4.4. Екологічний моніторинг та специфіка екологічних нормативів у зарубіжній практиці управління природокористуванням та природоохоронними процесами

Екологічний моніторинг у більшості країн відзначається широкою розгалуженістю і застосуванням автоматизованих систем контролю і спостережень. У США, наприклад, за завданням Агентства з питань охорони довкілля розроблено дві системи:

1. Загальнонаціональна система контролю повітря для потреб охорони здоров’я, яка містить 23 станції, розміщені по всій території країни для безперервного контролю рівня забруднення атмосфери оксидами сірки, азоту та вуглецю, пилом і вуглеводневими сполуками.

2. Регіональна система, яка передбачає можливість моделювання фізичних і хімічних процесів у атмосфері, результати якого будуть враховані для вироблення стратегії, контролю і оцінки загального забруднення атмосфери. Система має 25 наземних дистанційних станцій, розміщених на околиці Сент-Луїсу (вони контролюють вміст вуглекислого газу,оксиду сірки, метану, сірчистого водню, вуглеводневих сполук, озону та пилу) і три повітряні станції на гелікоптерах, які здійснюють додатковий контроль.

Моніторинг за водним середовищем в США здійснює з 1974 року Національна мережа розрахунків якості води при Геологічній службі. Декілька сотень станцій спостережень за понад 40 фізичними, хімічними та біологічними параметрами водного середовища розташовані в прибережних районах, а також практично у всіх гирлах річок та їх основних притоках. Отримані дані обробляють 90% площі поверхневих вод спеціальним відділом Геологічної служби і надходять до інформаційної системи збору даних про якість водних ресурсів Агентства з питань охорони довкілля під назвою “STORET”. Тут також обробляють дані про 100 тисяч джерел забруднення вод і про наявність очисних споруд, їх завантаженню, про поточні витрати на очистку води, про водоспоживання окремими галузями господарства та ін.

Заслуговує на увагу досвід контролю за якістю поверхневих вод у США. Агентство з питань охорони довкілля разом із Національною системою спостережень. Такий контроль здійснюється на 70 «парних станціях контролю» таким чином, що одна із низ розташована вище за течією річки, а друга нижче від можливого надходження стічних вод у річку. Дані спостережень також надходять до інформаційної системи “STORET”. Станції цієї мережі ведуть спостереження за 50 промисловими районами і 14 – за сільськими. Аналогічно здійснюється контроль за наявність в грунті токсичних речовин.

В Німеччині існує система спостереження за смогом на території понад чотири тисячі квадратних кілометрів. Вона має три організаційні рівні. На першому – здійснюється контроль вмісту в повітрі вуглекислого газу, оксидів сірки, органічних сполук і пилу: мережа охоплює майже всі міські населені пункти пересувними контрольними засобами спостереження. На другому рівні здійснюється заміри концентрації важких металів і аерозолів, які проводять напівавтоматичні контрольні засоби спостережень, розміщені у вузлах метричної сітки з базою 7 км. Тертій рівень забезпечує контроль вмісту в атмосфері вуглекислого газу, оксидів сірки та оксидів азоту за допомогою контрольних засобів спостереження. Такий безперервний контроль на декількох рівнях забезпечує суттєве скорочення витрат енергії, матеріалів і вдосконалення технологічного обладнання, але потребує значних витрат на придбання обладнання і експлуатацію складного вимірювального комплексу.

Ефективним методом метеорологічних вимірів стала лазерна локація, яка дозволяє отримати дані про стан запиленості і газового складу приземного шару атмосфери. Вона є перспективним напрямком оперативного контролю забруднення повітряного басейну великих міст.

Особлива увага в управлінні природокористуванням зарубіжних країн приділяється стандартам і нормативам якості довкілля, які в більшості країн розроблено двох типів:

1)стандарти якості довкілля;

2) стандарти викидів шкідливих речовин у довкілля.

Для повітряного басейну встановлюється:

• ГДК – гранично допустима концентрація шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери;

• ГДВ і ГДС - стандарти на викиди шкідливих речовин в атмосферу та у водне середовище стаціонарними джерелами;

• Стандарти на викиди автотранспортом.

В США Агентством з питань охорони довкілля разом з Національним управлінням з питань освоєння океану та дослідження атмосфери , а також Національного Бюро стандартів було розроблено і впроваджено «Показник нормованого забруднення» (Pollutant Standards Index – PSI), який являє собою комбінований показник щоденного забруднення повітряного басейну. Він відповідає визначеним в США державним стандартам якості атмосфери. Згідно цього показника за рік стан повітряного басейну вважається нормальним, якщо протягом 300 днів не порушуються гранично допустимі норми забруднення або воно не перевищує 100 умовних одиниць. (Табл.4.1). Аналогічно розроблені показники для водного середовища та грунтів.

Для водних ресурсів визначено також:

• показники якості річкової води;

• показники якості морської води;

• показники концентрації чи заборона на наявність особливо небезпечних для здоров’я людини речовин;

• показники якості питної води.

У США для контролю за скидами стічних вод застосовують національні стандарти на якість води та на вміст у стоках токсичних речовин. Додержання стандартів регулюється за допомогою спеціальної системи дозволів на скидання стічних вод. Для стоків муніципальних очисних споруд мінімальним стандартом є подвійне очищення, інший стандарт передбачає впровадження найкращої з існуючих технологій очищення стоків.

Стандарти на скидання стічних вод діють для 40 галузей і 550 підгалузей промисловості. Застосовується п’ять стандартів:

1. Найкраща з існуючих технологій;

2. Найкраща з економічно можливих технологій;

3. Для нових підприємств;

4. На стоки до їх надходження з муніципальних очисних споруд;

5. На стоки для нових підприємств.

У разі, коли технологічні стандарти не сприяють поліпшенню якості води, в штатах встановлюється пріоритетність видів користування водою і для кожного виду за кількома параметрами.

В Канаді стандарт якості повітря передбачає не тільки граничний кількісний показник, але і календарний план його досягнення, а також графік звітності про досягнуті результати. Визначені окремі стандарти по вмісту пилу та озону у поверхневому горизонті (саме вони є провісниками міського смогу) , а також стандарти забруднення при спалюванні сміття і обмеження надходження ртуті на комбінатах кольорової металургії, особливо при використанні поліметалевих руд.

В Японії існує стандарт озеленення. Існує шкала індексів озеленення території.

1 – території, які не мають зелені;

2–4 – ферми, луки, трав’яні газони, поля ,сади;

5 – зарості чагарників і бамбуку;

6 – посадки дерев;

7 – молодий вторинний ліс, який висаджено після вирубки первинного лісу;

8 – старий вторинний ліс;

9 – первинний ліс;

10 – особливо цінний первинний ліс.

Таблиця 4.5

Комбінований показник забруднення повітря в США

(Рівень концентрації забруднення повітря, мкг/ м3
Значення показника	Оцінка забруднення *	Механічні частини (за 24 год.)	Оксиди сірки (за 24 год.)	Чадний газ (за 8 год.)	Фотохімічні окислювачі (за 1 год.)	Оксиди азоту (за 1 год)	Оцінка умов для збереження здоров’я людини
0	-	0	0	0	0	-	Сприятливі
50	-	75	80	5,0	0	-	Помірні
100**	-	260	365	10,0	160	-	Помірні
200	Сигнал тривоги	375	800	17,0	400	1130	Несприятливі; легке погіршення стану людей із серцево-судинними і легеневими захворюваннями
300	Повідомлення населення	825	1600	34,0	800	2260	Надзвичайно несприятливе: значне погіршення стану людей із серцево-судинними і легеневими захворюваннями, поява несприятливих симптомів у здорових
400	Невідкладні заходи	875	2100	46,0	1000	3000	Небезпечні: значне погіршення стану хворих. Літнім людям і хворим рекомендується залишатися дома ті уникати фізичного навантаження. Решті – належить скоротити перебування на повітрі
500	Значна небезпека	1000	2620	57,5	1200	3750	Реєструються випадки передчасної смерті. У здорових людей наявні симптоми нездужання. Всі повинні залишатися вдома при зачинених вікнах і дверях

*Дається, коли один або декілька забруднювачів досягається даної концентрації.

**Показник 100 еквівалентний національним нормативам гранично допустимих концентрацій забруднення повітряного басейну.

Після завершення об’єкту будівництва середній індекс освоєної території повинен бути не нижче 6.

Стандарт затінення, згідно якого сумарний час затінення новобудовою вікон прилеглих будинків не повинен перевищувати 2 години на добу у будь-яку пору року.

Стандарт перешкод для радіохвиль визначається на основі видимості телевізорів: від 5 балів – «дуже добре видно» до 1 балу – «нічого не видно». Об’єкт дістає схвалення, якщо зменшує якість зображення не нижче 3 балів. Якщо якість зображення – нижче від 3 балів, то підприємець зобов’язаний досягти зменшення перешкод або шляхом зміни об’єкту, або спорудженням антени, яка б компенсувала перешкоди.