98. Види прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996р.

Між «правами» і «свободами» як юридичними категоріями нема різких відмінностей, але між ними можна встановити відмінність на основі ступеня визначеності можливої поведінки і механізму державного гарантування. Термін «право» застосовується тоді, коли йдеться про конкретні можливості поведінки (право на працю, на відпочинок, освіту тощо). Термін «свобода» застосовується тоді, коли треба підкреслити більший простір вибору варіанту поведінки саме на власний розсуд і під власну відповідальність. Саме тому Конституція України визначає правові можливості через «свободу» лише тоді, коли йдеться про реалізацію творчих здібностей.

За критерієм належності до громадянства слід розрізняти права і свободи людини і права і свободи громадянина. Згідно конституції У іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками встановленими Конст. У., законами чи міжнародними договорами. Однак, частина прав і свобод розглядається в Конституції У як правові можливості тільки громадян У, це зокрема, права і свободи, що охоплюють сферу взаємовідносин особи і держави, насамперед публічних інтересів ( право на громадянство і на зміну громадянства, на свободу об’єднання в політичні партії, на участь у референдумах, право збиратися мирно без зброї, право збиратися мирно, без зброї, право рівного доступу до державної служби тощо), а також деякі неполітичні права: право на участь у професійних спілках, на соціальний захист, на захист інтелектуальної власності.

Залежно від характеру свободи відображеної в правах або юридичних свободах розрізняють негативні та позитивні права і свободи людини і громадянина.

Якщо свободу розуміють як відсутність примусу та обмежень для її реалізації з боку будь-кого і передусім держави, такі права і свободи вважаються негативними (право на життя, на повагу гідності, на свободу та особисту недоторканність, на житло, на судовий захист тощо.

Якщо реалізація свободи, вираженої в праві, є неможливою без відповідної забезпечувальної діяльності з боку державних інституцій, то такі правові можливості відносять до категорії позитивних прав і свобод.( право на працю, на соціальний захист, відпочинок, охорону здоров’я тощо)

Залежно від спрямованості потреб особи щодо сфери суспільних відносин поділяються на фізичні, особисті, політичні, економічні, гуманітарні та соціальний захист.

Фізичні права і свободи:

• Право на життя;

• Право на свободу та особисту недоторканність;

• Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля;

• Право на охорону здоров’я і медичну допомогу;

• Право на достатній життєвий рівень.

Особисті права і свободи:

• Право на вільний розвиток своєї особистості;

• Право на повагу гідності;

• Право на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання;

• Право на свободу пересування і вибору місця проживання.

Політичні права і свободи:

• Право на громадянство;

• Право на свободу обєднань у політичні партії;

• Право збиратися мирно без зброї і проводити мітинги, демонстрації;

• Право брати участь в управлінні державними справами, у референдумах;

• Право вільно обирати і бути обраним до органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

• Право рівного доступу до державної служби.

Економічні права:

• Право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю;

• Право на працю, підприємницьку діяльність;

• Право на заробітну плату, страйк

Гуманітарні права і свободи:

• Право на освіту;

• Право на користування досягненнями культури і мистецтва;

• Свобода творчості, авторські права.

Соціальний захист:

• Право на соціальне забезпечення, пенсії та інші види соц.. виплат і допомоги;

• Право на житло.