Тема 16 Методи та методика техніко-економічної оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій

1 Суть аналізу у сфері ЗЕД

2 Розрахунок ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Економічний аналіз, який проводиться у сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем:

по-перше, стан і розвиток світового господарства і економіки регіону, любої окремо взятої країни;

по-друге, господарську діяльність об'єднання, підприємства, структурної одиниці підприємства;

по-третє, господарську діяльність любої ділянки і окремого робочого місця.

Економічний аналіз, направлений на вивчення першої групи проблем і маючи в якості інформаційної бази дані соціально-економічної та міжнародної статистики, отримав назву соціально-економічного аналізу. Аналіз, маючи предметом вивчення другу і третю групу проблем, називається аналізом господарської діяльності. Його інформаційна база - в основному дані бухгалтерської та оперативно-статистичної звітності підприємств, об'єднань і фірм .

При здійсненні аналізу необхідно врахувати характеристику динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг. Для більш повної характеристики експортної роботи підприємства, експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Таке порівняння проводиться, як правило, за декілька років. Мета такого дослідження встановити які зміни сталися в товарній структурі, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку, як змінився об'єм експорту в біжучих і сталих (базових) цінах, як змінилися в середньому ціни. При вивченні динаміки експорту за кілька років обчислюється також темпи приросту експорту за кожний рік і середньорічний темп приросту експорту за весь період, що вивчається.

При цьому слід зазначити, що зміна обсягу експорту (реалізації продукції) може мати як позитивний, так і негативний вплив на прибуток. Внаслідок збільшення обсягу експорту рентабельної продукції збільшується і прибуток. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу експорту прибуток зменшується.

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік. Мета такого дослідження – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися в середньому експортні ціни. При вивченні динаміки експорту (імпорту) за ряд років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.

Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються по країнах і по товарах в аналітичних таблицях. По кожному рядку таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.

Розрахунок вище описаних індексів проводиться за формулами 1.-.5.

Індекс вартості (I_{вартості}):

(1.)

де P₁ і Q₁ – звітні ціни і кількість товарів;

P₀ і Q₀ – базові ціни і кількість цих товарів.

Індекс цін (I_ціни):

(2.)

Індекс фізичного обсягу(І_{фіз.обс.}):

(3.)

Зміна фізичного обсягу викликається сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості (I_кол):

(4)

Зміна вартісної структури експорту (імпорту) по країнах і по товарах визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

По товарних групах, що включає і кількісно і якісно порівнювані товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

(5.)

де Q₁ – кількість товарів звітного періоду;

P₀ – базові ціни цих товарів;

P₀ – середня ціна товарів базового періоду.

Середня ціна обчислюється за наступною формулою:

(6)

Якщо індекс кількісної структури більше одиниці, це означає, що в межах товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявиться менше одиниці. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.

При оцінці діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник ефективності реалізації експортних товарів являє собою виражене у відсотках відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється по формулі:

(7)

де В_нетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений в гривні за офіційним курсом.

ПС – повна собівартість реалізованої продукції, грн.

На показник ефективності впливають виручка-брутто, курс гривні до долара, рівень накладних витрат в інвалюті у відсотках, виробнича собівартість одиниці товару, рівень накладних витрат у гривнях. Вплив перерахованих факторів можна визначити методом “ланцюгових підстановок”, якщо представимо вище приведену формулу у наступному вигляді:

(8)

де Ц_брутто – ціна-брутто, долари за одиницю товару;

С_од – виробнича собівартість одиниці товару, грн.

Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у долях гривні, у цьому випадку він показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що приходиться на кожну витрачену фірмою гривню.

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть можливість установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді в порівнянні з минулим.

Для визначення економічної ефективності експортно-імпортної діяльності на рівні підприємства рекомендують також методику запропоновану Т.В.Миролюбовою, суть якої полягає у наступному.

Перш за все розраховується показник ефективності експорту:

(9)

де Е_{екс 1} – показник економічної ефективності експорту;

О_в.ф. – гривневий еквівалент відрахувань у валютний фонд підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки в гривні по курсу на день надходження валюти, грн;

В _р – гривнева виручка від обов’язкового продажу валюти, грн;

З_екс – повні затрати підприємства на експорт, грн.

(10)

де Е_{екс 2} – показник економічної ефективності експорту;

О_екс – об’єм експорту у внутрішніх середньорічних цінах, грн;

С_екс – виробнича собівартість експортних товарів, грн.

Показники Е_{екс 1}, Е_{екс 2} доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е_{екс 1} > Е_{екс 2}, а також при аналізі експортно-імпортної діяльності підприємства за попередній період і при плануванні її на майбутнє.

На основі розрахованих показників можна зробити наступні висновки. Якщо показник Е_{екс 1} > 1, а Е_{екс 1} > Е_{екс 2}, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси, слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів.