Питання для самоконтролю

1.Опишіть та поясніть історичне зростання державного сектору економіки.

2.Які засоби державного втручання відносяться до адміністративних, а які – до економічних? Як вони використовуються?

3.Приведіть приклади використання адміністративних засобів регулювання в періоди криз, війн, окупації іноземними державами.

4.Що таке зовнішні ефекти та чому держава повинна їх регулювати?

5.Назвіть та поясніть основні економічні функції держави в сучасній ринковій економіці.

Практичні завдання

1.Поясніть, чому за відсутності переливів рівноважний та оптимальний продукт тотожні на конкурентному ринку. Які виникають розходження між рівноважною та оптимальною величиною продукту, коли існують: а)витрати переливу; б)вигоди переливу? Яким чином уряд може уникнути таких розходжень?

2.Які основні характеристики суспільних благ? Поясніть значення принципу виключення. За допомогою яких засобів уряд забезпечує країну суспільними благами?

3.Використовуючи трактову основних властивостей суспільних благ та товарів індивідуального споживання для визначення того, повинні дані блага вироблятись ринковою економікою чи забезпечуватись урядом:

а)хліб;

б)вуличне освітлення;

в)мости;

г)автостоянки;

д)медичне обслуговування;

ж)доставка пошти;

з)житло;

і)контроль над повітряним транспортом.

Практичне заняття № 17

ДЕРЖАВА В СИСТЕМІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ (друге заняття)

План заняття

1.Визначення та цілі фіскальної політики.

2.Механізм впливу фіскальної політики на рівноважний ВНП.

3.Мультиплікатор державних закупівель та мультиплікатор державних трансфертів.

Теоретичні передумови до виконання роботи

Фіскальна політика пов‘язана з формуванням державного бюджету; податки і державні видатки –це основні знаряддя фіскальної політики. Податки поділяються на прямі й непрямі. Прямі податки стягуються безпосередньо з індивідів та фірм, а непрямі накладаються на товари й послуги. До податкової системи країни належать: суб‘єкти оподаткування, об‘єкти оподаткування; одиниця оподаткування; податкова ставка.

Державний бюджет України містить шість основних напрямів видатків: 1.Національна оборона; 2.Утримання державного апарату; 3.Фінансування державного сектора економіки; 4.Соціальні видатки; 5.Фінансування розвитку економіки; 6.Проценти за державний борг. Уряд використовує три способи для збалансування державного бюджету: підвищення податків, сеньйораж та державні позики. Фіскальна політика – це заходи уряду, що спрямовані на зниження безробіття та інфляції та досягнення природного обсягу виробництва через зміну державних видатків, рівня оподаткування або через одночасне поєднання обох заходів.

Фіскальна політика – це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень для забезпечення макроекономічної стабільності й економічного зростання. Уряд використовує стимулюючу фіскальні політику для подолання спаду і для збільшення реального обсягу національного виробництва. Вона передбачає збільшення державних видатків, зниження податків або поєднання обох заходів. Стримувальну фіскальну політику, яка передбачає зменшення державних видатків, збільшення податків або поєднання обох заходів, уряд використовує для боротьби з інфляцією попиту.

Стимулюючий ефект фіскальної політики залежить від того, як фінансується дефіцит бюджету. Фінансування його через продаж державних цінних паперів підвищує рівноважну процентну ставку і може спричинити витіснення частини приватних видатків на інвестиції та споживчих видатків. Емісія грошей – більш стимулюючий засіб фінансування видатків, але вона стимулює інфляцію попиту. Стримувальний вплив фіскальної політики залежить від способу використання бюджетного надлишку.

Рекомендована література: [1] с.145-269; [6] с.99-112;

[8] с.94-104 [19] с.154-176