Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

АБЕРАЦІЯ (аберрация; aberration; Aberrationf): порушення гомоцентричності променів, що вийшли з оптичної системи (пучки променів, що вийшли з однієї точки і зійшлися в одній точці, наз. гомоцентричними). Є: сферична А., хроматична А., дисторсія, кома, астигматизм, кривина поля зображення. Хроматична та сферична А., кома і астигматизм спотворюють зображення точки, дисторсія - лінії, а кривина поля - площини. Монохроматична А. виникає під час проходження крізь оптичну систему монохроматичного випромінювання, а хроматична - випромінювання спектрального складу.

Сферична А. полягає у тому, що під час побудови зображення крайні від оптичної осі промені, переходячи крізь лінзу, перетинаються ближче до лінзи, ніж ті, що ближче до осі. Внаслідок цього зображення точок перетворюються на світляні плями різного діаметра. Якщо точковий об'єкт знімання зміститься відносно оптичної осі, то отримаємо зображення, яке наз. комою. Кому, як і сферичну А., зменшують добиранням форми лінз і показника заломлення світла. Об'єктив, у якому виправлено сферичну аберацію та кому, наз. апланатом.

Хроматична А. виникає через те, що показник заломлення світла залежить від його частоти і промені різної довжини хвиль заломлюються по-різному (напр., фіолетові промені заломлюються сильніше і зображення фокусується ближче до лінзи, а червоні - далі). Зображення точки матиме вигляд плями з різнобарвною смугастою облямівкою. Щоб усунути хроматичну А., застосовують лінзи з різними показниками заломлення. Об'єктив, у якому усунено хроматичну А., наз. апохроматом.

Астигматизм полягає в тому, що жмут променів під час побудови зображення точкового об'єкта, розташованого поза оптич-

ною віссю, потрапляє на лінзу різної кривини вздовж паралелей і меридіанів. Через це промені, що лежать у площині, яку визначають об'єкт та оптична вісь, заломлюються по-іншому ніж ті, що розташовані у перпендикулярних площинах. Для усунення астигматизму використовують лінзи різної кривини, товщини та коефіцієнта заломлення. Об'єктив, у якому усунено астигматизм, наз. астигматом.

Кривина поля зображення полягає в тому, що зображення предмета, розташованого у площині, перпендикулярній до оптичної осі, різке не у площині, а на вигнутій поверхні. Кривину поля усувають разом з астигматизмом.

Дисторсія - геометрична невідповідність предмета і зображення, отриманого за допомогою діафрагми (див. Ортоскопія об'єктивів). Через це негативне явище зображення, побудоване оптичною системою, буде спотворене і не подібне до оригіналу (об'єкта чи предмета). Різні види дисторсії виникають унаслідок того, що і під час формування зображення використовуються різні частини лінзи. До причин, які породжують дисторсію, належать насамперед сферична аберація та зміна кутового збільшення у вхідному й вихідному отворах оптичної системи. Суттєво зменшити дисторсію можна розташуванням діафрагми між лінзами об'єктива, що й практикують у фотокамерах, зорових трубах тощо. З. АБЕРАЦІЯ АСТРОНОМІЧНА (астрономическая аберрация; astronomical aberration; astronomische Aberration J): різниця між видимим напрямом на світило й істинним, який бачив би в той же момент спостерігач, який не рухається. Позаяк астрономічні спостереження виконуються на Землі, що обертається навколо своєї осі та рухається навколо Сонця й разом із Сонцем переміщується серед зір, то спостерігач ру-

Аберація добова

хається зі швидкістю, сумірною зі швидкістю світла, і бачить світило не в тому напрямі, в якому він бачив би його в цей же момент, перебуваючи в спокої. Добова А. а. пов'язана з рухом спостерігача разом із Землею навколо її осі (лінійна швидкість обертання точок земної поверхні на екваторі становить 0,46 км-с"1). Вона досягає 0,32* і враховується під час опрацювання астрономічних спостережень. Річна А. а. пов'язана з рухом Землі навколо Сонця (середня швидкість руху Землі по екліптиці 29,75 км-с"1). Річна А. а. залежить від координат світила, його годинного кута та швидкості руху Землі й досягає 20,5". Вплив річної А. а. враховується під час визначення координат небесних світил. 10.

АБЕРАЦІЯ ДОБОВА (суточная аберрация; diurnal aberration; tagliche Aberration f): див. Аберація астрономічна. 10.

АБЕРАЦІЯ РІЧНА (годичная аберрация; annual aberration; jahrliche Aberration j):

див. Аберація астрономічна. 10. АБРАЗІЯ (абразия; abrasion; Abrasion J):

руйнування берегів морів і водойм хвилями, течіями, припливами та відпливами. 4. АБРИС (абрис; sketch; Handriss т): заст. слово (див. Зарис). 14.

АБСОЛЮТНА ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

(абсолютная влажность воздуха; absolute humidity; absolute Luftfeuchtigkeit f): див. Вологість повітря. 13 АБСОЛЮТНИЙ ІНТЕРФЕРЕНЦІЙНИЙ МЕТОД (абсолютный интерференционный метод; absolute meethod of interference; absolute Interferenzemethodej): найточніший з усіх сучасних методів лінійних вимірювань. Дає змогу визначати довжину відрізка з точністю півдовжини хвилі видимої або інфрачервоної ділянки спектра, тобто 0,3 мкм. А. і. м. ґрунтується на явищах, що спостерігаються під час відбиття монохроматичного променя від прозорої плоскопаралельної пластинки, товщина якої є вимірювана лінія. Падаючи на пластинку, промінь розділяється на дві частини. Одна відбивається від верхньої грані пластинки, а інша - входить у пластинку, від-

8 А

бивається від її нижньої грані і виходить паралельно до першої частини променя. Промінь падає на пластинку перпендикулярно до її граней. Тому різниця оптичних шляхів двох частин променя А = 2dn, де d - товщина пластинки, п - її показник заломлення. Для отримання інтерференційної картини обидві частини променя збирають у фокальній площині відфокусованого на безмежність об'єктива. Інтенсивність світла в центрі інтерференційної картини залежить від співвідношення різниці А оптичних шляхів обох частин променя і його довжини хвилі X. Це відношення ніаз. порядком інтерференції: А/Х = N + EJ де N - ціла, а є - дробова частини порядку інтерференції. Якщо є = 0, то в центрі картини є максимум, а якщо є = 0,5 - мінімум. Для інших значень є отримуємо проміжні значення інтенсивності, а навколо центра є центральне кільце. Вимірюючи діаметр кільця, визначають дробову частину порядку інтерференції. Цілу її частину отримують, перелічивши темні смуги інтерференційної картини, які проходять через одну її точку зі зміною товщини пластинки від 0 до d. Цю кількість смуг фіксують автоматичним пристроєм. Якщо d дорівнюватиме 1 м, то N більше 10б.

Визначивши порядок інтерференції та знаючи довжину хвилі променя і показник заломлення пластини, знаходять її товщину

2п Це основна формула А. і. м., яка показує,

що в цьому методі вимірювана віддаль виражається в довжинах світлової хвилі. Абсолютні інтерференційні вимірювання виконують за допомогою приладів, в основу яких покладено нерівноплечовий інтерферометр Майкельсона. В ньому плоскопаралельну повітряну пластинку утворюють зображення нерухомого дзеркала НД' і рухоме дзеркало РД. Дзеркало РД встановлюють на віддалі d від зображення дзеркала НД, яку треба виміряти.

Абсолютний показник..

НД

Каретка Д НД'-—і /н^

\!Іазер\—- ; f і ІНапрямні

r "Q— Труба

П}}}}}))Екран

Спрощено процес визначення порядку інтерференції (цілої і дробової частин) полягає в застосуванні двочастотного абсолютного інтерференційного методу, коли використовують джерело випромінювання двох довжин хвиль, різниця частот яких лежить у радіодіапазоні. Промені обох довжин хвиль потрапляють на нерухоме і рухоме дзеркала інтерферометра. Частини, які після відбиття від нерухомого дзеркала пройшли крізь напівпрозору пластинкуД, накладаються, внаслідок чого отримують опорне коливання низької частоти. Так само накладаються коливання, які відбились від рухомого дзеркала та від пластинкиД. Результатом цього буде низькочастотне сигнальне коливання. Далі визначають різницю фаз опорного і сигнального коливань. Цілу кількість періодів у ній підраховують за кількістю циклів зміни різниці фаз під час переміщення рухомого дзеркала від зображення нерухомого дзеркала до досягнення вимірюваної віддалі d, яку також знаходять за формулою (див. вище).

Довжини ліній, які можна визначити А. і. м., обмежуються довжиною когерентності джерела світла і впливом атмосфери. Під час використання теплових джерел чітку інтерференційну картину одержують на відстані не більше ЗО см. За допомогою лазерів цим методом визначають віддаль у декілька десятків, а навіть сотень метрів. Завдяки застосуванню лазерів спростились пристрої для абсолютних інтерференційних вимірювань та організація їх проведення, що сприяло промисловому виготовленню інтерференційних відцалемірів. 13.

АБСОЛЮТНИЙ ПОКАЗНИК ЗАЛОМЛЕННЯ (абсолютный показатель преломления; absolute index of refraction; absolute Brechungszahl f): відношення швидкості поширення електромагнетних коливань с

увакуумі до їх швидкості v у середовищі:

п= c/v.

Характеризує взаємодію частинок середовища з електромагнетними коливаннями. Значення А. п. з. залежить від кількості частинок в одиниці об'єму середовища, тобто від його густини, а також від взаємного розміщення і резонансної частоти частинок та частоти електромагнетних коливань. Більший А. п. з. властивий середовищу з більшою густиною. А. п. з. повітря обчислюють, знаючи температуру, атмосферний тиск і вологість повітря. 13.

АБСОЛЮТНІ ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ ВАГИ (абсолютные измерения силы тяжести; absolute measurement ofgravity; absolute Schwereeinwirkungsmessungf): вимірювання повного значення прискорення сили ваги в пункті спостережень допомагає розв'язати дві фундаментальні проблеми геодезії та геофізики: вивчення варіацій сили ваги з часом і створення національної опорної Гравіметричної мережі. Абсолютне вимірювання проводять двома методами: маятниковим і балістичним. У маятникових спостереженнях використовують обертальні та ниткові маятники. Балістичний метод ґрунтується на законі прямолінійного рівномірно-прискореного падіння тіла. 6.

АБСТРАКТНІСТЬ КАРТИ (абстрактность карты; abstraction of the map; Kartenabstraktionj): властивість карти, що виявляється під час її складання завдяки застосуванню прийомів картографічної генералізації. На будь-якій карті здебільшого відображається суб'єктивно-об'єк- тивна дійсність. 5.

АВТОГРАФ (автограф; autograph; Autograph п, Autogramm п): універсальний стереофотограмметричний прилад механічного типу. Фірма-виробник - Вільда (Швай-