можна скористатись рішенням задачі 1 (табл. 3.9). Для визначення середьої продуктивності свиней по кожній групі необхідно поділити приріст свиней (ц) на кількість кормоднів. Отже групова таблиця буде складатись з 5 стовпчиків: 1) порода свиней (групувальна ознака), 2) кількість господарств (частота), 3)кількість кормоднів, 4) приріст свиней, 5) середній добовий приріст 1 гол. свиней (в грамах). Відповідно в табл. 3.11 виділимо вказані стовпчики.

Таблиця 3.11. Залежність продуктивності свиней від породи

Порода свиней	Кількість господарств	Кількість кормоднів	Приріст свиней,ц	Середній добовий приріст 1 гол. Свиней, г
Біла велика	17	86435	438	507
Біла степова	4	29270	114	389
Ряба степова	5	31910	113	354
Миргородська	4	22210	95	427
Разом	30	169825	760	448

Як показують результати групування, найвища продуктивнсть спостерігається у свиней Білої великої породи, а найнижча – породи “Ряба степова”.

Завдання 4. Побудувати ряд розподілу за вихідними даними табл.3.12

Таблиця 3.12. Дані про фондоозброєність праці

Номер підприємства	Вартість основних виробничих засобів на 1 працівника, тис.грн.(Х)
1	88
2	82
3	95
4	75
5	79
6	96
7	90
8	90
9	77
10	84
11	100
12	88
13	89
14	89
15	87
16	96
17	84
18	95
19	91
20	85
21	85
22	92
23	92
24	95
25	87

Виконання завдання 4.

Визначимо кількість груп за формулою Стерджеса (округлювати до цілого числа) :

m = 1+3,32 lqn, (3.1)

де: m – кількість груп, n – кількість одиниць сукупності;

m = 1+3,32lq 25 = 5.

Оскільки групувальна ознака (Х) є неперервною, то варіанти ряду розподілу необхідно подати у вигляді інтервалів.

Визначимо величину інтервалу за формулою:

і = (Хmax – X min)/ m; (3.2)

і = (100-75)/ 5 = 5 (тис.грн.).

Будуємо ряд розподілу в табл.3.13. Перший інтервал починається з нижньої його межі тобто з найменшого значення ознаки (75 тис.грн.). Верхня межа інтервалу буде більшою від нижньої на величину інтервалу : 75+5=80 (тис.грн.). Нижня межа наступного другого інтервалу неперервної ознаки) позначається як верхня межа попереднього інтрвалу тобто 80. При цьому спільна межа суміжних інтервалів включається до попереднього інтервалу. Отже, підприємство з фондоозброєністю 80 тис.грн. відноситься до першої групи.Верхня межа другого інтервалу більша від нижньої на величину інтервалу : 80+5=90 (тис.грн.) і т.д. У другому стовпчику записуємо кількість підприємств,які попадають у відповідний інтервал.

Таблиця 3.13. Розподіл підприємств за рівнем

фондоозброєності праці

Група підприємств за фондоозброєністю праці, тис.грн.	Кількість підприємств
75-80	3
80-85	5
85-90	8
90-95	6
95-100	3
Разом	25

Висновок: як видно з табл.3.13, найбільша кількість підприємств попадає в групу з рівнем фондоозброєності праці 85-90 тис.грн. Ряд розподілу є одновершинним і достатньо симетричним.

Завдання 5. Побудувати аналітичне групування з метою вивчення залежності продуктивності праці (У) від фондоозброєності праці (Х) за вихідними даними табл.3.14, виділивши три рівновеликі групи підприємств.

Таблиця 3.14. Дані про фондоозброєність та продуктивність праці

Номер підприємства	Вартість основних виробничих засобів на 1 працівника, тис.грн.(Х)	Вартість валової продукції на 1 працівника,тис.грн.(У)
1	88	55
2	82	60
3	95	70
4	75	40
5	79	48
6	96	62
7	90	71
8	90	60
9	77	50
10	84	65
11	100	70
12	88	60
13	89	55
14	89	69
15	87	52
16	96	69
17	84	57
18	95	60
19	91	68
20	85	66
21	85	54
22	92	55
23	92	61
24	95	60
25	87	60
Сума	2211	1497

Виконання завдання 5.

За формулою 3.2 визначаємо величину інтервалу: m = (100-75): 3 = 8,3.

Звідси інтервали (тис.грн.): 75-83,3

83,3-91,7

91,7-100

В допоміжній таблиці 3.15 розподілимо підприємства на групи.

Таблиця 3.15 - допоміжна

Номер підпри-ємства	Вартість основних виробничих засобів на 1 працівника, тис.грн.(Х)	Вартість валової продукції на 1 працівника,тис.грн.(У)
Група 1
2	82	60
4	75	40
5	79	48
9	77	50
Сума по гр.1	313	198
Група 2
1	88	55
7	90	71
8	90	60
10	84	65
12	88	60
13	89	65
14	89	69
15	87	52
17	84	57
19	91	68
20	85	66
21	85	54
25	87	60
Сума по гр.2	1137	792
Група 3
3	95	70
6	96	62
11	100	70
16	96	69
18	95	60
22	92	55
23	92	61
24	95	60
Сума по гр.3	761	507
Всього	2211	1497

Обчисливши середні значення ознак, оформляємо результати групування в таблиці 3.16.

Таблиця 3.16.Залежність продуктивності праці від фондоозброєності праці

Група підприємств за фондоозброєністю праці,тис.грн.	Кількість підприємств	Сума по групах, тис.грн.		Середній рівень на 1 працівника
		значень ознаки Х	Значень ознаки У	фондоозброєності праці,тис.грн.	Продуктивності праці,грн.
75-83,3	4	313	198	78,3	49,5
83,3-91,7	13	1137	792	87,5	60,9
91,7-100	8	761	507	95,1	63,4
Разом	25	2211	1497	88,4	59,9

Висновок: залежність між рівнями продуктивності праці та фондоозброєності праці є прямою.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Таблиця 3.17.Вихідні дані 10%-ої випадкової вибірки господарств

№ господарства	Кільксть працівників	Поголів”я свиней на відгодівлі	Порода свиней	Кормодні свиней на відгодівлі	Приріст свиней,ц
1	12	52	Біла степова	4000	20
2	15	33	Ряба степова	3000	15
3	18	30	Біла велика	3000	16
4	11	40	Біла степова	4020	15
5	11	50	Ряба степова	5050	18
6	10	40	Ряба степова	4800	16
7	26	60	Біла велика	6000	32
8	14	40	Миргородська	4400	18
9	25	30	Миргородська	3600	15
10	15	55	Ряба степова	5200	24
11	14	50	Біла велика	5100	27
12	10	100	Біла степова	10100	40
13	11	50	Ряба степова	5500	19
14	12	80	Ряба степова	8400	30
15	12	30	Біла велика	3300	18
16	18	70	Миргородська	7140	30
17	12	30	Біла велика	6000	25
18	14	40	Біла велика	4400	24
19	16	60	Біла велика	4000	21
20	14	60	Біла степова	6060	25
21	16	80	Ряба степова	8160	30
22	15	70	Миргородська	7070	32
23	13	60	Біла велика	6030	30
24	15	100	Біла велика	11000	56
25	15	70	Біла велика	7035	37
26	17	90	Біла степова	9090	34
27	15	50	Біла велика	5050	27
28	17	40	Біла велика	4020	22
29	13	40	Біла велика	4080	20
30	17	32	Миргородська	3500	18

Завдання 1. Побудувати атрибутивний ряд розподілу господарств за породою свиней (за даними табл.3.17)

Завдання 2. Побудувати дискретний ряд розподілу господарств за кількістю працівників (за даними табл. 3.17)

Завдання 3. Побудувати групування господарств за породою свиней і встановити залежність продуктивності свиней від породи (за даними табл.3.17)

Завдання 4. Побудувати аналітичне групування з метою вивчення залежності урожайності зернових (У) від застосування органічних добрив (Х) за вихідними даними табл.3.18, виділивши три рівновеликі групи підприємств.

Таблиця 3.18. Дані про урожайність зернових та внесення органічних добрив

Номер підприємства	Внесено органічних добрив на 1 га, т(Х)	Урожайність зернових культур, ц/га.(У)
1	18	25
2	22	20
3	25	30
4	15	20
5	19	28
6	16	22
7	20	31
8	20	20
9	17	20
10	14	25
11	0	30
12	18	20
13	19	25
14	19	29
15	17	22
16	26	29
17	14	27
18	25	20
19	21	28
20	15	26
21	15	24
22	22	25
23	22	21
24	25	20
25	17	20