Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

та в Державному землемірному і картографічному ін-ті ЧСР (1940-60). Автор майже 50 наукових праць з геодезії, кадастру, фотограмметрії, української геодезичної термінології, історії геодезії і кадастру в Україні, перших навчальних україномовних підручників і посібників з геодезії і кадастру для вищої школи, зокрема, підручника „Нижча геодезія" (Подєбради, 1922-25), „Геодезія". Ч. 1, вип. 2 (Прага, 1928), перших наукових статей з геодезії в українському журналі „Технічні вісти" (виходив друком у Львові 1925-39), статей з геодезії в „Українській загальній енциклопедії", багатьох науково-популярних статей, співавтор Російсько-чеського землемірного словника тощо. Був учасником III Конгресу Міжнародної федерації геодезистів у Парижі (1926), де представляв українців ЧСР, VI з'їзду чехословацьких природодослідників, лікарів та інженерів у Празі (1928) та І і II Українських наукових з'їздів у Празі (1926, 1932).

ГРАБОВСЬКИЙ ЛЮЦІАН (1871-1941).

1909-41 зав. кафедри сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки. 1909 - проф. кафедри топографії (miernictwa) II, керівник астрономічної обсерваторії, метеорологічної і сейсмічної станцій, з 1912 - проф. кафедри сферичної астрономії та вищої геодезії. Опублікував понад 30 праць: „Radiotelegraphische Bestimmung der Geographischen Lange von Lemberg (Lwow)", „Bemerkungen iiber einige neuere Abhandlungen aus dem Gebiete der Hoheren Geodesie", „О konwergencji poludnikowej w odwzorowaniu Roussilhe'owskiem elipsoidy" та ін. 18.

ГРАБШТИХЕЛЬ (грабштихель; scratches Grabstichel m)\ різновид різця для гравіювання найтонших ліній. 5.

ГРАДУС (градус; degree; Grad т): позасистемна одиниця вимірювання плоского кута, що дорівнює я/180 радіан (1° = 0,017453293 рад), або 1/90 частина прямого кута (Г. кутовий), або одиниця вимірювання дуги кола, що дорівнює і/360 довжини кола (Г. дуговий). 1° = 60' = 3600". 14.

ГРАДУСНІ ВИМІРИ (градусные измерения; grade measurements; Gradmessung f): у класичному геометричному трактуванні під Г. в. розуміють сукупність геодезичних, астрономічних і гравіметричних робіт, призначених для визначення фігури Землі. Задача Г. в. полягає у визначенні: 1) параметрів еліпсоїда земного, що найкраще підходить до геоїда (квазігеоїда) на обмеженій території, тобто параметрів р е ф е р е н ц - е л і п с о ї д а , чи е л і п с о ї д а загальноземного, що апроксимує фігуру геоїда (квазігеоїда) по всій Землі. До них належать величини, що характеризують розміри і форму еліпсоїда, як велика піввісь а, полярне стиснення ОС і елементи орієнтування зв'язаної з еліпсоїдом системи координат; 2) геоїда, або допоміжної поверхні квазігеоїда; 3) дійсної фігури Землі, тобто її фізичної поверхні. Сучасна геодезія розв'язує окреслені задачі Г. в. за допомогою наземних астрономо-геоде- зичного і гравіметричного методів, так і з залученням супутникових методів, зокрема тих, що базуються на використанні далеких космічних об'єктів, і методів довгобазисної радіоінтерферометрі!'. В сучасній постановці метод Г. в. трактується як визначення геометричних параметрів нормальної Землі, а саме, розмірів і форми загальноземного еліпсоїда і елементів орієнтування абсолютних референцних систем координат з використанням астрономо-геодезичних даних, опрацьованих методом проектування, а також гравіметричних і супутникових даних. З розвитком Гравіметричного методу вивчення фігури Землі було дано ще одне узагальнення терміна Г. в.: визначення параметрів, яких не вистачає у гравіметричному методі для визначення зовнішнього гравітаційного поля та фігури Землі в деякій єдиній системі координат. 17.

ГРАНИЦЯ ДОПУСТИМОЇ ПОХИБКИ ЗАСОБУ ВИМІРЮВАНЬ (предел допустимой погрешности средства измерений; limitfor tolerance inaccuracy of measurement means; Grenzef der Zuldssigsfehler des Mes-

sungsmittels): метрологічна характеристика засобу вимірювань, якою є максимальне значення границі, що не має перевищувати похибку засобу вимірювань. 21.

ГРАНИЧНІ ТЕОРЕМИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ (граничные теоремы теории вероятностей; boundary theorems of probability theory; Grenzlehrsatz m der Wahrscheinlichkeitstheorie f): загальна назва низки теорем теорії ймовірностей, якими обґрунтовують закономірності дії великої кількості випадкових факторів. Г. т. т. й. можна розділити на дві групи: одні стосуються граничних значень величин випадкових, інші - законів розподілу. Ці теореми дають змогу пов'язати з імовірнісної точки зору теоретичні та статистичні параметри. 20.

ГРАФІК РЕЗОЛЬВОМЕТРИЧНИЙ (резольвометрический график; resolving power chart; resolvometrisches Diagramm n):

графік, на який наносять резольвометричну криву для міри абсолютного контрасту 1, характеристичну криву 2 та резольвометричну криву для міри низького контрасту 3. За Г. р. можна визначити низку важливих характеристик: максимальну роздільну здатність Rmm, резольвометричну щільність DR, резольвометричну широту Lr:

LR =^SH2-\gHl)R=0Sm:iK. 3.

DflgH)

\R(lgH)

ГРАФІК СТРІМКОСТЕЙ {график заложений; graph of slopes; Diagramm n der Hdhelinienabstande m pi): графік, за допомогою якого можна за виміряним на топографічній карті закладенням визначити

стрімкість схилу або кут нахилу лінії на схилі у вибраному напрямі. Г. с. подають на кожному аркуші топографічної карти м-бів 1:200000 і більше. Для визначення кута нахилу лінії треба виміряти циркулем віддаль у даному напрямі між горизонталями, відкласти її на Г. с. і прочитати на ньому шуканий кут нахилу. 12.

ГРАФІК ТОНОВОГО ОФОРМЛЕННЯ КАРТИ (график тонового оформлення карты; graph of tone map design; Diagramm n der Farbbausstattung fder Kartef): робочий документ, який складає технічний редактор на основі о р и г і н а л у к а р т и фарбового. В ньому, крім елементів фонового забарвлення, перелічуються всі інші об'єкти (напр., рамка, населені пункти та їх підписи, річки та їх підписи, шляхи, море, озера тощо) та вказуються кольори фарб, якими вони будуть надруковані на карті. Для фонових ареалів не тільки називається колір, але й зазначується спосіб відтворення кольору (заливка, якщо сітка, то - горизонтальна, під кутом, кількість ліній в 1 см тощо). Г. т. о. к. додається до плану видання карти технологічного. 5.

ГРАФІКА МАШИННА (графика машинная; computer graphics; Computergraphikf):

введення, опрацювання і виведення зображень малюнків, креслень, текстів тощо засобами обчислювальної техніки. 21.

ГРАФІЧНА ТОЧНІСТЬ (графическая точность; graphic accuracy; graphische Genauigkeit f): точність вимірювання довжин ліній на папері за допомогою циркулявимірювача і масштабної лінійки. Експериментально встановлено, що такі вимірювання не можуть виконуватись точніше 0,1 мм. Практично Г. т. - гранична похибка, яка становить 0,2 мм. 21.

ГРАФІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕН-

застосовують під час вимірювань коли лінійні елементи центрування не переви-

щують 0,5 м. Над центром пункту встановлюють горизонтально мензулу або центрувальний столик. До столика чи мензули прикріплюють аркуш паперу, який орієнтують бусоллю за сторонами світу. З трьох положень, на віддалі, що приблизно дорівнює подвійній висоті сигналу, вивіреним допоміжним теодолітом проектують на аркуш центр пункту, вертикальні осі теодоліта та візирного циліндра. Допоміжний теодоліт встановлюють так, щоб кути засічок напрямів на аркуші наближалися до 120°. На аркуші проводять по три проектувальні напрями для визначення проекції центра пункту, осей теодоліта і візирного циліндра. Через похибки проектування три проектувальні напрями звичайно не перетинаються в одній точці, а утворюють трикутник похибок, сторони якого не мають перевищувати 5 мм під час проектування осі теодоліта і 10 мм під час проектування центра геодезичного пункту та осі візирного циліндра. За кінцеве положення проекцій беруть точку, рівновіддалену від вершин трикутника похибок. Цей спосіб визначення елементів зведення найпоширеніший. Для контролю елементи зведення визначають двічі перед початком кутових спостережень і один раз після їх проведення. 13.

ГРАФІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ КАРТИ

lastung f): сукупність усіх штрихових елементів і підписів, що містяться на аркуші карти. Г. н. к., інформативність карти та її комунікативність тісно зв'язані між собою, однак при великому Г. н. к. знижується читаність карти. Г. н. к. визначається у відсотках або величиною площі у квадратних сантиметрах. 5.

ГРАФІЧНЕ ТРАНСФОРМУВАННЯ

(графическое трансформирование; graphic transformation; graphische Entzerrung f): отримання з фотознімка трансформованого зображення на аркуші паперу викреслюванням. Методи ґрунтуються на законах лінійної перспективи або проективної гео-

метрії. В останньому випадку на фотознімку та на планшеті будують взаємно проективні сітки, за допомогою яких переносять контури зі знімка на карту. 8.

ГРАФОБУДУВАЧ (ПЛОТЕР) (графопостроитель (плоттер); plotter; Zeichengerat n, Plotter): пристрій для виведення графічної інформації з ЕОМ. 21.

ГРІНВІЦЬКА ОБСЕРВАТОРІЯ, ГРІНВІЧ (Гринвичская обсерватория, Гринвич; Greenwich; Greenwichsobservatorium n, Greenwich): найстаріша британська обсерваторія у передмісті Лондона, заснована 1676. Першим її директором був королівський астроном Дж. Флемстід (1646-1719).

Г.о. відіграла значну роль у розвитку астрономії. Меридіан, який проходить через

Г.о., прийнято за нульовий для обчислення довгот (1883), а середній сонячний час для цього меридіана є Всесвітнім часом.

Узв'язку зі значною освітленістю Г. о. Лондоном, 1954 її перенесено в сільську місцевість, на південний схід, за 70 км від Лондона. Адміністративні служби і лабораторії Г. о. розташовані в старовинному замку Херстмонса, звідки пішла назва нової обсерваторії. 18.

ГРІНВІЦЬКИЙ ЗОРЯНИЙ ЧАС (гринвичское звездное время; Greenwich time; Sternzeitfvon Greenwich, Greenwichsternzeit f): місцевий зоряний час S0 на меридіані грінвіцькому. Г. з. ч. для початку кожної доби поданий в астрономічних щорічниках. 10.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ (денежная оценка земель населенных пунктов; pecuniary valuation of urban land; Bewertung fdes Gesamtheitsbodens n): ґрунтується на капіталізації рентного доходу, що залежить від розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних, інженерногеологічних умов, архітектурно-ландшафт- ної та історико-культурної цінності й екологічної ситуації та функціонального вико-

ристання території. Грошова оцінка 1 м земельної ділянки визначається за формулою

де В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на 1 м2; Нр - норма прибутку ( - 6%); Як - норма капіталізації ( - 3%); Kf, Кт - коефіцієнти, які відповідно характеризують функціональне використання земельної ділянки та її розташування. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (денежная оценка земель сельськохозяйственного назначения; pecuniary valuation of agricultural land; Bewertung f des landwitrschaftlichen Bodens): ґрунтується на рентному доході, який створюється під час виробництва зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель. Рентний дохід обчислюється у натуральних одиницях (центнерах зерна), які переводяться у грошовий вимір згідно з існуючою ціною. Величина грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну капіталізації (33 роки). Грошову оцінку здійснюють окремо для орних земель, земель під багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами: в Україні, в областях і АР Крим, адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих ділянках. Г. о. з. с. п. в Україні

визначають за формулою Гт = РЗЛІ1ЦТК, де Гт - грошова оцінка 1 га орних земель (03),

земель під багаторічними насадженнями (БН), природними сіножатями (ПС), пасовищами (П), грн; Рздн - загальний рентний дохід 03, БН, ПС, П в Україні, ц; Ц - ціна 1 ц зерна, грн; Тк - 33 роки. Загальний рентний дохід - сума диференційного рентного доходу і абсолютного рентного доходу. Диференційний рентний дохід (ДРД) з 1 га земель під БН, ПС і П обчислюють на основі співвідношень диференційних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на 0 3 за економічною оцінкою з виробництва зернових культур за формулою

Рд (б), (с), (и) - ДРД з 1 га 0 3 за економічною оцінкою з виробництва зернових культур, грн. Грошова оцінка в АР Крим, областях і адміністративних районах здійснюється на підставі матеріалів економічної оцінки земель на даних територіях. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЛІ {денежная оценка земли; land pecuniary valuation; Bodenbewertug f): здійснюється на основі кількісних та якісних характеристик, даних бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель, а також матеріалів внутрішньогосподарського землеустрою. Основою оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови, матеріали економічної оцінки території. 4.

ГРОШОВА ОЦІНКА ОКРЕМОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ (денежная оценка отдельного земельного участка; pecuniary valuation of single land parcel; Grundstucksbewertung J): якщо ділянка є власністю юридичних або фізичних осіб, чи ці особи тільки користуються нею, то Г. о. о. з. д. визначається на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів, які

знаходять за формулою Гагр = ГБагр/Б, де / 'агр - грошова оцінка 1 га агровиробничої

групи ґрунтів, грн; Г— грошова оцінка 1 га відповідних угідь у підприємстві; і>агр - бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів; Б - бал бонітету 1 га відповідних угідь у підприємстві. Загальна Г. о. о. з. д. визначається сумою добутків площ агровиробничих груп ґрунтів та їх грошових оцінок. 4.

ГРУПА ХВИЛЬ (группа волн; wavegroup; Wellengruppef): суперпозиція (накладання) хвиль, частоти яких мало відрізняються між собою. В різних точках на шляху Г. х. різниця фаз коливань, які накладаються, буде різна. Тому в одних точках вони посилюються, а в інших - послаблюються. Точки, в яких спостерігається в певний момент часу максимальне посилення, наз. центром Г. х. У світловіддалемірах завжди маємо

справу з Г. х., бо навіть під час використання л аз ер а як джерела світла існує, звичайно, деякий, хоч і вузький, спектр коливань. Крім того, випромінювання лазера модулюється, а модульовані коливання можна вважати сумою не менше трьох коливань різних частот. 13.

ГРУПОВА ШВИДКІСТЬ {групповая скорость; waves train velosity; Gruppengeschwindigkeit f): швидкість переміщення центра групи хвиль; характеризує швидкість перенесення енергії групою хвиль. Вона зв'язана з фазовою швидкістю рівнянням Релея

dv.Ф

Vу — уV І — А

гр ф '"є dx:

де Хе - ефективна довжина хвилі групи хвиль. Звідси одержимо формулу для гру-

Використавши дисперсійну формулу Коші для визначення фазового показника заломлення я, одержимо формулу групового показника заломлення повітря для стандартних умов (t = 0°С,р =1013 гПа, е = 0):

(п -1)-106 = А + ЪВ/Х2е + 5С/4

Г р у п о в и й п о к а з н и к з а л о м л е н н я повітря для заданих значень метеорологічних величин обчислюють за формулою Баррелля та Сірса. 13.

ГРУПОВИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ ПОВІТРЯ (групповой показатель преломления воздуха; group index of air refraction; Gruppenbrechungszahl f): див. Групова швидкість. 13.

ГУГК СРСР (ГУГК СССР; main geodesy and cartography department of USSR; Hauptverwaltungfder Geodasie und Kartographie der UdSSR): Головне управління геодезії, картографії при Раді Міністрів СРСР, ліквідоване 1991. Орган керування усіма геодезичними та картографічними роботами

на території СРСР. ГУГК виконувало основні геодезичні роботи в країні, вело суцільне топографічне знімання, спостереження на багатьох геодинамічних полігонах, займалось зніманням шельфів, забезпечувало країну картографічною продукцією, контролювало топографо-геоде- зичні роботи інших відомств. Утворилося 15.03.1919 згідно з Декретом про організацію Вищого Геодезичного Управління. Структурно ГУГК складалося з виробничих об'єднань, аерогеодезичних підприємств та експедицій, розташованих у різних регіонах СРСР. До складу ГУГК входили галузеві НДІ (ЦНДІГАіК, НДІПГ), Держцентр „Природа", інспекції Держгеонагляду, приладобудівні заводи й інші організації. Міжнародна діяльність ГУГК зводилась до координації робіт галузі геодезії та геодинаміки. За роки існування ГУГК виконано великі обсяги робіт. Створена геодезична основа з сотень тисяч пунктів, складені карти в м-бах 1:1000000,1:100000, 1:25000 на всю територію СРСР, для всіх міст виконано знімання в м-бах 1:5000 і 1:2000. Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України є правонаступником ГУГК СРСР в Україні. 2.

ГУКА ЗАКОН (закон Гука; Hooke's law; Gesetz п von Hooke): виражає зв'язок між напругою і деформацією, згідно з яким деформація прямо пропорційна напрузі. Закон справедливий тільки для пружних деформацій. 4.

ГУМУС (гумус; humus; Humus т): органічна складова ґрунту, яка утворюється в процесі перетворення продуктів розкладу органічних решток на гумусові речовини. Інша назва - перегній. 4.

ГУМУСОВІ ГОРИЗОНТИ (гумусные горизонты; humus horizon; Humushorizont m): верхні верстви грунту, рівномірно насичені мінеральною складовою і акумульованими в ній гумусовими речовинами, що тісно зв'язані між собою. 4.

ҐАВССОВА (АБО ПОВНА) КРИВИНА ПОВЕРХНІ (гауссовая(или полная) кривизна поверхности; gauss (orfull) curvature of surface; voile (oder Gausssche) Flachenkriimmungf): величина К, що дорівнює добуткові кривини головних п е р е р і з і в нормальних поверхні в цій точці. Для поверхні еліпсоїда земного К = 1/MN, де М і N— радіуси кривини меридіана і першого вертикала відповідно. Ґавссова кривина АГ і радіус кривини середній і? поверхні зв'язані рівністю R = 11-ІК. 17. ҐАЛ (ґал; gal; Gal т): позасистемна одиниця прискорення: 1 гал= 1 С М - С ~ 2 . 2 1 .

ГЕНЕРАТОР ВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ

(генератор случайных чисел; random-number generator; Generator cler zufdllige Zahlenfpl):

програма видачі псевдовипадкових чисел з імітацією заданого закону розподілу. 21.

ҐЕНЕРАТОР ГАННА (генератор Ганна; Gann's generator; Generator m von Gunna):

застосовують у радіовіддалемірах три- і односантиметрового діапазону. В ньому використано ефект, який відкрив 1963 англ. фізик Д. Ганн. Полягає в тому, що під час прикладання достатньої постійної напруги до однорідного напівпровідника без р-п- переходу виникають НВЧ-коливання без зовнішнього резонатора. Такий діод у Ґ. Г. використовують для підсилення коливань, які збуджуються в резонаторі, що дає змогу отримати в ньому незгасаючі коливання. Для модуляції частоти генерованих коливань змінюють напругу на діоді, або вводять у резонатор додатковий елемент.

Ґ. Г. генерують коливання частотою 100 МГц

-60 ГГц. їх ККД становить декілька відсотків. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАНТОВИЙ ОПТИЧНИЙ (оптический квантовый генератор; laser; Laser т): див. Лазер. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАРЦОВИЙ (кварцевый генератор; quartz-crystal oscillator; Quarzostillator m): використовують для генерування коливань високо стабільної частоти. В ньому замість звичайного коливного контуру використано кварцовий резонатор. Основною частиною резонатора є кварцо-

ва пластинка, на якій спостерігаються явища прямого і оберненого п'єзоефекту. Резонатором є скляний посудина, у якому держаки підтримують кварцову пластинку з електродами. Посудина герметично закривають, залишаючи в ньому повітря або випомповуючи його. Отже, кварцові резонатори є герметичні або вакуумні. За електричними властивостями кварцовий резонатор еквівалентний схемі (рис.):

•і

Рй Т

R

Резонансна частота пластинки кварцу залежить від її розміру: зі зменшенням розміру збільшується її резонансна частота. Розмір пластинки змінюється залежно від температури. Тому для збільшення стабільності частоти кварцові резонатори поміщають у пристрій, в якому автоматично підтримують сталу температуру, тобто в термостат. Він складається із двох посудин: внутрішньої і зовнішньої. У внутрішній посудині поміщені кварцові резонатори. На її стінки наносять нагрівні елементи, які зв'язані з термореле, що міститься у посудині. Коли температура в ній досягає певного значення (напр., +50°С), то реле спрацьовує і коло нагрівних елементів розмикається. Зі зниженням температури термореле знову замикає коло. Це повторюється автоматично. Тепер у термостатах застосовують плавне регулювання температури за допомогою мостової схеми з терморезисторами. Між внутрішньою і зовнішньою посудинами є термоізоляційний шар. Ґ. к., резонатори якого поміщені в термостаті, наз. термостатованим. Зміна частоти такого генератора за польовий сезон не перевищує МО"7. Розрізняють ще пасивне термостатування, суть якого зводиться до надійної термоізоляції кварцових резонаторів від навколишнього середови-

ща. Цим тільки послаблюють вплив зміни температури на частоту генератора. Тепер

замість термостатування часто застосову-

ЗПШІО ID І ОрШОО X ОС(1111>1 І о о... і о .О —^

ють термокомпенсацію. Увіддалемірах електронних Ґ. к. використовують для генерування вимірювальних коливань (див. Фазовий метод визначення віддалей). Щоб настроювати номінальні значення вимірювальних частот, паралельно до кварцового резонатора під'єднують підстроювальний конденсатор. 13.

ҐЕНЕРАТОР КВАРЦОВИЙ ТЕРМОСТАТОВАНИИ (термостатированный кварцевый генератор; temperature-cont- rolled, quarts oscillator; thermostatischer Quarzostillator m): див. Ґенератор кварцовий. 13.

ҐЕНЕРАТОР КЛІСТРОННИЙ (клистронний генератор; klystron oscillator; Klystronoszillator т): використовують у р а - діовіддалемірах десяти- і трисантиметрового діапазону для генерування несучих коливань. Коливним контуром у них є об'ємний резонатор 2. Через скляний балон 1 клістрона проходить ємнісна частина об'ємного резонатора, яка в цьому місці виготовлена із сітки. В балоні клістрона, крім цих сіток, впаяні катод б, допоміжний електрод 5 та відбивач 10. Допоміжний електрод та сітки резонатора мають додатний потенціял відносно катода.

Коли на клістронний ґенератор подана напруга, з катода вилітають електрони, які з прискоренням рухаються до електрода 5 і сіток резонатора. Змінні електромагнетні поля, що виникають під час вмикання генератора, збуджують у резонаторі коливання, і на його сітках з'являється різниця

потенціялів, яка періодично змінюється і модулює швидкість електронів, що пролі-

тають через резонатор. Тому після прохо-

1 І І г і

дження через резонатор електрони мають різну кінетичну енергію. У гальмівному полі відбивача, на який подано від'ємний потенціял, електрони проходять деяку віддаль, зупиняються і повертаються назад. Час перебування електронів у гальмівному полі відбивача залежить від кінетичної енергії електронів. У деякій точці зворотного шляху збираються майже всі електрони, які пройшли через резонатор за час, що дорівнює одному періоду коливань, збуджених у резонаторі. Отже, упродовж кожного періоду коливань у резонаторі є мить, коли утворюється згусток електронів, який далі розсіюється. Напругу на відбивачі 10 виставляють потенціометром 7 таку, щоб згустки електронів утворювались між сітками резонатора. Ці згустки підсилюють збуджені в ньому коливання, завдяки чому вони не згасають. Тому частину їх можна виводити з резонатора на антену радіовіддалеміра за допомогою кільця зв'язку 4. Частоту генерованих генератором коливань змінюють у межах 10-15 % ручкою 8, яка змінює внутрішній об'єм резонатора, пересуваючи плунжер 9 або втискаючи одну зі стінок резонатора. В менших межах частоту Ґ. к. можна змінювати, змінюючи напругу на відбивачі. Це використовують для модуляції частоти генерованих коливань, прикладаючи до відбивача клістрона напругу з кварцового генератора радіовіддалеміра амплітудою декілька вольтів. У радіовіддалемірах Ґ. к. ґенерують коливання частоти 3 або 10 ГГц. Коефіцієнт корисної дії Ґ. к. менше 1%. 13.

ҐРАВІМЕТР (гравиметр; gravimeter; Gravimetern, Schweremesser m): прилад для відносних вимірювань прискорення сили ваги статичним методом. Усі статичні Ґ. побудовані за принципом пружинних ваг, у яких як еталонну використовують силу деформації твердого тіла (скрут, розтяг, згин, стиснення). Для реєстрації переміщення тягарця застосовують спеціальні пристрої

- індикатори малих переміщень. У Ґ. застосовують діапазонний пристрій для компенсації великих приростів сили ваги і вимірювальний, у якому компенсувальна сила вимірювання є мірою зміни сили ваги. Крім того, в Ґ. є: чутливий елемент, індикатор малих переміщень, теплоізоляція та пристрої: для компенсації та вимірювання зміни напруженості поля, для компенсації впливу температури, для нівелювання чутливого елемента. Деякі Ґ. герметизовані, барокомпенсовані, екрановані від магнетного і електричного полів. Нарис, показано схему пружинних ваг, принцип дії яких використовується у Ґ. Тут І - довжина пружини, т - маса тягарця, стан рівноваги якого реєструється відліковим пристроєм.

1 - внутрішня частина гравіметра; 2 - зовнішній кожух; З - посудина Дьюара; 4 - установлювальний гвинт; 5 - теплоізоляція; б-ручка для перенесення; 7-окуляр; 8 - верхня плата; 9 - вакуумна камера; 10 - відліковий мікрометричний пристрій; 11

— рівень; 12 — теплозахисний стовп.

Гравіметр Ла Коста-Ромберга:

1 - гравіметр; 2 - стілець для встановлен-

ня приладу; З - контрольний блок; 4 - батарея; 5 - скринька для перенесення і транспортування.

ГРАВІМЕТР АСТАЗОВАНИЙ (астазированный гравиметр; astatized gravimeter; astatisches Gravimeter n (astalisсher Schweremesser m)): Гравіметр, у якому відхилення чутливого елемента залежить нелінійно від зміни прискорення вільного падіння. 21.

ГРАВІМЕТР БАЛІСТИЧНИЙ {баллистический гравиметр; ballistic gravimeter; ballistischer Gravimeter n): лазерний Гравіметр, який ґрунтується на принципі вільного падіння. В ньому є: пристрій, що забезпечує вільне падіння пробної маси; електронно-лічильний блок із кварцовим генератором для підрахунку інтервалів шляху і часу; інтерферометр лазерний для вимірювання шляху; пристрій автоматичного керування; реєстратор результатів вимірювання.

Тепер випускають стаціонарні і транспортабельні Ґ. б. Абсолютні значення сили ваги вимірюють Ґ. б. з точністю 1 0 ~ 8 — 1 0 ~ 9 М'С 2 .

1 - вакуумна трубка; 2 - стійка; 3-5 - вакуумні помпи; б - електромагнет для підіймання куткового відбивача; 7 - інтерферометр; 8 - блок живлення; 9 - рубідієвий стандарт частоти; 10- електронно-лі- чильний блок; 11 - блок керування;. 12 —

ЕЦОМ. 6.

ГРАВІМЕТР ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезический гравиметр; geodetic gravimeter; geodatisches Gravimeter n (geodatischer Schweremesser m)): широкодіапазонний астазований (див. Астазування) гравіметр, для високоточних вимірювань сили ваги під час створення опорних мереж гравіметричних 1 і 2 кл. точності, побудови еталонних Гравіметричних полігонів, регіональних гравіметричних знімань у гірських районах. Вимірювання приросту напруженості гравітаційного поля зводиться до визначення кутів нахилу приладу кутомірним пристроєм. Масштабний коефіцієнт Ґ. г. дорівнює одиниці, а тому немає потреби його еталонувати. Гравіметр ГАГ- 2 : 7 - гравіметр, 2 - пристрій для вимірювання нахилу, 3 — штатив. 6.

ГРАВІМЕТР ДОННИЙ (донный гравиметр; bottom gravimeter; Unterwassergravimetern): гравіметр для вимірювань на дні водоймищ. У Ґ. д. є спеціальні пристрої для дистанційного нівелювання, реєстрації сили ваги. Ґ. д. встановлюють у скафандр (водонепроникну камеру) зі штативом. Вимірювання виконують телемеханічними пристроями. Керування здійснюють за допомогою кабеля зі спеціального пульта, розташованого на борту судна. 6.

ГРАВІМЕТР МАЯТНИКОВИЙ (маятниковый гравиметр; pendulous gravimeter; Pendelschweremesser от): ґравіметр з маятниковим чутливим елементом. 21.

ҐРАВІМЕТР МОРСЬКИЙ (.морской гравиметр; sea gravimeter; Seegravimeter m):

судновий rp а в і м етр, який використовується для знімання в шельфовій зоні та для регіональних знімань у відкритому океані. 6.

ҐРАВІМЕТР СВЕРДЛОВИННИЙ (скважинный гравиметр; downhole gravimeter; Bohrungsgravimeter n): Гравіметр, призначений для вимірювань у свердловинах на різній глибині з метою визначення середньої густини порід, розташованих між точками спостереження. За виміряними значеннями сили ваги у свердловинах можна обчислити пружні сталі порід: модуль Юнга, коефіцієнт Пуассона тощо. 6.

ҐРАВІМЕТР СТРУННИЙ (струнный гравиметр; string gravimeter; Sautegravimetern): динамічний гравіметр, у якому мірою зміни сили ваги є зміна власної частоти коливань струни. Зміна напруженості гравітаційного поля Ag залежить від зміни частоти коливань струни A f :

wo

д е / - робоча частота струни;/0 - частота сигналу гравіметра на вихідному пункті; с - ціна поділки відлікового пристрою гравіметра. Ґ. с. має майже необмежений діапазон вимірювання і малу залежність частоти коливань струни від її пружності. Застосовується для вимірювання у свердловинах, рідше під час вимірювань на літаках і морських суднах. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНА МІЖНАРОДНА СТАНДАРТНА МЕРЕЖА IGSN-71 (международная гравиметрическая стандартная сеть IGSN-71; international gravimetric standard network IGSN-71; gravimetrisches internationales Standartenetz n):

утворена і зрівноважена на основі багатьох гравіметричних спостережень 1950-60 і рекомендована XV Генеральною асамблеєю міжнародного геофізичного і геодезичного союзу (МГГС) у Москві 1971. Для створення цієї мережі використані абсолютні визначення у восьми пунктах земної кулі і близько 25000 вимірів різниці сили ва-

ги, з яких 400 виконано маятниковими приладами. У мережу входить 1997 пунктів, нерівномірно розташованих на поверхні Землі. Прискорення сили ваги в будьякому пункті мережі 1GSN-71 визначаються з похибкою менше 0,2 мГал. Для переходу від значення сили ваги вПотсдамській гравіметричній системі до системи 1GSN-71 треба врахувати поправку Потсдамської системи - 14 мҐал. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНА РОЗВІДКА (гравиметрическаяразведка; gravimetric prospecting; gravimetrische Erkundungj): геофізичний метод розвідки, що ґрунтується на вивченні гравітаційного поля аномалій, зумовлених різною густиною гірських порід та руд. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНЕ ЗНІМАННЯ СВІТО-

ВЕ (мировая гравиметрическая съемка; world gravimetric survey; gravimetrische Weltaufnahme f): виконують для визначення гравітаційного поля на поверхні Землі. Під Ґ. з. с. розуміють сукупність усіх гравіметричних спостережень, виконаних на Землі. 6.

ГРАВІМЕТРИЧНИЙ ПУНКТ (гравиметрический пункт; gravimetric point; gravimetrischer Punkt m): пункт, у якому гравіметром виміряні прискорення сили ваги. 6. ГРАВІМЕТРИЧНИЙ РЕЙС (гравиметрический рейс; gravimetric run; gravimetrische Fahrtf): сукупність послідовних гравіметричних вимірювань на опорних і звичайних пунктах. Вимірювання в Ґ. р. виконують одним або кількома гравіметрами. Частину Ґ. р. між послідовними спостереженнями на опорних пунктах, у проміжку між якими зміщення нуль-пункту гравіметра приймається лінійним, наз. ланкою рейсу. Для врахування зміщення нуль-пункту спостереження виконують окремими рейсами, які починаються і завершуються на опорних пунктах. У звичайних пунктах виконують одноразові спостереження. Ґ. р. може бути зімкнутим і розімкнутим, тобто ґрунтується на одному або двох опорних пунктах. 6.