texst

9.8. Звітність по збору за першу реєстрацію транспортного засобу

Збір за першу реєстрацію транспортоного зсобу регламентовано розділом VII ПКУ.

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію транспортних засобів в Україні.

Відповідно до ст. 232 ПКУ об’єктами оподаткування збором є:

1)колісні транспортні засоби (за виключенням відповідно до затвердженого в розділі переліку);

2)судна, зареєстровані в Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

3)літаки і вертольоти, зареєстровані в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або в Реєстрі державних повітряних суден України, крім літаків і вертольотів Збройних Сил України та літаків і вертольотів головного органу в системі центральних органів виконавчої влади.

База оподаткування визначається:

1)для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) − за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, − за потужністю двигуна в кВт;

2) для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, − за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, − за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

3) для літаків, вертольотів − за максимальною злітною масою. Ставки збору для транспортних засобів диференційовано в

залежності від встановлених параментів.

Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або

100

безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації

в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби, при цьому до розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

Приклад розрахунку збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Фізична особа придбала новий автомобіль Ford Focus з об’ємом циліндрів двигуна 1600 см3.

Транспортний збір слід сплатити до реєстрації у розмірі:

ТЗ = 1600 х 7:100 х 1 = 112 грн.

101

9.9. Звітність по екологічному податку

Нарахування та сплату екологічного податку (ЕП) регламентовано розділом VІІІ ПКУ.

Відповіно до ст. 240 ПКУ платниками податку є юридичні та фізичні особи, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

–викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

–скиди забруднюючих речовин безпосередньо в водні об’єкти;

–розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

–утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

–тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності в сфері використання ядерної енергії, які:

–до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, в якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела

іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства − виробника такого джерела;

– здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Також не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться в власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.

102

Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.

До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, відходів; обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення наведено в розділі диференційовано, в залежності від виду речовин (відходів, палива тощо).

У разі якщо платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Суми податку, що справляться за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

п

Пвс = ∑ (Мі х Нпі) (9.7)

і = 1

де Мі − фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі − ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами

103

самостійно щокварталу, виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку за формулою:

де Мі - кількість фактично реалізованого палива і-того виду в тоннах (т);

Нпі − ставки податку в поточному році за тонну і-того виду палива у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

де Млі − обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т); Нпі − ставки податку в поточному році за тонну і-того виду

забруднюючої речовини у гривнях з копійками; Кос − коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі

скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та

де Нпі − ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів у гривнях з копійками;

Млі − обсяг відходів і-того виду в тоннах (т); Кт − коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця

розміщення відходів і який наведено в статті 246 ПКУ; Ко − коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у

разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

104

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Приклад розрахунку екологічного податку.

Підприємство здійснює роздрібну торгівлю паливом через мережу автозаправних станцій. За ІІ квартал 2012 року ним було реалізовано 1205 тонн бензину неетилованого та 809 тонн дизельного пального із вістом сірки не більш як 0,05 мас. %.

ЕП = 1205 х 68 + 809 х 30 = 106210 грн.

Оскільки упродовж 2011-2012 років ставки екологічного податку застосовуються в розмірі 50 % від затверджених, то екологічний податок сладає 53105 грн. Податкову декларацію слід подати за місцем розташування пунктів продажу палива протягом

40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, тобто до

9 серпня, а екологічний податок сплатити до 19 серпня.

9.10. Звітність за місцевими податками та зборами

Податок на нерухоме майно

Методику нарахування податку на нерухоме майно визначено в ст. 265 ПКУ.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти – власники об’єктів житлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Не оподаткувуються:

а) об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого

об’єкта на одного платника податку; ґ) об’єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним

сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

105

База оподаткування – житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється самостійно виходячи з житлової площі об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів.

База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи − платника податку, один раз за базовий податковий (звітний) період зменшується:

а) для квартири − на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку − на 250 кв. метрів.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

–для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

–для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів,

ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Платники податку − юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

106

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Уразі набуття права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом року податок нараховується з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Уразі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Податкове зобов’язання за звітний рік сплачується юридичними

особами − авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Збір за місця для паркування транспортних засобів

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи − підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках

(ст. 266 ПКУ).

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

107

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, що згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, відведеної для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у

гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, в розмірі від 0,03 до

0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою.

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до

30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно)

за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

108