4.Експериментальна частина

4.1.Опис експериментальної установки.

Визначення нижньої межі займання проводиться на установці, схема якої показана на рис.1. Складається установка з посудини і вибухового пристрою, що живиться від мережі перемінного струму напругою 220 В. Посудина виконана у вигляді скляного циліндра (1) з фланцями (2) і (10), що з’єднані між собою шрильками. У верхній кришці (2) є 5 отворів. Центральний круглий отвір слугує для випуску продуктів згоряння при вибухі. Цей отвір закривається діафрагмою, яка під час вибуху розривається. В два інші отвори (12) і (14) герметично вмонтовані електроди (8), що ізольовані і не стикаються з корпусом посудини. Отвір (15) слугує для введення в посудину легкозаймисної рідини (ЛВЖ) за допомогою пипетки. Після введення ЛЗР(легкозаймистої рідини) цей отвір закривають пробкою. Отвір (13) слугує для входу повітря з допомогою груші, для випуску продуктів згоряння і перемішування горючої суміші з повітрям. В цьому отворі встановлено штуцер для приєднання груші. Включення іскового розряду проводиться за допомогою кнопки (7). Вся установка має заземлення і захищена екраном, що встановлюють перед посудиною.

2. Порядок проведення роботи.

Перед початком роботи ознайомитись з правилами техніки безпеки.

1. За допомогою груши продути посудину повітрям. Для цього відєднати грушу від установки і набираючи свіжого повітря вдувати його в посудину. Операцію повторити 15-20 разів.

2. Відвернути гайку (4) і встановити вибухову діафрагму (5).

3. Ввести в посудину за допомогою пипетки (2) краплі легкозаймисної рідини (ЛЗР) і закрити отвір в кришці пробкою.

4. Провести перемішування парів ЛЗР з повітрям в посудині (1) за допомогою груші. Для цього провести декілька натискань на грушу протягом 1 хвилини.

5. Встановити захисний екран.

6. Натисканням кнопки (4) створити іскру в посудині.

7. Якщо вибуху не відбулося, дослідження повторити, збільшуючи кожен раз кількість доданої ЛЗР на одну краплю.

8. Після отримання вибуху визначити НВП. Для цього попередньо визначити об’єм парів ЛЗР за формулою:

(7)

де - маса однієї краплі ЛЗР, мг. Визначається експериментально шляхом зважування на аналітичних вагах пипетки з ЛЗР:

(8)

де - маса пипетки з ЛЗР, мг;

- маса пипетки після видалення з неї 1 краплі ЛЗР, мг;

n – кількість крапель ЛЗР, введених в посудину для отримання вибухонебезпечної суміші;

-щильність парів ЛЗР при нормальних умовах, мг/см³:

(9)

де М – молекулярна маса досліджуваної рідини (ЛЗР);

t – робоча температура при якій проводять випробування, ^оС (визначають за позниками термометра);

Р – робочий тиск, при якому проводять випробування, гПа;

9. Визначення експериментальної величини НПВ.

(10)

де Vc – об’єм посудини, см³;

(11)

де d – діаметр посудини, см;

L – висота посудини, см.

10. За визначеним значенням і СНиП 2.09.02-85 категорію виробництва, де застосовують дані речовини в кількості, достатній для утворення разом з повітрям вибухонебезпечних сумішей.

11. Порівняти значення , визначні експериментальним і розрахунковим методами. Встановити величину похибки у встановленні нижньої межі займання:

(12)