texst

В процесі підготовки консолідованих звітів необхідно враховувати такі ситуації:

−на кінець звітного року підприємство групи реалізувало продукцію (роботи, послуги) іншому товариству цієї ж групи, а останнє потім повністю реалізувало цю продукцію споживачам поза групою (третім особам);

−на кінець звітного року підприємство групи реалізувало продукцію (роботи, послуги) іншому товариству цієї ж групи, а останнє не реалізувало (повністю або частково) цю продукцію споживачам - третім особам.

Упершому випадку при консолідації фінансових результатів прибуток (збиток) підприємств групи сумується. У той же час в консолідований Звіт про фінансові результати не включається виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), що відображає внутрішньогруповий оборот, а також відповідні затрати.

При складанні консолідованого балансу групи в пасиві на величину нереалізованого прибутку зменшується нерозподілений прибуток (збиток) звітного року (отриманий за загальним правилом, шляхом сумування аналогічних показників групи); в активі на величину нереалізованого прибутку зменшується вартість запасів (попередньо отримана шляхом сумування аналогічних статей балансів товариств групи). Це пов’язано з тим, що нереалізований прибуток знайшов відображення в запасах головного товариства.

Відповідно до П(С)БО 20, консолідована звітність містить Звіт про власний капітал [48] і Звіт про рух грошових коштів [33].

Основні коригування консолідованої звітності:

1)виключення балансової вартості інвестицій головного підприємства в капітали дочірніх і відповідне виключення часток головного підприємства у власних капіталах дочірніх товариств;

2)виключення залишків за взаємними розрахунками між головним підприємством і дочірніми;

3)виключення дивідендів, виплачених усередині групи, а також нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій, що знаходять відображення у балансовій вартості запасів;

4)нарахування амортизації гудвілу, а також суми дооцінки необоротних активів, яка виникла при дооцінці вартості активів до справедливої вартості на момент придбання;

41

5) якщо вкладення головного підприємства в дочірнє становить менше 100 % капіталу останнього, то в консолідованому балансі і звіті про фінансові результати виділяється частка меншості – пропорційно частки решти акціонерів дочірнього товариства в статутному капіталі.

Згідно МСБО 27 [17], консолідовані фінансові звіти – фінансові звіти групи, подані як фінансові звіти єдиного підприємства. Материнська компанія повинна подавати консолідовані фінансові звіти. Проте, материнська компанія, яка є сама дочірнім підприємством, що знаходиться у повній власності або практично у повній власності, не повинна подавати консолідовані фінансові звіти.

До консолідованих фінансових звітів слід включати всі підприємства, які контролює материнська компанія, за винятком тих дочірніх підприємств, що вилучаються з певних причин. Контроль вважається існуючим, якщо материнська компанія володіє, прямо чи непрямо через дочірні підприємства, більш ніж половиною голосів підприємства, за винятком окремих випадків, коли можна чітко продемонструвати, що таке володіння не встановлює контроль. Контроль також існує, навіть коли материнській компанії належить половина або менше половини голосів підприємства при наявності:

а) права на більш ніж половину голосів згідно з угодою з іншими інвесторами;

б) права керувати фінансовою та операційною політикою підприємства згідно зі статутом або угодою;

в) права призначати чи знімати більшість членів ради директорів або еквівалентного керуючого органу;

г) права віддавати більшість голосів на зборах ради директорів або еквівалентного керуючого органу.

При підготовці консолідованого фінансового звіту фінансові звіти материнської компанії та дочірніх підприємств об’єднуються шляхом додавання відповідних показників за подібними статтями, такими як активи, зобов’язання, капітал, дохід та витрати.

Щоб консолідовані фінансові звіти надавали фінансову інформацію про групу як єдине підприємство, необхідно зробити такі кроки:

а) виключити балансову вартість інвестицій материнської

42

компанії в кожне дочірнє підприємство і частку власного капіталу материнської компанії в кожному дочірньому підприємстві;

б) визначити частку меншості в чистому прибутку консолідованих дочірніх підприємств за звітний період та коригувати відповідно до прибутку групи для одержання чистого прибутку, який можна віднести до власників материнської компанії; в) визначити частку меншості в чистих активах консолідованих дочірніх підприємств і подати в консолідованому балансі окремо від зобов'язань та акціонерного капіталу материнської компанії. Частка

меншості в чистих активах складається із:

−суми на дату первісного об’єднання;

−частки меншості в зміні капіталу з дати об’єднання. Податки, які підлягають сплаті або материнською компанією, або

їїдочірніми підприємствами після розподілу прибутків у материнській компанії, нерозподілених у дочірніх підприємствах, відображаються в обліку згідно з МСБО 12 “Податок на прибуток”

[16; 20].

Внутрішньогрупові сальдо та внутрішньогрупові операції і нереалізований прибуток, який виникає в результаті, слід повністю виключити. Нереалізовані збитки, що виникають в результаті внутрішньогрупових операцій, слід також виключати, окрім випадків, коли витрати не можуть бути відшкодовані.

Фінансові звіти материнської компанії та її дочірніх підприємств, які використовуються при складанні консолідованих фінансових звітів, як правило, складаються на одну і ту ж дату. Якщо дати звітів є різними, дочірнє підприємство часто складає звіти з метою консолідації на ту саму дату, що і група. У випадках, коли це неможливо, можна використовувати фінансові звіти, складені на різні дати, за умови, що різниця не перевищує 3-х місяців. Принцип послідовності вимагає, щоб тривалість звітних періодів та будь-яка різниця у датах звітів залишалися однаковою від одного періоду до іншого.

Інвестиції в підприємство слід обліковувати згідно з МСБО 28 “Інвестиції в асоційовані підприємства” [19].

Балансова вартість інвестицій на дату, коли підприємство перестає бути дочірнім підприємством, розглядається як витрати, починаючи з цієї дати.

43

Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов’язань та акціонерного капіталу материнської компанії. У прибутку групи частку меншості також необхідно відображати окремо.

Якщо дочірнє підприємство має кумулятивні привілейовані акції в обігу, які утримуються за межами групи, материнське підприємство обчислює свою частку прибутку або збитків після коригування на суму дивідендів на привілейовані акції дочірнього підприємства, незалежно від того, були дивіденди оголошені, чи ні.

В окремих фінансових звітах материнської компанії інвестиції в дочірні підприємства, які включаються до консолідованих фінансових звітів, слід:

а) обліковувати з застосуванням методу участі в капіталі; б) відображати за собівартістю чи сумою переоцінки згідно з

обліковою політикою материнської компанії для довгострокових інвестицій.

Питання для контролю

1.Розкрийте сутність поняття “об’єднання підприємств”.

2.За якими видами діяльності складається зведена фінансова звітність ?

3.Охарактеризуйте поняття “консолідована звітність”.

4.Яким чином материнське підприємство здійснює управління дочірніми підприємствами ?

5.Який положення (стандарт) бухгалтерського обліку розкриває особливості та основні принципи об’єднання підприємств і складання консолідованої фінансової звітності ?

6.Як відображається у консолідованому балансі частка меншості ?

7.Чи можна включати до консолідованих звітів показники підприємств, діяльність яких відрізняється суттєво ?

8.Опишіть ситуації, які необхідно враховувати при підготовці консолідованих звітів.

9.Зазначте кроки, необхідні для того, щоб консолідовані фінансові звіти надавали фінансову інформацію про групу як інформацію про єдине підприємство.

10.Коли слід починати обліковувати інвестиції в підприємство?

44

РОЗДІЛ 8. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” [8] передбачає спрощення бухгалтерського обліку і скорочення кількості показників у фінансовій звітності (як у квартальній, так і в річній) для суб’єктів малого підприємництва

(СМП).

До СМП належать підприємства, визначені статтею 1 Закону України від 19.10.2000 р. № 2063-111 “Про державну підтримку малого підприємництва”, що відповідають параметрам:

а) середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік (звітний період) не перевищує 50 осіб;

б) обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

Не відносяться до СМП:

–страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

–виробники та імпортери підакцизних товарів;

–суб’єкти підприємницької діяльності, в статутному фонді яких частка вкладів, що належать юридичним особам, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25%.

Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік визнаються, відповідно до чинного законодавства, суб’єктами малого підприємництва, можуть складати регламентований П(С)БО 25 Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва в

складі Балансу (Форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (Форма № 2-м) [50]. Показники цього Звіту наводяться

утисячах гривень з одним десятковим знаком.

Визнання статей Балансу (Форма №1-м) та Звіту про фінансові результати (Форма №2-м) наведено в таблицях 1, 2 додатка 5.

СМП, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат та відповідають критеріям, визначеним ст. 154 Податкового кодексу України, складають спрощений фінансовий звіт у складі Балансу (Форма № 1-мс) та

Звіту про фінансові результати (Форма № 2-мс).

До таких юридичних осіб належать підприємства-платники податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного

45

податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011

року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ, та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень і середньооблікова кількість працівників не перевищувала 50 осіб.

Суб’єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у порядку, установленому органами державної статистики України.

У зведених фінансових звітах показники чистого прибутку і збитку наводяться розгорнуто, як сума відповідних показників юридичних осіб, фінансова звітність яких включена до зведеного фінансового звіту.

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат:

1)можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

2)не створюють забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення;

46

3)визнають витрати та доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу України і відносять суми, які не визнаються ПКУ витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування;

4)поточну дебіторську заборгованість включають до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями ПКУ – складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт,

наданням послуг (прямих виробничих та загальновиробничих витрат за П(С)БО 16), а саме:

–прямих матеріальних витрат;

–прямих витрат на оплату праці;

–амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

–вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з їх виробництвом (наданням);

–інших прямих витрат.

При цьому, до складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, витрат з придбання електричної енергії, плата за оренду земельних і майнових паїв.

Суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат та які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть

47

систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.

Визнання статей Балансу (Форма №1-мс) та Звіту про фінансові результати (Форма № 2-мс) наведено в таблицях 3, 4

додатка 5.

Питання для контролю

1.Наведіть параметри, яким повинно відповідати підприємство, щоб стати суб’єктом малого підприємництва.

2.В якому порядку визначають чисельність працюючих суб’єкти малого підприємництва ?

3.Який склад статті “Інші операційні доходи” Ф № 2-м “Звіт про фінансові результати” ?

4.Перерахуйте витрати, що наводяться у статті “Інші операційні витрати” Ф № 2-м.

5.Які доходи відображаються в статті “Інші звичайні доходи” ?

6.Назвіть склад витрат, що наводяться в статті “Інші звичайні витрати”.

7.Яким чином наводиться показник про зменшення залишків у статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва та готової продукції” ?

8.У дебет якого рахунка суб’єктам малого підприємництва можна списувати всю суму витрат операційної діяльності з кредита рахунків класу 8 “Витрати за елементами” ?

9.Як визначається вартість залишку незавершеного виробництва

іготової продукції?

10.Вкажіть витрати, за якими оцінюється залишок незавершеного виробництва в Ф № 2-м.

48

РОЗДІЛ 9. Податкова звітність

9.1. Звітність за податком на прибуток підприємства

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України (ПКУ)

об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 – 137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 – 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 [29].

Доходи класифікуються:

1) доходи від операційної діяльності:

– дохід від реалізації товарів (робіт, послуг);

–дохід банківських установ;

2) інші доходи включають:

–доходи у вигляді дивідендів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

–доходи від операцій оренди/лізингу;

–суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду;

–вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді;

–суми поворотної фінансової допомоги;

–суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

–фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;

–суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку;

49