6.7. Документування та облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків виникають за результатами інвентаризації, коли виявлені понаднормові недостачі та втрати від псування цінностей, нестачі та розкрадання грошових коштів та при цьому виявлені винні особи. Підставою для записів в обліку є протоколи інвентаризаційної комісії; розрахунки матеріальної шкоди в результаті недостачі, псування, розкрадання майна; наказ керівника, у відповідності з яким в обліку виправляються всі виявлені розбіжності тощо.

Для обліку розрахунків по відшкодуванню матеріального збитку, крадіжок коштів, ТМЦ використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”. По дебету субрахунку відображають суми, що підлягають відшкодуванню особами, які допустили недостачу, втрату від псування цінностей, нестачу та розкрадання грошових коштів. По кредиту – погашення (списання) заборгованості винними особами.

Аналітичний облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків ведуть окремо за кожною винною особою, реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1. виявлена нестача запасів: Д-т947 К-т20,22,28 тощо;

2. відображена сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної нестачі: Д-т375 К-т71;

3. отримано суму відшкодування втрат: Д-т30 К-т375;

4. утримано суму нестач із заробітної плати винної особи: Д-т66 К-т375.

6.8. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з іншими дебіторами ведуть на субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

За дебетом субрахунку 377 відображають виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведуть за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення. Реєстром синтетичного обліку є журнал №3.

Наприклад:

1. видана позика працівникам підприємства: Д-т377 К-т30;

2. погашена позика, шляхом утримання з заробітної плати: Д-т66 К-т377;

3. списано заборгованість квартиронаймачів: Д-т30,31 К-т377.

7. Облік резервів сумнівних боргів

Сумнівний борг – це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Сумнівні борги завищують реальний результат від реалізації, тому, згідно з принципом обачності, підприємство повинне визнати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями у момент визнання доходу від реалізації, а не в тому періоді, коли покупці не змогли оплатити товар.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – це сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів. За чистою реалізаційною вартістю поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку Балансу.

Визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості здійснюється шляхом нарахування резерву сумнівних боргів.

П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” передбачає два методи нарахування резерву сумнівних боргів.

виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;

на основі класифікації дебіторської заборгованості.

При використанні першого методу передбачається аналіз платоспроможності кожного дебітора.

При використанні методу класифікації дебіторська заборгованість групується за строками її погашення. Якщо покупець прострочив строк оплати, то є ймовірність того, що заборгованість може бути не погашена. Чим більший строк несплати, тим більша вірогідність несплати. Для кожної групи встановлюється прогнозний коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності – це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебіторської заборгованості встановленої групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні періоди Як правило коефіцієнт зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.