Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського

ЦИБРА М. Ф.

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК

КУРС ЛЕКЦІЙ

Одеса 2012

Передмова

Облік вливає на соціальну, економічну та політичну сфери, в яких функціонує бізнес. Облік визначає коло того, чим ми можемо та, чим ми повинні займатися; саме від нього залежать найважливіші рішення, що приймаються у світі бізнесу. Керуючі органи частіше обирають варіанти своїх дій виходячи з отриманих облікових даних. Інформація такого роду в значній мірі визначає їхню загальну поведінку у бізнесі, мотивуючи здійснювати одні дії та утримуватись від інших. На більшості підприємств за такі напрямки, як планування, контроль, прийняття низки рішень, відповідає бухгалтер. Саме тому вивчення бухгалтерії вважається важливою складовою підготовки менеджерів та управлінців вищого рівня. Відомо, що багато керівників крупних організацій у самих різних країнах починали свою кар’єру у бізнесі як бухгалтери.

В обліку виділяють дві основні складові – управлінську та фінансову. В даному конспекті лекцій більша увага приділяється управлінському обліку, основна місія якого – надавати керівникам усіх рівнів та співробітникам організації інформацію, що допомагає їм приймати обґрунтовані рішення та добиватися підвищення продуктивності та ефективності операцій, що виконуються. Зокрема, одна з цілей даного конспекту – донести до студента базові теоретичні та практичні положення управлінського обліку та показати, яку роль він відіграє у плануванні, управлінні та прийнятті рішень.

Структура курсу лекцій орієнтована на системне вивчення матеріалу.

У конспекті розглядаються питання історії формування та розвитку управлінського обліку, порядку його ефективної організації та ведення на підприємстві. Приділяється увага обліку витрат, калькулюванню собівартості продукції, бюджетному плануванню та контролю.

Тема 1. Основи управлінського обліку

1.1. Історія розвитку управлінського обліку.

1.2. Сутність, завдання та функції управлінського обліку.

1.3. Об’єкти, методи та принципи управлінського обліку.

1.4. Користувачі бухгалтерської інформації.

1.5. Порівняльна характеристика різних видів бухгалтерського обліку.

1.1. Історія розвитку управлінського обліку

У сучасних умовах відбувся поділ бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський. Виникла проблема щодо впровадження в практику вітчизняних підприємств управлінського обліку. Підрозділ управлінського обліку займається діяльністю з управління собівартістю продукції. Цей підрозділ хоча й називається підрозділом управлінського обліку, але акумулює всю діяльність з управління собівартістю – від її планування до підготовки проектів управлінських рішень. У процесі розвитку ринкових відносин зростає конкуренція та фактична собівартість продукції стає комерційною таємницею. Виділення управлінського обліку в самостійну облікову діяльність дає більші можливості забезпечення цієї таємниці. Фінансовий облік передбачає порівняння витрат і доходів періоду для визначення прибутку. Досить важливо, щоб нереалізовані запаси готової продукції та незавершене виробництво не входили до собівартості проданої продукції, що порівнюється з доходами від продажу за певний період. Підприємства, які виробляють широкий асортимент продукції, мають потребу визначати собівартість окремих видів продукції. Загальна сума витрат виробництва складається з собівартості виготовленої продукції та собівартості незавершеного виробництва, що складає основу для оцінки запасів продукції, яку при визначенні прибутку необхідно вирахувати із суми витрат поточного періоду. Ця загальна сума є базою при визначенні вартості запасів продукції для відображення в балансі. Собівартість розраховується за кожним видом продукції виробництва і є основою для складання фінансових звітів. Саме підготовкою такої інформації традиційно займається система виробничого обліку.

У системі виробничого обліку визначаються виробничі витрати для оцінки вартості матеріально-виробничих запасів, що відповідає вимогам зовнішньої звітності, в той час основним завданням управлінського обліку є підготовка відповідної інформації для керівництва і менеджерів підприємства, яка необхідна їм для прийняття ефективних управлінських рішень.

Вивчення наукових праць К. Друрі, Р. Ентані, Ч. Хорнгрена, Дж. Фостера, Р. Стоуна з теорії виробничого та управлінського обліку показують, що розбіжність між ними досить незначна. При цьому деякі автори описують процес прийняття рішень, який базується на принципах виробничого обліку, а інші – використовують термін управлінський облік.

Управлінський облік (Managerial Accounting) задовольняє внутрішні потреби менеджерів, надаючи їм інформацію для прийняття рішень, планування, контролю й регулювання. Завданням виробничого обліку (Cost Accounting) є визначення виробничих витрат (собівартості продукції) для складання фінансових звітів. Такий підхід вимагає створення подвійної системи реєстрації та класифікації бухгалтерської інформації, що буде розглянуто в наступних темах.

Необхідність формування самостійної інформаційної системи про витрати обґрунтовано на початку ХХ ст. у книзі Г. Емерсона “Продуктивність праці, як основа оперативної роботи і заробітної плати”. У жовтні 1919 року за ініціативою Дж. Лі Нікольсона в США було створено Національну асоціацію бухгалтерів-виробничників, діяльність якої стала поштовхом до переосмислення ролі бухгалтера та перекваліфікації бухгалтерів США.

Система виробничих витрат під назвою «стандарт-кост» виникла в США в 30-ті роки. Уже в той час вона була відома в Радянському Союзі з праць професора М.Х. Жебрака. На підприємствах Радянського Союзу така система виникла та розвивалась під назвою «нормативний облік».

Наступний етап розвитку управлінського обліку пов’язаний з розробкою системи калькулювання змінних витрат, що одержала назву «директ-костинг», введеною в 1936 році американцем Дж. Харрісом та виникненням системи обліку за центрами витрат.

Управлінський облік як самостійна система сформувався в середині 50-х років ХХ століття. Саме відтоді він стає обов'язковим навчальним курсом для менеджерів в університетах США, а згодом і в інших країнах світу.

Починаючи з середини 60-х років ХХ ст., спостерігаються зміни у спрямованості управлінського обліку в напрямі забезпечення інформації для планування й контролю за допомогою аналізу рішення та обліку витрат за центрами відповідальності.

Починаючи з 1975 року, важливими чинниками, що вплинули на розвиток управлінського обліку, були:

- автоматизація виробництва та комп'ютерні інформаційні технології;

- глобальна конкуренція.

З 1986 року велику увагу приділяють зниженню витрат ресурсів, що використовуються в господарській діяльності, завдяки аналізу процесів і технологій управління витратами.

З огляду на це дедалі більшу увагу приділяють удосконаленню методів калькулювання собівартості продукції.

Сучасний управлінський облік дедалі частіше розглядають як складник процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях і системах управління.

Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.

Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому 1999 року Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей закон містив таке визначення: «Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством». Стаття 8 цього Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.