2 Ставицька л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. - с. 15.

• книжну лексику, тобто слова, що вирізняються на тлі стилістич­но нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сфе­рою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочисто­сті, науковості. Порівняймо книжні слова усвідомлювати, вирушити зі стилістично нейтральними розуміти, піти чи розмовними кумека­ти, вшитися. її активно використовують у функціональних стилях, пов'язаних з виробничо-професійною, науковою, суспільно-політич­ною, офіційно-діловою сферами. Переважно вони мають писемну форму вияву (науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі).

Книжна лексика властива, звичайно, і тим стильовим різновидам усно­го літературного мовлення, що тематично і структурно зближуються зі стилями писемного мовлення, наприклад, лекція, доповідь, повідом­лення, виступи на зборах, ділових нарадах, конференціях, з'їздах тощо.

До книжної лексики належать також особливі поетичні слова, напр.: розмай, вітровіння, приваба, надхмар 'я (художній стиль).

Мова професійного спілкування, зокрема фахівців з економіки, фі­нансової справи, передбачає широке використання виробничо-про­фесійної та науково-термінологічної лексики.

Виробничо-професійна лексика - це слова чи словосполучення, які пов'язані з певною сферою виробництва (назви процесів виробницт­ва, знарядь праці) та професії. Спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної професійної групи, називають професіоналізмами. Виді­ляють науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні професіоналізми³. Звичайно вони виступають як неофіційні, розмов­ні, а тому часто емоційно забарвлені синоніми-еквіваленти до устале­ної професійної номенклатури чи слів-термінів і виходять за межі літе­ратурної мови. Наприклад, у мові працівників банківсько-фінансової сфери можна почути професіоналізми зняти касу, підбити (прикинути) баланс; користувачі персональних комп'ютерів материнську плату на­зивають мама, а клавіатуру клава; у друкарів та журналістів помилка - це ляп. Лише деякі з них часом входять у нормативне вживання, напр.: двірник „пристрій для очищення вітрового скла", ліхтарик, боковик „підзаголовок, винесений за поля тексту".

На думку деяких дослідників, „професіоналізми виникають, коли та чи інша спеціальність або вид занять не має розвинутої терміноло­гії''⁴ . Більш виваженою, однак, видається думка про те, що професіо­налізми вживаються у певному професійному середовищі з метою „де­тальнішого членування дійсності в сфері спеціальних інтересів"⁵. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони спри­яють кращому взаєморозумінню.