Конституційно-правовий статус арк

Автономна Республiка Крим є невiд'ємною складовою частиною України i в межах повноважень, визначених Конституцiєю України, вирiшує питання, вiднесенi до її вiдання.

Автономна Республiка Крим має Конституцiю Автономної Республiки Крим, яку приймає Верховна Рада Автономної Республiки Крим та затверджує Верховна Рада України не менш як половиною вiд конституцiйного складу Верховної Ради України.

Нормативно-правовi акти Верховної Ради Автономної Республiки Крим та рiшення Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим не можуть суперечити Конституцiї i законам України та приймаються вiдповiдно до Конституцiї України, законiв України, актiв Президента України i Кабiнету Мiнiстрiв України та на їх виконання.

Представницьким органом Автономної Республiки Крим є Верховна Рада Автономної Республiки Крим. Верховна Рада Автономної Республiки Крим у межах своїх повноважень приймає рiшення та постанови, якi є обов'язковими до виконання в Автономнiй Республiцi Крим.

Урядом Автономної Республiки Крим є Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим. Голова Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим призначається на посаду та звiльняється з посади Верховною Радою Автономної Республiки Крим за погодженням iз Президентом України.

Повноваження, порядок формування i дiяльностi Верховної Ради Автономної Республiки Крим i Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим визначаються Конституцiєю України та законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республiки Крим з питань, вiднесених до її компетенцiї.

Кримська АРСР до її скасування 1945 р. вважалася суб'єктом РРФСР, хоча й була створена свого часу лише за територіальною ознакою, оскільки на її території про­живала велика кількість представників різних національ­ностей.

До України територію скасованої Кримської АРСР було передано вже як звичайну адміністративно-тери­торіальну одиницю. Як така, Кримська область нічим, власне, не відрізнялася від інших областей України, окрім, звичайно, того, що в минулому вона мала статус автономної республіки у складі сусідньої РРФСР.

Україна, як відомо, завжди була державою унітар­ною. Такою, на нашу думку, вона має залишатися й на­далі, якщо прагне зберегти себе як суверенну державу. Ось чому механічне відтворення статусу Кримської ав­тономії в її колишніх формальних параметрах як суб'єк­та федерації виявилось неможливим. Належало шукати інші шляхи вирішення цієї проблеми на принципово новій концептуальній основі. Єдино прийнятною для України в цій ситуації було визнано модель територі­альної (обласної, регіональної) автономії, що й було відображено вже у попередній Конституції України (ст. 75-1), у Законі України "Про Автономну Рес­публіку Крим" від 17 березня 1995 р., а також у розділі Х чинної Конституції України.

Суть територіальної автономії полягає передусім у праві її територіального колективу (громадян відповідної держави, які постійно проживають у межах цієї авто­номії) і тих органів, які вони обирають, самостійно ви­рішувати питання, віднесеш до відання автономії.

Перелік питань, віднесених до відання АРК (перед­бачений ст. 138 КУ)

1. призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження складу виборчої комісії Автономної Республіки Крим;

2. організація та проведення місцевих референдумів;

3. управління майном, що належить Автономній Республіці Крим;

4. розроблення, затвердження та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі єдиної податкової і бюджетної політики України;

5. розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля ѕ відповідно до загальнодержавних програм;

6. визнання статусу місцевостей як курортів; встановлення зон санітарної охорони курортів;

7. участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

8. забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам’яток історії;

9. участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;

10. ініціювання введення надзвичайного стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Сфери нормативного регулювання (відповідно до ст. 137 КУ) з питань:

• сільського господарства і лісів,

• меліорації і кар'єрів,

• громадських робіт,

• ремесел та промислів,

• благодійницт­ва,

• містобудування й житлового господарства,

• туризму, готельної справи,

• ярмарків,

• музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури,

• історико-культурних заповід­ників,

• транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів,

• мисливства, рибальства, санітарної та лі­карської служб.

Проте Конституція України не надає права АРК здійснювати нормативне регулювання цих питань шля­хом прийняття законів.

Для цього обрана інша форма – нормативно-правовий акт Верховної Ради АРК. Він не може суперечити Конституції і законам України та приймається відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання (ст. 135 Конституції Ук­раїни).

Важливою особливістю конституційного статусу АРК є те, що ця автономія має свою Конституцію, яку прий­має Верховна Рада АРК та затверджує Верховна Рада України (ст. 135 Конституції України).

Чинна Конституція АРК була прийнята 10 лютого 1998 р. та затверджена Законом України від 23 грудня 1998 р.

Представницьким органом АРК є Верховна Рада АРК.

Її повноваження, порядок формування і діяльності визна­чаються Конституцією та Законом України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", а також Конституцією АРК в межах тих питань, що належать до її компетенції за цією Конституцією. Конституція України, на відміну вщ попередніх законодавчих актів, визначає Верховну Раду АРК як представницький, а не законодавчий орган влади.

Таке положення відповідає ст. 75 Конституції України, за якою єдиним органом законодавчої влади в Україні є пар­ламент – Верховна Рада України.

Верховна Рада АРК є постійно діючим органом.

Го­лова Верховної Ради АРК, його перший заступник і за­ступник, голови постійних комісій Верховної Ради АРК здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Інші депутати поєднують свої функції з виробничою та ін­шою діяльністю.

Верховна Рада працює сесійно.

Для ве­дення нормотворчої роботи, підготовки та подальшого розгляду рішень і постанов з питань, віднесених до відання Верховної Ради АРК, з числа її депутатів утво­рюються постійні комісії.

Виконавчим органом АРК, її урядом є Рада міністрів АРК. Згідно з Конституцією АРК, Рада міністрів фор­мується Верховною Радою АРК на термін її повнова­жень та відповідальна перед нею.

Верховна Рада АРК може прийняти рішення про відставку (припинення повноважень) Ради міністрів АРК у зв'язку з висловлен­ням їй недовіри.

Рада міністрів АРК в порядку і межах, визначених Конституцією АРК, самостійно здійснює функції і пов­новаження з питань, віднесених до питань АРК, а також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України, відповідно до Конституції України. З цих питань Рада міністрів АРК також підзвітна і під­контрольна Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 136 Конституції України призна­чення на посаду та звільнення з посади Голови Ради міністрів АРК має здійснюватися за погодженням із Президентом України.

Правосуддя в АРК здійснюється судами, що нале­жать до єдиної системи судів України. Тому вони не мають і не можуть мати будь-яких особливостей, пов'я­заних із статусом автономії. Але, як про це зазначається в Конституції АРК (ст. 39), судами України застосовується Конституція АРК, нормативно-правові акти Верховної Ради АРК, акти Ра­ди міністрів АРК у випадках, передбачених законами Ук­раїни.

Ст. 136 Конституції України нічого не говорить про особливості здійснення місцевого самоврядування у ме­жах АРК. Це означає, що місцеве самоврядування на її території має здійснюватися в повному обсязі відповідно до цієї Конституції (р. XI "Місцеве самоврядування") та законів України, з певними особливостями, передбаче­ними Конституцією АРК'.

Конституцією України передбачено дію в АРК Представництва Президента України. Необхідність його випливає зі статусу Президента як глави держави й га­ранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина. Згідно з Конституцією, статус Представництва визначається законом України (ст. 139).

Основними принципами організації діяльності АРК є:

а) на­родовладдя;

б) верховенство права; конституційність;

в) додер­жання та забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

г) законність;

д) виборність;

е) колегіальність;

є) гласність;

ж) по­єднання інтересів АРК і загальнодержавних інтересів України.