Концептуальні основи формування господарсько-фінансових відносин „держава - підприємництво" Сергій Марченко

На основі аналізу напрямів розвитку економічних відносин, що сформу­вались у світовій економіці другої половини XX ст., оцінено процеси рефор­мування української економіки на етапі переходу до ринку. Основну увагу зо­середжено на висвітленні механізмів взаємоузгодження інтересів держави і підприємництва та побудові на цій основі господарсько-фінансових відносин між ними.

Ключові слова: господарсько-фінансові відносини, реформування, підпри­ємництво, приватизація, державний бюджет.

(Далі подають текст статті)

Курсова (дипломна, магістерська) робота - одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів). Вона має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння практично їх використовувати для розв'язання кон­кретної проблеми. Курсова (дипломна, магістерська) робота пов'я­зана з формуванням умінь опрацьовувати і творчо використовувати наукову літературу, самостійно добирати фактичний матеріал, систе­матизувати та по-науковому описувати його, робити висновки та уза­гальнення.

Курсова (дипломна, магістерська) робота - це результат наукового пошуку, який проводять студенти під керівництвом викладача. Фор­мулювання тематики курсових (дипломних, магістерських) робіт по­в'язане з урахуванням змісту спеціальних дисциплін та спецкурсів, які слухають студенти впродовж навчання. Тему для дослідження сту­дент вибирає самостійно із низки тем, які пропонує викладач. Дипло­мна (магістерська) робота може бути своєрідним продовженням роз­початої на попередніх курсах праці. Унаслідок розширення аспектів опису, залучення нового фактичного матеріалу студент вивчає пробле­му на вищому науковому рівні, робить ґрунтовніші висновки.

Захист наукових робіт відбувається в кінці навчального року. Під час захисту курсової роботи студент коротко доповідає про результати дослідження, відповідає на запитання. На основі захисту та поперед­ньої оцінки керівника, висловленої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.

Дипломну (магістерську) роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, в якому висловлює думку щодо рекомендації дипломної (магі­стерської) роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени дер­жавної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного за­хисту дипломної (магістерської) роботи.

Мінімальний обсяг курсової роботи - 25 сторінок, дипломної - 65 рукописних або 45 друкованих сторінок; магістерської - 60 друкова­них сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не вхо­дять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які за обсягом займають сторінку, хоча їх теж нумерують.

Курсову (дипломну, магістерську) оформляють на папері формату А4 (297 ммх210 мм). Текст друкують через півтора міжрядкових ін-тервала, кегль шрифту - 14. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої насиченості, щільність тексту однакова.

Нумерація сторінок курсової (дипломної, магістерської) роботи по­чинається з четвертої сторінки. Титульну сторінку, зміст, першу сторі­нку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють по­середині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм. Слово „сторінка" не пишуть, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.

Рубрикація тексту курсової (дипломної, магістерської) роботи перед­бачає членування на частини та їх називання: вступ, розділ, висновки.

Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки.

Встановлено вимоги до змісту, структури та обсягу, яких слід до­тримуватися у процесі написання та оформлення наукових робіт².

Курсова (дипломна, магістерська) робота складається з таких зміс­тових компонентів: вступ, основна частина, висновки.

Вступ - це початкова змістова частина наукового дослідження. Обсяг вступу не має перевищувати 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстракт­них роздумів.

У вступі мотивують актуальність теми, з'ясовують зміст основ­них термінів (понять), ступінь вивчення зазначеної теми (огляд лі­тератури, історія питання), предмет та об'єкт дослідження, форму­люють мету, визначають завдання, обґрунтовують застосування від­повідних методів та прийомів, з'ясовують теоретичне та практичне значення роботи, вказують на її джерельну базу, зазнача­ють структуру роботи.

Основні вимоги до написання структурних елементів вступу кур­сової (дипломної, магістерської) роботи:

Актуальність - пов'язана з формулюванням суті проблеми, яка завжди виникає тоді, коли попередні дослідження не спроможні пояс­нити функціонування певного явища чи теорія не може пояснити щойно виявлені факти.

Зміст основних термінів, понять - дослідник обґрунтовує вжи­вання ключових термінів, подає їхнє тлумачення за допомогою поси­лань на конкретні лексикографічні джерела чи наукові праці (це мо­жуть інколи з'ясовувати в першому розділі).

Ступінь вивчення теми - передбачає огляд літератури, критич­ний її аналіз, виділення суттєвого, оцінювання того, що зробили рані­ше інші дослідники, що привернуло увагу науковців, але не стало об'єк­том їхнього докладного аналізу.

Предмет дослідження - це явище, обране для вивчення, яке зумов­лює проблемну ситуацію.

Об'єкт дослідження - це матеріал, який безпосередньо аналізу­ють, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого роблять відповідні висновки.

Мета - це запланований кінцевий результат, якого прагне досягти дослідник у процесі виконання дослідження.

Завдання - це проміжний результат, якого планує досягти дослід­ник на конкретних етапах виконання роботи. Вони визначають спря­мованість і хід дослідження, структуру роботи (кожному із завдань може відповідати певна змістова частина - розділ, параграф).

Методи дослідження - це основні шляхи, прийоми розв'язання проблеми.

Теоретичне та практичне значення роботи визначає спроба осмислити, систематизувати певні явища, дослідити закономірності і тенденції їх функціонування, можливості використати здобуті резуль­тати в практичній діяльності.

Джерельна база - це носії фактичного матеріалу, який послужив базою для дослідження.

Наприкінці вступу доцільно вказати на структуру роботи, тобто подати перелік її основних змістових частини, зазначити наявність додатків.

Основна частина - це найбільший за обсягом компонент курсової (дипломної, магістерської) роботи, що засвідчує вміння студента само­стійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал. Теоретич­ну основу наукового опису становлять наукові праці (статті, моногра­фії, підручники).

Основну частину подають у вигляді розділів, у межах яких виділя­ють підрозділи, пункти, підпункти. Виділення розділів, їх кількість та назву узгоджують з різними аспектами опису та напрямами досліджен­ня. Для виділення підрозділів (пунктів, підпунктів) можна використа­ти критерії систематизації матеріалу. Розділи нумерують римськими цифрами і паралельно з нумерацією подають слово Розділ, а підрозді­ли - арабськими, вживаючи знак параграфа (§), якщо використовують традиційну систему рубрикації. Назва має бути коротка (переважно просте називне речення), відповідати змісту виділеної частини, не до­пускати двозначності в трактуванні слів та заголовка в цілому. Напри­клад, назву одного з розділів (і параграф) до теми „Моделі багатофак-торного статистичного аналізу" можна сформулювати так: