Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

сів). Перший український навчальний А. „Географічний атлас" уклав проф. Мирон Кордуба, і був надрукований 1912. 5.

АТЛАС ЗАГАЛЬНИЙ КОМПЛЕКСНИЙ (общий комплексний атлас; general complex atlas; Generalatlas n): див. Класифікація географічних атласів. 5.

АТЛАС ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНИЙ

(общегеографический атлас; general complex atlas; gesamtgeographischer Atlas m):

див. Класифікація географічних атласів. 5.

АТЛАС КОЛЬОРІВ (атлас цветов; atlas of colours; Farbenatlas m): систематизована збірка взірцевих кольорів, яку можна використати в картографо-геодезичній і поліграфічній практиці для визначення (вимірювання) кольорів, їх добору та оцінки. 5.

АТЛАС КОМПЛЕКСНИЙ (комплексный атлас; complex atlas; Komplexatlas m):

атлас, карти якого доволі стисло, наочно і якнайповніше подають різноманітні дані та відомості про природу, населення, господарство й економіку конкретної території. 5. АТЛАС НАЦІОНАЛЬНИЙ (национальный атлас; national atlas; nationaler Atlas m): атл ас, що найповніше подає об'єктивну інформацію про певну конкретну державу в її сучасних межах, зосереджуючи увагу на її найважливіших і характерних особливостях. А. н., як і будь-який атлас, створюється і виготовляється відповідними картографічними й поліграфічними засобами. Здебільшого А. н. є атласами комплексними. Відіграють важливу роль у популяризації природних багатств, економічних, господарських, культурних досягнень за кордоном. 5.

АТЛАС РЕГІОНАЛЬНИЙ (региональный атлас; regional atlas; Regionalatlas т):

атлас комплексний території, що характеризується сукупністю притаманних їй ознак (напр., фізико-географічних, економічних, мовних). 5.

АТЛАС ТЕМАТИЧНИЙ (тематический атлас;subject (thematic) atlas; thematischer Atlas m): див. Класифікація географічних атласів. 5.

АТМОСФЕРА ВІЛЬНА (свободная атмосфера; free atmosphere; freie Atmosphdrej): розташована на такій віддалі від підстильної поверхні Землі, на якій ця поверхня не впливає на неї. 14.

АТМОСФЕРА ЗЕМЛІ (атмосфера Земли; atmosphere of the Earth; Erdatmosphare f)\ газова оболонка, що оточує Землю й обертається разом з нею під дією сили ваги. В нижніх шарах, на висотах до 20 км у А. 3. є водяна пара (від 3% в екваторіальних районах до в Антарктиді), кількість якої з висотою швидко зменшується. Тиск і густина повітря з висотою зменшуються. Атмосферний тиск р на рівні моря приблизно дорівнює еквівалентному тиску ртутного стовпчика заввишки 760 мм (760

ммрт. ст. = 760 тор = 1013250 дн-см~2 = 1,01325 бар = 1 атм = 101325 Па = 10333

ммвод. ст.). На висоті h, де густина повітря р, прискорення сили ваги g, тиск змінюється за залежністюр = pgh. Температура з висотою змінюється складніше і залежно від її розподілу А. 3. поділяють на тропосферу, перехідний шар - тропопаузу, стратосферу, мезосферу, термосферу (мезосферу і термосферу також наз. Ионосферою), екзосферу (сфера розсіювання). Тропосфера простягається від поверхні Землі до висоти 8-10 км у полярних і 16-18 км в екваторіальних районах. У тропосфері зосереджено 80% маси А. 3., а в її нижніх шарах (5 км) - майже половину. Нижній шар тропосфери (декілька десятків метрів) наз. приземним шаром, а шар на висоті 500— 1500 м - граничним. У приземному шарі

турбулентний обмін помітно впливає на до- < бовий хід метеорологічних характеристик. Маса А.З. становить близько 5,15-1015 т. За міжнародною угодою прийнята стандартна А.З., для якої на рівні моря: температура є стала і становить 15°С, на висотах понад 11 км температура -56,5°С; тиск 760 мм рт. ст.; густина 0,124966 кГ-с^м"4; нормальне прискорення сили ваги 9,80665 м-с~2; відносна вологість 0%; температурний градієнт до висоти 11 км - 6,5°С на 1 км висоти. 14.

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК (атмосферное давление; atmosphericpressure; Luftdruck m, atmospharischer Druck m): сила, з якою вертикальний стовп атмосферного повітря тисне на одиницю площі горизонтальної поверхні. А. т. вимірюють у паскалях: 1 Па =

=1 Н-м~2. Позасистемна одиниця А. т. міліметр ртутного стовпчика: 1 мм рт. ст. =

=133,322 Па. Найуживаніша одиниця тиску 1 гПа= 100 Па. 13.

АТРИБУТ (атрибут; attribute; Attributn):

характеристика об'єкта, що дає відповіді

БАГАТОСТУПЕНЕВИЙ СПОСІБ ВИКЛЮЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНОСТІ

(многоступенчатый способ решения многозначности; multi-stage method of determining the variety of meanings; vielstufige Verfahren f pi der Vieldeutigkeitsldsung f):

застосовують у віддалемірах фазових, де вимірювальні частоти змінюють дискретно. Найпоширеніший спосіб визначення числа цілих періодів у різниці фаз на одній із вимірювальних частот, яку наз. основною. Ціле число періодів зображають у вигляді многочлена, число членів у якого дорівнює числу частот у віддалемірі. Коли їх є чотири, то матимемо такий многочлен:

N l = ( f / f , ) a + ( f l / f 3 ) b +

Тутfx-.fi,- вимірювальні частоти, 5,... <54

-виміряні на цих частотах фазові доміри

вчастинах періоду; 5наб - наближене значення довжини лінії. Одержані значення коефіцієнтів a, b, с, d заокруглюють до найближчого цілого, і за формулою (1) одер-

жують значення Ny За вимірювальними частотами можна однозначно отримати довжину лінії, не більшу від півдовжини хвилі найнижчої частоти, яку наз. однозначно

на запитання: що, де, коли, як багато. Відповіді подаються величинами, які зберігаються в базі даних. Картографічні А. описують, як відобразити інформацію на карті. Семантичні А. описують картографічні об'єкти (що це, скільки коштує, коли побудоване). 21.

АФЕЛІЙ (афелий; aphelion; Aphel п): найвіддаленіша від Сонця точка орбіти небесного тіла (планети, штучного супутника), що рухається навколо Сонця. 10.

визначуваною віддаллю віддалеміра. Б. с. в. б. за наявності цифрового фазометра дає змогу автоматизувати процес виключення багатозначності. Цей спосіб вимагає вимірювальних частот, які відрізняються між собою в сотні, і, навіть, у тисячі разів, що є незручним. Тому у віддалемірах з аналоговими фазометрами фазові доміри на всіх частотах, крім першої, одержують опосередковано. В них замість частотf2 ,f3 , ••• є допоміжні частоти

fi — f\ — fi> Уз ~ f\ —Уз? ••••>

близькі до fi. На цих частотах і на частоті fi виконують фазові вимірювання, а потім

обчислюють фазові доміри <52, <53, ... за формулами

8і=8І-8;+П,

якщо /, найбільша з частот. Коли ж вона найменша, то

81 =8'і - 5, + п.

У цих формулах п = 0, якщо результат віднімання додатнийіи = 1,коли-від'ємний. 13. БАЗА АДМІНІСТРАТИВНИХ ДАНИХ

(база административных данных; administrative data base; Administrativdatenbasef)\

сукупність певним чином упорядкованих масивів адміністративних даних, а також мовних і програмних засобів, що сприяють доступу до цих даних і їх зберіганню. 5.

База віддалеміра

БАЗА ВІДДАЛЕМІРА (база дальномера; base of range-finder; Basisf des Entfernungsmessers m): сторона трикутника, що лежить навпроти кута паралактичного віддалеміра. 14.

БАЗА ДАНИХ АРХІВНА (архивная база данных; archival data base; Archivesdatenbasef): зафіксована в певний момент копія бази даних, створеної раніше. 21.

БАЗА ДАНИХ ІЄРАРХІЧНА (иерархическая база данных; hiearchical data base; hierarchiesche Datenbase j): набір даних, організованих за принципом кореневого дерева так, що кожній вершині відповідає певна група елементів даних. 21.

БАЗА ДАНИХ ІНФОРМАЦІЙНА (информационная база данных; information data base; Informationsdatenbase J): набір семантичних даних, що стосуються певної предметної області. 21.

БАЗА ДАНИХ ОПЕРАТИВНА (оперативная база данных; operative data base; Operativdatenbase f): сукупність картографічних даних, що зберігаються у тимчасовому автоматизованому сховищі з високою оперативністю їх оновлення. 5.

БАЗА ДАНИХ РЕДАГУВАННЯ (база данных редактирования; data base of map editing; Redagierensdatenbase f): база картографічних даних, де накопичується, зберігається і видається цифрова інформація про місцевість для редагування цифрової карти. 5.

БАЗА ДАНИХ РЕЛЯЦІЙНА (реляционная база данных; relational data base; Relationsdatenbase f): логічно організована база даних як набір відношень (прямокутних двовимірних таблиць, рядки яких - індексовані записи - відповідають набору значень атрибутів об'єкта, а стовпчики в шапці таблиці - поля - характеризують тип атрибута: бінарний, числовий, символьний, його розмір та ім'я атрибута) над ділянками визначення елементів даних. 21. БАЗА ДАНИХ ТЕХНОЛОГІЧНА (технологическая база данных; technological data base; technologische Datenbase f): база картографічних даних для тимчасового

зберігання даних довідкового та інформаційного характеру про місцевість з метою забезпечити технологічне опрацювання цифрової інформації про неї. 5.

БАЗА ЗОБРАЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВЕКТОРНА (векторная база представления цифровой картографической информации; vectoral base of the image of the digital cartographical information; Vektorabbildungsbase f von digitalen Kartographieninformationf): подання цифрової метричної інформації у вигляді певної кількості векторів відповідної довжини та їх орієнтування. 5.

БАЗА КАДАСТРОВИХ ДАНИХ (база кадастровых данных; cadastral data base; Katasterdatenbase f): сукупність кадастрової інформації, що відображає стан об'єктів або явищ, їхні властивості та взаємовідношення. 5.

БАЗА КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ (база картографических данных; cartographical data base; Kartographiendatenbase J): сукупність утворених певним чином масивів цифрової картографічної інформації та програмних засобів, що забезпечують доступ до цих даних, їх зберігання та видачу. 5.

БАЗИС ВЗІРЦЕВИЙ (образцовый базис; standard basis; Vorbildbasis f , Musterbasis f): геодезична побудова, яка складається із закріплених на місцевості точок, що утворюють інтервали, довжини яких відомі із заданою точністю. Б. в. призначений для перевірки, випробувань, метрологічної атестації та дослідження геодезичних віддалемірів і віддалемірної частини електронних тахеометрів у польових умовах. Б. в. класифікують за точністю, діапазоном вимірювань та призначенням. Згідно з локальною схемою перевірки для геодезичних засобів вимірювання довжин, Б. в. характеризується розрядністю, наведеною в табл. Кількість точок і довжин інтервалів базису регламентується нормативно-технічною документацією. Пункти Б. в. закріплюють спеціальними стійкими знаками. Періодичність метрологічної перевірки польових

Б. в. встановлює метрологічна служба. Інтервали поширених Б. в. 2-, 3-, 4-го розрядів під час метрологічної атестації вимірюють приладами базисними, високоточними світловіддалемірами, інтерферометрами a6oGPS. 19.

БАЗИС ВИМІРЮВАЛЬНИЙ (измерительный базис; measuring basis; Mefibasis f): інструментальна база для визначення віддалі паралактичним методом, яку встановлюють теодолітом перпендикулярно (деколи під кутом) до лінії візування. 1.

БАЗИС ГЕОДЕЗИЧНИЙ (геодезический базис; geodetic basis; geodatische Basis f):

див. Базис взірцевий. Базисами також наз. виміряні сторони в мережах базисних тріангуляції 1 та 2 кл. їх довжина в мережі тріангуляції 1 кл. має бути не менше 6 км, а відносна похибка його довжини не може перевищувати 1:400000. 13.

БАЗИС ГРАВІМЕТРИЧНИЙ (гравиметрический базис; gravimetric basis; gravimetrische Basis f): еталонний базис, застосовують для еталонування гравіметрів. Для визначення ціни поділки відлікового пристрою гравіметрів створюють міжнародні, національні та місцеві Б. ґ., пункти для яких вибирають так, щоб різниця сили ваги між ними була максимальна. Для цього їх розташовують уздовж меридіана або на схилах гір, використовуючи залежність сили ваги від висоти. Вимірювання на пунктах базису виконують з високою точністю, щоб уникнути систематичних похибок у результатах еталонування. 6.

БАЗИС ЕРОЗІЇ (базис эрозии; erosion basis; Erosionsbasis f): горизонтальна поверхня, на рівні якої водяний потік (річка, струмок) втрачає руйнівну силу, нижче якого він не може поглиблювати своє ложе (русло). Загальним (головним) Б. е. є рівень Світового океану, місцевий (тимчасовий) Б. е. - рівень води під час падіння водного потоку у водойму чи водотік. 4.

БАЗИС ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНИЙ

(инженерно-геодезический базис; enginee- ring-geodetic basis; Verniessungsingenieurbasisf): вихідна лінія, що використовується для знімання або розмічування споруди, напр., способом прямої кутової планової або просторової засічок. 1.

БАЗИС ОЧНИЙ (глазной базис; eye basis; Augenabstand пі)-, віддаль між передніми вузловими точками лівого та правого очей. Змінюється у різних людей від 58 до 72 мм; середнє значення Б. о. - 65 мм. 8.

БАЗИС ПАРАЛАКТИЧНИЙ (параллактический базис;parallactic basis; parallaktische Basis f): використовується у полігонометрії паралактичній. На місцевості вибирають і вимірюють малий базис, розташований упоперек або вздовж лінії полігонометрії. Лінія, що вимірюється, утворює разом з базисом та геометричними побудовами, які їх зв'язують, паралактичну ланку (див. Ланки полігонометрії). 19. БАЗИС ПРОЄКТУВА1ІНЯ (базис проектирования; projection basis; Projektierungsbasis f): віддаль між центрами проекцій лівого та правого знімків. 8.

Призначення

Робочий еталон Атестація високоточних світловіддалемірів

Атестація геодезичних і топографічних електромагнетних віддалемірів

Перевірка радіовіддалемірів та окремих типів світловіддалемірів

Перевірка віддалемірів геометричного і механічного типів

БАЗИС СТЕРЕОСКОПА (базис стереоскопа; stereoscope basis; Stereoskopsbasis f):

віддаль між центрами великих дзеркал стереоскопа. 8.

БАЗИС ФОТОГРАФУВАННЯ (базис фотографирования; photobase, air basis; Aufnahmebasis f): віддаль між двома точками, з яких виконується фотографування об'єкта. 8.

БАЙТ (байт; byte; Byte т): група бітів, переважно 6 або 8, що розглядається як одне; місце (у пам'яті або на іншому пристрої зберігання) для зберігання цієї групи бітів. 14; 21.

БАКЕН (бакен; buoy; Bakentonne f): плавучий знак у річках, який встановлюють на якорі для позначення навігаційної небезпеки. 6.

БАЛАНСОМІР (балансомер; device for measurement of radiation balance; Balancemesser n): прилад для вимірювання радіаційного балансу (різниця між припливом і віддачею) природної поверхні. Першим приладом такого типу (1923) був абсолютний піргеометр Міхельсона. Він складається з масивного мідного нікельованого диска. В центрі диска прорізана щілина, в якій натягнуті (у площинах поверхні диска) дві однакові зачорнені пластинки, до яких підклеєна термобатарея. Верхня пластинка отримує енергію зустрічного випромінювання, а нижня - ґрунту і частину зустрічного, відбитого ґрунтом. Різниця цих двох потоків енергії дорівнює ефективному випромінюванню земної поверхні. На цій же основі побудовані Б. Лютерштейна, Скворцова і Янішевського, в яких баланс земної поверхні вимірюється різницями температур смужок у відносних одиницях шкали гальванометра. 14.

БАНК АДМІНІСТРАТИВНИХ ДАНИХ

(банк административных данных; administrative data bank; Bankf der Administrationsdaten fpl): комплекс технічних, програмних, інформаційних та організаційних засобів централізованого накопичення, зберігання, опрацювання та використання даних для автоматизованого керування

процесом виготовлення цифрових карт, включаючи відповідні бази адміністративних даних і систему керування ними. 5.

БАНК КАРТОГРАФІЧНИХ ДАНИХ

(банк картографических данных; cartographical data bank; kartographische Datenbank f): система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, для централізованого накопичення, зберігання та багатофункціонального використання цифрових карт місцевості, щоб отримувати потрібну інформацію. 5.

БАНК ЦИФРОВИХ КАРТ (банк цифровых карт; digital maps bank; Bankf von digitalen Karten fpl): сукупність технічних, програмних, інформаційних і мовних засобів централізованого накопичення, зберігання, опрацювання та видачі цифрової картографічної інформації для подальшого використання. 5.

БАНКА (банка; sandbank; Bankef): підвищена частина морського дна, мілкіша, ніж навколишні райони моря. Б. вважають небезпечною для судноплавства, якщо її глибина не перевищує 20 м. 6.

БАР (бар; bar; Barn): див. Одиницятиску (1 бар = 105 Па). 20.

БАРИЦЕНТР (барицентр; barycenter; Baryzentrum п): центр мас системи Земля + Місяць, розташований на прямій, що з'єднує центри мас Землі та Місяця, на віддалі ~ 4670 км від центра мас Землі. Віддаль від центра мас Землі до барицентра визначається за формулою

d = A/( 1 + цЛ

де А - середня віддаль між Землею та Місяцем; /л = М< /Мф - відношення маси Місяця до маси Землі. 11.

БАРИЧНИЙ СТУПІНЬ ВИСОТИ (барическая ступень высоты; baric altitude stage; barometrische Hohenstufe): вертикальна віддаль (у метрах), на якій атмосферний тиск змінюється на одиницю (1 гПа, 1 мбар або 1 мм рт. ст.), падаючи догори і збільшується донизу - до Землі.

МБЦ з цифровим відліком. Чутливим елементом у ньому є блок анероїдних коробок. Працює в компенсаційному методі вимірювання з пружинним силовим компенсатором. Точність визначення тиску на станції 0,04-0,05 гПа. Газовим (диференційним) Б., який створив Д.І.Менделєєв (1874), можна визначати різницю атмосферного тиску у двох точках з точністю 0,4 гПа. У ЦНДІГКіА (Москва) розроблені деякі оригінальні конструкцій газового Б. (точність 0,07-0,13 гПа). Інструментальна точність газового Б". фірми „Асканія" -

0,025 гПа. Основна частина газового Б. - балон, заповнений газом (за певного атмосферного тиску), з'єднаний з манометром, заповненим рідиною малої густини. За допомогою триходового крана можна здійснювати зв'язок „балон-манометр" або „ба- лон-атмосфера-манометр". 19.

БАРОМЕТРИЧНА ФОРМУЛА {барометрическая формула; barometric formula):

див. Нівелювання барометричне. 19. БАРОМЕТРИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ГРАВІМЕТРА (барометрический коэффициент гравиметра; barometric gravimeter coefficient; barometrischer Koejfizient m des Gravimeters n): відношення величини зміни показів гравіметра до зміни атмосферного тиску або уявна зміна сили ваги, зумовлена зміною атмосферного тиску. Б. к. г. визначають за формулою

де р0 - густина повітря за нормальних атмосферних умов; О - ефективна густина пружистої системи; Р() - нормальний атмосферний тиск; t - температура. Значення Б. к. г. залежить від густини матеріалу маси пружистої системи. Щоб уникнути впливу атмосферного тиску, пружисті системи гравіметрів поміщають у герметично закритий посуд або в рідину. 6.

БАРОМЕТРИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ МАЯТНИКА (барометрический коэффициент маятника; barometric pendulum coefficient; barometrischer Koejfizient m des

Б

Pendels n): залежність зміни періоду коливань маятника від зміни атмосферного тиску. Поправку за густину навколишнього середовища в період коливання маятника

визначають за формулою АТр = -AD - вЛ5,

де D - густина повітря; А, В- барометричні коефіцієнти, які залежать від форми та розмірів маятника. Щоб зменшити вплив змінної густини повітря, маятниковий прилад герметизують і вакуумують, підтримуючи сталий тиск декілька мілібарів. Значення Б. к. м. одержують за результатами спеціальних лабораторних досліджень. 6.

БАРОСКОП (бароскоп; baroscope; Вагоskop п): прилад для спостереження змін атмосферного тиску. 5.

БАРОТЕРМОГРАФ (баротермограф; barothermograph; Ваго thermograph пі):

самописний прилад для реєстрації атмосферного тиску й температури повітря. 5. БАРОТРОПНІСТЬ (баротропность; barotropy; Barotropief): розподіл маси рідини, коли густина є функцією лише одного параметра; дляатмосфери Б. визначається лише тиском. У такій атмосфері поверхні однакової густини або однакового питомого об'єму збігаються з поверхнями ізобаричними. Атмосфера є баротропною лише короткий час на невеликих частинах; загалом атмосфера є бароклінною. 5.

БАСЕЙН РІЧКИ (бассейн реки; river (drainage) basin; Flufibecken n): Б. p. складається з поверхневого водотоку та підземного водозбору. Поверхневий водостік - частина земної поверхні, з якої стік води потрапляє в річкову систему. Підземний водозбір - товща крихких відкладів, з яких вода потрапляє в річку. Поверхневий водотік і підземний водозбір не збігаються, тому Б. р. вважають площу поверхневого стоку, межами якої є вододіли. 7.

БАСКЕРВІЛЬ (баскервиль): друкарський шрифт, характерною ознакою якого є чіткість малюнка. Використовують здебільшого для складання книжкового тексту. Створив у XVIII ст. англ. друкар Дж. Баскервіль. 5.

БАТОМЕТР (батометр; bathometer; Bathometer п): гідрологічний прилад для взяття проб води з різних глибин у морях, озерах та ін. водоймах для дослідження її фізичних і ХІМІЧНИХ властивостей. Б. вимірюють також температуру води досліджуваного шару за допомогою глибоководних метеорологічних термометрів, які встановлюють у рамі його корпусу. 6.

БАШМАК (башмак;footplate; Frosch m, UnterlagsplatteJ): див. Підкладень нівелірний. 16.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ПІДРАХУНОК ІМОВІРНОСТЕЙ (непосредственный подсчет вероятностей; direct calculation of probability; unmittelbare Wahrscheinlichkeitsrechnung f): для випробувань, в яких можна наперед підрахувати кількість усіх можливих випадків і кількість випадків, що

сприяють появі деякої події А. Ймовірність появи цієї події можна обчислити за формулою Р(А) = т/п, де п - кількість усіх випадків, т - кількість сприятливих випадків. Напр., ймовірність появи додатної похибки під час одного вимірювання становить 1/2, тому що кількість сприятливих випадків - 1, кількість усіх випадків — 2. 20.

БЕЙЄСА ФОРМУЛА (формула Бейеса; Beyes formula; Formel f von Beyes): використовується для обчислення зміни ймовірності подійНх, Н2,..., //„, які наз. гіпотезами, складають повну групу подій і несумісні через появу деякої події А. Ця ймовірність обчислюється за формулою

БЕРЕГОВІ СМУГИ ВОДНИХ ШЛЯХІВ

(береговые полосы водных путей; coastal strips of aquatic ways; Ufersstreife der Wasserswege inpi): на судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для проведення робіт, пов'язаних із судноплавством, встановлюються берегові смуги. Розміри Б. с. в. ш. та господарську діяльність на них визначає „Водний кодекс України". Порядок встановлення Б. с. в. ш. та користування ними регламентує Кабінет Міністрів України. 4.

БЕРНУЛЛІ ТЕОРЕМА (теорема Вернути; Bernoulli theorem; Lehrsatz т von Bernoulli): одна з граничних теорем теорії ймовірностей. Вона формулюється так: з необмеженим збільшенням числа випробувань частота появи події Р за ймовірністю прямує до її ймовірності Р, тобто

Р (|Р* - /?|<а)>1 - 5, п—

де а і S - як завгодно малі додатні числа. Ця теорема зв'язує частоту, яку можна одержати з експерименту, з імовірністю. 20.

БЕРНУЛЛІ ФОРМУЛА (формула Вернути; Bernuolliformula; Bernoullische FormelJ): дає змогу обчислити ймовірність появи деякої події А т разів за п випробовувань, якщо ймовірність від випробовування до випробовування залишається стала.

Р;;\А) = C"pmqn-m,

"tn\(n — m)\

PiHjA)-

/=і

де і = 1,2, ..., п, P(Hj) - ймовірність г'-ї гі-

потези до появи п о д і ї Р ( Н І / А ) і Р(А/НІ) - умовні гіпотези відповідно до подій Ні і

А. 20.

БЕРЕГ (берег; coast; Uferm, Kiistef): смуга суші в зоні постійної взаємодії водної поверхні водотоку чи водойми зі суходолом, яка зазнає безпосередньої і безперервної дії води. 4.

де Р',"(А) - ймовірність появи події А т разів за п випробовувань; Р - ймовірність появи події А для одного випробовування; q — ймовірність протилежної події для одного випробовування: 0! = \,р + q = 1. 20. Б'ЄФ (бьеф; headrace; Bjdjf п): частина річки, водойми, каналу, що примикає до водопідпірної споруди (греблі, шлюзу). Розрізняють верхній, нижній і проміжний Б. 4. БІАКСІАЛЬНА ОПТИЧНА СИСТЕМА

(биаксиальная оптическая система; biaxial optical system; biaxielles optisches Sys-

Бібліотека..

tem л): приймально-передавальна оптична система світловіддалеміра, в якій передавальна і приймальна частини суміщені, а їх головні оптичні осі паралельні. 13.

БІБЛІОТЕКА АДАПТОВАНИХ УМОВНИХ ЗНАКІВ (библиотека адаптированныхусловных знаков; library of the adapted conventional symbols; Bibliothek f der Adaptationskartenzeichen): сукупність кодів, характеристик геометричного опису та програмного забезпечення викреслювання спрощених умовних позначень, сформована за певною структурою на машинному носієві. 5.

БІБЛІОТЕКА ЕТАЛОНІВ ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ (библиотека эталонов графических изображений; library of graphical images standards; Bibliothek f der graphischen Eichabbildungenfpl): сукупність цифрових даних про ознаки графічного зображення, достатніх для його розпізнавання, що зберігаються на машинному носієві. 5. БІОСФЕРА (биосфера; biosphere; Віоspharef): одна зі сфер географічної оболонки Землі, що утворюється на межі атмосфери, гідросфери і земної кори. Характеризується: наявністю живих організмів (рослини, мікроорганізми, тварини) і виникненням ґрунтів, які створюють неперервну „плівку життя" на планеті. Межа Б. встановлюється залежно від розподілу організмів: верхня межа збігається з озоновим шаром в атмосфері (25-30 км), нижня - з дном глибоководних впадин океанів і корою вивітрювання на суші. Концентрація організмів у Б. спостерігається у вер-

стві завтовшки декілька десятків метрів. Ця верства в межах Б., де поширені рос-

лини, наз. фітогеосферою. 4. БІПРИЗМА (бипризма; biprism; Doppelprisma и): подвійна призма, складена з двох оптичних клинів під кутом, близьким до 180°, яка розділяє світлові промені. Б. за-

стосовують в оптичних віддалемірах подвійного зображення для розділення зображення рейки, у фотометричних - для утворення коливань когерентних

труби, що використовуються сумісно для наведення на візирну ціль; 2) уявна вісь симетрії між двома нитками сітки, розташованими паралельно або під деяким кутом у трубі геодезичного приладу; 3) прилад (інструмент), який поділяє плоский кут навпіл. 14.

БІТ (бит; bit; Bit и): окрема цифра бінарного запису - 0 або 1; найменша одиниця інформації, яка показує наявність або відсутність певної ознаки. 14; 21.

БЛЕНДА (бленда; blind, lens cover; Blende j): пристрій у вигляді циліндра або конуса, який захищає об'єктив від потрапляння в оптичну систему небажаних променів світла. 14.

БЛОК ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ ЕЛЕКТРОННИЙ (электронный блок геодезического прибора; electronic block of geodetic device; Elektronenteil m des Vermessungsgerats): частина конструкції геодезичного приладу, що містить елементи електроніки. 14.

БЛОК-ДІАГРАМА (блок-диаграмма; block-diagram; Block-Diagramm f): тривимірний картографічний рисунок будь-якої поверхні, зокрема поверхні Землі, разом з її поперечними і поздовжніми вертикальними перерізами, як усередині, так і назовні цієї поверхні. 5.

БЛОК ЖИВЛЕННЯ (блок питания; supply unit; Energieabteilungf): частина приладу (напр., віддалеміра електронного), призначена для перетворення постійного або змінного струму, отримуваного від джерела живлення, на струми з напругою, потрібною для роботи вузлів приладу. 13.

БОД (бод; baud; Baud л): одиниця швидкості передавання інформації, що дорівнює кількості елементарних сигналів (бітів) за секунду. 21; 14.

БОДОНІ (бодони; Bodonischrift т): один із вимірів друкарського шрифту, що характеризуються особливою художністю і

чіткістю. Створив італ. друкар Бодоні на початку XIX ст. 5.

БОЛІД (болід; bolid; helleres Meteor n):

великий і винятково яскравий метеор. 5. БОЛОМЕТР (болометр; bolometer; Bolometer ri): прилад для виявлення або вимірювання променистої енергії в широкому діапазоні довжин хвиль; принцип роботи ґрунтується на зміні електричного опору термочутливого елемента в результаті поглинання цим елементом енергії вимірюваного випромінювання. 5. БОЛОТО (болото; marsh; Sumpfm, Moor

п): надмірно зволожена ділянка земної поверхні, заросла вологолюбною рослинністю, на якій розвивається болотний тип ґрунтоутворення і зазвичай накопичується торф. Б. поділяються на прохідні та непрохідні. 5.

БОНІТЕТ (бонитет; quality class; Вопіtat J): економічно значущі показники (характеристики) продуктивно-господарської групи об'єктів чи угідь, що відрізняють їх від інших подібних об'єктів, угідь. 21.

БОНІТУВАННЯ (бонитирование; quality classification; Bonitierungf): 1) порівняльна якісна оцінка природних ресурсів (вод, ґрунтів, лісів, особин тваринного світу, заповідних територій тощо) для їх класифікації та раціонального використання. 2) визначення якості ґрунтів і розподіл їх за класами бонітету для оподаткування. 4.

БОНІТУВАННЯ ҐРУНТІВ (бонитирование почв; soil quality classification; Bodenbonitierung): порівняльна оцінка якостей грунтів за природною родючістю, яка зумовлюється їх природними властивостями, що корелюються з урожайністю основних с/г культур при порівняльних рівнях агротехніки й інтенсивності землеробства. Б. г. є уточненим агрономічним групуванням ґрунтів, коли облік якості за природною родючістю виражається в балах через порівняння їх за середньою багаторічною урожайністю основних с/г культур, а на природних кормових угіддях - за виходом сіна і зеленої маси. 4.

БОНІТУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ (рекреационное бонитирование; quality classification; rekreative Bonitierung J): оцінка придатності територій для рекреаційного використання. 21.

БОРГЕС (боргес; bourgeois; Borgis j):

друкарський шрифт, кегль якого становить 9 пунктів (близью 3,38 мм). Застосовують для складання газетних та ін. текстів. 5.

БОРОВИЙ ВАЛЕНТИН ОЛЕКСАНДРОВИЧ (22.09.1941). У 1955-59 навчався в Київському топографічному технікумі. У 1959-62 був на топографо-геодезичних роботах в Українському аерогеодезичнОму підприємстві. З 1962 навчався в Московському ін-ті інженерів геодезії, аерофотознімання та картографії (МІІГАІК), який закінчив 1967. 1967-86 працював на заводі „Арсенал", займався розробленням і досліджешіямгювих геодезичних і спеціальних вимірювальних приладів. Із 1986 доц., а з 1998 - проф. кафедри інженерної геодезії Київського національного ун-ту будівництва і архітектури (КНУБА). 1980 захистив кандидатську, 1996-докторську дисертації. Має майже 80 наукових праць, із них понад 10 авторських свідоцтв на винаходи та патенти. Основний напрям наукової діяльності - розробка і дослідження автоколімаційних, лазерних та ін. спеціальних приладів, автоматизація високоточних інженерно-геодезичних робіт.

БРІВКА (бровка; embankment shoulder; Abhangslinie, Abhangsrand, Abhangsgratli- nie m): перегин схилу, що утворює верхній край якої-небудь форми чи її елемента (уступу, схилу, яру, тераси, плато, рову, насипу тощо). 4.

БРІВКА ДОЛИНИ (бровка долины; valley embankment shoulder; TalabhangslinieJ): зона з'єднання схилів долини з навколишнім рельєфом. 4.

БУДИНОК ЖИТЛОВИЙ (жилой дом; inhabited building; Wohnhaus n): будівля з номером і адресою, призначена для постійного довготривалого проживання. 4.