Контрольні запитання

1. Які джерела та особливості філософського знання?

2. В чому полягає сутність наукової картини світу?

3. Як співвідносяться філософія і наука?

4. Яка структура та основні функції філософії?

5. Які основні структурні елементи світогляду?

6. Які основні історичні типи світогляду?

7. Яке місце посідає філософія в системі культури?

Теми рефератів

1. Філософія в системі культури.

2. Філософія і наука.

3. Філософія і політика.

4. Суспільне та індивідуальне буття.

5. Буття людини у світі природи.

6. Людське буття та його основні параметри.

7. Філософія і світогляд.

8. Історичні типи світогляду (характеристика основних типів).

9. Людина як вища цінність у системі філософського знання.

29

Рекомендована література

1. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. — М., 1976. — Т.1. — С.63-94.

2. Арцишевский P.A. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. — Львов, — 1986. — 197 с.

3. Зеленов Л.А. Система философии. — Ниж.Новгород, 1991. — 128 с.

4. Ильенков Э.В. Философия и культура. — М., 1991. — С.18-20.

5. Кукушкина Е., Логунова Л. Мировоззрение, познание, практика. —-М., 1989. - 299 с.

6. Любутин К.Н. Человек в философском измерении. — Свердловск,

1991. — 132 с.

7. Мир философии: Книга для чтения: В 2-х т. Ч. 1. Исходные философские проблемы, понятия и принципы. — М., 1991. — 672 с.

8. Ортега-и-Гассет. Что такое философия. — М., 1991. — С.51-191.

9. Світогляд і духовна культура. — К., 1993. — 176 с.

10. Философия и политика в современном мире. — М., 1989. — 205 с.

11. Філософія. Курс лекцій: Навч.посібник. — К., 1995. — 576 с.

12. Философский энциклопедический словарь. 2-е изд. — М., 1989. - 815 с.

13. Філософський словник. 2-е вид. заред.В.І.Шинкарука. — К., 1986. —

800 с.

14. Шинкарук В.І. Філософія і нові історичні реалії // Філос. і соцюл. думка. — 1991. — № 1.

30

Тема 2 історичний розвиток світової філософії

...Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Тарас Шевченко

Ця тема за змістом є історико-філософською. А вивчення історії філософії допомагає розвиткові здатності до теоретичного мислення, наукового аналізу, бачення і розв'язання нагальних проблем.

Історія філософії дає величезну кількість картин світобудови, створених як окремими філософами, так і певними філософськими школами. Вона не тільки збагачує світогляд людини, а й оберігає від типових помилок, на які здатна світоглядна думка.

Перші кроки історико-філософського пошуку привели до висновку, шо філософія як світоглядне явище з'являється в процесі такого поділу людської діяльності, коли виникає необхідність інтелектуального освоєння дійсності на найзагальнішому рівні її бачення. Хронологічно цей процес відбувається у різних країнах неодночасно. Свідченням цього є пам'ятки філософської культури, які підтверджують, що філософія започаткувала себе в стародавніх Єгипті, Китаї, Індії, Вавілоні, а трохи пізніше в країнах Європи, насамперед Греції і Римі.

Започатковується філософія з постановки питання про єдність речей, цілісність світу. І для того, щоб це питання зв'явилось у людській свідомості, необхідні були тисячоліття практичного перетворення одних речей в інші, практично-мисляче виділення із кола цих речей таких, що використовувались як засіб перетворення всіх інших.

Перші уявлення про єдине походження і єдину першооснову всіх речей були пов'язані з використанням води в зрошувальному землеробстві. Виникли вони в Єгипті в ІП-ІІ тисячоліттях до н.е. Використовуючи воду для зрошування полів і переконуючись на практиці, що без води нічого не виникає, а, навпаки, все вимирає, гине і розкладається, єгиптяни дійшли висновку, що всі речі виникають із води. Вода для єгиптян була основою вирощування врожаю, універсальним знаряддям добування засобів існування. Тому не дивно, що саме її поклали єгиптяни в основу всіх речей.

Це ж спостерігається і в стародавній Вавілонії. Використовуючи воду Тігра і Євфрата для зрошування полів, вавілоняни, як і єгиптяни, сформували уявлення, що всі речі походять із води, що вода лежить в основі всього сущого.

31

Діяльність людей на той час досягла такого розвитку, що вони піднялися до усвідомлення єдності всіх речей, до розуміння того, що все живе, все, що рухається, що виникає і зникає, має єдину основу Але, з іншого боку, людство ще не досягло усвідомлення, що вода є лише одним із проявів природної різноманітності, що єдність речей не зводиться до води як безпосередності, а, навпаки, що вода — сутність усіх інших речей

На такому ж приблизно рівні суспільної практики виникли і перші наівно-стихшш уявлення у стародавніх Індії, Китаї, Греції, Римі