- •Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •1.3. Надзвичайні ситуації.
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •2.6. Теорія катастроф.
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 3. Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек” план
- •3.1. Оцінка небезпечних факторів середовища за допомогою органів чуття.
- •3.1.1. Призначення та види аналізаторів.
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів:
- •9) Аналізатори за умов нормального функціонування знаходяться у постійній взаємодії між собою.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5.2. Вісцеральний аналізатор.
- •3.5.3. Тактильний аналізатор.
- •3.5.4. Температурна чутливість.
- •3.5.5. Больова чутливість.
- •3.5.6. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1. Механічні негативні фактори середовища.
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •5.3.1. Природа іонізуючого випромінювання.
- •5.3.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань.
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •5.6. Електромагнітні поля та випромінювання.
- •5.7. Термічні негативні фактори середовища.
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція № 6 Тема: „Небезпечні явища та об’єкти” план
- •6.1. Природні небезпечні явища та стихійні лиха.
- •6.1.1. Тектонічні небезпечні природні явища.
- •6.1.1.1. Виверження вулканів.
- •6.1.1.2. Землетруси.
- •6.1.2. Геологічні небезпечні природні явища.
- •6.1.2.1. Зсуви.
- •6.1.2.3. Снігові лавини.
- •6.1.2.4. Обвали.
- •6.1.2.5. Карст.
- •6.1.2.6. Абразія.
- •6.1.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.1.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.1.4.1. Сильні вітри.
- •6.1.4.2. Сильні снігопади і заметілі.
- •6.1.4.3. Сильні ожеледі і тумани.
- •6.1.4.4. Сильна спека, посуха, суховії.
- •6.1.4.5. Сильні дощі.
- •6.1.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.1.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.1.6.1. Інфекційні захворювання людей.
- •6.1.6.2. Інфекційні захворювання тварин.
- •6.1.6.3. Хвороби сільськогосподарських культур.
- •6.2. Небезпеки техногенного характеру.
- •6.2.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.2.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.2.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.2.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Походження вірусу сніДу.
- •Молекулярна біологія віл.
- •Клінічна картина сніДу.
- •Епідеміологія віл-інфекції.
- •Як запобігти зараженню збудником сніДу.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Теоретичні основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Середовище життєдіяльності людини”
- •Семінарське заняття № 5 Тема: „Негативні фактори середовища життєдіяльності людини”
- •Семінарське заняття № 6 Тема: „Небезпечні явища та об’єкти”
- •Семінарське заняття № 7 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я”
- •Семінарське заняття № 8 Тема: „Безпека харчування”
- •Список літератури
1.2.3. Небезпека.
Невід’ємним чинником життєвого середовища людини також є небезпека:
-
це сукупність факторів, що діють постійно або виникають внаслідок певної ініціюючої події чи певного збігу обставин, які створюють загрозу для життя або благополуччя людей, об’єктів господарства чи навколишнього природного середовища;
-
це негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії (людям, природному середовищу, матеріальним цінностям);
-
це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, речовини або інформації, що може спричинити шкоду;
-
це потенційне джерело шкоди;
-
це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров’ю людини як відразу, так і в майбутньому;
-
фактор ризику для людини.
-
це така ситуація, при якій основні норми і параметри життєдіяльності будуть нижче визначеного рівня безпеки. В цій ситуації можуть бути порушені основні принципи та засоби забезпечення життєдіяльності і виникає надзвичайна ситуація.
Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.
Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє значення її по-своєму. Згідно з висновками експертів ООН, більшість людей пов’язують відчуття небезпеки з буденними проблемами і повсякчасними клопотами, а не ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів. Захист житла, робочого місця, достатку, здоров’я, довкілля — основні проблеми безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від: а) рівня соціального і духовного розвитку особистості; б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.
Небезпеки існують у просторі і часі і реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля. Причинами, через які окремі об’єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об’єктів.
Джерелами небезпек є природні процеси та явища, елементи техногенного середовища, людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.
Квантифікацією небезпек називають введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є ступінь ризику.
Ідентифікація небезпек — це знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків (створення моделей безпеки). При ідентифікації небезпек необхідно виходити з принципу „все впливає на все”, тобто джерелом небезпеки може бути все живе і неживе, а підлягати небезпеці також може все живе і неживе.
Номенклатура небезпек — перелік назв небезпек або термінів, систематизованих за відповідними ознаками (наприклад, за алфавітом). В окремих випадках складаються номенклатура небезпек для окремих об’єктів (підприємств, цехів, професій, місць праці та інше). Номенклатура небезпек налічує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну.
Таксономія небезпек — класифікація та систематизування явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди людині. Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації небезпек: