Поняття та види конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні

Найважливіше значення для кожного громадянина в життє­діяльності суспільства і держави мають основні права, свобо­ди і обов'язки громадян, які у своїй сукупності становлять самостійний інститут конституційного права і визначають міс­це людини в суспільстві, закріплюють фундамент його право­вого статусу.

Права і свободи людини – це її соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид та міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних та духовних потреб людини шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами.

Класифікація основних прав і свобод людини і громадянина:

1. за суб'єктом: права людини та права громадянина.

2. за генезисом: природні; похідні від природних.

3. за черговістю їх включення до конституцій: права першого покоління; права другого покоління; права та свободи третього покоління.

4. за змістом (залежно від характеру від­носин, що виникають між громадянином і державою, а також від всебічного і повного прояву соціальних якостей особи): особисті або громадянські; політичні; економічні; соціальні; культурні (духовні); екологічні; сімейні.

Громадянські права – це можливості людей, що харак­теризують їхнє фізичне та біологічне існування, задоволення матеріальних, духовних і деяких інших потреб.

До них відносяться такі права: на життя (ст. 27); свободу та особисту недоторканність, недотор­канність житла (ст.29, 30); таємниця листування, телефонних розмов (ст. 31); на свободу пересування і вільного вибору місця проживання (ст. 33); на свободу думки і слова (ст. 34); на інфор­мацію та її розповсюдження, на особисте і сімейне життя та за­хист його від свавільного втручання (ст. 32); на правову допомо­гу (ст. 59); на повагу до своєї гідності (ст. 28); на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішення­ми (ст. 56) та ін.

Політичні права – це можливості людини і громадяни­на брати участь у громадському та державному житті, вно­сити пропозиції про поліпшення роботи державних органів, їхніх службових осіб та об'єднань громадян, критикувати ва­ди в роботі, безпосередньо брати участь у різних об'єднан­нях громадян.

До них належать такі права громадян: брати участь в управлінні державними справами, віль­но обирати і бути обраними (ст. 38); на об'єднання в політичні партії та громадські організації (ст. 36); збиратися на мирні збо­ри, походи і демонстрації (ст. 39); на звернення (ст. 40); на участь у професійних спілках (ст. 36).

Економічні права – це можливості людини і громадянина, що характеризують їхню участь у виробництві матеріаль­них благ. До них належать:

• на приват­ну власність і можливість користуватися природними та інши­ми об'єктами суспільної власності (ст. 41);

• на підприємницьку діяльність (ст. 42);

• на страйк (ст. 44);

• на працю та своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43);

• на відпочинок (ст. 45) тощо.

Соціальні права – це можливості людини і громадянина із забезпечення належних соціальних умов життя. До них належать:

• на охорону здоров'я (ст. 49);

• на безпечне для життя і здоров'я дозвілля (ст. 50);

• на соціаль­ний захист (ст. 46 - право на матеріальне забезпечення у старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та ін.);

• на житло (ст. 47);

• на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48);

• на вільній згоді громадян на шлюб, а також захист материнства, батьківства і дитинства (ст.51).

Культурні права – це можливості доступу людини до духовних цінностей свого народу (нації) та всього людства. До них належать права:

• право на освіту (ст. 53);

• право громадян України на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності та на захист інтелектуальної власності (ст. 54);

• доступу грома­дян України до духовних цінностей;

• право на користування досягненнями вітчизняної та світової культури (ст.54).

Екологічні права – це права людини і громадянина на безпечне екологічне середовище:

• право на безпеч­не для життя і здоров'я довкілля (ст. 50);

• на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди і т. ін (ст. 50).

Сімейні права – це можливості людини і громадянина вільно розпоряджатися собою в сімейних правовідносинах:

• право на невтручання в особисте й сімейне життя (ст. 32);

• право на добровільне одруження, рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст. 51);

• право на державну охорону сім'ї, материнства, батьківства і дитинства (ст. 51);

• право на рівність дітей незалежно від походження чи народження у шлюбі або поза шлюбом (ст. 52).