
- •Навчальний посібник для студентів 1 курсу.
- •Біологія — комплексна наука про живу природу.
- •Методи біологічних досліджень
- •Історія розвитку біології
- •Українські вчені –біологи .
- •Основні властивості живої матерії
- •Рівні організації живих систем
- •Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства
- •Тема1. Неорганічні речовини живих організмів.
- •§1. Неорганічні речовини
- •Хімічний і елементний склад живих організмів
- •Вміст хімічних елементів у клітині.
- •Співвідношення хімічних елементів у живій і неживій природі
- •Неорганічні сполуки у життєдіяльності живих організмів. Вода, її роль у життєдіяльності організмів
- •Мінеральні солі. Їх біологічна роль
- •Біологічна роль кисню
- •Тема 2 органічні речовини
- •§ 1.Органічні речовини ,їх різноманітність та значення. . Малі органічні речовини.
- •Загальна характеристика органічних сполук
- •2. Малі органічні молекули
- •1)Вуглеводи
- •3)Амінокислоти , склад , будова властивості .
- •4)Нуклеотиди ,склад ,будова,властивості.
- •Залишок ортофосфатної кислоти.
- •§2.Макромолекули(біополімери ):
- •1. Полісахариди .
- •2.Білки, їхня будова, склад та властивості
- •§3.Нуклеїнові кислоТи. Їх будова, властивості, біологічна роль. Атф
- •1.Будова днк
- •2.Самоподвоєння днк
- •3.Рибонуклеїнова кислота (рнк)
- •4.Аденозинтрифосфорна кислота (атф)
- •§4. Ферменти
- •1.Ферменти — це біологічні каталізатори.
- •2.Властивості ферментів:
- •4.Використання ферментів у промисловості
- •§5. Вітаміни .Гормони .Фактори росту ,їх роль у життєдіяльності організму.
- •2.Гормони
- •3.Фактори росту
- •Розділ іі Клітинний рівень організації життя
- •Тема1. Структура клітини і її компонентів
- •§1.Цитологія –як наука про клітину .Структура клітини і її компонентів.
- •1.Цитологія.Історія вивчення клітини
- •2.Сучасні положення клітинної теорії:
- •4.Загальна характеристика клітин
- •§2.Клітинні мембрани .Цитоплазма та її компоненти.Транспорт речовин через мембрани.
- •1.Загальна характеристика структури і функцій компонентів клітин
- •2.Клітинні мембрани
- •3.Компартменти клітини
- •4.Цитоплазма та її компоненти. Гіалоплазма.
- •§3.Пластичний обмін. Біосинтез білків
- •1.Біосинтез білків
- •2.Генетичний код
- •3.Етапи біосинтезу білків
- •§4..Одномембранні органели клітини.
- •1.Ендоплазматична сітка
- •2.Комплекс Гольджі
- •3.Лізосоми
- •4.Вакуолі
- •§5.Двомембранні органели клітини: мітохондрії та пластиди
- •1.Будова та функції мітохондрій
- •2.Пластиди. Будова, види, функції
- •3.Взаємні перетворення пластид
- •§ 6.Ядро.
- •Ядро, його компоненти. Біологічна роль ядра
- •2.Функції ядра
- •§7.Фотосинтез.Значення фотосинтезу.
- •§ 8.Енергетичний обмін та його етапи.Дихання.
- •2.Безкисневий (анаеробний) етап
- •3.Кисневий етап (аеробний)
- •Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини.
- •§1.Ділення клітин еукаріотів.Життєвий цикл клітин. Мітоз.
- •1.Поняття клітинного циклу.
- •2.Інтерфаза
- •3.Мітоз. Фази мітозу
- •4.Біологічне значення мітозу
- •§2.Будова мітотичних хромосом. Каріотип
- •1.Будова і склад хромосом
- •2.Поняття про каріотип
- •§3.Обмін речовин та енергії в клітині. Клітина — відкрита система
- •1.Загальна характеристика обміну речовин
- •2.Класифікація живих організмів за основним джерелом енергії
- •3.Атф та її роль у біоенергетичних процесах
- •§4. Сучасна клітинна теорія.Клітина - елементарна цілісна жива система,що лежить в основі будови живих організмів
- •2.Клітина як елементарна жива система,
- •3.Сучасна клітинна теорія
- •§5.Цитотехнології.Взаємодія клітин. Стовбурові клітини.
- •1. Цитотехнології
- •3.Поняття стовбурових клітин
- •4.Значення стовбурових клітин в медицині.
- •5.Актуальність проблеми стовбурових клітин.
- •§ 6.Тканини тварин.Гістотехнології.
- •1.Поняття про тканини
- •2.Види тканин тварин
- •§7. Тканини рослин.
- •1.Різноманітність тканин рослин
2.Білки, їхня будова, склад та властивості
а)Білки — найважливіший структурний матеріал клітини
Білки — найважливіша складова клітини будь-якого організму. У тваринній клітині вони становлять 40 - 50% її сухої маси, а в рослинній — 20 - 35%. Біжи містять 51 - 55% вуглецю, 21 - 23% — кисню, 15 - 18% — азоту, 6,6 - 7,3% —-водню, 0,3 - 2,4% — сірки. До складу білків можуть входити фосфор, залізо та деякі інші хімічні елементи.
Білки — високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти: В організмі людини зустрічається понад 5 млн. типів білкових молекул. Така різноманітність забезпечується комбінацією лише 20 амінокислот (кількість можливих варіантів — близько 2 -1018). Кожний конкретний білок характеризується постійним складом амінокислот та їхньою певною послідовністю. Біополімери — це органічні речовини, що складаються з повторюваних структурних одиниць — мономерів. До біополімерів належать молекули білків, що становлять 10—20 % від сирої маси та 50— 80 % від сухої маси клітини.
Малюнок 22.Молекула білка
Мономери білків
Мономерами
білків є амінокислоти із
загальною формулою:R-COOH
NH2
Білки поділяються на прості (протеїни) і складні (протеїди). Прості білки при розщепленні розкладаються лише на амінокислоти, а складні дають також речовини небілкової природи. До простих білків належать альбуміни, протаміни, гістони і ін. До складних білків належать нуклеопротеїди (сполучення нуклеїнових кислот і простих білків), хромопротеїди (забарвлені речовини небілкової природи і прості білки), металопротеїди тощо.
б)Рівні структурної організації білкових молеку
Кожному білку властива своя особлива геометрична форма чи конфігурація. Розрізняють чотири різних рівні організації білкової молекули.
-
Первинна структура. Амінокислоти сполучаються між собою ковалентним зв'язком, який виникає між карбоксильною групою однієї амінокислоти та аміногрупою іншої. Міцний зв'язок, який утворюється між двома амінокислотами, називається пептидним, а з'єднання — дипептидом.
Реакція поліконденсації. Амінокислоти об'єднуються за допомогою пептидих зв'язків у пептиди. Ті з них, які містять до 20 амінокислотних залишків, належать до олігопептидів (ди-, три-, тетрапептиди). У молекулах поліпептидів міститься від 20 до 50 амінокислотних залишків, а у білках — їх понад 50 (іноді — сотні і навіть тисячі).Під первинною структурою білка розуміють число і послідовність амінокислот, з'єднаних між собою пептидними зв'язками в поліпептидний ланцюг. При цьому утворюється міцний біополімер, первинну структуру якого закодовано в послідовності нуклеотидів інформаційних РНК, які, в свою чергу, є копіями певних генів. Первинна структура білка розшифрована поки що для невеликого числа індивідуальних білків (інсулін, рибонуклеаза, міоглобін, гемоглобін, хлорофіл тощо).
-
Вторинна структура — певний характер спіралізаціїполіпептидного ланцюга. Пептидні ланцюги, звичайно, згортаються у спіраль за рахунок виникнення водневих зв'язків між киснем карбоксильної групи одного залишку амінокислоти і воднем аміногрупи іншої амінокислоти, віддаленої по ланцюжку від неї на відстань чотирьох амінокислотних залишків. Хоча водневі зв'язки між СО - і N - групами значно слабші за пептидні, однак велика їх кількість разом формують досить міцну спіральну структуру.
-
Третинна структура — спосіб просторового укладення попередньо скрученого в спіраль поліпептидного ланцюга. Третинна структура виникає внаслідок скручування вторинної спіральної структури в клубок (або глобулу) як якісно нове утворення. Зв'язки, що підтримують третинну структуру, забезпечуються силами гідрофобної взаємодії, іонних, водневих зв'язків. Важлива роль у стабілізації третинної структури належить і дисульфідним зв'язкам, що виникають між залишками амінокислоти цистеїну.
-
Четвертинна структура формується кількома молекулами білка, що перебувають в третинній структурі, і взаємодіючи між собою, утворюють стійку конфігурацію. Стабілізація четвертинної структури визначається гідрофобними електростатичними та іншими взаємодіями і водневими зв'язками. Для четвертинної структури одних білків властиве глобулярне розміщення субодиниць, інші білки об'єднуються в спіральні структури.
Малюнок23.Молекула складного білка–гемоглобіну
в)Властивості білків
Молекули білків мають позитивні і негативні заряди. Тому білки, як і амінокислоти, мають амфотерні властивості. Фізичні та хімічні властивості білків різноманітні: є білки гідрофільні (альбуміни, гістони) та гідрофобні (фібрин, кератин, колаген); одні з них від незначної дії різноманітних чинників легко змінюють свою структуру, інші є стійкими до подібних чинників. Під впливом різних фізико-хімічних чинників (солі важких металів, кислоти, луги, спирти, висока температура, тиск, різні види опромінення, ультразвук тощо) структура та властивості білків можуть змінюватися. Процес порушення природної нативної структури білка або розгортання поліпептидного називається -денатурацією. Денатурація має необоротний характер, але за умов припинення дії негативних факторів, білок може відновлювати свій нормальний (нативний) стан (ренатурація).В організмі звичайна часткова денатурація білків пов'язана з їхніми функціями (рухова, сигнальна, ферментативна тощо). Процес руйнування первинної структури білків завжди необоротний, він називається деструкцією.
г)ФУНКЦІЇ БІЛКІВ.
Біологічні функції білків надзвичайно різному Основні з них:
-
Будівельна (структурна). Білки є складовою частиною плазматичних мебран. З білків складаються мікротрубочки і мікрофіламенти, які виконують роль скелета клітини. Головним компонентом хрящів, сухожилків є білок колаген, зовнішнього скелету комах - хітин, еластичної сполучної тканини (зв'язок) - еластин, кісток - остеїн.
-
Ферментативна (каталітична) функція білків реалізується в здійсненні і регуляції всіх біохімічних реакцій, які відбуваються в клітинах за участю ферментів - біокаталізаторів (див. далі).
-
Захисна Запобігає ушкодженню клітин, органів й організму в цілому, виявляється в захисті його від паразитів і сторонніх тіл. В організмі хребетних тварин утворюються захисні білки --імуноглобуліни (або антитіла). Це спеціалізовані білки, які виробляються лімфоцитами. Вони здатні "розпізнавати" і знешкоджувати бактерії, віруси, чужорідні для організму білки. Білки крові - фібрин, тромбопластин і тромбін - беруть участь у процесах її зсідання, запобігаючи знач ним крововтратам.
-
Регуляторна функція полягає у регуляції обміну речовин. Це гормони білкової природи. Інсулін та глюкагон регулюють обмін глюкози, гормон АКТЕ стимулює ріст і активність кори наднирників.
-
Сигнальна функція важлива для вибіркового поглинання клітиною певних речовин та для її захисту. Сигнальні білки здатні змінювати свою структуру на прояв дії певних хімічних сполук і таким чином реагування (зв'язувати їх чи передавати сигнали про зміни в інші ділянки плазматичної мембрани,всередину клітини
-
Рухова або скоротлива функція білків забезпечує всі види рухів, на які здатні біологічні об'єкти різних рівнів організації, починаючи з цитоплазми, органел клітини і закінчуючи цілим організмом. Багато рухів органів і частин рослин також пов'язані зі специфічними скоротливими білками. Актин і міозин -білкові нитки міофібрил.
-
Запасаюча функція білків полягає у відкладанні їх про запас. У білковій оболонці пташиних яєць накопичується альбумін. У молоці ссавців присутній казеїн.
-
Транспортну функцію виконують білки, що мають високу активність і скоротливу властивість. Вони беруть участь у процесі переміщення речовин через мембрани. Є білки, що транспортують розчинні гази - О і СО, (гемоглобін); гемоціанін переносить О2 в безхребетних тварин; міоглобін переносить 02 в м'язах; сироватковий альбумін служить для транспорту жирних кислот, ліпідів.
-
Енергетична функція білків полягає в тому, що при їх розщепленні в клітині виділяється енергія. При розщепленні 1 г білка вивільняється 17,2 кДж енергії.
-
Малюнок 24.Будова гемоглобіну людини
Запитання для контролю:
1.Що таке білки?
2.Які біологічні функції білків ви знаєте?
3.У яких випадках денатурація може бути оборотною?Яка біологічна функція є характерною тільки для білків?
4.Що таке первинна,вторинна, третинна,четвертинна структура білка?
5.Які функції виконують полісахариди?
6.Які групи полісахаридів ви знаєте?
7.Де зустрічається полісахарид хітин ?
8.Чому білки називають полімерами?9.