Теоретичні передумови до виконання роботи

Національні рахунки - це агрегатні, тобто макроекономічні, показники, що характеризують загальний стан економіки. Інформація, яку дають національні рахунки, є основною для розроблення заходів державної політики, спрямованих на поліпшення функціонування національної економіки.

Узагальненим показником виробництва є валовий внутрішній продукт (ВВП), який вимірює вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених впродовж певного періоду в межах економічної території країни. Номінальний ВВП обчислюють у поточних цінах, а реальний ВВП – у постійних. ВВП, що досягається за повної зайнятості, називають природним. Розрив між природним і фактичним ВВП становить ВВП – розрив.

При обчисленні ВВП не враховують продаж уживаних речей, невиробничі фінансові операції, а також проміжні товари та послуги. Під проміжними розуміють такі товари та послуги, які використовуються для подальшого оброблення та перероблення, тобто для виробництва інших товарів чи перепродажу. У ВВП враховують лише кінцеві товари та послуги, що вироблені у межах економічної території країни, на які поширюються повноваження уряду країни і в межах котрої люди та інші фактори виробництва, товари і гроші можуть переміщуватись.

ВВП можна обчислити трьома методами. По-перше, додаванням видатків домогосподарств, фірм, держави та іноземців на всі кінцеві товари та послуги. По-друге, додаванням доходів, отриманих від виробництва даного обсягу продукції. По-третє, підсумовуванням доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва продукції.

Рекомендована література: [1] с.24-43; [6] с.21-36;

[11] с.112-128; [18]с.32-52

Питання для обговорення та самоконтролю

1.Який найзагальніший показник обсягу національного виробництва? Що таке реальний та природний ВВП, ВВП - розрив?

2.Що розуміють в макроекономіці під повною зайнятістю?

3.Як обчислюють ВВП та ВНП? Чим відрізняються ці показники?

4.Назвіть основні методи обчислення ВВП. Перерахуйте основні компоненти, які враховуються при обчисленні ВВП за методом видатків та доходів.

Практичні завдання.

1. Нижче приведено компоненти внутрішнього обсягу продукції та національного доходу за певний рік. Усі дані в мільярдах грн. Визначте ВВП за видатковим і розподільним методами. Отримані результати мають збігатись. Обчисліть також ЧНП, НД.

Таблиця 1

Компоненти обсягу продукції

Особисті видатки на споживання	35
Трансфертні платежі	7
Рента	3
Відрахування на споживання капіталу (амортизація)	8
Процент	4
Доходи індивідуальних власників	5
Чистий експорт	1
Заробітна плата найманих працівників	30
Непрямі податки на бізнес	2
Прибутковий податок з громадян	3
Прибутки корпорацій	3
Державні закупівлі товарів і послуг	8
Чисті внутрішні інвестиції	3
Особисті заощадження	5

2. Економіка описується наступними показниками:

- споживчі витрати (С) = 2300;

- інвестиції (І) = 700;

- державні витрати (G) = 800;

- державні трансферти (ТR) =100;

- виплати процентів по державному боргу (N) = 100;

- податки (Т) = 800.

Розрахуйте:

а) приватні заощадження;

б) державні заощадження;

в) вартість державних облігацій та додаткової кількості грошей, випущених для покриття дефіциту державного бюджету, якщо відомо, що дефіцит на 80% фінансується випуском облігацій.

Практичне заняття №3

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ В СИСТЕМІ

НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ (друге заняття)

План заняття

1.Інші показники національних рахунків . Співвідношення між основними показниками системи національних рахунків.

2.Номінальний та реальний ВНП. Індекс цін та дефлятор.

3.ВНП та суспільний добробут. Чистий економічний добробут.

Теоретичні передумови до виконання роботи

Інші важливі показники отримують із валового внутрішнього продукту. Валовий національний продукт (ВВП) – це ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених за певний період часу за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці фактори використовують – усередині країни чи за кордоном. Чистий внутрішній продукт – ЧВП – це ВВП, зменшений на суму амортизаційних відрахувань. Національний дохід (НД) є сукупним доходом, заробленим впродовж року власниками ресурсів. Його обчислюють вирахуванням із ВНП амортизаційних відрахувань та непрямих податків на бізнес, або додаванням факторних доходів – заробітної плати, ренти, процента, прибутку та доходів власників.

Кожна країна намагається не допустити зростання цін. Зростання загального рівня цін свідчить про наявність інфляції. Загальний рівень цін визначають за допомогою індексів цін – Леспейреса, Пааше і Фішера. Індекси цін обчислюють як відношення вартості певного набору, або ринкового кошика, товарів і послуг розрахункового року до вартості аналогічного ринкового кошика в базовому році.

Індекс цін Леспейреса, обчислений для незмінного кошика споживчих товарів і послуг, називають індексом споживчих цін. Індекс Пааше, обчислений для набору товарів і послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП.

Індекси цін використовують для зведення багатьох номінальних змінних до реальних. Зведення номінального ВВП до реального відбувається через інфлювання та дефілювання. Якщо дефлятор ВВП більший за одиницю, то процес зведення називають дефілюванням, якщо менший за одиницю –інфлюванням.

Рекомендована література: [1] с.24-43; [6] с.21-36;

[11] с.112-128; [18]с.32-52