Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

к а р т а , я ку серед картографічних матеріалів вибрано за вихідну для складання іншої, здебільшого дрібнішого м-бу,

карти. 5.

КАРТА ПРОЄКТНА (проектная карта; projected map; Entwurftkarte f): карта

переважно великомасштабна, що використовується як для проектування, так і для реалізації запроектованих відповідних робіт у гідробудівництві, меліорації та ін. сферах господарської діяльності. 5.

та, яка відтворює поверхню Землі (або її частину) як її тривимірну об'ємну модель.

К.р. має неоднакові горизонтальний і вертикальний м-би: вертикальний м-б завжди збільшений в 2-5 разів, а то й більше, відносно горизонтального, що залежить від м-бу карти і рельєфу. Це основний недолік

К.p., що виражається у спотворенні реальної дійсності. К. р. виготовляють на картографічних фабриках і використовують переважно в навчальному процесі, деколи під час розв'язання практичних задач. 5.

КАРТА СВІТУ МАСШТАБУ 1:2500000

аркушів. В одному аркуші карти м-бу 1:2500000 міститься від 3 до 12 аркушів карти м-бу 1:1 000 000. У повоєнні роки її складали геодезичні служби семи країн соціалістичної орієнтації. Це карта всієї, разом з океанами, поверхні Землі і її відносять до карт загальногеографічних. Для неї були прийняті: м а с шт аб, проекції картографічні для зображення окремих частин поверхні Землі, єдині принципикомпонування карти,генералізації картографічної під час складання змісту карти, її оформлення і легенди карти і навіть єдині правила транскрибування назв географічних об'єктів. Позаяк основне призначення карти довідкове, а спотворення довжин, площ і кутів має бути малим, то проекції вишукува-

ли серед довільних за характером спотворень. Ця карта часто використовується як карта-основа для складання дрібномасштабних карт тематичних (див. Розграфлення і номенклатура аркушів карти Світу масштабу 1:2500000). 5.

КАРТА СВІТУ МІЖНАРОДНА (меж-

та м-бу 1:1000000. Складання К. С. м. цього м-бу започатковане на основі рішень і постанов міжнародних конгресів і конференцій, що відбулися в першій чверті XX ст., коли були встановлені м-б цієї карти, її проекція картографічна, а також розграфлення і номенклатура, як і настанови та умовні знаки для складання цієї карти. 5.

гальненим зображенням її змісту. 5.

КАРТА-ТРАНСПАРАНТ (карта-транс-

парант; transparent-map; Transparentkarte f): карта, надрукована засобами поліграфічного виробництва (або якимось іншим способом) на прозорому матеріалі (плівці, пластику тощо), основне призначення якої зводиться до демонстрування її картографічного зображення на екрані. Часто виготовляють декілька таких карт, однакових за розміром з різним, але тематично тісно пов'язаним змістом, що дає змогу показати на екрані динаміку розвитку чи загасання певного процесу, явища. К.-т. найчастіше застосовують у навчальній практиці. 5.

КАРТА ЧЕТВЕРТИННИХ ВІДКЛА-

ДЕНЬ (карта четвертичных отложений; map of quartemary sedimentation): одна з

карт геологічних, на якій показують гірські породи четвертинного періоду з характеристикою їх за віком, походженням і складом. 5.

ва (проектні, пошукові, будівельні й монтажні організації, а також підприємства та установи чи господарства, що постачають для будівництва різні матеріали, деталі, контрукції та забезпечують будівництво транспортом). К. б. корисні для розв'язання питань, пов'язаних із концентрацією і спеціалізацією будівництва, вдосконаленням системи керування будівельними процесами та ін. задач. 5.

КАРТИ ГАЛУЗЕВІ (отраслевые карты; maps of the brench; Fachzweigskarten f pi):

карти, основним змістом яких є зображення об'єктів і явищ, властивих певній галузі науки, виробництвачи господарства, дляроз- в'язання відповідних завдань цієї галузі. 5.

КАРТИ ГЕОБОТАНІЧНІ (геоботаниче-

ские карты; geobotanical maps; geobotani- sche Kartenfpl): різновид карт тематичних, на яких зображуються явища, що вивчаються у геоботаніці. 5.

КАРТИ ГЕОЛОГІЧНІ (.геологические

карты; geological maps; geologische Karteri fpl): різновид карт тематичних, загальним змістом яких є геологічна будова земної кори і ресурси, розташовані в ній. На К. г. зображуються гірські породи різного походження, віку і складу, умови їх залягання і характер взаємозв'язку, що відображає структуру земної кори. До важливих К.г. зараховують: карту тектонічну, карту новітньої тектоніки, карту гідрогеологічну, карту інженерногеологічну, карту інженерно-геологіч- ного районування. 5.

КАРТИ ГЕОХЕМІЧНІ (геохимические

зображується просторове розташування хемічних елементів, здебільшого в гірських породах, та ін. процеси, які вивчає геохемія. 5.

КАРТИ ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ (гидрогео-

логические карты; hydrogelogical maps; hydrogeologische Kartenfpl): карти тема-

тичні, на яких зображується інформація про залягання, поширення підземних вод, якість та продуктивність водоносних гори-

зонтів, а також подаються інші дані, що вивчаються і досліджуються в гідрогеології. 5.

КАРТИ ГІДРОГРАФІЧНІ (гидрографи-

ческие карты; hydrographical maps; hydrographische Karten fpl): карти темати-

чні, основним змістом яких є відповідне зображення річкової і озерної мережі, характеристика течії річок (звивистість, нахил тощо) і їх протяжність, морфометричні характеристики озер, їх площа, межі водозбірного басейну, стік. 5.

КАРТИ ГІДРОЛОГІЧНІ (гидрологичес-

стом яких є розподіл вод на земній поверхні, оцінка водних ресурсів (запаси окремих водних об'єктів і можливість використання для різних потреб тощо). К. г. подають як кількісну, так і якісну характеристику досліджуваних явищ. До К. г. належать карти таких явищ, як повені, паводки, затоплювання. 5.

і спорудження гідромеліоративних систем, що сприяють поліпшенню водного балансу земель їх осушенням чи зрошенням. 5.

Kartenfpl'): карти, основний зміст яких побудований головним чином на використанні певних гіпотез і домислів; коли для складання карти немає достатнього відповідного фактичного матеріалу про реальну дійсність. 5.

КАРТИ ГІПСОМЕТРИЧНІ (гипсомет-

рические карты; hypsometric maps; hypsometrische Karten fpl): карти тематичні,

що подають зовнішній вигляд рельєфу, його перетятість, орографічні особливості території, характер і розташування більших форм рельєфу суші і морського дна, абсолютні та відносні висоти, розташування гідрографічних об'єктів тощо. Картографічним рисунком К, г. є ізогіпси (горизон-

талі) та ізобати з пошаровим зафарбовуванням ступенів висот і глибин. К. г., переважно, є дрібномасштабними, а в атласах регіональних їх м-б становить 1:1500000-1:4000000. За основу гіпсометричної шкали приймається шкала з таким перерізом для суші: через 50 м - від 0 до 300 м, через 100 м - від 300 до 1000 м, через 250 м - від 1000 до 2000 м, через 500 м - від 2000 до 3000 м, через 1000 м - понад 3000 м; інтервали глибин: 0-200-500-1000 і далі через 1000 м. 5.

КАРТИ ГРАВІМЕТРИЧНІ (.гравиметри-

значень аномалій сили ваги, які призначені для визначення прискорення сили ваги та розв'язування інших геодезичних задач.

К.ґ. дрібних м-бів складають для великих за площею територій країн і континентів.

К.г. великих м-бів складають за матеріалами детальних знімань. Для К. ґ. застосовують розграфлення і номенклатуру аркушів топографічної карти. Найчастіше застосовуються К. ґ., побудовані в аномаліях сили ваги у вільному повітрі, або в аномаліях Буґе. На карту наносять деякі топографічні дані, пункти гравіметричних спостережень з підписаними значеннями аномалій сили ваги, а далі лінійною інтерполяцією з'єднують точки з однаковими значеннями аномалій. Додатні аномалії викреслюють теплим кольором (жовтий, червоний, коричневий), від'ємні — холодним (зелений, голубий, синій). Точність К. ґ. залежить від точності виміряних аномалій сили ваги і

густоти пунктів знімання. 6.

КАРТИ ҐРУНТОВІ (почвенные карты; soil maps; Bodenkarten f pi): карти тема-

тичні, складені за результатами дослідження ґрунтів, синтезують відомості про ґрунтовий покрив конкретної території. К. ґ. складають для визначення закономірностей поширення ґрунтів, їх якісної та кількісної характеристики з метою їх раціонального використання для підвищення родючості за допомогою агротехнічних

і меліоративних заходів. Основною картою, на базі якої складаються інші К. ґ., є

типологічна ґрунтова карта, що подає відомості про генетичну характеристику ґрунтів, їх механічний склад і ґрунтотворні породи. Важливою є карта агровиробничого групування земель, яка характеризує земельні ресурси території, а також агрохемічна карта, яка характеризує окремі властивості ґрунтів (кислотність, наявність і кількість окремих хемічних елементів тощо). К. ґ. можуть супроводжуватися додатковими картами (напр., картою ерозії ґрунтів), профілями. 5.

КАРТИ ДЕМОГРАФІЧНІ (демографические карты; demographycal maps; Demographiekarten fpl)-. карти, основною інформацією яких є відображення населення за статтю, віком, за природним і механічним його переміщенням та за іншими демографічними показниками. До природних факторів належать, напр., народжуваність, смертність, приріст (зменшення) населення за певний проміжок часу. Механічний фактор переміщення характеризує міграційні процеси (прибуття на стале, тимчасове проживання в окремий населений пункт, адміністративний район, чи вибуття з нього), зокрема щоденні поїздки громадян (напр., з близьких сіл на роботу до міста і навпаки). 5.

чні, складені за матеріалами діалектології. 5.

КАРТИ ДОРОЖНІ (дорожные карты; road maps; Strassekarten f pi, Reisekarten f

pi): карти, основним змістом яких є дорожня мережа, а також різні об'єкти і споруди, розташовані на них і біля них. Використовуюється в дорожніх, транспортних і споріднених з ними установах. 5.

КАРТИ ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ

основним змістом яких є зображення чинників і явищ, що розкривають питання економіки відповідних галузей господарства окремого регіону, а також стан і розвиток

господарства у світовому м-бі. 5.

КАРТИ ЕЛЕКТРОННІ (электронные

карты; electronic maps; elektronische Kar- ten fpl): карти цифрові, складені й відтворювані за допомогою електронних засобів у прийнятій системі умовних позначень і призначені для відображення, аналізу та розв'язання завдань з використанням додаткової інформації. 5.

склад населення за його національною ознакою, розселення того чи іншого етносу, характеристику мовної проблеми на певній території, розвиток національних культур, релігій, побуту тощо. Основою для їх складання є різноманітні статистичні дані. 5.

К А Р Т И З А Г А Л Ь Н О Г Е О Г Р А Ф І Ч Н І

(общегеографические карты; general geo-

карти, на яких зображена сукупність основних елементів поверхні Землі, (гідрографія, рельєф, населені пункти, шляхи сполучення та ін.). Основною ознакою К. з. є те, що всі елементи поверхні Землі мають однакове право для їх зображення. Докладність зображення цих елементів залежить від м-бу карти, її призначення і особливостей території, що картографується. К. з. поділяють на карти топографічні, карти оглядово-топо- графічні, карти оглядові. 5.

К А Р Т И З А Г А Л Ь Н О Е К О Н О М І Ч Н І

матичні , основним змістом яких є інформація про найзагальніші та найістотніші властивості господарства зображуваної території. Найважливішими серед К. з. є карти сучасного стану економіки: карти еко-

номічного використання території; карти територіальної організації виробництва; карти загальноекономічного районування. На останніх подаються синтетична економічна характеристика певних територіальних одиниць, економічні зв'язки як усередині цих одиниць, так і поза їх межами. 5.

КАРТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІ (общеобразовательные карты; general educational maps; allgemeine Bildungskarten f pi):

карти тематичні, на яких для певної ад- міністративно-територіальної одиниці подана різноманітна інформація про загальноосвітні пішли, школи-інтернати, позашкільні установи, дитячі дошкільні заклади тощо. Такою інформацією, напр. для якоїсь школи, може бути: наявність дисциплін та їхня кількість, потреба викладацьких кадрів, їхня характеристика, зокрема відсоток з вищою освітою; матеріальна, зокрема й лабораторна, база; кількість учнів і їх стать, зокрема по класах; успішність, зокрема по класах; результати випускних іспитів, показники закінчення школи; відсоток випускників, що вступили у вищі та ін. навчальні заклади; навчання в одну чи більше змін; аудиторний (класний) фонд. 5.

КАРТИ ЗООГЕОГРАФІЧНІ (зоогеогра-

ZOOgeografischeKartenfpl): карти тематичні, що містять не тільки фактичні дані про різні явища, що стосуються тваринного світу на певній території, але й географічні узагальнення, що грунтуються на зональних, регіональних чи провінційних закономірностях зв'язків окремих видів тварин або їх груп з природним середовищем земної біосфери чи окремими компонентами ландшафтів. До К. з. належать карти: ареалів окремих видів тварин, міграцій, шкідливості, охорони і збагачення тваринного світу, тваринних ресурсів, заготівель, зоогеографічного районування тощо. 5.

fpl): карти тематичні, що містять дані,

які стосуються наявного на певній території тваринного світу. Здебільшого це карти, які подають конкретну інформацію про сукупності тварин, їх локалізацію тощо. Чітку межу між змістом цих карт і карт зоогеографічних встановити важко, тому часто К. з. вважають зоогеографічними. 5.

КАРТИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ

(инженерно-геологические карты; engine- ering-geological maps; geologische Ingenieur-

kartenfpl): карти геологічні, які характеризують підземні води верхніх горизонтів — глибини залягання (в градаціях, що враховує виробничі інтереси: 0-5, 5-10 м

ібільше); напірність (виділяються напірні

іненапірні води) і тип агресивності (карбонатний, лужний, сульфатний, магнезійний, кислотний). Подаються також типи сучасних процесів і явищ унаслідок дії підземних вод: обвали, карсти, осипування, селі, заболочування, абразія тощо; їх найчастіше показують позамасштабними умовними знаками. 5.

новид картографування тематичного суспільних явищ - подій і процесів історичного характеру. К. і. є загальноісторичні, які відображають у комплексі історичні події та явища, й поодинокі, або окремі, які розкривають певну, хоч і не завжди цілком вузьку в історичному аспекті тему (напр., історико-географічні, історикоетнографічні, історико-політичні, воєнноісторичні). К. і., як і інші карти, можна класифікувати: за призначенням (напр., навчальні), за м-бом, за певними історичними епохами (напр., первісного, рабовласницького і т. д. ладу та ін. суспільних формацій) тощо. 5.

КАРТИ КІЛЬКОСТІ І РОЗМІЩЕННЯ

матичні, на яких відображаються основні характеристики тісно пов'язаних між со-

бою показників, що стосуються населення. Розміщення населення, як і його кількість, показується на цих картах для окремих населених пунктів. Важливим показником є густота населення; її визначають і показують на картах для відповідних адмі- ністративно-територіальних одиниць. Цю інформацію на картах зображають здебільшого за допомогою способу крапок, способу значків, картограм. Для зображення розселення використовують спосіб ареалів. 5.

КАРТИ КЛІМАТИЧНІ (климатические

карты; climatic maps; Klimakarten f pi):

карти тематичні, які подають кліматичні особливості зображуваної території. К. к. можуть бути карти, на яких є інфор-

мація про: кліматотворні фактори (напр.,

сонячна радіація (за рік), радіаційний баланс (за рік), протяжність сонячного сяян-

ня); термічний режим (середня темпера-

тура повітря (січень, квітень, липень, жовтень); тривалість періоду зі середньою добовою температурою повітря вище 0, +5 і +10°; середні дати заморозку і приморозку в повітрі й на ґрунті, тривалість безморозного періоду в повітрі та на ґрунті то-

що);умови зволоження (кількість опадів за

рік, за теплий період, кількість опадових днів тощо; відносна вологість повітря о 13 год. (травень, червень), дати утворення снігового покриву і зникнення його; висота і тривалість залягання снігового покриву то-

що); вітряний режим (середня швидкість

вітру (за рік), напрям і повторюваність віт-

рів різної швидкості); атмосферні явища

(кількість днів з туманами, з хуртовинами,

ожеледицями, градом, суховіями тощо);

прикладні та синтетичні карти (агроклі-

матична карта; карта кліматичного районування для технічний цілей тощо). 5.

карти тематичні, предметом зображення яких є природні територіальні комплекси (геосистеми), їх структура, генезис і динаміка. К. л. використовують здебільшого для якісної та економічної оцінки земель у

їх сільсько-господарському районуванні, а також у медико-географічній, архітектур- но-планувальній та ін. оцінках території, тобто К. л. мають прикладний характер. 5. КАРТИ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

матичні, на яких подається характеристика лісів, зокрема, їх господарське значення, кількісні та якісні показники лісових ресурсів, інтенсивність використання і відтворення цих ресурсів. 5.

КАРТИ МЕДИКО-ГЕОГРАФІЧНІ (ме- дико-географические карты; medico-geo- graphcal maps; medizinische geografische Karten f pi): карти тематичні, що відображають результати досліджень медичної географії, предметом вивчення якої є довкілля і його окремі компоненти, що стосуються стану здоров'я населення. До К. м,- г. належать: 1) карти медико-географічної оцінки компонентів природного середовища, що впливають на здоров'я людини (кліматичні умови праці й відпочинку, оцінка природних вод, грунтів тощо); 2) карти ме- дико-географічної оцінки біоти (сукупності рослин і тварин, об'єднаних спільною територією поширення), зокрема карти тваринного світу, представники якого є носіями хвороб людини; 3) карти інфекційних та інвазійних хвороб, спільних для людей і тварин (зокрема карти, на яких виокремлюють регіони зі специфічним захворюванням серед населення); 4) К. м.-г. комплексні, на яких навколишнє середовище певної території диференціюється на ділянки (частини), де вплив природних і со- ціально-економічних умов на здоров'я населення якісно однорідний і специфічний; 5) карти медико-географічного прогнозування - новий тип К. м.-г. - особливо вартісні для районів, де передбачається інтенсивний розвиток економіки внаслідок зміни умов довкілля, що може впливати на рівень і характер захворюваності населення. 5.

табні геоморфологічні карти, на яких показані основні морфометричні характеристики рельєфу земної поверхні. Здебільшого це карти, на яких відображені кути нахилу земної поверхні, вертикальна (глибина) і горизонтальна (густота) розчленованість рельєфу. Деколи ці карти доповнює карта експозиції схилів, яку складають у відносно великому м-бі на окремі, найхарактерніші з погляду господарювання ділянки

земної поверхні. 5.

КАРТИ НАВЧАЛЬНІ (учебные карты; training maps; didaktische Karten fpl): кар-

та, зміст яких має відповідати підручникам, укладеним за затвердженою навчальною програмою. 5.

КАРТИ НАСЕЛЕННЯ (карты населе-

ния; population maps; Bevolkerugskarten f pi): карти тематичні суспільних явищ, основним об'єктом зображення яких є населення. К. н. тісно зв'язані з науками про населення: демографією, етнографією, антропологією, соціологією та ін. Це: карти кількості і розміщення населення, К. н. за статтю і віком (карта демографічна); карти етнографічні та карти антропологічні; карти переміщення населення; карти соціальної інфраструктури. 5.

КАРТИ НАУКИ (карты науки; science maps; Karten f pi derWissenschaftf): карти

тематичні, на яких для певної адмініст- ративно-територіальної одиниці подана різноманітна інформація про наукові установи, вищі заклади освіти, професійнотехнічні та середні спеціальні навчальні заклади. Такою інформацією, напр., для вищого закладу освіти може бути: матеріаль- но-технічна база; кваліфікація науковопедагогічних кадрів; комп'ютеризація навчального процесу; підготовка фахівців (бакалавр, інженер, магістр) за спеціальностями; кількість студентів за спеціальностями, що навчаються за бюджетні кошти, і тих, що навчаються за власні кошти; середня успішність; умови навчання: аудиторний фонд, лабораторна база, забезпечення

студентів підручниками (бібліотечний фонд) тощо; умови проживання та відпочинку (наявність гуртожитків і кількість місць для заселення, спортивних комплексів і т. ін.). 5.

КАРТИ ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕ-

ЛЕННЯ (карты обслуживания населения;

де якнайповніше показана сфера обслуговування як матеріальних, так і духовних потреб людей. Оскільки ця сфера дуже широка, то й тематика К. о. н. різноманітна: карти культурно-просвітницькі; карти медичного обслуговування; карти торговельні і громадського харчування; карти побутового і комунального обслуговування; карти банків і зв'язку. До К. о. н. часто відносять тісно зв'язані зі сферою обслуговування карти науки і карти загальноосвітні. 5.

К А Р Т И ПОЛІТИКО - АДМІНІСТРА -

ТИВНІ (политико-административные

карти, на яких, крім державних кордонів, показується основний адміністративнотериторіальний поділ держав. К.п.-а. складаються для окремих держав, для частин великих держав (напр., північний захід США), або груп держав (напр., К. п-а. Західної Европи). Як і на картах політичних, також показуються столиці держав, адміністративні центри, транспортні зв'язки, елементи гідрографії тощо. Межі ад- міністративно-територіального поділу, як і державні кордони, уточнюються під час складання цих карт за допомогою карт чергових. 5.

КАРТИ ПОЛІТИЧНІ Ополитические карты; political maps; politische Karten fpl):

карти географічні, основним змістом яких є політичний поділ земної кулі або деякої її частини, що вимагає достовірного відтворення кордонів між державами. Державні кордони та їх зміни скрупульозно показують на К. п. за офіційними даними, що регулярно фіксуються на картах черго-

вих. Особлива увага надається державним кордонам, що проходять уздовж природних рубежів - річок, озер, морів, гірських хребтів тощо. На К. п. показують столиці держав, головні міста й адміністративні центри, а також транспортна мережа, елементи гідрографії. 5.

КАРТИ ПРОГНОЗНІ (прогнозные кар-

ты; prognosis maps; Vorhersagekarten fpl):

карти, призначені для прогнозування відповідного досліджуваного в просторі та часі явища. Для складання К.п. використовують спосіб ізоліній, картограми та ін. способи. 5.

КАРТИ П Р О М И С Л О В О С Т І (карты

основним змістом яких є стан і розвиток промисловості зображеної на карті конкретної території. Основними К. п. є карти галузеві: енергетики, на яких показано сучасний електроенергетичний потенціял регіону з локалізацією електростанцій, зокрема й АЕС, і використання цього потенціялу для потреб: важкої промисловості (паливної, чорної й кольорової металургії, хемічної й нафтопереробної, машинобудування й металообробки); легкої та харчової промисловості. Заслуговують на увагу карти синтетичної і прогнозної характеристики промисловості. 5.

К А Р Т И Р О С Л И Н Н О Г О П О К Р И В У

ні, що характеризують рослинний покрив і рослинні ресурси певної території. Характеристику найважливіших типів рослинності (лісів, боліт тощо) подають на окремих типологічних картах, а також на окремих картах зображують поширення певних видів рослинності (напр., ареали лікувальної рослинності). К. р. п. є й карти геоботанічного районування, кормових угідь, тор-

ф'яних покладів тощо. 5.

КАРТИ СИНТЕТИЧНІ (синтетические

карты; synthetic maps; synthetische Karten fpl): карти, що подають цілісну, інтегральну характеристику зображуваних на них

явищ на основі об'єднання окремих чи низки показників. 5.

КАРТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ

(ісельскохозяйственные карты; agriculture maps; Landwirtschaftskarten fpi): карти

тематичні, предметом картографування яких є різні аспекти сільськогосподарського виробництва: сільськогосподарське районування з виділенням посівних площ; земельні угіддя з окремими картами частки сільськогосподарських земель у загальній земельній площі, а також часток ріллі і природних кормових угідь у загальній площі сільськогосподарських земель тощо; ма- теріально-технічна база і трудові ресурси. Особливої уваги надається картографуванню окремих галузей сільського господарства (рільництво, тваринництво, садівництво тощо) з висвітленням основних виробничих процесів, зокрема затрат і реалізації отриманої продукції. Важливими є карти сільськогосподарського районуваня. 5.

КАРТИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ

рї): карти, основним змістом яких є зображення соціально-економічних об'єктів і явищ. 5.

f): карти тематичні, які прийнято поділяти на: карти населення, карти обслуговування населення, карти економічні, карти політичні й карти полі- тико-адміністративні, карти історичні. Деколи цю сукупність карт наз. картами соціально-економічними. 5.

чні, що характеризують тваринний світ і його ресурси на певній території. К. т. с. є

карты; tectonic maps; tektonische Karten f pi): карти геологічні, на яких картогра-

фічними засобами подається історія розвитку земної кори за сучасними даними її будови. К. т. висвітлюють такі особливості тектонічних регіонів: морфологія сучасної структури; історія формування цієї структури; генетична природа на сучасному й попередніх етапах розвитку, тобто належність до певного типу геоструктурних зон з властивим йому тектонічним режимом. 5.

КАРТИ ТЕМАТИЧНІ (тематические

карты; thematic maps; thematische Karten fpl): карти, які за своїм змістом розкривають певну конкретну тему, тобто подають інформацію про конкретні об'єкти чи явища. К. т. різняться за змістом, основою карт математичною, масштабом, призначенням та ін. ознаками, за якими звичайно класифікують картугеографічну. К. т. за змістом поділяють на карти природних (карта фізико-географіч- на) і суспільних явищ (карта соціаль- но-економічна). Ці два класи К. т. складаються з окремих груп карт дещо вужчої тематики (напр., карта геологічна в першому чи карта населення в другому випадку), а вони складаються з низки карт уже конкретнішої тематики (напр., до геологічних карт належать карти стратиграфічні, тектонічні, літологічні, корисних копалин та ін.; група карт, що стосуються населення, об'єднує карти розміщення населення, складу населення за певною ознакою, міграції населення, народжуваності, смертності та ін.). Окремо виділяють групу технічних карт (навігаційні морські, літальні, проектні та ін.). Деякі дослідники вважають термін „тематична карта" застарілим і таким, що не зовсім відповідає суті моделювання картографічного. 5.

sche Kartenfpl): карти загальногеогра-

ф ічні, на яких найдетальніше зображується поверхня Землі. Призначення, зміст і вимоги до них визначаються нормативними документами установ, що займаються їх виготовленням; оформлення К. т. здійснюється за єдиними умовними знаками. Як нор-

мативні документи, так і умовні знаки, складені окремо для кожного м-бу. М-бний ряд К. т. в Україні такий: 1:2000,1:5000,1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000. М-би 1:2000, 1:5000 наз. також топографічними планами. Коефіцієнт переходу від одного м-бу до іншого становить 2 і 2,5. К. т., за винятком карти м-бу 1:100000, складають у проекції Ґавсса-Крюгера. 5.

КАРТИ ТОПОГРАФІЧНІ ЦИФРОВІ

(цифровые топографические карты; topographical digital maps; digitale topographische Karten fpl): карти цифрові, що за

точністю та змістом відповідають картам топографічним певного м-бу. 5.

тографування яких є всі види транспорту. Приблизна тематика К. т.: загальнотранспортні; залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний транспорт. Окремі карти в кожній із цих груп відображають певні сторони діяльності транспорту. Напр., для залізничного транспорту такими картами є: вантажообіг залізничних станцій, вантажні потоки залізниць, пасажирські перевезення залізницями, частота руху поїздів. Окрему групу К. т. становлять карти транспортно-еконо- мічних зв'язків і карти трубоводного транспорту (напр., транспортування трубами

карты; tourist maps; touristische Karten f pi, Wanderkartefpl): карти, що відповідають вимогам туризму. Основним змістом

К.т. є турбази, кемпінги, мотелі, історичні пам'ятки, цікаві архітектурні споруди тощо, а також хоч схематично на них показана дорожня мережа. Часто це маршрутні

К.т. 5.

КАРТИ УКРАЇНИ БОПЛАНА (карты

Украины Боплана; Beauplan maps ofUkraineKarten fpl der Ukraine von Beauplan):

склав франц. інженер і картограф Гійом Левассер де Боплан на основі інструментальних вимірювань під час його служби

в польській коронній армії (1630-47). Звертаючись до читачів свого другого видання (Руан, 1660) „Опису України", Боплан стверджував, що наведену карту він склав особисто за результатами точних вимірювань, які проводив у всіх закутках землі, що на ній зображена. Це була т. зв. Генеральна карта України. Значним і вагомим доробком Боплана була Спеціальна карта України. На високу оцінку заслуговують йКарти Боплана інші. 5.

КАРТИ УКРАЇНИ СТАРОДАВНІ (ста-

ринные карты Украины; ancient maps of Ukraine; Urkarten f pi der Ukraine): перші

карти на українську територію були надруковані 1482 як Восьма карта Европи (Европейської Сарматії) та 1486 як Друга карта Азії (Азійської Сарматії). 1507 у Римі Бернард Ваповський і Марк Бенвентанський видали карту, що охоплювала до Дніпра й українську територію. Ця карта, а також карта Б. Ваповського і Мартіна Вальдземюллера (1513) у цих же межах подавали інформацію про українські землі для багатьох картографічних творів XVI ст. Відомим картографічним твором західноєвропейських дослідників, який охоплював українські землі на схід від Дніпра і на південь до Чорного та Азовського морів, є карта італ. географа Баттіста Аньєзе (1548). Східні та південно-східні території України вперше зобразив на карті Антоній Від (1555). Центральну і східну частини України та Чорне море зобразив англ. мандрівник Антоній Дженкінсон на карті, яку видав Абрам Ортелій (1570). Територію України зображено також на картах В. Гродецького (карти Польщі та суміжних областей), Герарда Меркатора (карта Литви і Причорномор'я - 1595), А. Пассаротті (Львів та його околиці - 1607), Яна Альпнека (Топографія міста Львова, близько 1603-05). Карту Гійома Левассера де Боплана м-бу 1:452000 було видано 1650-53 на восьми аркушах, а згодом перевидано окремими аркушами (Київщина, Поділля, Покуття, Брацлавщина, Волинь). 1651 вийшла друком його генеральна карта України м-бу