- •Тема: 4.2. Зобов’язальне право та спадкове право.
- •Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору.
- •Підстави припинення зобов’язань:
- •2. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору .Укладення, зміна і розірвання договору.
- •Укладення, зміна і розірвання договору
- •3. Окремі види зобов’язань (договірні і не договірні зобов’язання ).
- •Поняття та зміст договору купівлі–продажу.
- •Договір дарування.
- •Обов'язки дарувальника
- •Прийняття дарунка
- •Договір найму (оренди) : поняття, сторони, зміст.
- •1. Відшкодування шкоди (підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду).
- •2. Поняття та види цивільно-правової відповідальності, її особливості. Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •3. Поняття спадкування та спадкового права. Особливості спадкування за заповітом і спадкування за законом.
- •1) Спадкування за заповітом: поняття та загальна характеристика..
- •2) Спадкування за законом: поняття та загальна характеристика.
1. Відшкодування шкоди (підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду).
Зобов'язання з відшкодування шкоди – це такі цивільно-правові зобов'язання, в яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.
Підставою для виконання таких зобов'язань є правопорушення (делікт), у правовій літературі такі зобов'язання також називають деліктними зобов'язаннями.
Сторонами в деліктному зобов'язанні є кредитор – особа якій заподіяна шкода і боржник – особа яка заподіяла шкоду.
Предметом зобов’язань з відшкодування шкоди є дії боржника, спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким заподіяно шкоду.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. Елементами цивільного правопорушення: а) шкода; б) протиправна поведінка; в) причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою; г) вина.
Шкода – зменшення або знищення майнових чи немайнових (особистих) благ, що охороняються законом. У цивільному праві розглядають майнову і немайнову (моральну) шкоду.
Майновою є шкода, яка має економічний зміст і виражається у грошах.
Моральною (немайновою) є шкода, яка не має економічного змісту. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Протиправність поведінки – це порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або утримання від здійснення приписів правової норми діяти певним чином (бездіяльність). Таким чином протиправна поведінка може виступати в двох формах – дії (активна поведінка) і бездіяльність (пасивна поведінка).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою того, хто заподіяв шкоду, і шкодою, що настала, є обов'язковою умовою виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди. Для встановлення існування причинного зв'язку слід доказати, що:
-
протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків;
-
шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки.
В окремих випадках виникає потреба обґрунтування не одного, а кількох причинних зв'язків.
Вина – це психічне відношення особи до вчиненої нею протиправної дії чи бездіяльності та її можливих наслідків.
Вина виступає у двох формах – умисел і необережність. Але для настання цивільно-правової відповідальності значення немає. На відміну від кримінального права, де існує презумпція невинності, в цивільному праві існує презумпція винності. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже підстава позадоговірної відповідальності є цивільне правопорушення структурними елементами якого є шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок та вина.