- •Міжнародна торгівля
- •Тема 1. Предмет і завдання вивчення дисципліни "міжнародна торгівля". Сутність, етапи розвитку та правова база міжнародної торгівлі 6
- •Тема 14 Основні умови контракту купівлі-продажу товарів. Регулювання виконання міжнародних комерційних контрактів 130
- •Тема 16 Методи та методика техніко-економічної оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій 145 вступ
- •Тема 1. Предмет і завдання вивчення дисципліни "міжнародна торгівля". Сутність, етапи розвитку та правова база міжнародної торгівлі
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Показники розвитку міжнародної торгівлі
- •1. Група обсягових індикаторів
- •2. Результуючі показники
- •2.1.1. Сальдо торговельного балансу:
- •2.1.2. Сальдо балансу послуг:
- •2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:
- •3. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі
- •4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.
- •4.1. Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення
- •4.4. Зовнішньоторговельна квота:
- •5. Показники економічної ефективності експорту та імпорту
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Форми міжнародної торгівлі
- •1. Систематизація форм міжнародної торгівлі
- •2. Форми міжнародної торгівлі за специфікою регулювання
- •3. Форми міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб'єктів
- •4. Форми міжнародної торгівлі за специфікою предмета торгівлі
- •4.1. Торгівля сировинними товарами
- •4.2. Торгівля промисловими товарами, машинами та обладнанням
- •4.2.1. Торгівля товарами широкого вжитку
- •4.2.2. Торгівля машинно-технічною продукцією
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Методи міжнародної торгівлі
- •1. Систематизація методів міжнародної торгівлі
- •2. Торгівля через торговельно-посередницькі фірми.
- •3. Торгівля через лізингові компанії
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Торгівля товарами на міжнародних біржах
- •1. Сутність, функціонування та особливості міжнародних товарних бірж
- •2. Типізація товарних бірж та організація біржової торгівлі
- •3. Біржові товари та види біржових угод на товарній біржі
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Міжнародні товарні аукціони, тендери, виставки/ярмарки
- •1. Міжнародні товарні аукціони
- •2. Міжнародний тендер.
- •3. Міжнародні виставки/ярмарки.
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Теоретичні основи міжнародної торгівлі послугами
- •1. Особливості формування та сучасні тенденції розвитку ринку послуг
- •2. Класифікація послуг
- •3. Регулювання світової торгівлі послугами
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Послуги міжнародного транспорту
- •1. Особливості надання транспортних послуг
- •2. Характеристика транспортних перевезень
- •3. Сучасні тенденції розвитку міжнародного транспорту
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Формування та особливості дії ринку туристичних послуг Туризм як провідний напрям розвитку ринку послуг
- •2. Рекламні послуги
- •3. Страхові послуги
- •4. Освітні послуги
- •5. Інші види послуг
- •6. Особливості надання інжинірингових послуг
- •Контрольні запитання
- •Тема 11 Регулювання міжнародної торгівлі
- •1. Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •2. Мито, митний тариф, митні збори і податки
- •3. Не тарифне регулювання
- •Контрольні запитання
- •Тема 12 Основні види міжнародних операцій купівлі-продажу товарів, система міжнародних комерційних контрактів, укладання міжнародних комерційних контрактів
- •1 Основні види міжнародних операцій купівлі-продажу товарів
- •2. Основні принципи міжнародних комерційних контрактів
- •Особливості окремих видів зовнішньоекономічних контрактів Бартерний контракт.
- •Контракт комісії.
- •Договір поручництва.
- •Контрольні запитання
- •Тема 13 Обґрунтування цінових умов контракту купівлі-продажу товарів платіжні умови контракту купівлі-продажу товарів.
- •1. Зовнішньоторгові ціни
- •Орієнтуючись на рівень цін конкурентів Способи фіксації цін у контракті : на момент його укладання, протягом терміну його дії або на момент його виконання.
- •2. Платіжні умови контракту купівлі-продажу товарів.
- •Контрольні запитання
- •Тема 14 Основні умови контракту купівлі-продажу товарів. Регулювання виконання міжнародних комерційних контрактів
- •1. Структура контракту та його обов’язкові умови.
- •Базисні умови поставки товару
- •2. Нормативно-правове регулювання міжнародних комерційних контрактів Реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних договорів.
- •Контрольні запитання
- •Для чого здійснюється реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних договорів?
- •Як здійснюється Реєстрація окремих видів зовнішньоекономічних договорів ?
- •Тема 15 Особливості контрактів з торговельними посередниками
- •Тема 16 Методи та методика техніко-економічної оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
2. Результуючі показники
До результуючих показників належать.
2.1. Сальдо – (від італ. saldo – розрахунок, залишок) – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний проміжок часу.
2.1.1. Сальдо торговельного балансу:
Ст= Ет-Іт,
де Ст – сальдо торговельного балансу;
Ет – вартість товарного експорту;
Іт – вартість товарного імпорту.
Якщо експорт (надходження) перевищує імпорт (платежі), то сальдо додатне, а торговельний баланс активний. Якщо ж експорт (надходження) менший за імпорт (платежі), то сальдо від’ємне, а торговельний баланс пасивний. Рівність експорту та імпорту утворює нульове сальдо балансу, а сам баланс у таких випадках називається чистим, або нетто-балансом. Аналогічно розраховуються й інші показники.
2.1.2. Сальдо балансу послуг:
Сп = Еп - Іп,
де Сп – сальдо балансу послуг;
Еп – вартість експорту послуг;
Іп – вартість імпорту послуг.
2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:
Спо = Епо - Іпо,
де Спо – сальдо балансу поточних операцій;
Епо – надходження за статтями балансу поточних операцій;
Іпо – платежі за статтями балансу поточних операцій.
2.2 Індекс ”умови торгівлі” – відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Якщо розглядати випадок, коли країна експортує та імпортує один товар, то умови торгівлі показують, яку кількість товару А отримує країна за кожну одиницю проданого товару В.
Якщо індекс розраховується щодо великої сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):
,
Аналогічно розраховується й індекс імпортних цін:
Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:
,
де Іут–індекс “умови торгівлі”;
Рх – індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);
Рм – індекс імпортних цін.
На індекс “умови торгівлі” не впливає валюта, що була обрана для розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні між собою. Значення індексу коливається коло одиниці:
Іут = 1 – умови торгівлі залишились незмінними;
Рх > 1 – умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;
Рм < 1 – умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.
Індекс "умови торгівлі" є одним з показників, що характеризують зміну положення країни в світовій торгівлі. Самі умови торгівлі, в свою чергу, залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків. Але розмір виграшу який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не тілі від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому завжди не коректно робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї погіршились.
Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання, коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі, що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У даному разі збільшення експорту може стати невигідним.
Таким чином, індекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.
2.3. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) – застосовуються у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:
,
де Hj - індекс концентрації експорту країни j (j – індекс країни);
239 кількість видів продукції за класифікацією OOН;
i – індекс товару (від 1 до 239);
xi – вартість експорту i-х - товарів країною j;
x – загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за
формулою:
,
Значення коефіцієнта розміщують у межах:
|
|
Позитивне значення |
Негативне значення |
країна експортує широкий спектр товарів |
країна експортує переважно обмежену групу товарів |
Найменші (позитивні) значення цього показника мають індустріально розвинуті країни: Італія – 0,056, Франція – 0,057 Австрія – 0,06 та ін.
Найбільші (негативні) значення за показником концентрації експорту мають найменш розвинуті країни (Габон – 0,82; Гвінея – 0,84; Уганда – 0,86; Нігерія – 0,95) та країни-експортери нафти (Об'єднані Арабські Емірати – 0,83; Саудівська Аравія • 0,78; Ірак – 0,78; Кувейт – 0,6).
2.4. Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.
Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою
,
де Iij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;
Pij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) i-го товару в країні j.
Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою
Pij=Qij+Iij-Eij,
де Qij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;
Iij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;
Еij – обсяг експорту i-го товару з країни j.
Значення коефіцієнта розміщують у межах:
0 |
1 |
Позитивне значення |
Негативне значення |
імпортна незалежність (країна задовольняє потребу у товарі і самостійно) |
велика імпортна залежність (країна задовольняє потребу в товарі і повністю за рахунок імпорту) |
Крім того, показник імпортної залежності країни може використовуватися в міжнародному маркетингу при прийнятті та обґрунтуванні рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього прогнозований обсяг попиту (Qij), (Dij) помножується на коефіцієнт імпортної залежності по даному товару (Zij).
2.5 Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу):
,
де NT – показник чистої торгівлі;
Ei – експорт товару i;
Ii – імпорт то вару j.
Значення індексу розміщують у межах:
0 |
1 |
Негативне значення |
Позитивне значення |
товар тільки ввозиться |
товар тільки вивозиться |
Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні – відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.