Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

уже пробільним елементам форми. Після проявлення незадублені частини шару змиваються, а задублені - щавлять спиртовим розчином хлорного заліза, відтак пластинку промивають і просушують. Далі друкарські елементи покривають лаком, наносять шар фарби і 2% розчином сірчаної кислоти змивають разом з фарбою шар задубленої частини. Гідрофілізація здійснюється аналогічно негативному копіюванню. За допомогою такої форми можна видрукувати удвічі більший тираж, ніж у випадку використання форми негативного копіювання. Використання біметалевих пластинок (мідь + нікель, мідь + хром та ін.) для В. д. ф. значно збільшує тиражоздатність цих форм. А оскільки тут друкуючі елементи розташовані дещо вище ніж поверхня пробільних елементів, то це будуть друкарські форми друку високого.

На друкарській формі для друку глибокого друкуючі елементи розташовані нижче від поверхні пробільних елементів. На відповідно підготовлену поверхню металевої пластинки фотографічним способом наносять рисунок картографічного зображення відповідної фарби видавничого оригіналу. Друкуючі елементи цього рисунка отримують на цій формі хемічним щавленням. Раніше ці елементи отримували вирізуванням рисунка вручну, тобто гравіюванням.

Друкарську форму для друку плоского, де друкуючі і пробільні елементи практично розташовані в одній площині, отримують за допомогою фотографії. Один зі способів полягає в тому, що на поверхню підготовленої пластинки наносять шар альбуміну з хромовокислими солями, розташовують на ньому розчленований негатив і експонують його, в результаті цього на пластинці матимемо задублені і незадублені частини. Далі всю верхню поверхню пластинки покривають фарбою і проявляють її, в результаті цього незадублений колоїд разом з фарбою змивається і на пластинці залишаються покриті фарбою друкуючі елементи (на задубленому колодієві). Під час

цього відбувається зажирення поверхні формного матеріалу через задублену плівку альбуміну. Під час друкування друкуючі елементи форми змочуються зв'язувальною речовиною друкарської фарби і затримують її на собі. Пробільні елементи натомість обробляються гідрофілізуючими розчинами, і вони отримують гідрофільні властивості. Під час друкування пробільні елементи перед друкуванням кожного відбитка карти зволожуються водою. Отже основне завдання В. д. ф. для плоского друку полягає в отриманні стійкого вибіркового змочування водою пробільних елементів друкарських форм, а друкуючих елементів - друкарською фарбою. 5.

— 2

5

ВИДАННЯ КАРТ (издание карт; тар production; Kartenausgabe f , Kartenedition j): галузь науки і виробництва, де вивчають, розробляють та здійснюють на практиці процеси, що зводяться до друкування в потрібній кількості різноманітних картографічних творів, зокрема і карт. В. к. грунтується на досягненнях техніки і технології поліграфічного виробництва. 5.

Видність геодезична

ВИДНІСТЬ ВЗАЄМНА МІЖ ПУНКТАМИ (взаимная видимость между пунктами; mutual visibility between points; gegenseitige Sichtbarkeitfzwischen der Punkten m pi): відсутність перешкод для візирного променя між геодезичним приладом та візирною ціллю. 13.

ВИДНІСТЬ ГЕОДЕЗИЧНА (геодезическая видимость; geodetic visibility; geodatische Sichtbarkeit f): забезпечення нормальних умов спостереження візирних ці л е й. В. г. треба розглядати у двох аспектах. По-перше, як відсутність перешкод на шляху проходження візирного променя, її наз. також прямою оптичною видністю. По-друге, як вплив стану атмосфери на якість зображення візирних цілей під час спостереження їх зоровою трубою приладу, або на величину сигналу під час вимірювання іншими приладами. Геометричну видність забезпечують під час рекогностування місцевості й обчислюють, використовуючи карту топографічну. Найбільша віддаль S (км) у відкритій рівнинній місцевості, на якій будуть взаємно видні дві точки з висотами hx і h2 (м) над Землею:

Для зменшення атмосферних впливів (забрудненість повітря, туман, серпанок, пил) спостереження виконують у найсприятливіших умовах. 19.

ВИЗНАЧЕННЯ ВИСОТ ЗНАКІВ (определение высот пунктов; determination of point altitude; Bestimmungfder Vermessungssignalshohenfpl (Vermessungstiirmhohef):

виконується під час проектування державних геодезичних мереж.Знакина пунктах геодезичних будують для забезпечення безперешкодного проходження світлового променя між сусідніми пунктами мережі геодезичної. Під час В. в. з. враховують кривину Землі, викривлення світлового променя в приземному шарі атмосфери, наявні перешкоди вздовж вимірювального променя, вимогу інструкції щодо мінімальної висоти а проходження променя над перешкодою. В. в. з. здійснюють аналітично і графічно.

а —

7ST———

І;

Аналітично висоти І знаків двох сусідніх пунктів А і В визначають за формулами:

4 = К+ V + ail„ = h„+ Vb + a.Tyrha,hb-

перевищення перешкоди С над пунктами А і В, Va, Vb - поправки за кривину Землі та вплив рефракції для цих же пунктів. Ці поправки обчислюють за формулами:

К = s2a(\-k)lR і Vb = sl(l-k)/R,

дек-коефіцієнт рефракції, який дорівнює 0,14; R = 6371 км - радіус Землі; sa і sb - віддаль від пунктів А і В до перешкоди С. Визначені за цими формулами висоти знаків є оптимальними, якщо перешкода розташована приблизно на однаковій віддалі від вказаних пунктів. Якщо вона не посередині, то висоти пунктів уточнюють за допомогою формул:

'о(оп) = SaD, on)= Sb®\

D = (lbsa+lasb)l(sl+s2b).

Якщо в одному пункті є декілька напрямів, то для кожного з них отримаємо різні висоти знака в цьому пункті, з яких вибирають максимальну. Якщо В. в. з. виконують графічно, то будують профіль лінії між вказаними пунктами і, використовуючи криві, побудовані на прозорій пластинці для врахування кривини Землі та викривлення променя, знаходять потрібну висоту знаків. 13.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА ЕЛІПСОЇДІ ГЕОДЕЗИЧНИМИ ЗАСІЧКАМИ (определение координат на эллипсоиде геодезическими засечками; determination of coordinates on the ellipsoid by geodetic intersection; Koordinatenbestimmung f auf dem Ellipsoid n durch geodati-

Визначення координат..

schen Einschneiden п pi): загальна схема розв'язування геодезичних засічок: а) перехід від заданих і виміряних елементів на еліпсоїді до відповідних елементів на кулі; б) розв'язування засічки на кулі; в) перехід від визначених елементів на кулі до відповідних елементів еліпсо'іда, тобто шуканих результатів геодезичної засічки. Під час розв'язування геодезичних засічок доцільно використовувати сферичне зображення еліпсоїда на кулі.

Зображення будь-якої поверхні на кулі одиничного радіуса наз. сферичним, якщо нормалі у відповідних точках цієї поверхні та сфери паралельні, паралельні між собою теж осі обертання цих поверхонь. Якщо, крім того, площини початкових меридіанів паралельні, то у випадку зображення еліпсоїда на кулі між сферичними і геодезичними координатами існують рівності:

(p = B,X=L.

Для переходу з еліпсоїда на кулю треба знати наближені координати визначуваного пункту. Тому геодезичні засічки розв'язують переважно методом послідовних наближень. У першому наближенні розв'я- зують засічку на кулі, приймаючи задані геодезичні координати і виміряні на еліпсоїді величини за сферичні. Отримавши наближені координати визначуваної точки, редукують виміряні на еліпсоїді величини на кулю, після цього вдруге розв'язують задачу на кулі та обчислюють нові значення координат визначуваної точки. З цими новими значеннями координат повторюють редукування, після цього розв'язують засічку на кулі втретє й обчислюють остаточні значення координат визначуваного пункту. Замість другого редукування і третього розв'язування засічки на кулі можна використовувати інший шлях - обчислення диференційних поправок до наближених координат. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА ЕЛІПСОЇДІ КУТОВОЮ ГЕОДЕЗИЧНОЮ ЗАСІЧКОЮ (определение координат на эллипсоиде угловой геодезической засечкой; determination of coordinates on the ellip-

хідними є геодезичні координати ВL{, В2,

L2 т. Qx і Q2 та азимути Ап, Л23 геодезичних ліній з цих точок на визначувану т. Q3

(див.Засічка геодезична на еліпсоїді). Послідовність розв'язування:

1) Розв'язування оберненої геодезичної задачі на кулі між вихідними пунктами за формулами (5)-(7) (див. Розв'язування головних геодезичних задач на кулі):

2) Перше наближення: а) обчислення кутів Д=а, 2 - і4 1 3 , /32 - ^23 - а 2 | ; б) обчислення сферичних віддалей сг13,ст23за формулами (1) (див. Визначення координат на кулі кутовою засічкою); в) обчислення широти пункту Q3 за першою із формул (2) (див. Визначення коорди-

нат на кулі кутовою засічкою). sinB3 = sin 5, coscr13 +

+ cosZ?1sincr13cosA13;

г) обчислення поправок азимутів А12, А13 - за формулами теорії сферичного зображення еліпсоїда на кулі:

Дei' = 1,2.

3) Друге наближення: а) обчислення кутів Д =a 1 2 - a 1 3 , Р 2 = а 2 3 - а 2 1 , а з ними - б) обчислення сферичних віддалей аі3 , а2 3 як у п. 2-6; в) обчислення широти пункту

Qy

sinS3 = sin В, coscr13 + + cos і?! sin(713 cosa13;

г) обчислення поправок азимутів, як у першому наближенні.

4) Третє наближення. Виконується аналогічно як друге наближення; завершується обчисленням остаточних координат пункту Q3 з контролем: широти за формулою

sinB3 = sin В, cos<7,з +

+ COS Ві sin СТ,з cosai3, різниці довгот

tg(L,-A) = sincr;3 sina,-3

COS B, COS C7i3 - sin B; sin СГ;з cos a,-3'

де і = 1,2. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА ЕЛІПСОЇДІ ЛІНІЙНОЮ ГЕОДЕЗИЧНОЮ ЗАСІЧКОЮ (определение координат на эллипсоиде линейной геодезической засечкой; determination ofcoordinates on the ellipsoid by linear geodetic intersection; Koordinatenbestimmung f auf dem Ellipsoid n durch geodatischen Linienschitt n): вихідними є геодезичні координати В„ Z,„ В2, Ь2 тгг. Qx і Q2 та довжини геодезичних ліній ,5,3, s23, що з'єднують задані точки з визначуваною т. Q3 (див. Засічка геодезична на еліпсоїді). Послідовність обчислень:

1) Розв 'язування оберненої геодезичної задачі на кулі між вихідними пунктами, аналогічно яку п. 1 (Визначення координат на еліпсоїді кутовою геодезичною засічкою)-отримуємо азимути а п ,

сс2і і сферичну віддаль <тІ2- 2) Обчислення азимутів Ц 3 і ССгі у першо-

му наближенні, за формулами п. 2 (В изначення координат на кулі лінійною засічкою), в яких приймають

стіз = •%/Р» агг ~ %/Р» де Р0 = 6378245.

3) Уточнення сферичних віддалей <713 і <Т23 за формулами,

В

+ ЩСУ'із - ( Є Л з -67y,.3 )sina,.3 ]/P0 ;

де

cos2a0i = l-(cosB,. sinal3)2; APj = (10619+67 cos2 a0i)cos2a0i; Q, = 31966 + 107 cos2 a0i;

sinB3 = sinB, COS(7|3 + + cosB, sin (Т|'з cosa13;

xi3 = 2sinB, sinB3 - cos2 a0i coscr-3; уІЗ = (cos4 a0 i -2x2 } ) cos cr-3; і = 1,2.

4)Обчислення азимутів al3 і a23 у другому наближенні за формулами п.2 (Визначення координат на кулі лінійною засічкою).

5)Обчислення наближених геодезичних

координат Q3, за уточненими азимутами і сферичними віддалями з використанням формул

sin В3 = sin Ві cos <7;3 + + cos Ві sin(ті3 cos aj3,

_ sinсг,з sin a,,3

COS Bj cos<7;3 - sin B, sin<7;3 cos ai3' де/= 1,2.

Замість третього наближення можна обчислити диференційні поправки до наближених координат В3, Lj. Для цього:

6) Розв'язують обернені геодезичні задачі на еліпсоїді для отримання довжин геодезичних ліній між вихідними пунктами і визначуваним з використанням наближених координат Bj, L3.

1) Обчислюють диференційні поправки dB3, dL3. Для цього складають два рівняння поправок такого вигляду:

a,;®'+Ь^Ц = с,,

де

_ sin В3 cos(Ті3 - sin В, COS В3 sin <7,з ' bj = cos Вj sin а,з = sina0i;

С,. =0,03234(5,3-^).

8) Обчислюють остаточні значення координат визначуваного пункту:

В3 = В3 + dB3, L3 = L3 + dL3. 17.

Визначення координат..

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ ЗАСІЧКАМИ (определение координат на шаре засечками; determination of coordina-

будь-якого виду засічок на сфері є визначення координат сферичних (р і А деякої точки за сферичними координатами вихідних пунктів, а також кутовими чи лінійними величинами на поверхні кулі, що зв'язують вихідні пункти з визначуваними. Відповідно до окресленої суті засічок на кулі, схема їх використання зводиться до: знаходження полярних координат визначуваної точки, тобто азимута а і сферичної віддалі сг від однієї із заданих точок до визначуваної; розв'язування задачі геодезичної прямої між вихідною і визначуваною точкою для визначення широти і довготи останньої. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ КУТОВОЮ ЗАСІЧКОЮ (определение координат на шаре угловой засечкой; determination of coordinates on the sphere by angular intersection; Koordinatenbestimmung f auf der Kugel f durch Winkelanschnitt n): за відомими широтами і (p2 і різницею довгот А]2 двох пунктів Qx і Q2 (ДИВ. Визначення координат на кулі лінійною засічкою), а також азимутами аІ З і ОС23 з цих пунктів на визначуваний пункт Q3, знаходять координати ф3 і Aj цього пункту. Задачу розв'язують так:

1) Розв'язування задачі геодезичної оберненої між пунктами Qx і Q2 для визначення сферичної віддалі СГІ2 і азимутів а1 2 і (X,j, із використанням формули (5) - (7)(див.Розв'язування головних геодезичних задач на кулі).

2) Обчислення кутів /З, = а12 ~аІ З ,

Р2 = a 2 3 - a 2 t

3) Обчислення сферичних віддалей сг13 і <у23 за формулами

+ sin /3, cos /32 coserl2 sin/3, sina12

4) Розв'язування задачі геодезичної прямої між т. £>і і Qi, а для контролю, між т. Q2 і

Q3: для визначення широти та довготи

пункту Q3 за формулами (2), що отримані на основі формул (2), (3) і першої формули із (1) (див. Розв'язування головних геодезичних задач на кулі).

sin<p3 = sirup,- cos<rf3 +cosq)j sinCTl3 cosa,3;

x (cos(pj cos(T,3 -sin<p, sin і7,з cosa/3)_l,

де A,,- - різниця довгот пунктів Q3 і Q-, і = 1, 2. 17.

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ НА КУЛІ ЛІНІЙНОЮ ЗАСІЧКОЮ 0определение координат на шаре линейной засечкой; determination of coordinates on the sphere by linear intersection; Koordinatenbestimmung f auf der Kugel f durch Linienschnitt n): задані широти (p{ і (p2, різниця довгот вихідних пунктів і А]2, а також сферичні віддалі <713 і СТ2з вихідними пунктами і визначуваним Q3. Знайти координати <р3 і Аз пункту Q3. Послідовність розв'язування задачі:

1)Виконавши обчислення, передбачені

п.1 (див. Визначення координат на кулі кутовою засічкою), знаходять

азимути а12 , СС21 і сферичну віддаль <ТІ2. 2) Обчислюють кути /3, і /32:

3) Розв'язують задачі геодезичні прямі між точками Ql і Q3 для контролю між точками Q2 І 23; виконують обчислення, передбачені п. 4 (див. Визначення координат на кулі кутовою засічкою). 17.

ВИЗНАЧЕННЯ ФАЗОВОГО ДОМІРУ ПОСЕРЕДНЄ (косвенное определение фазового домера; indirect determination of phase additional distance; indirekte Phasenrestbestimmungf): використовують у багатоступеневому способі виключення багатозначності, коли вимірювальні частоти мусять відрізнятися між собою в десятки, сотні й тисячі разів. Для кожної з цих частот слід мати окремий генератор. У віддалемірах з фіксованими частотами звичайно всі частоти близькі між собою, що дає змогу генерувати їх в одному генераторі, до якого приєднують коливні контури з потрібними частотами. Одна з частот основна (f0Q„), на ній виконують найточніші вимірювання. Інші - допоміжні. їх визначають за фор-

мулою f- =/осн ± f m , дefi ( S ) - значення частот, потрібні для розв'язання багатознач-

ності. На всіх частотах виконують фазові вимірювання, внаслідок яких одержують

фазові доміри аосн і а[ в поділках шкали фазометра. Фазові доміри на частотах fi(6) обчислюють за формулою

«/ = «осн - а'і + ЯКЩО/осн > fi>

і а, = а\ - аосн + п, якщо f- >/осн.

Тут п = 0, якщо різниця відліків додатна і

п= Ашк, якщо різниця відліків від'ємна; Ашк

-ціна всієї шкали фазометра. 13. ВИКЛЮЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНОСТІ В ФАЗОВИХ ВІДДАЛЕМІРАХ (решение многозначности в фазовых дальномерах;

the varity of meanings inphase range-finders; VieldeutigkeitldsungfinPhasendistanzmesser m): Див. Фазовий метод визначення віддалей. 13.

ВИКЛЮЧНО ЕКОНОМІЧНА ЗОНА

(іисключительно экономическая зона; exclusively economic zone; ausschliefilich Wirtschaftszone f)\ район відкритого моря, який перебуває за межею моря територіального і прилягає до нього. У В. е. з. прибережна держава здійснює: суверенні права з метою розвідки, розробки та зберігання природних ресурсів у водах, на морському дні і в його надрах; юрисдикцію стосовно створення та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, захисту середовища. Ширина В. е. з. не має перевищувати 200 мор. миль. 6.

ВИКОНАВЧИЙ ДОКУМЕНТ (исполнительный документ; executive documentation; Vollzugsdokument и): схематичне креслення або план (поверховий, поярусний, погоризонтний), розріз і профіль, яким фіксують завершення етапу будівель- но-монтажних робіт. 1.

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (использование земель сельскохозяйственного назначения; using of agricultural land; Ausnutzung f des landwirtschaftlichen Bodens): землі передаються: громадянам у власність і у користування для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; громадянам, колективним та коо-

перативним сільськогосподарським підприємствам і організаціям для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науководослідним установам та навчальним закладам, сільським ПТУ і загальноосвітнім школам для досліджень і навчання, для ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам, організаціям, громадським об'єднанням та релігійним організаціям для ведення підсобного сільського господарства. У випадках, передбачених законодавством України, землі сільськогосподарського призначення можуть надаватись для ведення сільського господарства й іншим організаціям (Земельний кодекс України). 4.

ВИКОРИСТАННЯ КАРТ (использование карт; using of maps; Ausnutzungfder Karten fpl): зводиться до картографічного методу дослідження зображених накарті явищреальної дійсності за темою досліджень. Зміст деяких етапів (хоча б останніх двох) у методі пізнання картографічного містить питання В. к. 5.

ВИЛУЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

(отчуждение земельногоучастка; alienation of landparcel; Parifikat n des Landstucks m)

акт вилучення земельної ділянки у юридичної особи з додатком кадастрових даних. 21. ВИМИВИНА (вымоина; gully): овальної форми водорийний колодязь, що утворюється в дні виярка, видолинка, балки, який виклинюється вниз по лінії падіння. В. відділені великими ділянками задернованого дна, і при подальшому розвитку зливаються в долинну В., що є першою стадією донного розмивання. 4.

ВИМІРИ НЕРІВНОТОЧНІ (неравноточные измерения; measurements of unequal accuracy; ungleichgenaue Messungen fpl):

вимірювання, що проводяться в неоднакових умовах (точність інструментів, кваліфікація виконавців, вплив зовнішнього середовища тощо). Для поєднання і порівняння таких вимірів між собою вводять поняття ваги виміру. 20.

В

ВИМІРИ НЕРІВНОТОЧНІ ПОДВІЙНІ

(двойные неравноточные измерения; double measurements of unequal accuracy; ungleichgenaue Doppelmessungenfpl): вимірювання однієї і тієї ж величини двічі, виконані в неоднакових умовах (точність приладів, кваліфікація виконавців, вплив зовнішніх умов тощо). Похибка середня квадратична одиниці ваги за результатами и-подвійних нерівноточних вимірів обчислюється за формулою

p=J[pd2]/2n,

де d—різниці між подвійними вимірами,/?

— ваги окремих різниць, які прийняті для кожної різниці однаковими. 20.

ВИМІРИ РІВНОТОЧНІ (измерения равноточные; equally accurate measurements; gleichgenaue Messungen): однорідні результати вимірювань отримані одним і тим же приладом (або різними одного класу точності), одним і тим же, або рівноточним методом, за однакових умов. 11.

ВИМІРИ РІВНОТОЧНІ ПОДВІЙНІ

(двойные равноточные измерения; double equally accurate measurements; gleichgenaue Doppelmessungen fpl): вимірювання однієї і тієї ж величини двічі в однакових умовах (точність приладів, кваліфікація виконавців, вплив зовнішнього середовища тощо). Напр., вимірювання кута теодолітом двома півприйомами; вимірювання лінії в прямому та оберненому напрямах. 20. ВИМІРНИЙ ДРІТ (мерная проволока; wire; Mefidraht т): дріт зі шкалами на кінцях, який під час вимірювань чіпляють на блочних станках зі встановленим натягом. 14.

ВИМІРНІСТЬ КАРТИ (измеримость карты; map measurabilit; Messkarteneigenschaftf): властивість карти, що забезпечує можливість виконання на карті відповідних вимірювань, щоб із врахуванням особливостей її математичної основи одержати відповідну інформацію для розв'язування завдань як наукового, так і виробничого характеру. Добра В. к. передбачає вимірювання з високою точністю. 5.

напрямів у полігонометрії 4 кл. 1 і 2 розрядів використовують спосіб вимірювання окремого кута. На пунктах полігонометрії 1 кл. кути вимірюють рівними частинами не менше, ніж за дві видимості. В інших класах і розрядах кути вимірюють упродовж однієї видимості. Кількість прийомів залежить від способу вимірювання, класу, розряду полігонометрії і типу теодоліта. Результати вимірювання окремих кутів або напрямів на пунктах полігонометрії мають бути в межах допусків, визначених інструкцією. Контролюються розходження в прийомах, коливання подвійної похибки колімаційної, замикання горизонту і коливання напрямів, зведених до загального нуля в способі кругових прийомів. Якщо виявлено браковані виміри, їх повторюють після основної програми. Бажано виконувати кутові вимірювання одночасно з лінійними. 19.

ВИМІРЮВАННЯ НЕЗАЛЕЖНІ (jнезависимые измерения; independent measurements; unabhangige Messungenfpl): два вимірювання можна вважати незалежними, якщо вони виконуються за різних зовнішніх умов, різними приладами та методами. Інакше, коли немає підстав стверджувати, що вплив умов на вимірювання однаковий. В. н. з математичної точки зору, якщо коефіцієнт кореляції Кху = 0.

ВИМІРЮВАННЯ ОХОПЛЕННЯМ (измерение обхватом; measurement by girth; Abmessungfmit der Umfassungf): спосіб визначення зовнішнього діаметра жорстких тіл обертання (вал, труба) вимірюванням довжини кола рулеткою з охопленням цього округлого тіла. 1.

ВИМІРЮВАННЯ СТОРІН ПОЛІГОНОМЕТРІЇ (измерение сторон полигонометрії; linear measuring of ground-sur- veying; Seitenmessung f in Polygonierung f):

технологічний процес визначення довжин сторін полігонометрії, відповідно до теоретично обгрунтованих нормативних документів. Сторони полігонометрії 1,2,3 кл. вимірюють здебільшого світловіддалемірами та радіовіддалемірами. Тип

в

віддалеміра визначають у технічному проекті. Периметри ходів, їх кількість, довжини ліній, кількість прийомів і точність лінійних вимірювань залежать від класу (розряду) полігонометрії і регламентуються інструкцією. Сер. кв. похибку mD вимірювання сторони D полігонометрії конкретним віддалеміром

mD = a + b-lO~6D,

де а і b - коефіцієнти, що залежать від типу віддалеміра. Метрологічну атестацію віддалемірів здійснюють двічі-тричі на рік на геодезичному базисі взірцевому.Лінійні вимірювання виконують у будь-який час доби за сприятливих метеоумов. Показник заломлення повітря визначають з метеоданих, виміряних на кінцях ліній. Якщо D < 2 км, метеорологічне спостереження виконують лише в одній точці. У полігонометрії 4 кл., 1 і 2 розрядів зазвичай застосовують систему триштативну з точністю центрування приладів 1мм. Якщо спостереженя виконують із геодезичних сигналів, елементи редукції і центрування визначають графічно на центрувальному листі з дотриманням відповідних допусків. Сторони полігонометрії 4 кл., 1 і 2 розрядів вимірюють топографічними електронними світловіддалемірами і тахеометрами, і в окремих випадках традиційними методами і приладами. 19.

ВИНЕСЕННЯ ПРОЄКТНОГО КОНТУРУ ВОДОСХОВИЩА (вынос проектного контура водохранилища; transfer ofdesign contour of water storage on the ground; Absteckungf der Entwurfkonturfdes Wasserbehalters m): позначення на місцевості точок контуру водосховища (горизонталі затоплення), які мають висоти нормального підпірного рівня. 4.

ВИПАДКИ (ШАНСИ) (случаи (шансы); cases (chances); Zufalle mpl(Chancenf pl))\

якщо події, що становлять повну групу подій, є несумісними і рівноможливими, то такі події наз. випадками. Напр., під час одного кидання грального кубика можливі такі шість випадків: поява 1,2,3,4,5,6 очок. 20.

ВИПАДКИ СПРИЯТЛИВІ (,содействующие случаи; assisting cases; beistandige Zufalle m pi): випадки, коли поява одного з них призводить до появи певної події. Напр., під час одного кидання грального кубика можливих випадків є 6, тобто поява 1, 2, 3, 4, 5, 6 очок. Нехай подія А - поява непарної кількості очок. Цій події сприяють такі випадки: поява 1,3,5 очок. Ці випадки наз. сприятливими. 20.

ВИПАДКОВА ФУНКЦІЯ (случайная функция; accidental (random) function; Zufallsfunktion f): функція, яка в результаті випробувань може набути того чи іншого конкретного вигляду, наперед невідомо якого. Конкретний вигляд, який матиме функція в результаті випробовування, наз. реалізацією випадкової функції. На рис., а, б, в, зображені реалізації В.Ф. 20.

• Уft)

О

+ W

т \

\° Xft) J х

ВИПРАВЛЕННЯ ОПЕРАТИВНЕ (исправление оперативное; operative correction; operative Korrektionf Berichtigung f Verbesserung f): виправлення цифрової інформації про місцевість унаслідок отримання цієї інформації та її опрацювання. 5. ВИПРАВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (исправление цифровой картографической информации; correction of the digital cartographical information; Korrektion derdigitalen Karteninformation): усунення похибок у цифровій картографічній інформації під час її редагування та контролю. 5.

ВИПРОБОВУВАННЯ ПРИЛАДІВ (испытание приборов; device testing; Gerateprilfungf Geratetest m): сукупність експериментальних операцій, які проводяться для встановлення відповідності приладу за своїми технічними параметрами, розмірами і характеристиками стосовно вимог нормативно-технічної документації. В. п. поділяють на приймальні та контрольні. Перші виконують для затвердження типу виробу, другі - для підтвердження в ньому встановлених вимог. Останні потрібно проводити в умовах, наближених до виробничих. Проводять випробовування як засобів вимірювань, так і їх пристроїв. 2.

ВИПРОМІНЮВАЧ ТЕПЛОВИЙ (тепловой излучатель; thermal radiator; Warmeausstrahlungsgerat n): джерело випромінювання (власних або відбитих) інфрачервоних променів. Під час теплового (інфрачервоного) знімання поверхні Землі використовують три діапазони спектра з довжинами хвиль: ближній - 0,7-2,5 мкм, середній

— 3,4—4,2 мкм, далекий — 8,0-12,2 мкм. 8. ВИРІВНЮВАННЯ (уравнивание; adjustment; Ausgleichung f): опрацювання функціонально залежних результатів вимірювань з метою ліквідації неузгоджень, які виникають внаслідок дії похибок вимірювань. Напр., у трикутнику кути х,, х2, х3 функціонально пов'язані, тобто хх + х2 + + дг3 = 180°. Унаслідок дії похибок вимірювань сума виміряних значень /,, /2, /3 дорівнюватиме 180° + щ, де (У, - деяка нев'язка, зумовлена похибками вимірювань. Ліквідація цієї нев'язки тим чи іншим методом наз. В. Син. В. - зрівноважування. 20. ВИРІВНЮВАННЯ БАГАТОГРУПОВЕ

(многогрупповое уравнивание; multigroup adjustment; Gruppenausgleichung f): у геодезичних мережах може виникати дуже багато рівнянь умовних (навіть декілька сотень), а отже, такою буде і кількість рівнянь корелат нормальних. Розв'язувати такі системи прямими методами не завжди доцільно. Тому систему умовних рівнянь поділяють на S груп, перетворюючи коефіцієнти так, щоб відповідні групи