Питання для обговорення та самоконтролю

1.Назвіть причини, за яких показник ВВП не завжди точно характеризує добробут нації.

2.Які найважливіші показники, крім ВВП, входять в систему національних рахунків? Як вони розраховуються?

3.Чим відрізняється методика розрахунку індексів цін Леспейреса та Пааше? Як вони використовуються?

4.В чому різниця між номінальним та реальним ВВП? Коли використовується інфлятор, а коли – дефлятор ВВП?

Практичні завдання

1.У гіпотетичній економіці виробляють лише два блага: хліб та комп‘ютери. У таблиці наведено дану за два роки:

Таблиця 2

Дані для розрахунку

	2000 р.	2005 р.
Ціна комп‘ютера (грн.)	2000	3000
Ціна хлібини (грн.)	1	2
Кількість виготовлених комп‘ютерів	400	800
Кількість виготовлених хлібин	400000	300000

а) Приймаючи 2000 р. За базовий, обчисліть для кожного року номінальний ВВП, реальний ВВП, дефлятор ВВП та індекс споживчих цін.

б) На скільки зросли ціни за період між 2000 та 2005 роками? Порівняйте відповіді, які Ви отримали, використовуючи індекси Леспейреса та Пааше.

2. Допустимо, що виробляються та споживаються 3 блага. В таблиці наведено кількість блага та ціна (за одиницю) кожного з них за два періоди.

Розрахуйте індекс Леспейреса, індекс Пааше та індекс Фішера (1982 – базовий період).

Таблиця 3

Дані для розрахунку

Роки	1982	1982	1992	1992
	ціна	кількість	ціна	кількість
Книги	10	10	15	8
джинси	27	6	24	7
телевізори	655	3	425	5

Практичне заняття №4 ринок Праці План заняття

1.Зайнятість та безробіття. Механізм функціонування ринку праці.

2. Втрати від безробіття Закон Оукена.

3. Поняття ринку праці. Попит, пропозиція, ціна на ринку праці

4. Класична теорія безробіття.

5. Кейнсіанська теорія безробіття.

Теоретичні передумови до виконання роботи

Ринок праці передбачає формування попиту, пропозиції та ціни робочої сили. Попит на робочу силу є похідним від попиту на товари та послуги, які виробляються з використанням цієї робочої сили. Відповідно, зміни в попиті на робочу силу залежать від змін в попиті на продукти, що виробляються цією робочою силою, інновацій, що призводять до зростання продуктивності праці, рівень цін на ресурси-субститути та комплементарні ресурси. Попит на робочу силу визначається в значній мірі величиною заробітної плати та знаходиться до останньої в оберненій залежності.

Крива ринкової пропозиції праці звичайно має додатковий нахил. Вона може також приймати форму кривої, що загинається у зворотному напрямку, коли за певної ставки заробітної плати додатковий нахил кривої змінюється від‘ємним. Це пов‘язано з тим, що робітник здійснює вибір між відпочинком та роботою. В міру зростання розмірів оплати праці зростає ціна відпочинку. При низьких ставках заробітної плати ефект заміщення примушує робітників заміщати відпочинок роботою. При високих ставках вплив ефекту доходу переважає, і робітник скорочує пропозицію своєї праці.

Заробітна платня являє собою ціну, що сплачується за використання одиниці праці. На конкурентному ринку конкретної праці рівноважний рівень ставки заробітної платні визначається разом із рівнем зайнятості в точці перетину попиту та пропозиції даного виду праці. У другій половині 20 ст. середній рівень безробіття в розвинених країнах коливався в широкому інтервалі. Щодо західноєвропейських країн, то він мав тенденцію до зростання, що, як вважають економісти, зумовлено щедрими виплатами безробітним, а також зменшенням попиту на працю некваліфікованих кадрів порівняно з кваліфікованими. У країнах, що розвиваються, безробітні становлять близько чверті робочої сили. Основними причинами цих величезних масштабів безробіття є високі темпи зростання населення, неспроможність промисловості поглинути приріст робочої сили, а також орієнтація цих країн на капіталомісткі технології, які є трудоощадними.

Уряди намагаються знизити природні норму безробіття, шляхом зменшення масштабів фрикційного і структурного безробіття. Державні служби зайнятості поширюють інформацію про вільні робочі місця, щоб полегшити пошук роботи тим, хто її потребує. Державні програми з професійної підготовки сприяють переходові працівників із депресивних галузей у прогресивні. Для пом‘якшення економічних наслідків безробіття в розвинутих країнах діє система страхування на випадок безробіття. Проблема зайнятості в Україні в період формування ринкових відносин ускладнюється. Рівень безробіття зростає. Упродовж останнього десятиліття нагромаджено значний потенціал прихованого безробіття, у структурі якого можна виділити: 1)надлишкову зайнятість; 2)працівників, що вимушено працювали неповний робочий час; 3)працівників, що перебували у примусових відпустках без збереження заробітної платні. В Україні існують величезні можливості для підвищення рівня зайнятості – розвиток приватного підприємництва, малого та середнього бізнесу, сфери послуг, фермерства та ін.

Рекомендована література: [6] с.159-174; [8] с.194-219,

[11]с.134-139; [19] с.223-245