2) Спадкування за законом: поняття та загальна характеристика.

При спадкуванні за законом спадкодавець не виражає своєї волі безпосередньо, вона опосередковується закріпленими в нормах права правилами.

Спадкоємство за законом має місце якщо :

1. Заповіту немає;

2. Заповіт визнано судом не дійсним;

3. Спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.

Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги:

1. Діти, подружжя, батьки померлих;

2. Рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід з боку обох батьків;

3. Рідні дядько та тітка;

4. Ті особи, що проживали однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років до часу відкриття спадщини;

5. Усі родичі до шостого ступеня споріднення.

Спадкоємці зі законом признаються до спадщини в порядку черговості, яка встановлена ЦКУ(ст.ст.1261-1265):

1. у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;

2. у другу чергу право на спадкування за законом мають право рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;

3. у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця;

4. у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;

5. у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

6. у шосту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, але не менше ніж п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.