9. Преміювання працівників.

Система преміювання працівників підприємства спрямована на посилення матеріальної зацікавленості робітників, керівних та інженерно-технічних працівників і службовців у підвищенні ефективності виробництва, зростання обсягу реалізації та поліпшення якості продукції, збільшення прибутку, підвищення продуктивності праці та рентабельності підприємства. Складовими елементами організації преміювання на підприємствах (організаціях) є визначення показників, умов і розмірів преміювання, джерел виплати премій, періодичності преміювання, категорії персоналу, яким виплачують премії та порядку їх виплати. Преміювання за основні результати господарської діяльності, а також спеціальне преміювання за виконання окремих важливих для підприємства показників роботи здійснюється за рахунок фонду оплати праці підприємства чи структурного підрозділу в межах коштів, передбачених для преміювання. Основним документом, який регламентує організацію преміювання на підприємстві, є положення про преміювання, яке розробляється власником або уповноваженим ним органом, погоджується з профспілковим комітетом та включається до колективного договору як додаток. На підприємствах застосовуються основні і додаткові показники преміювання, а також визначаються умови преміювання. Основні показники мають відбивати важливі напрями виробничої діяльності підприємства і його підрозділів впливати на ефективність і якість роботи, кінцеві результати виробництва. У разі їх перевиконання розмір премії збільшується, а невиконання — не виплачується взагалі. Додаткові показники преміювання мають стимулювати різні менш значимі аспекти діяльності. Показники преміювання мають бути конкретними, чітко сформованими, легко обліковуватися. Крім цього, їх не повинно бути більше, ніж 2-3 (максимум 4), інакше увага робітника може розсіюватися по кількох показниках. Тому, в кожному конкретному випадку треба вибрати найважливіші виробничі показники. Показник преміювання займає основне місце у преміальних системах і практично визначає решту елементів. Застосування показників та умов преміювання залежить від специфіки виробництва, функціональних особливостей різних груп і категорій працівників. На практиці застосовують індивідуальне та колективне преміювання робітників.

10.Інвестиції.

Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.Такими цінностями можуть бути:кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»);права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також іншими майнові права;інші цінності. За методами господарювання розрізняють:- реальні інвестиції, тобто спрямовані на збільшення реального капіталу та розширення матеріального виробництва;- фінансові інвестиції – вкладення у фіктивний капітал, тобто витрати на купівлю цінних паперів. Залежно від характеру участі інвестора в інвестуванні розрізняють:прямі інвестиції (здійснюються безпосередньо інвестором, що вимагає від нього відповідної підготовки та професійних навичок);непрямі інвестиції (здійснюється за посередництвом інших осіб – інвестиційних або фінансових посередників). Залежно від періоду інвестування виділяють:короткострокові інвестиції (строк вкладення яких не перевищує одного року);середньострокові інвестиції (від одного до трьох років);довгострокові інвестиції (здійснення яких перевищує три роки).