4.Предмет історії української культури. Головні етапи на шляху розвитку

Історія української культури вивчає матеріальні та духовні цінності

українського етносу на різних етапах його розвитку, які були втіленні в

різноманітних мистецьких, наукових, правових, політичних, суспільних,

філософських, етичних надбаннях, справили визначальний вплив на

світосприйняття, вдачу, спосіб життя, суспільну та політичну діяльності,

виробництво та міжкультурну комунікацію українців.

Предметом історії української культури є цілісний процес створення

пам'ятків духовної та матеріальної культури, що включає вивчення самих цих

пам’ятків як культурних явищ, історичних умов їх створення та вплив на

подальший розвиток культури.

Пам'ятки розглядаються в історичній послідовності як цілісне явище, а

також за регіональними ознаками, враховуються взаємозв'язки з культурними

досягненнями інших народів, оскільки жодний етнос, народ, нація не може

розвиватися в ізоляції, поза загальним історичним процесом.

Історія культури вивчає та аналізує пам'ятки духовної культури, зафіксовані

усною формою: казки, міфи, легенди, билини, пісні, думи, прислів'я, приказки,

анекдоти, де фіксуються історичні події, мудрість народу, узагальнюються явища

і зберігаються для прийдешніх поколінь. Праукраїнці та їх нащадки залишили у

спадок незліченну кількість об’єктів матеріальної культури, які посіли гідне місце

у скарбниці світового мистецтва. Це пам'ятки зарубинецької, трипільської,

черняхівської, скіфської культур, Київської Русі, козацької доби та ближчих до

нас часів. Сюди входять комплекси містобудівництва, ділової та побутової

архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський та ремісничий реманент,

твори декоративно-ужиткового мистецтва та ін.

Кожний народ фіксує свою історію низкою писемних джерел. Слов’яни,

зокрема праукраїнці, залишили їх чимало. Це літописи «Повість минулих літ»,

Галицько-Волинський, Густинський, козацькі літописи, філософські, наукові,

економічні, політичні твори, першодруки, пам’ятки літератури — від славетних

«Слово про закон і благодать» Іларіона, «Слово о полку Ігоревім» до книг,

написаних сучасними майстрами поезії, прози, драматургії.

Українська земля багата на мистецькі пам’ятки: мозаїки і фрески Софії

Київської, Спаса на Берестові, парсунні портрети, твори народних майстрів,

художників сьогодення та ін.

Рівень розвитку суспільства визначається рівнем розвитку культури

виробництва, що також входить у коло дослідження історії культури. Зокрема,

вироблена українським народом культура землеробства стала основою для цього

виду діяльності в усій Європі.

Історія української культури вивчає традиції, свята, обряди, релігії і

вірування українського народу.

Предмет історії української культури охоплює конкретні способи та

результати діяльності українців у духовній і матеріальній сфері. Історія

української культури — одна із суміжних історичних наук, що вивчає культурні

явища життя українців в загальному контексті розвитку історичного процесу.