Добавил:
polosatiyk@gmail.com Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

.pdf
Скачиваний:
661
Добавлен:
10.06.2017
Размер:
30.92 Mб
Скачать

Елементи..

170

Е

t, - — ( і

5 - +

 

г - . . . ) ;

 

2

120R2

172807?

 

 

_nR((p-2(pL),

 

L

90^.

 

 

180°

'

R

л '

 

 

 

Я

 

 

 

 

БP - COS(«JJ/2)'

 

/2

= —(!

9" +

1920Д4

г - - ) .

 

2

24Д2

 

 

де Гп, А'п, £,„Д, - відповідно зміщені (перехідні) тангенс, довжина загальної кривої, бісектриса і домір; R, Т, К, Б,Д-радіус, тангенс, довжина, бісектриса і домір колової кривої; р - зміщення центра О колової кривої від свого початкового положення вздовж нормалі до тангенсів у т. О,; <р - кут повороту траси між прямими вставками (див.

Вставки траси прямі); L- довжина перехідної кривої; Тр - зміщення початку колової кривої вналідок зміщення центра кривої; - приріст тангенса; Кж - довжина зміщеної колової кривої між перехідними кривими КПК1 і КПК2\ <PL - кут клотоїди,

7t = 3,1415926; ^-приріст бісектриси; t2 додаткова складова для контролю визначення tx згідно з формулою tx=xL-12, xL - абсциса КПК. 1.

ЕЛЕМЕНТИ РЕДУКЦІЇ (:элементы редукции; reduction elements; Elemente n pi des Exzentrisitat des Beobachtungspunkts m):

див. Елементи зведення. 13.

ЕЛЕМЕНТИ РОЗМІЧУВАННЯ (элементы разбивки; elements of layout; Absteckungselemente n pi): проектні величини, які визначають положення об'єкта щодо розпланувальної основи. Залежно від способу розмічування такими величинами є: прямокутні координати, полярний кут і віддаль, дві віддалі до точки від опорних пунктів, два кути при опорній стороні тощо. 1.

ЕЛЕМЕНТИ ТРАНСФОРМУВАННЯ ЗНІМКА (элементы трансформирования снимка; elements ofphotograph transformation; Elemente npi der Bildentzerrungf): величини, які визначають таке положення знімка у фототранс форматор і, коли на екрані приладу отримують трансформоване зображення (лінійні спотворення за кут нахилу знімка відсутні, м-б зображення дорівнює заданому). Для фототрансформатора ФТБ цими величинами є: кути нахилу касети та екрана, віддаль від касети до об'єктива та від об'єктива до екрана, кут повороту знімка, децентрація знімка. 8.

ЕЛЕМЕНТИ ТРАСИ {элементы трассы; traverse elements; Trassenelemente n pi):

план - проекція на горизонтальну площину та поздовжній профіль - вертикальний переріз уздовж запроектованої лінії. В плані це лінійно-кутові геометричні параметри, що визначають положення головних точок траси (прямі та колові і перехідні криві); у профілі - траса складається із ліній різного ухилу, поєднаних між собою вертикальними кривими. 1.

ЕЛЕМЕНТИ ТРИБОВИХ КОЛІС (элементы зубчатых колес; elements of toothed sprockets; Elemental n pi der gezackten Raden n pi): модуль трибів m = d/z, d - діаметр подільного кола (у стандартному зачепленні збігається з діаметром колеса, точніше, його початкового кола), z - кількість трибів; висота подільної головки триба ha, коефіцієнт висоти головки h'a (у стандартному зачепленні h'a = 1), ha - h'anr, висота по-

дільної ніжки триба Ііф = 1,25т;

висота

триба

h = ha + htj>\ радіальна

щілина

с = кф-

ha (у стандартному зачепленні

с = 0,25ш); міжосьова віддаль трибової пе-

Елементи..

171

Е

редачі d =d' + d" = 0,5т/{z' + z"), d' та d"-

діаметри двох коліс, що перебувають у зачепленні, г'та z — відповідно кількість трибів обох коліс; фактичне зачепленняр (віддаль між однойменними точками профілів сусідніх трибів); фактичне зачеплення 5 (кількість трибів, що перебувають у зачепленні); звичайно s> р; коефіцієнт перекриття е = s/p, для циліндричних коліс е= 1,2- 2,0; передатне число і = w'/w", де w, w" - кутові швидкості трибових коліс. 8.

ЕЛЕМЕНТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРОЄКЦІЇ (элементы центральной проекции; elements of central projection; Elemente n pi der Zentralprojektion): величини, які характеризують взаємозв'язок між об'єктом та його зображенням у центральній проекції. Основні Е. ц. п. - є площини предмета і знімка, а також центр проекції (центр фотографування). Е. ц. п. є:

головний промінь - пряма, що проходить через центр проекції перпендикулярно до площини знімка;

головна точка знімка - перетин головного променя з площиною знімка; фокусна віддаль - віддаль від центра проекції до головної точки знімка;

висота знімання - вертикальна віддаль від центра проекції до площини предмета;

кут нахилу знімка', лінія основи - пряма перетину площин предмета та знімка;

площина головного вертикала - проходить через головний промінь перпендикулярно до лінії основи;

лінія напряму знімання - перетин площин предмета і головного вертикала; головна вертикаль - перетин площин знімка і головного вертикала;

точка надира - перетин з площиною знімка прямовисної лінії, що проходить через центр проекції;

головна горизонталь - пряма на знімку, що проходить через головну точку знімка перпендикулярно до головної вертикалі;

площина істинного горизонту — площина, що проходить через центр проекції паралельно до площини предмета;

лінія істинного горизонту - перетин площин істинного горизонту і знімка; головна точка збігу - перетин лінії істинного горизонту та головної вертикалі знімка;

точка нульових спотворень - перетин головної вертикалі знімка з бісектрисою кута нахилу знімка, що має вершину в центрі проекції. 8.

ЕЛЕМЕНТИ ЦЕНТРУВАННЯ ПРИЛАДУ: КУТОВИЙ І ЛІНІЙНИЙ {элементы центрирования прибора: угловой и линейный; elements of instrument centering; Winkelzentrirungselement n, Linearzentrirungselement n): див. Елементи зведення. 13.

ЕЛІПС РОЗСІЮВАННЯ {эллипс рассеивания; ellipse of scattering; Zerstreuungsellipse f): якщо поверхню щільності розподілуf x , у) перерізати площиною, паралельною площині XOY і одержану фігуру спроектувати на цю площину, то в проекції одержимо Е. p., рівняння якого записується так:

{х — тх)2 2 г{х-тх){у-ту)

Е. р. характеризує нормальний закон розподілу системи двох випадкових величин.

20.

ЕЛІПС СПОТВОРЕНЬ {эллипс искажений; ellipse of deformation (tissot's indicatrix); Indikatrixf, Verzerrungsellipse/): фігура, що є мірилом визначення наявних під час зображення поверхні Землі математичної (ПЗМ) на площині спотворень довжин ліній і площ фігур. У теорії картографічних проекцій доводять, що нескінченно мале коло на ПЗМ зображується загалом еліпсом, який має назву Е. с. довжин у заданій точці проекції. Велика вісь Е. с. спрямована вздовж першого головного напряму, тобто напряму з максимальним м-бом зображення в цій же точці; перпендикулярно до нього розташована мала вісь цього Е. с. з мінімальним м-бом зобра-

Еліпс..

172

Е

ження (другий головний напрям). Термін Е. с. тотожний із терміном індикатриси Тіссо. Півосі а і b Е. с. визначають за формулами:

а = 1/2(А + В),

Ь=1/2{А-В),

А = \т2 +п2

+2тп sin і,

В = літ2 +п2

-2 тп sin/,

де ті п — м-би зображення вздовж меридіана та паралелі; і - кут між меридіаном і паралеллю в зображенні. Орієнтування Е. с., тобто визначення азимута А,, першого головного напряму, здійснюється за формулою

tgА, = (b/a)J(a2-m2)/(m2-b2).

5.

ЕЛІПС СПОТВОРЕНЬ МАСШТАБУ ФОТОЗНІМКА (эллипс масштабных искажений фотоснимка; ellipses ofthe scale distortion of a photograph; Bildmafistabenindikatrix f): графічне відображення спотворень м-бу, що виникають на знімку через його нахил. М-б нахиленого знімка - величина змінна; залежить як від положення точки на знімку, так і від напряму, вздовж якого визначають м-б. Якщо для якоїсь точки знімка обчислити значення м-бів різних напрямів, відкласти ці значення, з'єднати кінці отриманих відрізків, то отримаємо еліпс, що відображає спотворення м-бу в цій точці у будь-якому напрямі. 8.

ЕЛІПСОЇД (эллипсоид; ellipsoid; Ellipsoid

и): див. Еліпсоїд земний. 17. ЕЛІПСОЇД ВЩНЕСЕННЯ (эллипсоид относішости; relevancy ellipsoid; Referenzellipsoidn): див. Еліпсоїд земний. 17. ЕЛІПСОЇД ДВОВІСНИЙ (двухосный эллипсоид; biaxial ellipsoid; zweiachsiges Ellipsoid n): див. Еліпсоїд земний. 17. ЕЛІПСОЇД ЗАГАЛЬНОЗЕМНИЙ

(общеземной эллипсоид; global ellipsoid; Allerdellipsoidn, Gesamterdellipsoidn): див. Еліпсоїд земний. 17.

ЕЛІПСОЇД ЗАГАЛЬНОЗЕМНИЙ WGS84 (общеземной эллипсоид WGS-84; global ellipsoid WGS-84; Allerdellipsoid n WGS-84):

загальноземний еквіпотенціяльний еліпсоїд віднесення, покладений в основу відліку координат в системі координат WGS-

84 та в моделі геопотенціялу EGM'96, прийнятих у глобальній позиційній системі NAVSTAR GPS для визначення положень наземних пунктів, положень та навігаційних параметрів транспортних засобів, а також для визначення положень та прогнозування орбіт космічних апаратів системи NAVSTAR. Центр еліпсоїда збігається з центром мас Землі з точністю ±(0,5-1,0) м, а його параметри майже ідентичні параметрам еліпсоїда міжнародної геодезичної референцної системи GRS-80

ідорівнюють:

а= 6378137,000 м;

С2>0 = 484,16685-10"6;

/ - М = 3986005-108 м3с"2; со = 7,2921151467-10-5 рад-сч. 9.

ЕЛІПСОЇД ЗЕМНИЙ {земной эллипсоид; earth ellipsoid; Erdellipsoid n): у загальному випадку еліпсоїд - замкнена центральна поверхня другого порядку; має три взаємно перпендикулярні осі й три взаємно перпендикулярні площини симетрії (еліпсоїд земний тривісний). Якщо початок декартових прямокутних просторових координат помістити в центрі симетрії, а осі координат спрямувати вздовж осей симетрії, то рівняння еліпсоїда в канонічній формі матиме такий вигляд:

де а , Ь , с - півосі (рис., а);

а

Еліпсоїд..

173

Е

Якщо дві осі еліпсоїда рівні (а = b або а = с чи b = с), то його наз. еліпсоїдом обертання - двовісним еліпсоїдом, який можна одержати обертанням еліпса навколо однієї з його осей. Якщо а = Ь> с, матимемо стиснений еліпсоїд обертання, утворений обертанням навколо малої осі еліпса х22 + z2/c2 =1, що лежить у площині Oxz. Лінія від перерізу Е. 3. площиною - еліпс або коло. Е. з. наз. стиснений еліпсоїд обертання, поверхня якого як за формою, так і за розмірами достатньо близька до поверхні геоїда чи, точніше, квазігеоїда. Поверхня Е. з. утворюється обертанням еліпса навколо його малої осі. Отже, з'ясування форми і розмірів Е. з. зводиться до визначення форми і розмірів його твірної, тобто еліпса.

Будь-який еліпс визначається розмірами його великої а і малої b півосей (рис., б). Використовуються також лінійна величина с = а2 /b і відносні величини

е = (1ja)4a2-b2,

е = (1 /Ь)у1а22,

що наз. відповідно першим і другим ексцентриситетами еліпса, а = (а-Ь)/а - полярне стиснення.

Наведені лінійні та відносні величини наз. елементами еліпса. Вони є одночасно елементами (або параметрами) еліпсоїда обертання (див. рис., Координати геодезичні), твірною лінією якого є цей еліпс.

вань. Методи визначення елементів Е. з. розглядаються в теоретичній геодезії. У геодезії Е. з. звичайно ототожнюють з поняттям сфероїда земного. Е. з., що найкраще відображає фігуру Землі, наз. загальноземним еліпсоїдом. Його визначають за таких умов: збігання центра еліпсоїда з центром мас Землі і площини його екватора з площиною земного екватора; мінімум суми квадратів відхилень висот квазігеоїда (чи геоїда) у всіх його точках від поверхні еліпсоїда. Е. з. певних розмірів і в певний спосіб орієнтований у тілі Землі, на поверхню якого відносять (проектують) результати геодезичних вимірів у якійсь країні (чи групі країн) для подальшого їх опрацювання, наз. р еференц-еліпсоїд ом, або еліпсоїдом віднесення, або поверхнею віднесення. Елементи референц-еліпсоїда встановлюють за умови найкращої відповідності його фігурі Землі на обмеженій її поверхні. Центр референц-еліпсоїда не збігається з центром мас Землі, проте мала вісь і площина екватора референцеліпсоїда відповідно паралельні до осі обертання Землі і площини земного екватора. Рівняння поверхні еліпсоїда обертання в системі декартових прямокутних просторових координат з початком у центрі еліпсоїда, віссю z, суміщеною з віссю обертання, осями х і у, розташованими в площині екватора (див. рис. Координати геодезичні), має такий вигляд:

яр

/

У

\ ^

У

ае О

V

се

h /j

р,

б

Числові значення елементів Е. з. - велику піввісь а і стиснення а - знаходять за результатами геодезичних, астрономічних, гравіметричних і супутникових вимірю-

де а і b - велика і мала півосі еліпсоїда. Півосі а і b визначають еліпсоїд обертання щодо його форми і розмірів. Сліди перерізу еліпсоїда обертання (еліпсоїда земного) площинами, що проходять через його вісь обертання, є еліпсами. Половина будь-якого еліпса - від одного полюса до іншого - наз. геодезичним меридіаном,

рівняння якого: r2 ja2 + z^jb2 = 1. Площина z - const, перпендикулярна до осі обертання, в перетині з поверхнею еліпсої-

Еліпсоїд..

174

Е

да утворює коло радіусом г = д/х2 + у2 = = const, що наз. паралеллю. Паралель з найбільшим радіусом r = a (z = 0) наз. екватором, а площина z = 0 - площиною екватора. Екватор поділяє еліпсоїд на дві симетричні половини: верхню з полюсом Р

- північний півсфероїд, нижню з полюсом Р{ - південний півсфероїд. 17.

ЕЛІПСОЇД ЗЕМНИЙ ТРИВІСНИЙ

(трехосный земной эллипсоид; three-axis earth ellipsoid; dreiachsiges Erdellipsoid n):

див. Еліпсоїд земний. Для виведення еліпсоїда Красовського, з метою врахування загальних хвиль геоїда, фігуру Землі спочатку апроксимували тривісним еліпсоїдом з такими параметрами, що характеризують еліптичність його екватора: стиснення екваторіального еліпса 1:30000, довгота найбільшого меридіана +15° східної довготи. Ці параметри добре узгоджувались

зусіма висновками, що підтверджували тривісність Землі за астрономо-геодезичними і гравіметричними даними, переважно, північної Півкулі. До цього тривісного еліпсоїда найкраще підходить еліпсоїд обертання

зпараметрами а = 6378245 м, а = 1 : 298,3. 17.

ЕЛІПСОЇД КРАСОВСЬКОГО {эллипсоид Красовского; ellipsoid of Krasovskiy; Ellipsoidn von Krasowskij): див. Еліпсоїд земний тривісний. 17.

ЕЛІПСОЇД ОБЕРТАННЯ (эллипсоид вращения; rotation ellipsoid; Rotationsellipsoid n, Umdrehungellipsoid n): див. Еліпсоїд земний. 17.

ЕЛІПСОЇД РІВНЕВИЙ (уровенный эллипсоид; datum ellipsoid): див. Нормальна Земля. 6.

ЕЛОНГАЦІЯ (элонгация; elongation; Elongationf): відстань; E. зорі, що кульмінує між полюсом світу і зенітом, коли її азимут має найбільшу або найменшу величину. Е. планети - кутова відстань цієї планети від центра сонячного диска. Е. Меркурія або Венери - положення цієї планети в момент коли її екліптична довгота максимально відрізняється від довготи Сонця. Найбільша Е. Венери дорівнює 48°, а Мер-

курія змінюється в межах 18-28°. Е. інших планет можуть змінюватись від Одо 180°. 5. ЕПІПРОЄКТОР (эпипроектор; opaque projector)', оптико-механічний прилад для проектування на екран непрозорих зображень (напр., рисунків, креслень). їх перевага над діапроекторами в тому, що не треба попередньо фотографувати картматеріал і виготовляти діапозитиви. Перенесення зображення штрихових елементів картматеріалу зводиться до рисування їх оптичного зображення на оригіналі карти складальному. Спочатку рисування виконують олівцем, а потім оформляють тушшю і фарбами. При цьому зазвичай проводять генералізацію картографічну. До Е. належить стаціонарний картографічний проектор ПКВ, який характеризується такими даними: збільшення 0,22- 5,60, розмір касети 29X29 см, максимальний розмір зображення на екрані 90 Х90 см, габаритні розміри 140X100X300 см, маса 1000 кг. 5.

ЕПІСКОП (эпископ; episcope; Episkop п):

те ж, що й епіпроєктор. 5. ЕПІЦЕНТР ЗЕМЛЕТРУСУ (эпицентр

землетрясения;epicentre of earthquake; Erdbebensepizentrum n): проекція гіпоцентра землетрусу наземну поверхню. 4. ЕПОХА ТЕКТОНІЧНА (тектоническая эпоха; tectonic epoch; tektonische Epoche f):

великий відрізок часу, який охоплює сотні мільйонів років і має характерні обриси розміщення геосинклінальних зон і систем, а також свій план розташування та обмеження консолідованих структур. У Е. т. можуть відбуватися закладення, розвиток і відмирання окремих геосинклінальних структур. 4.

ЕРОЗІЯ (эрозия; erosion; Erosion f): процес руйнування гірських порід або ґрунтів водою чи вітрами спільно з гравітаційними рухами (переміщеннями). Розрізняють Е. площинну (абеляцію), коли відбувається поверхневий змив, що призводить до зниження поверхні водозбірних басейнів, і Е. лінійну, коли відбувається лінійний розмив, унаслідок якого утворюються долини, яри, балки. 4.

Еталон..

175

Е

ЕТАЛОН ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИНИ (эталон измерения длины; length measurement standard; Etalon m der Streckenmessungj): призначений для забезпечення єдності лінійних вимірювань, що зводиться до передачі одиниці довжини - метра від Державного еталона до взірцевих мір і від них - робочим засобам лінійних вимірювань. У СРСР Державним еталоном був комплекс апаратури (лампа з ізотопом кри- птон-86 та еталонний інтерферометр криптону ЕІК-1), який забезпечував відтворення одиниці довжини - метра з відносною похибкою 4- 10 9 і передавати розміру одиниці вторинним еталонам з похибкою 1-Ю"8 - 7-Ю"8. Серед вторинних еталонів є платиноіридієві прототипи - копії Міжнародного прототипу метра - штрихові міри № 28 і №11; інтерференційні установки вторинних еталонних вимірювань криптону-86, ртуті-198, кадмію-114 і стабілізованих ге- лій-неонових лазерів. Вторинні еталони передавали одиницю вимірювання довжини робочим еталонам. В Україні у ДНВО „Метрологія" (Харків) створено і 10 квітня 1997 затверджено Головою Держстандарту України Державний первинний еталон одиниці довжини - метр. Це груповий еталон, який складається з комплексу лазерних джерел еталонного випромінювання, спектрокомпаратора і вимірювача штрихових та кінцевих мір довжини. Метрологічні характеристики нового еталона:

-номінальне значення довжини, яке відтворюється еталоном, м - 1;

-діапазон, в якому відтворюється та пере-

дається одиниця довжини, м - 1 -10—6 - 1;

-сер. кв. відхилення результату вимірювань, не більше 2,5Т0~";

-невилучена систематична похибка, не більше 1,2-1042. "

Для підвищення метрологічної надійності еталона до комплексу лазерних джерел введено три стабілізовані за частотою НеNe лазери (довжина хвилі 633 нм), які за допомогою спеціальної системи порівняння періодично порівнюються між собою, а також за допомогою додаткового лазера

порівняння - з лазерами інших організацій, зокрема і міжнародних. Для вимірювання довжин кінцевих та штрихових мір створено систему з двох об'єднаних інтерферометрів, що дає змогу виконувати ці вимірювання за допомогою одного компаратора. Для забезпечення умов вимірювання довжин кінцевих і штрихових мір створено термобарокамеру для вимірювання при атмосферному і зниженому тиску повітря (тоді значно знижуються вимоги до точності вимірювання показника заломлення повітря). Передбачається регулювання температури у термобарокамері, що дає змогу визначити температурний коефіцієнт лінійного розширення мір. Крім еталонів, є взірцеві засоби вимірювання. Роль взірцевих засобів у геодезії виконують стаціонарні і польові компаратори (базиси), контрольні лінійки тощо. Метрологічна атестація віддалемірів, згідно з локальною схемою перевірки, виконується на взірцевих базисах 0^1 розрядів (див. Базис взірцевий) і частково в метрологічній лабораторії. 19.

ЕТАЛОН ВИМІРЮВАННЯ КУТА (эталон измерения угла; angle measurement standard; Etalon m der Winkelmessungf): міра для забезпечення єдності вимірювання кутів. Державний первинний еталон одиниці плоского кута складається з 36-гран- ної кварцової призми, еталонного кутомірного автоколімаційного обладнання з двома фотоелектричними автоколіматорами й електронним цифровим відліковим пристроєм та пристроєм для встановлення й обертання багатогранної призми. Точність відтворення кута 9,6-10"8 рад. Первинний еталон передає одиницю плоского кута - радіана вторинним еталонам (автоколімаційним установкам з 24-, 36-, 72-гранними кварцовими призмами та ін.), взірцевим мірам 4 розрядів, а від них - робочим засобам вимірювання: теодолітам, автоколіматорам тощо. 19.

ЕТАЛОНИ ДЕШИФРУВАННЯ ЗНІМКІВ (эталоны дешифрирования снимков; photointerpretation standard; Muster f der

Еталонування..

176

Е

Bildinterpretation f): віддешифровані під час польових обстежень фотознімки типових ділянок місцевості. Еталонні знімки використовують для камерального дешифрування порівнянням зображень на знім- ках-еталонах та на знімках місцевості. 8. ЕТАЛОНУВАННЯ ГРАВІМЕТРІВ (эталонирование гравиметров; standardization of gravimeters; Eichung f des Gravimeters):

дослідження, в результаті яких визначають ціну поділки відлікового пристрою гравіметра, а також залежність її від температури та ін. зовнішніх факторів. Для Е. ґ. треба виміряти відому еталонну різницю. Є такі методи Е. г.: 1) на пунктах з відомими значеннями прискорення сили ваги^) нахилом; 3) додатковими тягарцями. Ціну поділки гравіметра з лінійною відліковою шкалою визначають зі співвідношення с = Ag/AS, де Ag- приріст сили ваги, мҐал, AS - відповідна різниця відліків в обертах мікрометричного гвинта. Еталонну різницю Ag створюють відповідною зміною сили ваги, розташовуючи пункти з відомими значеннями сили ваги вздовж меридіана або використовуючи залежність сили ваги від висоти в гірському районі. 6. ЕТАЛОНУВАННЯ ЧАСТОТ (эталонирование частот; calibration against a primary standard offrequencies; Welleneichung f): див. Дослідження електронних віддалемірів. 13.

ЕТВЕША ЕФЕКТ (эффект Этвеша; Etvesh's effect; Ejfekt m von Etvesh): уявна зміна сили ваги, зумовлена рухом судна відносно Землі. Для врахування Е. е. результат вимірювань приводять до умов спостережень на нерухомій основі. Поправку за Е. е. визначають за формулою

AgE =4,05vcospsin A + 0,0012v2, де v - швидкість руху судна; (р - широта, на якій перебуває судно; А - азимут руху судна. Під час виконання гравіметричних робіт у шельфовій зоні дані про курс і швидкість судна одержують із вимірювань радіогеодезичними системами, що дає змогу реально визначити поправку Етвеша з похибкою 0,4-2 мҐал. У відкритому океані

поправку Етвеша з точністю 1 мҐал визначають за допомогою автономних навігаційних приладів, коли курс руху судна вимірюють гірокомпасом, а швидкість гідродинамічним або гідроакустичним лагом. 6.

ЕТНОГРАФІЯ (этнография; ethnography; Ethnographie f): наука, яка вивчає побутові та культурні особливості народів світу, їх походження (етногенез), розселення (етногеографія) і культурно-історичні взаємозв'язки. Складовими частинами Е. є етнічна картографія і етнічна демографія. Е. тісно пов'язана з деякими розділами антропології і лінгвогеографії. Останнім часом видано багато карт етнографічних. Як наука сформувалась у XIX ст. 5. ЕФЕМЕРИДИ (эфемериды; ephemerides; Ephemeridenfpl): зведені в таблицю координати небесних світил та ін. змінних астрономічних величин, обчислених для послідовних моментів часу. Перед астрономічними спостереженнями переважно складають Е., в яких подаються значення азимутів і зенітних відстаней світил для заданих моментів часу. 18.

ЕФЕМЕРИДИ БОРТОВІ (бортовые эфемериды; broadrast ephemeris; Bordephemeriden f pi): частина навігаційного повідомлення, що транслюється кожним з космічних апаратів глобальної позиційної системи (GPS), в якій містяться на певний момент часу (на початок кожної години) його прогнозовані елементи орбіти та деякі збурювальні параметри. За цими даними в методі GPS обчислюються біжучі позиції космічних апаратів, відносно яких визначаються координати пунктів геодезичних та навігаційні параметри транспортних засобів. Прогнозують ефемериди на 180 діб екстраполяцією відповідних даних, багаторазово визначених контрольним сегментом GPS у попередні доби. Точність координат космічних апаратів, обчислюваних за екстрапольованими ефемеридами, з часом поступово знижується. Для підтримання точності 2-5 м Е. б. поновлюють щодоби. 9.

Єдина система..

177

Є

ЕХОГРАМА (эхограмма; echogram; Echogramm п): неперервне графічне зображення глибин, яке автоматично реєструється ехолотом. 6.

ЕХОЛОТ (эхолот; echo-sounder; Echolot

п): прилад, що використовується для вимірювання глибини водойми чи водотоку. Принцип дії Е. полягає у визначенні часу

проходження ультразвукового імпульсу від поверхні води до дна і назад. Якщо відомі час проходження імпульсу t і швидкість v поширення звукових хвиль, то глибина h-vtl 2 • Запис глибини здійснюється неперервно на стрічці самописом у відповідному м-бі. 4.

ЄДИНА СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ І

фічної інформації, засобів їх проваджен-

КОДУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІН-

ня і нормативних документівдля їх складання,

ФОРМАЦІЇ (єдиная система классификации впровадження, удосконалення та контролю за

и кодирования картографической информа- впровадженням. 21.

ции; unifiedsystem ofclassification andencoding ЄДНІСТЬ ВИМІРІВ (единство измере-

ofcartographical information; Einheitssystem n

ний; unity ofmeasurements; Messungseinheit

der Klassifizierung und Codierung der Karto-

f): стан вимірів, коли їх результати вира-

graphischen Informationf): інформаційне забез-

жені в узаконених одиницях, а Є. в. забез-

печення автоматизованої картографіч-

печується за допомогою єдиних засобів ви-

ної системи, яке складається із сукупності

мірювань; похибки вимірювань відомі із

взаємоузшдженихкласифікаторів картогра-

заданою ймовірністю. 21.

ЖЕЗЛ (жезл; bar; Lattef Stab т): міра довжини у вигляді рейки з поділками. 21. ЖЕЗЛ БАЗИСНИЙ (базисный жезл; basis rod; Basislattef, Basisstab m): суцільна або розбірна металева штанга завдовжки 2 і 3 м, що використовувалася під час вимірювання сторін у короткобазисній полігонометрії паралактичній та геодезії інженерній. Для встановлення в положення, перпендикулярне до вимірюваної сторони, у Ж. б.

єприціл,рівень сферичний та рівень циліндричний для приведення їх у горизонтальне положення. Відомі розбірні Ж. б. типу Бала фірм К. Цайсс і MOM (Угорщина). Це інварні стрижні, розташовані в захисних трубках. На кінцях Ж. б. Бала

єприцільні марки, віддаль між якими 2 м. Суцільний Ж. б. - натягуваний динамометром інварний дріт або стрічка в суцільній дюралевій трубці, на кінцях якої розташовані марки. 19.

8 745"1

ЖЕЗЛ ВЗІРЦЕВИЙ (образцовый жезл; standard rod; Musterstab т): належить до взірцевих засобів І розряду. Це пристайні (кінцеві), платинові, інварні взірцеві геодезичні жезли Н-подібного перерізу довжиною до 4 м ± (0,1 + 0,2 L) мкм. Для визначення довжин 24-метрових інварних дротів на компараторах використовують 3-метрові інварні Ж. в. 19.

ЖИВИЙ ПЕРЕРІЗ (живое сечение; hydraulic section; lebender Leckschnitt m): поперечний переріз русла, де швидкість течії більша від чутливості приладу, яким вимірюють швидкість. Площа Ж. п. мертвих просторів - це та частина площі поперечного перерізу русла, в якій немає течії. Основними морфометричними елементами Ж. п. є площа, ширина, змочений периметр, середня глибина та гідравлічний радіус водотоку. 4.

Жирність

шрифту

178

Ж

ЖИРНІСТЬ ШРИФТУ 0жирность шрифта; thickened print; Schriftfettlichkeit f): відношення товщини основного елемента букви шрифту до її внутрішнього просвіту. Гарнітура шрифту об'єднує шрифти: жирні, напівжирні, світлі, прозорі. 5.

ЖИТЛОВА ПЛОЩА (жилая площадь; living space; Wohnflache f): сумарна площа житлових приміщень будинку чи квартири. 4. ЖОВТА ПЛЯМА ОКА (желтое пятно глаза; yellow eye spot; glauber Augenfleck m): найчутливіша до світла центральна частина сітківки ока, де скупчена основна маса світлочутливих елементів „колбочок", які є органами денного зору. Поле зору жовтої плями становить 6-1°. 8.

ЖОРСТКІСТЬ ГЕОДЕЗИЧНОГО СИГНАЛУ (жесткость геодезического сигнала; stiffness of geodetic signal; Hartlichkeitfdes Triangulationssignals n): характе-

З

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМІРЮВАНЬ МЕТРОЛОГІЧНЕ (.метрологическое обеспечение измерений; metrologicalprovision of measurements; metrologische Versorgnung der Messungenfpiy. передбачає визначення

ізастосування наукових та організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, потрібних для досягнення єдності й потрібної якості вимірів. 21.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДНОСТІ ВИМІРІВ

{обеспечение единства измерений; provision of measurment unity; Versorgnung der Messungseinheit f): передбачає досягнення

ідотримання єдності вимірів відповідно до правил і норм, встановлених державними стандартами та ін. метрологічними норма- тивно-технічними документами. 21.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАРТОГРАФІЧНЕ ПРОГРАМНЕ {картографическое программное обеспечение; cartographical software; kartograpliische Software): спеціаль-

ризує якість зовнішнього геодезичного знака. Сигнали геодезичні звичайні (складні) мають бути настільки стійкі, щоб їх можна було спостерігати під час віт-

р у д о 5 М ' С - 1 . 1 3 .

ЖУРНАЛ ПІКЕТАЖНИЙ {пикетажная книжка; picket book; Pflockenfeldbuch гі):

креслення, виконуване від руки під час розмічування пікетажу на місцевості. Посередині кожної сторінки журналу прокреслюють пряму лінію, яку приймають за випрямлену вісь споруди. На ній відмічають усі пікетні та плюсові точки, ставлять їх номери, вказують стрілками повороти і величину кутів повороту, азимути або румби прямих вставок, а також викреслюють ситуацію в межах певної смуги, показують поперечники. За складних умов забудови вісь споруди в Ж. п. не випрямляють, а викреслюють так, як є насправді. 12.

ні пакети прикладних програм, які реалізують методи і алгоритми створення цифрових карт. 5.

ЗАВОДОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВА-

С И Л Ь О В И Ч (5.10.1902-21.07.1962): Нар.

ус. Дубіни Грайворонського р-ну Курської обл. 1904 переїхав у м. Суми, де 190918 навчався в гімназії. 1918-23 служив у Червоній Армії, майже рік працював хіміком та цукроваром Угроїдського цукрового заводу. З 1923 студент Харківського геодезичного ін-ту, який закінчив 1926. Одночасно працював в Українському геодезичному управлінні топографом, інженером, старшим інженером. Виконував топознімання в м-бах 1:50000 та 1:25000, основні геодезичні роботи (тріангуляція І кл., вимірювання базисів та ін.). 1929-30 викладав геодезію на меліоративному факультеті Харківського с/г ін-ту. 1930-36 начальник топографо-розвідувального відділу тресту „Вугіллярозвідка".

Заводовський О.В.

179

З

Під його керівництвом виконували знімання Донбасу в м-бах 1:5000 та 1:2000. 1936 перейшов на роботу в Південне аерогеодезичне підприємство (пізніше Українське геодезичне підприємство, Підприємство № 13). З 1937 по 1944 працював головним інженером цього підприємства. 1944-46 начальник Українського аеросейсмічного підприємства - найбільшої геодезичної виробничої організації України, становлення і розвиток якої значною мірою відбулося завдяки О. В. Заводовському. 1947 перейшов на посаду старшого викладача кафедри Вищої геодезії та астрономії Львівського політехнічного ін-ту, читав курси: „Основні геодезичні роботи" та „Організація геодезичних робіт". 1951 захистив канд. дисертацію, присвячену точності геодезичних мереж. Далі - доц., зав. кафедри інженерної геодезії (1952-62) ДУ „Львівська політехніка", декан геолого-розвіду- вального та геодезичного факультетів (1957-61). За його ініціативою 1959 відновив свою роботу геодезичний факультет, який свого часу (1952) був об'єднаний з нафтовим під назвою геолого-розвідуваль- ний факультет. Завдяки О. В. Заводовському 1960 розпочалось створення навчального геодезичного полігона в м. Судова Вишня Львівської обл.

З А Г А Л Ь Н А А Р И Ф М Е Т И Ч Н А С Е Р Е -

ДИНА (общая арифметическая середина; general arithmetic mean; arithmetische Totalmitte / ) : надійніше значення L0 для багаторазово виміряної величини обчислюється за формулою:

З А Д А Ч А Г Е О Д Е З И Ч Н А О Б Е Р Н Е Н А

(обратная геодезическая задача; inverse geodetic problem; geodatische Ruckwartsaufgabe J (inverse Aufgabe)): визначення довжини, прямого та оберненого напрямів лінії за відомими координатами початкової та кінцевої точок цієї лінії. Як і з ад ач а геодезична пряма, розв'язується на різних поверхнях, у різних системах координат.

1.3. г. о. на площині - задані прямокутні координати .г,, ух, х2, у2 т. Q\ і Q2 на площині (див. рис., а. Задача геодезична пряма). Обчислити прямолінійну віддаль d між цими точками і полярний кут а між координат-

ною лінією у{

= const і відрізком d:

Хіа=Уі^іСІ

= Хі-Хх =

Уг-Ух.

х2

cosa

sina

2.3. г. о. на кулі - задані географічні (сфе-

ричні) координати х, Я, початкової т. Qx і (р2, Aj кінцевої т. Q2 дуги великого кола; треба визначити довжину дуги великого ко-

ла <т та азимути си, і а2 в початковій і кінцевій її точках (див. рис., б. Задача геодезична пряма; Розв'язування головних геодезичних задач на кулі).

3.3. г. о. на еліпсоїді - задані координати

геодезичні 5„ і , і В2, Ь2 точок Qx і Q2 поверхні еліпсоїда; потрібно знайти довжину геодезичної лінії S чи будь-якої іншої лінії (див. Задача геодезична пряма), між заданими точками, а також прямий Ах

іобернений А2 азимути (див. рис. Азимут

г е о д е з и ч н и й ) лінії в точках Qx і Q2.

L _hP\+hP2+--- +lnPn

АРІ]

К

Pi+P2 + --+P«

IPY

 

де /|, /2, ...,/„-результати нерівноточних вимірювань;рх2, •-,Р„ - відповідні ваги цих вимірювань. 20.

З А Д А Ч А Г Е О Д Е З И Ч Н А Н А В Е Л И К І

ВІДДАЛІ (геодезическая задача на большие расстояния; geodetic problem for large distances; geodatische Aufgabe ffiir langem Abstandm): див. Розв'язування головних геодезичних задач на великі віддалі на еліпсоїді. 17.