20 Ожегов си. Словарь русского языка. - 23-е изд., испр. - м., 1990. - с. 441.

21 Російсько-українсько-англійсько-німецький юридичний словник / в.Г. Гончаренко, в.Ю. Залевська, I. Д. Кучеренко та ін. - к., 1995.

²² Див.: Каспришин 3., Кровицька О. Типологія українських перекладів юридичної термінології (за матеріалами перекладних словників) // Мова і культура нації: 36. наук, праць. - Львів, 2001. - С. 131-135.

²³ Жданова Н. Зазнач, праця. - С.462^163.

1) концептуально змінюються поняття у пізнавальному процесі: замість сфери "Планове народне господарство" провідною в україн­ській економічній термінології стала сфера "Ринкова економіка";

2. відбулася системна перебудова економічної термінології: замість термінів народне господарство, соціалістичне виробництво, госпроз­рахунок, капіталістична експлуатація ядро терміносистеми стали за­ймати терміни ринкові відносини, акція, купівля-продаж, прибуток, ризик, попит, інфляція, безробіття. Слова менеджер, бізнес-план, маркетинг перестали в словниках іншомовних слів трактувати як атри­бути капіталістичних країн;

3. різко зросла частотність вживання у мовленні таких економіч­них термінів, як ціна, клієнт, акціонер, акціонерне товариство, при­ватизація, торги та ін.;

4. значна кількість економічних термінів перейшла з активного слов­никового складу до пасивного (п ятирічка, госпрозрахунок, колгосп, соціалістичне змагання тощо) і, навпаки, з пасивного - до активного (фермер, біржа, акція, земельний наділ, банкрутство, банкрут);

5. значно розширився спектр лексико-граматичної сполучуваності багатьох економічних термінів з термінами інших галузей та загаль­новживаними словами, напр.: температура ринку, коливання цін, век­сельний курс, банківська таємниця, цінова буря, фінансова криза, про­тест векселя, стомленість ринку, формат переговорів та ін.;

6. з'явилася велика кількість нових економічних термінів, переваж­но запозичених з англійської мови: маркетинг, лізинг, спот, трайм рейт, спред, флет, демпінг, хайринг; українська мова не встигає їх засвоювати.

Див.: Кочан І.М. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. - Львів, 2004; Гнатишена І.М., Кияк Т.Р. Словник інтер­національних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінології. - К., 1996.

Виразною є тенденція до зростання термінів-інтернаціоналізмів (аваль, ажіо, стагфляція, вальвація, ретроцесія). Певну систематизу­ючу роль у запозичених термінах відіграють "інтернаціональні термі-ноелементи" - суфікси, які розподіляють ці терміни на семантичні групи, напр.: суф. -ер (значення особи за родом діяльності): менеджер, брокер, дилер, андерайтер, копірайтер, іміджмейкер, мерчендайзер; суфікси -инг, -інг, -ація (-яція) (значення процесу): факторинг, конса­лтинг, інжиніринг, кліринг, форфейтинг, пролонгація, дефляція, рек­візиція, девальвація тощо²⁴. Серед термінів функціонує багато комбіно­ваних сполук, тобто органічне поєднання українського та запозиченого слова, напр.: ощадний банк, масштаб цін, маса прибутку, грошова ілюзія, зустрічні векселі, золотий паритет.

Багато запозичених економічних термінів мають невідмінювану гра­матичну форму, зокрема у банківській сфері, напр.: ажіо, авізо, альпарі, банко, ембарго, інкасо, камбіо, лоро, ностро, манко, франка, сальдо, стор­но та ін. Важливо правильно узгоджувати з цими словами означення та дієслова-присудки, напр.: документальне інкасо, дебетове сальдо тощо.

Знання конкретного значення допомагає чітко розрізняти терміни одного широкого тематичного поля, напр.: монополія, картель, синди­кат, консорціум, трест, корпорація, концерн, конгломерат, холдинг; дилер, брокер, маклер, джобер, трейдер тощо. Незначна частина тер­мінів може вступати у синонімічні зв'язки, як-от: ажіо — лаж, брокер -маклер, дотація — субсидія. Частіше такими лексичними дублетами є запозичене та власне українське слово, напр.: аванс - задаток, клі­єнт — замовник, інвестор — вкладник, контракт — договір, дебітор — боржник, дивіденд — прибуток та ін. У синонімічні відношення всту­пають економічні терміни і на рівні словотвору, напр.: індексація -індексування, пролонгація — пролонгування, експорт — експортуванню, обмін товарами - товарообмін, кредитна спроможність - кредито­спроможність. Спостерігаються і терміни-антоніми - протилежного значення їм часто надають префікси, напр.: ліквіди - неліквіди, ажіо -дизажіо, приватизація — реприватизація, валютний — безвалютний, готівковий — безготівковий, централізований - децентралізований, конвертований — неконвертований, лістинг — делістинг, монопольний — антимонопольно; чи суфікси, напр.: адресат — адресант, жират — жирант, регресат -регресант, трасат — трасант.

Точність терміна зумовлюється і дотриманням орфографічних і морфологічних норм. Наприклад, потрібно передусім правильно пи­сати вживані сьогодні терміни, напр.: агентство, субсидія, дивіденд, ноу-хау, зовнішньоторговельний, розрахунково-грошовий, ф 'ючерські операції, кон'юнктура ринку, тратта, нетто, брутто, бесса, тан­тьема, рантьє та ін., ставити правильну відмінкову форму: акреди­тиву, банку, бюджету, кредиту, фонду, надлишку, договору, продажу, торгу, дивіденду, кадастру , але векселя, жиранта, варанта, букле­та, активатора, цінника, лихваря, відсотка, дисконтера, брокера, аудитора (Р. в. одн.); гривень, статей, галузей, бандеролей, алімен­тів, коштів, фінансів, ярмарків (Р. в. множ.) та ін.

Українська економічна термінологія перебуває у процесі відпрацю­вання та розвитку. Упорядкування системи понять і термінів пов'яза­не з об'єктивною потребою трансформації економіки, прискореного формування ринкової інфраструктури, формуванням та використан­ням грошових фондів. В українській термінографії з'явилася за остан­ній час чимала кількість спеціальних словників, довідників, які спри­яють врегулюванню процесів термінотворення. Метою багатьох та­ких україномовних видань є переконливо засвідчити, що „українська мова цілком спроможна гнучко й точно перекласти, відтворити, по-своєму осмислити і власними фонетико-морфологічними засобами обробити те чи інше запозичене поняття"²⁵. Фіксуючи у словнику ре­альний стан сучасної економічної термінології, автори намагаються, не порушуючи змісту понять, коригувати окремі терміни і терміно-сполуки, узгоджувати їх зі словотвірними засобами української мови, уникати недоречних росіянізмів чи інших чужомовних впливів. Одно­часно залишають можливість користувачам, зацікавленим у розвитку української фінансово-економічної думки, самим більше експеримен­тувати і вдосконалювати термінологію на власній мовній основі, смі­ливіше впроваджувати нові відповідники, шукати розумної діалекти­ки між запозиченим і власним.