Тема 1. Предмет і завдання вивчення дисципліни "міжнародна торгівля". Сутність, етапи розвитку та правова база міжнародної торгівлі

Метою вивчення даної дисципліни є засвоєння студентами необхідних теоретичних основ та теоретико – прикладних знань про сучасну роль, функціональне наповнення та інструментарій міжнародної торгівлі у високо конкурентному середовищі ,набуття системних знань та навичок про планування та організацію міжнародної торгівлі.

Завдання вивчення дисципліни

Досягнення означеної мети передбачає виконання наступних завдань:

- вивчення форм організацій та інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі;

- вивчення практики наднаціонального регулювання міжнародних торговельних відносин;

- вивчення методологічних основ міжнародної торгівлі;

- вивчення організаційно-правових основ міжнародної торгівлі;

- ознайомлення із загальними підходами при встановленні ділових контактів з іноземними контрагентами;

- вивчення процедури й техніки підготовки, укладення та виконання зовнішньоторговельних контрактів;

- вивчення методик визначення зовнішньоторгових цін та ефективності різних зовнішньоторгових операцій.

Вимоги до знань, умінь та навичок студентів

В результаті вивчення курсу «Міжнародна торгівля» студенти повиннні знати:

• організаційну систему міжнародної торгівлі;

• правові аспекти міжнародної торгівлі;

• економічний інструментарій у міжнародної торгівлі;

• техніку та правила здійснення міжнародних торговельних, їх методологію та систему обчислення відповідних показників;

• нормативні документи, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність підприємства;

• зміст та особливості планування, організації та проведення міжнародних торговельних операцій в Україні.

В результаті вивчення курсу «Міжнародна торгівля» студенти повиннні вміти:

• планувати та організовувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства у сфері міжнародної торгівлі

• визначати ефективність здійснення міжнародної торгівлі;

• здійснювати фінансову оцінку зовнішньоторговельних операцій;

• мінімізувати ризики зовнішньоторговельних операцій;

• управляти зовнішньоторговельною діяльністю підприємства;

• використовувати сучасні інформаційні технології для здійснення зовнішньоторговельних операцій в галузях народного господарства;

Фахівці з історії світової економіки пропонують різні критерії періодизації розвитку міжнародної торгівлі: за етапами розвитку науково-технічного прогресу (за змінами у виробничих силах); за етапами вдосконалення транспортної системи (як транспортних засобів, так і доріг); за пріоритетними напрямами у зовнішньоторговельних політиках країн (лібералізація чи протекціонізм). На справді доведено, що між усіма переліченими етапами існує пряма залежність. Але наочнішою, поширенішою та логічнішою, на наш погляд, є періодизація розвитку світових процесів, у т. ч. міжнародної торгівлі, за основними подіями в світі. З огляду на це можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І – початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

II – друга половина XIX ст. – початок Першої світової війни (1914 р.);

ІІІ – період між двома світовими війнами (1914–1939 рр.);

IV – повоєнний (50–60-ті роки);

V – сучасний (з початку 70-х років).

Останній, сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди:

• конкуренції двох світових систем господарства – капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

• глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Кожному із зазначених вище п'яти етапів розвитку міжнародної торгівлі притаманні: певні середовищі чинники розвитку; особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств; пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшості країн світу .

Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі

Протягом періоду після Другої світової війни правова база міжнародної торгівлі була створена значною мірою завдяки тривалим переговорам у рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відбулося вісім раундів переговорів ГАТТ, наведемо місто, країну і рік їх проведення: Женева (Швейцарія), 1947 p.; Аннесі (Франція), 1949 p.; Торкі (Великобританія), 1950 p.; Женева (Швейцарія), 1956 p.;

Женева (Швейцарія), 1960-1961 pp.; Женева (Швейцарія), 1964-1967 pp.; Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 pp.; Пунта-дель-Есте (Уругвай) — Женева (Швейцарія) — Маракеш (Марокко), 1986-1994 pp.

Міжнародну торгівлю можна розглядати як у контексті міжнародного публічного права, так і у рамках міжнародного приватного права. З огляду на це варто нагадати, що суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міждержавні організації, нації, що борються за своє визволення, та державоподібні утворення. Вони можуть вступати у дво- або багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі. Відносини міжнародного публічного права — це відносини політичні, відносини суверенів.

Основними суб'єктами міжнародного приватного права є фізичні та юридичні особи різної державної належності. Це право регулює цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом. Щоправда, трапляються випадки, коли і держава вступає у цивільно-правові відносини з фізичними та/або юридичними особами інших держав.

Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного публічного права. Оскільки міжнародна торгівля є поняттям вужчим, ніж міжнародні економічні відносини, то й міжнародне торговельне право, з точки зору міжнародного публічного права, охоплює вужче коло правовідносин, ніж міжнародне економічне право.

Часто суб'єкти міжнародного економічного права укладають між собою угоди із зовнішньоекономічних (зокрема, зовнішньоторговельних) аспектів, щоб обумовленим в угодах механізмом могли користуватися фізичні та юридичні особи, на які поширюється юрисдикція відповідних держав.

До таких міжнародно-правових актів, зокрема, належать:

• Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974 p.;

• Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Відні у 1980 p.;

• Конвенція про право, що застосовується до договорів між народної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.

Договори у рамках Світової організації торгівлі.

Основні міжнародно-правові акти у рамках Світової організації торгівлі такі:

1. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) (General Agreement on Tariffs & Trade — GA TT). Стосується торгівлі товарами.

2. Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) (General Agreement on Trade in Services — GA TS). Стосується торгівлі послугами.

3. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Agreement of Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights —TRIPS ). Це ланка, що пов'язує інтелектуальну власність з торгівлею.

Багатосторонні угоди (Multilateral Agreements):

1. У сфері торгівлі товарами (trade in goods) — Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р.

Пов 'язані угоди (Associated Agreements) :

• Угода про застосування ст. VII ГАТТ 1994 р. (Угода про митнуоцінку), (Agreement on Implementation of Article VII of GATT1994,Customs Valuation);

• Угода про довідвантажувальну інспекцію (ПСІ) (Agreement on Preshipment Inspection — PSf);

• Угода про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ) (Agreement on Technical Barriers to Trade — TBT);

• Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів (СПС) (Agreement on the Application of Sanitary & Phytosanitary Measures — SPS);

• Угода про процедури імпортного ліцензування (ІЛП) (Agreement on Import Licensing Procedures — ILP);

• Угода про охоронні заходи (AC) (Agreement on Safeguards — A Q;

• Угода про субсидії та врівноважені заходи (СКМ) (Agreement on Subsidies & Countervailing Measures — SCM);

• Угода про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р. (Антидемпінгова — АДП) (Agreement on Implementation of article VI of GA TT1994, An ti-dumping — A DP);

• Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС) (Agreement on Trade-Related Investment Measures — TRIMS);

• Угода про текстиль і одяг (ATK) (Agreement on Textiles & Clot hing— ATC);

• Угода про сільське господарство (АА) (Agreement on Agriculture — АА);

• Угода про правила походження (АРО) (Agreement on Rules of Origin — ARO).

Домовленості і рішення:

• Домовленість про положення ГАТТ 1994 р. про платіжні баланси (Understanding of Balance-of-Payments Provisions of GA TT1994);

• Рішення про випадки, за яким митні адміністрації мають підстави сумніватися у правдивості чи точності задекларованої вартості (Рішення про перенесення тягаря доведення) (Decision Regarding Cases Where Customs Administrations Have Reasons & Doubt the Truth or Accuracy Of the Declared Value (Decision on Shifting the Burden of Proof));

• Домовленість про тлумачення ст. XVII ГАТТ 1994 p. (Державні торговельні підприємства) (Understanding on the Interpretation of Article XVIIGA TT 1994 (State trading enterprises));

• Домовленість про правила і процедури, що застосовуються для врегулювання спорів (Understanding on Rules & Procedures Governing the Settlement of Disputes);

• Домовленість про тлумачення п. 1(6) ст. II ГАТТ 1994 р. (Прив'язуваність тарифних поступок) (Understanding on the Interpretation of the Article II: 1(6) of GA TT 1994 (Binding of tariff concessions).);

• Рішення про торгівлю і довкілля (Decision on Trade & Environment).

2. Торгівля послугами.

Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС).

3. Права інтелектуальної власності (Intellectual Property Rights — TRIPs).