- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Методичні рекомендації і контрольні завдання до виконання лабораторних робіт
- •Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням
- •1. Теоретична частина
- •2. Основні шляхи забезпечення оптимальних метеорологічних (мікрокліматичних) умов праці.
- •3. Експериментальна частина
- •3.1. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •3.2. Порядок проведення роботи.
- •4. Оформлення звіту про виконану роботу.
- •5. Контрольні питання.
- •6. Техніка безпеки.
- •Матеріальне забезпечення.
- •Література.
- •Визначення запиленості повітря виробничих приміщень
- •1. Мета роботи:
- •2. Теоретична частина
- •Експериментальна частина.
- •3.1. Опис експериментальної установки.
- •3.2. Порядок проведення роботи.
- •4. Розрахунок кількості повітря, що подається в приміщення
- •5. Контрольні питання для самоперевірки
- •6. Техніка безпеки під час проведення роботи
- •7. Матеріальне забезпечення
- •8. Література
- •Визначення концентраційних меж займання газів і пари
- •1. Мета роботи:
- •1. Теоретична частина.
- •2.Теоретичний розрахунок концентраційних меж займання газів і парів.
- •4.Експериментальна частина
- •4.1.Опис експериментальної установки.
- •Порядок проведення роботи.
- •Протокол випробувань.
- •Контрольні питання
- •Техніка безпеки під час проведення роботи
- •8. Матеріальне забезпечення
- •9. Література
- •Визначення опору і розрахунок заземлюючих пристроїв
- •1. Мета роботи:
- •2. Теоретичні положення.
- •2.1. Основні вимоги, що пред’являють до заземлення електроустановок.
- •2.1.1. Електроустановки напругою до 100 в у мережі з заземленою нейтраллю.
- •2.1.2. Електроустановки напругою до 1000 в у мережі із ізольованою нейтраллю.
- •2.1.3. Електроустановки напругою вище 1000 в у мережі із ізольованою нейтраллю.
- •2.1.4. Заземленню пiдлягають:
- •2.1.5. Заземленню не пiдлягають:
- •3. Експериментальна частина.
- •3.1. Вимiрювання опору заземлюючого пристрою приладом м 416.
- •Порядок проведення роботи.
- •Розрахунок заземлюючих пристроiв.
- •3.1.3. Вибiр I розрахунок опору одиничного заземлювача (електрода).
- •Визначення (вибiр) питомого об’ємного опору грунту.
- •Розрахунок кiлькостi заземлювачiв
- •Вибiр I розрахунок опору заземлюючих провiдникiв
- •3.1.7. Опiр групового заземлювача (r гр), що складається з декiлькох (n в) вертикальних електродiв та з’єднювальноi полоси дорiвнює :
- •4. Порядок розрахунку захисного заземлення
- •5. Контрольні питання для самоперевірки.
- •6.Техніка безпеки під час проведення роботи.
- •7. Матеріальне забезпечення
- •8. Література
- •Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень за допомогою газоаналізатора уг-2
- •1. Мета роботи:
- •2. Теоретична частина.
- •3. Експериментальна частина.
- •3.1.Будова і принцип дії універсального газоаналізатора уг-2.
- •Підготовка газоаналізатора уг-2 до роботи.
- •Порядок проведення роботи.
- •3.4. Розрахунок кількості повітря, що подається.
- •Протокол звіту
- •Техніка безпеки
- •6. Питання для самоперевірки
- •7. Матеріальне забезпечення
- •Література.
- •Дослідження природного освітлення
- •1. Мета роботи.
- •2. Теоретична частина.
- •3. Експериментальна частина
- •4. Контрольні питання для самоперевірки
- •5. Техніка безпеки під час проведення роботи
- •6. Матеріальне забезпечення
- •7. Література
3. Експериментальна частина.
Визначення концентрації шкідливих домішок в повітрі проводять за допомогою газоаналізаторів різних конструкцій. В даній лабораторній роботі визначення шкідливих домішок в повітрі проводять експрес-методом за допомогою універсального переносного газоаналізатора УГ-2. В якості джерела газу використано генератори сірководню, окису сірки та окису вуглецю. Схема установки для визначення загазованості показана на рис.1. Установка складаеться з генератора газу 2 з розподільною лійкою 3, ємності для збирання газу 5, склянки Дрекселя 1 і газоаналізатора УГ-2. Гази отримують в генераторі взаємодією рідких хімічних реактивів. Відбір повітря на аналіз проводять шляхом усмоктування його через аналізаторну трубку 7 за допомогою газоаналізатора УГ-2. Тиск в системі фіксують за допомогою манометра 4.
Роботу на установці проводять таким чином:
1. Ознайомитись з правилами техніки безпеки при роботі на установці.
2. Перевірити герметичність з’єднань, а також наявність води у склянці Дрекселя 1 і розчинів в реакторі 2 і розподільній лійці 3.
3. Перевірити тиск в сосуді 5 за допомогою манометра 4.
4. Якщо тиск в сосуді 5 перевищує 5 мм вод.ст., то додаткове виготовлення газів в реакторі 2 не проводять і розпочинають аналіз газів.
5. Якщо тиск в посудині менше 5 мм вод. Ст, то відкривають кран розподільної лійки 3 і впускають 1-2 краплі реактиву. Цю роботу проводять в присутності викладача. Тиск газів, який утворюється внаслідок реакції і надходить в посудину 5, має підвищитись. Після цього починають аналіз.
Рис. 1.Схема експериментальної установки
1-посудина Дрекселя; 2- реактор; 3- розподільна лійка;
4-манометр; 5-посудина для збирання газів;
6-затискач; 7-індикаторна трубка; 8-газоаналізатор УГ-2
3.1.Будова і принцип дії універсального газоаналізатора уг-2.
Принцип дії газоаналізатора УГ-2 базується на змінюванні забарвлення шару індикаторного порошка в індикаторній трубці після просмоктування через неї забірним пристроєм повітря, що містить певний газ (пару).
В закритій частині корпусу (1) повітрязабірного пристрою (рис.2) знаходиться резиновий сильфон (2) з двома фланцями і стакан з пружиною (3).
У внутрішніх гофрах сильфона встановлені розпірні кільця (4) для надання сильфону жорсткості і збереження постійного об’єму. На верхній пластині (9) є нерухома втулка (7) для направлення штока (6) під час стиснення сильфона. На штуцер (11) з внутрішньої сторони надіта резинова трубка (12), яка через нижній фланець з’єднується з внутрішньою порожниною сильфона.
До вільного краю трубки (10) при аналізі приєднують індикаторну трубку.
Повітря, що досліджується, через індикаторну трубку просмоктується після попереднього стиснення сильфона штоком. На гранях (під головкою) штока позначені об’єми повітря, що просмоктується під час аналіза.
На циліндрічній поверхні штока є чотири подовжні канавки з двома поглибленнями (5), що призначені для фіксації двох положень штока фіксатором (8).
Відстань між поглибленнями на канавках визначено таким чином, щоб при ході штока від одного поглиблення до іншого сильфон забирав потрібний об’єм повітря для досліджень. Об’єм газу, що просмоктується і тривалість ходу штока показано
в таблиці 1.
Рис.2. Пристрій для забору повітря
1-корпус; 2- сильфон; 3-пружина; 4- кільце розпірне;
5- канавка з поглибленнями; 6- шток; 7- втулка; 8-фіксатор; 9-плата; 10,12 – резинова трубка; 11- штуцер
Таблиця 1
Об’єм газу, що просмоктується і тривалість ходу штока
Газ (пара), що досліджується |
Об’єм, що просмоктується, мл |
Верхній показчик шкали, мг/м3 |
Тривалість ходу штоку, с |
Загальний термін просмоктування повітря, с |
Аміак
Ацетон Ацетилен Бензин Бензол Ксилол Окис вуглецю Окис азоту Сірчаний ангідрід Сірководень
Толуол Вуглеводні нафти Хлор Етиловий ефір |
200 100 300 300 300 300 300 200 300 300 100 300 100 300
300 300 400
|
30 100 2000 1400 1000 200 500 120 50 30 120 30 200 500
1000 15 3000 |
30 – 60 4 – 10 180 – 240 260 – 300 200 – 230 230 – 280 100 – 132 180 – 240 220 – 300 110 – 160 15 – 45 140 – 200 10 – 30 200 – 230
200 – 230 270 – 330 405 - 435 |
120 40 420 420 420 420 240 420 420 300 60 300 60 420
420 420 600 |