23.Завданнями суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю відповідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю».

Завданнями суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є: 

• участь у виконанні загальнодержавних, регіональних та інших програм соц підтримки с, д та м; 

• надання різноманітних соц послуг, соц-медичної, псих-педагогічної, правової, інформаційної, матеріальної та інших видів соц доп; 

• здійснення соц-профілактичної роботи серед діт та мол, реалізація системи заходів щодо запобігання негативним явищам та їх подолання; 

• розроблення та здійснення реабілітаційних заходів щодо відновлення соц функцій, морального, псих і фіз стану діт та мол, пристосування їх до безпечних соц та інших умов життєдіяльності, а також надання доп с, д та м, які потрапили у сжо; 

• впровадження держ соц стандартів і нормативів, нових форм, методів проведення соц роб з с, д та м; 

• здійснення міжнародного співробітництва, вивчення і поширення передового міжнародного досвіду з питань соц роб з с, д та м; 

• здійснення інших повноважень у сфері соц роб з с, д та м відповідно до законодавства.

Здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю покладається на: 

• республіканський, обласні, районні, міські, районні у містах, селищні та сільські центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

24. Концепція Державної соціальної програми підтримки сім’ї: аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання;

Для збереження традиційних сімейних цінностей, посилення мотивації до реєстрації шлюбів, свідомого народження і виховання дітей, а також підвищення соціального захисту сімей, які опинились у складних життєвих обставинах у2013 р. було прийнято Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї до 2016 року.

Виникнення проблеми функціонування та розвитку сім’ї насамперед зумовлено такими взаємопов’язаними факторами:  1зниження престижу сім’ї,знецінення сімейних цінностей у суспільстві;  2суспільна нестабільність та знецінення ряду моральних принципів - 3порядності, доброти, відданості, взаємодопомоги тощо;  4непідготовленість молоді до подружнього життя;  5низький рівень культури населення у питаннях збереження здоров’я та планування сім’ї, внутрішньосімейних стосунків, запобігання насильству в сім’ї;  6недостатній рівень педагогічної культури батьків, їх відповідальності за здоров’я та виховання дітей;  7незадовільний рівень життя багатьох сімей, слабка мотивація до самозабезпечення.  Соціально-економічні, соціально-психологічні та морально-етичні фактори, що зумовлюють проблеми функціонування сім’ї, потребують формування цілісної системи заходів, застосування комплексного підходу до їх розв’язання, що можливо лише на основі програмно-цільового методу.  Необхідно забезпечити узгоджену діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, активізувати роботу інституту громадянського суспільства, залучення приватних структур. Реалізація такого підходу можлива лише в рамках виконання державної цільової соціальної програми. 

Для розв’язання зазначених проблем необхідно розробити Державну цільову соціальну програму підтримки сім’ї до 2016 року