2.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Написати реферат на тему:

• Ноцицептивна чутливість та антиноцицептивні системи організму;

• Нейрофізіологічні механізми болю;

• Особливості обробки інформації у вісцеральному аналізаторі;

• Механізм передачі звукових коливань та сприйняття рецепторними клітинами внутрішнього вуха.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

• Схему будови слухового аналізатора. Пояснити механізми, які відбуваються у стовбурових, таламічних та коркових відділах слухового аналізатора.

• Схему будови нюхового та смакового аналізаторів;

• Схему будови рухового та вестибулярного аналізаторів.

Теоретичний матеріал в таблицях до змістовного модуля

“Фізіологія сенсорних систем”

Табл. 1

Табл. 2

Табл. 3

Табл. 4

Табл. 5

Табл. 6

Табл. 7

Табл. 8

Табл. 9

Табл. 10

Табл. 11

Табл. 12

Табл. 13

Табл. 14

Табл. 15

Табл. 16

Табл. 17

Табл. 18

Табл. 19

Табл. 20

Змістовий модуль 6 Фізіологія вісцеральних систем

Тема 1. Загальна фізіологічна характеристика і склад крові

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Поняття про внутрішнє середовище організму. Гідро- та гемо­лімфа безхребетних. Кров хребетних тварин і людини. Кровотво­рення і його регуляція.

2. Основні функції крові. Принцип гомеостазу.

3. Плазма крові, її склад і властивості. Білки плазми.

4. Еритроцити, їх характеристика. Швидкість зсідання еритро­цитів.

5. Пігменти крові, хімічна природа та порівняльна характе­ристика. Гемоглобін, його властивості й роль у перенесенні кисню та вуглекислого газу.

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

• склад крові і фізико-хімічні властивості основних її компо­нентів;

• основні гомеостатичні константи крові;

• значення депонування крові;

• функції білків і формених елементів крові;

• вплив гіпер- і гіпотонічних розчинів на еритроцити крові;

• механізми підтримання кислотно – лужного гомеостазу.

Вміти:

• визначати в’язкість і осмотичну резистентність еритроцитів;

• пояснити явище плазмолізу, гемолізу еритроцитів;

• визначати вміст білку і фібриногену в крові, швидкість осі­дання еритроцитів;

• використовувати знання фізико-хімічних властивостей крові в медичній практиці, практиці оздоровчого і спортивного тренування дітей та дорослих.

• особливості функціонування формених елементів крові;

• структурно-функціональні особливості еритроцитів і гемогло­біну;

• природу червоного кольору крові ;

• різновиди сполук гемоглобіну ;

• особливості перерозподілу крові між органами в умовах слаб­кої і напруженої діяльності.

1.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зро­зуміти до даної теми: Гомеостатичні константи крові; гемато­кріт; білки крові: альбуміни, глобуліни, фібриноген; тиск крові: осмотичний, онкотичний; розчини: гіпертонічний, гіпотонічний, фізіологічний; гемоліз; плазмоліз; швидкість осідання еритро­цитів (ШОЕ); кислотність крові (рН); лужний резерв крові (ЛРК); осмотична резистентність еритроцитів (ОРЕ), формені елементи крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити; еритроцитоз; еритро­пенія; гемоглобін; оксигемоглобін; карбгемоглобін; карбоксигемогло­бін; максимальна кількість ємності (МКЄ); гіпоксемія; гіпоксія; нейтрофіли; еозинофіли; лімфоцити; моноцити; лейкоцитарна фор­мула; лейкоцитоз; лейкопенія; Т-лімфоцити; В-лімфоцити; тромбо­цити; тромболемія; гемопоез; еритропоез; лейкопоез; тромбопоез; еритропоетини; камера Горяєва; кров’яний допінг; лейкоцити: зернисті, незернисті; киснева ємкість крові; чадний газ; кольоровий показник.