26. Етнокультурні процеси в Україні в 14-16 ст.

У XIV - першій половині XVII ст. культура України розвивалася у складних умовах. Роз'єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, іноземний гніт, спустошливі турєцько-татарські напади - все це гальмувало розвиток продуктивних сил, формування української нації і становлення української національної культури. Але і за цих несприятливих умов культурний поступ в Україні не припинявся. Українська культура розвивалась на основі вітчизняних традицій попередніх віків, чуйно реагуючи на нові соціально-економічні й політичні процеси, що їх переживало українське суспільство. Одночасно з цим в Україні ширилися ідеї європейського Відродження, ренесансу ХГ^-ХУІ ст. У розвитку української культури в епоху середньовіччя велику роль продовжували відігравати монастирі. Вони були осередками освіти, науки, літописання, книжності, друкарства, образотворчого мистецтва, музики. Духовенство було найосвіченішим суспільним станом. У ХІУ-ХШ ст. при монастирях і церквах існували школи. стор. 16 з 23 Усвідомлюючи нагальну потребу в організації вищої школи, яка б за рівнем викладання не поступалася західним університетам і водночас могла готувати національно свідомі кадри, князь Костянтин Острозький у м. Острозі на Волині 1576 р. засновує Острозьку академію -перший навчальний заклад вищого ступеня в Україні. В ньому було поєднано кращі традиції освіти Київської Русі та досягнення західноєвропейських університетів. І хоч Острозька академія проіснувала недовго, вона дала поштовх до виникнення в Україні численних братських шкіл, значення яких для розвитку освіти загалом було непересічне. Першою такою школою стала заснована у 1586 р. Львівським Успенським братством школа у Львові. Наприкінці XVI - на початку ХУП ст. братські школи Щ} діяли також і в інших містах України. У Києві братська школа (Київська братська школа, 0 ) заснована Богоявленським братством у 1615 р. У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила заснував при лаврі нову школу, яка в 1632 р. була об'єднана з Київською братською школою, внаслідок чого виник Києво-братський, або Києво-Могилянський колегіум. Уже з перших років свого існування цей колегіум стояв на рівні західноєвропейських університетів і польських академій. У 1701 р. Києво-Могилянський колегіум офіційно стає академією. Як найбільший навчальний і науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури, утвердження національної самобутності України. Ь стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники. Діяльність академії мала великий вплив і на сусідні країни. У литовсько-польську добу було покладено початок книгодрукуванню в Україні. Друкування книг розгорнув Іван Федоров, який у 1573 р. заснував у Львові першу в Україні друкарню. З неї у 1574 р. вийшов "Апостол" -перша друкована книга в Україні. Того ж року Федоров надрукував і другу книгу - східнослов'янський "Буквар", що став першим шкільним підручником. стор. 18 з 23 У 1575 р. Федоров переїхав до Острога, у володіння князів Осторозьких. Там він влаштував друкарню, що містилася поруч з Острозькою академією. В 1581 р. була надрукована знаменита "Осторозька біблія" слов'янською мовою. Це була найперша повна друкована Біблія серед православних слов'янських народів. Після заснування Федоровим друкарень у Львові й Острозі наприкінці XVI ст. виникли і діяли також інші друкарні, їх число у першій половині XVII ст. значно зросло. Розвивалася оригінальна і поширювалася перекладна література. Свого апогею у другій половині XVI - на початку XVII ст. досягла полемічна література, що зумовлено посиленням польсько-шляхетського гніту, наступом католицизму на Україну і насильницьким насадженням унії.