4.Використання ферментів у промисловості

Людина активно застосовує ферменти у промисловості. Перший патент на використання ферментних препаратів з промисловою метою було отримано у 1981 році. Ферменти використовуються в харчовій та кондитерській промисловості, а також у текстильній промисловості для відбілювання й обробки пряжі та бавовняних ниток.

Ферменти можна використовувати, не вилучаючи їх із живих організмів, безпосередньо в бактеріальних клітинах. Цей спосіб є основою будь-якого мікробіологічного виробництва.Біохіміки думали про те, як застосовувати чисті препарати ферментів, щоб уникнути побічних реакцій, супутніх життєдіяльності мікроорганізмів. Створення виробництв, у яких використовуються ферменти в чистому вигляді як реактиви, дуже вигідні. Але є принципове ускладнення: багато ферментів після їх вилучення з клітини дуже швидко деактивуються, руйнуються. Учені знайшли розв'язання проблеми. Для того щоб зробити ферменти стійкими, придатними для багаторазового тривалого промислового використання, їх за допомогою міцних хімічних зв'язків приєднують до нерозчинних або розчинних носіїв. У результаті ферменти стають стійкими.Створення таких ферментів — заслуга інженерної ензимології, одного з нових напрямків біотехнології. Сьогодні за допомогою методів інженерної ензимології у промисловості отримують, наприклад, глюкозо-фруктозні сиропи, напівсинтетичні пеніциліни, дієтичне безлактозне молоко тощо.

Запитання для контролю:

1. Що таке ферменти?

2. Чи змінюється фермент у процесі реакції?

3. Від яких чинників залежить активність ферментів?

4. Які проблеми вирішує інженерна ензимологія?

• 5. Одні ферменти є найбільш активними в кислому середовищі,

а інші — у лужному. Чим це можна пояснити

6. Яку роль відіграє фермент-субстратний комплекс?

7.Як біологічна роль ферментів пов'язана з їхньою будовою?

8.Як ви вважаєте, чому всі ферменти — глобулярні білки? Чи можуть, на приклад, вуглеводи виконувати каталітичні функції?

§5. Вітаміни .Гормони .Фактори росту ,їх роль у життєдіяльності організму.

1.Вітаміни

Вітаміни (від латин. vita — життя) — це низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, що виконують важливі біохімічні та фізіологічні функції. Вітаміни входять до складу ферментів.

Вони потрібні організмові в дуже невеликих кількостях. Людина та тварини не синтезують вітаміни або синтезують їх у недостатній кількості й тому повинні отримувати їх із їжею. Основне джерело вітамінів - рослини, у яких можуть міститися і так звані провітаміни, що перетворюються на вітаміни в організмі.

Розрізняють водо- та жиророзчинні вітаміни. До водорозчинних вітамінів належать вітамін С (аскорбінова кислота), вітаміни групи В -В₁ (тіамін), В₂ (рибофлавін), В₆ (піридоксин), В₁₂ (кобаламін), вітамін РР (ніацин) та інші. До жиророзчинних - вітамін А (ретінол), Б (кальциферол), Е (токоферол) та вітамін К (нафтохінон).У складі ферментів вітаміни беруть участь в енергетичному обміні (вітаміни В₁ і В₂), біосинтезі та перетвореннях амінокислот (вітаміни В₆ і В₁₂), жирних кислот (пантотенова кислота) та інших процесах.Функції жиророзчинних вітамінів пов'язані із процесами світлосприйняття (вітамін А), зсідання крові (вітамін К), засвоєння Кальцію (вітамін Б) тощо.