Законодавчий процес: поняття та стадії

Законодавчий процес — це фактичний процес прийняття закону. Він складається з таких стадій, які закріплено у Рег­ламенті Верховної Ради України:

1) розробка законопроекту — здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради, на замов­лення на договірній основі, а також в ініціативному порядку. Верховна Рада може доручити розробку проекту закону (або його структурної частини) комітету або тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради, а також Кабінету Міністрів. В ініціатив­ному порядку законопроекти мають право розробляти громадя­ни і юридичні особи. Розроблені ними законопроекти вносяться до Верховної Ради від імені осіб або органів, які мають право законодавчої ініціативи, чи за їх підтримкою з обов'язковим зазначенням всіх авторів.

Законодавча ініціатива — це внесення офіційної пропози­ції до Верховної Ради України про видання, зміну або скасу­вання закону. Право законодавчої ініціативи належить Пре­зиденту України, народним депутатам України, Кабінету Мі­ністрів України і Національному банку України;

2) попередній розгляд законопроекту — відбувається у відповідному комітеті Верховної Ради України. необхідних випадках законопроект направляють на наукову, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного пошуку чи наукового дослідження. Також для надання своїх висновків щодо законопроектів можуть запитуватися Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, відповідні міністерства і відомства, інші органи, установи і організації, а та­кож окремі фахівці. Після попереднього розгляду в комітеті законопроект передається на розгляд Верховної Ради для при­йняття рішення щодо його включення до порядку денного сесії;

3) розгляд та прийняття законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України — проходить у трьох чи­таннях. Під час першого читання відбувається обговорення і схвалення законопроекту в цілому. Під час другого читання відбувається постатейне обговорення і схвалення законопроекту. За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада після скороченого обговорення може прийняти рішення про: а) відхилення законопроекту; б) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання; в) опублікування для народного обговорення законо­проекту в редакції, прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання; г) повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання; д) прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання. Третє читання є альтернатив­ним, воно проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в другому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого законо­проекту з іншими законами. За результатами третього читан­ня законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про: 1) відхилення законопроекту; 2) повернення законопроекту на доопрацювання (в тому числі і з винесенням на народне обговорення) з наступним їх поданням на повторне третє чи­тання; 3) відкладення голосування щодо законопроекту в ці­лому до прийняття інших рішень; 4) схвалення тексту законо­проекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референ­дум; 5) прийняття закону в цілому і введення прийнятого закону в дію шляхом прийняття відповідного закону чи по­станови. У 5-денний строк після прийняття, закон оформля­ється Апаратом Верховної Ради та підписується Головою Вер­ховної Ради України;

4) підписання закону Президентом України — протягом 15 днів з моменту отримання закону Президент підписує його або накладає суспензивне (відкладальне) вето. Якщо Прези­дент протягом 15 днів не повернув закон для повторного роз­гляду і не підписав його, закон вважається схваленим і має бути підписаний Президентом. Верховна Рада може подолати відкладальне вето Президента, якщо під час повторного роз­гляду за закон проголосує не менше 300 народних депутатів. У цьому випадку Президент зобов'язаний підписати закон та офіційно оприлюднити протягом 10 днів.

Відповідно до розпорядження Президента України від 30 травня 1997 р. № 221 «Про порядок проведення експертизи і підго­товки на підпис Президентові України законів України» Служ­ба Постійного представника Президента України у Верховній Раді України наступного дня після прийняття Закону України подає заступникові Глави Адміністрації Президента України з правових питань дані про прийнятий Закон, доповідача, який представляв цей Закон на пленарному засіданні Верховної Ради України, про особливості обговорення проекту, на які слід звернути увагу під час опрацювання Закону перед поданням його на підпис. Закон України, що офіційно надійшов на під­пис, у той самий день доповідається Главі Адміністрації Пре­зидента України, і його копія надсилається до Кабінету Мініст­рів України для вивчення і візування. За дорученням Глави Адміністрації Президента України Закон України передається для експертизи до Державно-правового управління. Кабінет Міністрів України у семиденний строк повертає копію Закону, завізовану Прем'єр-міністром України, а в разі його відсутнос­ті — Першим віце-прем'єр-міністром України, а також мініст­ром, до компетенції якого належать питання, що регулюються цим Законом, і Міністром юстиції України та повідомляє про зауваження і пропозиції, якщо буде визнано за доцільне засто­сувати до цього Закону право вето Президента України. Про­позиції про застосування права вето мають бути вмотивовани­ми, в разі потреби економічно обґрунтованими і містити нову редакцію відповідної норми Закону;

5. опублікування закону — текст закону публікується у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» і журналах «Відомості Верховної Ради України» та «Офіційний Вісник України»;

6. набрання законом чинності — закон набирає чинності через 10 днів після його опублікування, якщо інший термін не вказано у самому законі.