Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лабы.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
902.66 Кб
Скачать

5. Контрольні питання для самоперевірки.

  1. Що називають заземленням?

  2. В чому полягає різниця між робочим і захисним заземленням?

  3. Що називають заземлювачем?

  4. Що називають заземлюючим провідником?

  5. Що називається заземлюючим пристроєм?

  6. З якою метою роблять заземлення?

  7. У яких випадках потрібно заземлення?

  8. Які установки підлягають а які не підлягають заземленню?

  9. Яким приладом визначають опір заземлення? Який принцип його дії?

10. Яким чином проводять вимірювання опору заземлення

приладом М 416?

11. В чому полягає розрахунок опору і для чого його проводять?

  1. Який допустимий опір заземлюючого пристрою в установках потужністю до 1000 В?

  2. Від яких чинників залежить питомий об’ємний опір грунту?

  3. Що таке коефіцієнт сезонності?

  4. З яких матеріалів виготовляють окремі елементи заземлюючого пристрою

6.Техніка безпеки під час проведення роботи.

Дана лабораторна робота не пов’язана з якою-небудь потенційною небезпекою, тому необхідно дотримуватись загальних вимог правил безпеки під час проведення робіт в лабораторії.

7. Матеріальне забезпечення

  1. Вимірювач опору заземлення М 416.

  2. З’єднувальні проводи.

8. Література

1 ГОСТ 12.1.030-81 (1996) ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление

2. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

3. ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

4. Успенский С.Д. Лабораторный практикум по охране труда в текстильной промышленности.- М.: Легкая индустрия,- 1972.

5. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

6. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

7. Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.

8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.

9. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. :-е изд. , переработ. И доп.- М.: Энергоатом издат,1984.- 834 с.

Лабораторна робота №5

Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень за допомогою газоаналізатора уг-2

1. Мета роботи:

  1. Ознайомити студентів з експрес-методом визначення в виробничих приміщеннях концентрацій шкідливих газів (пари) за допомогою універсального переносного газоаналізатора УГ-2.

  2. Дати санітарну оцінку загазованості виробничих приміщень.

  3. Провести розрахунок потрібної кількості повітря, що подається в приміщення системами загальнообмінної вентиляції з урахуванням забезпечення ПДК.

2. Теоретична частина.

Атмосферне повітря, яким дихає людина, являє собою складну систему, що знаходиться у тісній взаємодії з оточуючим середовищем. Якщо якісний і кількісний склад повітря не порушено, воно в повній мірі відповідає фізіологічним вимогам організма людинию. Більшість виробничих процесів супроводжується виділенням в оточуюче середовище шкідливих речовин. Саме тому на виробництві особливу увагу приділяють захисту організму людини від шкідливої дії ядовитих і токсичних газів. За своє життя людина робить в середньому 600 млн вдихів, споживаючи при цьому 600 000 м3 повітря. Певно, що засміченість повітря шкідливими речовинами даже в малих дозах може спричинити серйозну шкоду здоровю людини.

Нині досить глибоко вивчені токсичні властивості більшості шкідливих речовин і встановлені межі найпоширеніших забруднювачів. Ці дані наведені в державному стандарті ГОСТ 12.1.005-88. Із шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря і негативно впливають на організм людини можна назвати такі: 3,4-бензпирен, оксиди азоту, оксиди сірки, фтористі з’єднання, сірководень, оксид вуглецю, сполуки хлору, свинцю, фосфору, мишьяку, ртуті, озон, формальдегід, меркаптани, пил та інші. Від забруднення атмосферного повітря насамперед страждають органи дихання людини. Такі хвороби, як катар верхніх дихальних шляхів,

емфізема легенів, ангіна, форенгіт, пневмонія, бронхіт, астма, тонзиліт, туберкульоз, селікоз і рак легенів є частими супутниками тривалої дії забрудненого повітря. Для того, щоб успішно боротись із забрудненням повітря необхідно навчитись визначати наявність у ньому таких шкідливих речовин.