texst

РОЗДІЛ 4. Звіт про рух грошових коштів

Основним документом, що регулює порядок складання Звіту про рух грошових коштів, є П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”[33].

Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (грошові кошти) за звітний період.

Ф № 3 “Звіт про рух грошових коштів” подається один раз за звітний період – тільки за підсумками року.

Звіт про рух грошових коштів (далі – Звіт) складається з трьох розділів, у кожному з яких наводиться формування результату руху грошових коштів:

I. Рух коштів у результаті операційної діяльності.

II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності. III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності.

При застосуванні наведеної класифікації грошових потоків слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної діяльності залежить, у першу чергу, від характеру основної господарської діяльності підприємства.

Узвітній формі відображаються лише зміни в грошових коштах без урахування змін у інших господарських засобах за звітний період. Тобто, в Ф № 3 не наводяться зміни активів, що відбулися в результаті негрошових операцій (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерних операцій, емісії акцій тощо).

Крім того, в Звіті не враховуються внутрішні зміни грошових коштів (наприклад, надходження грошових коштів з поточного рахунку в касу або збільшення чи зменшення внаслідок руху грошових коштів на різних рахунках у банку).

Усвітовій практиці для складання Звіту використовуються два методи формування його показників:

1) прямий – результат руху грошових коштів визначається шляхом порівняння безпосередньо сум грошових коштів, які надійшли, з сумами коштів, що вибули;

2) непрямий – результат руху грошових коштів розраховується як підсумковий показник змін активів і зобов’язань, що призводять до змін грошових коштів.

20

В Україні Звіт складається за допомогою як прямого, так і непрямого методів. Останній використовується для визначення показників розділу І “Рух коштів у результаті операційної діяльності”, а перший – для складання другого та третього розділів.

Незалежно від методу складання Звіту, для формування його показників необхідно використовувати показники Ф № 1, Ф № 2 та дані аналітичного обліку за рахунками обліку активів і зобов’язань.

Відповідно до П(С)БО 4 в Ф № 3 розкриваються джерела надходження та видатків грошових коштів у розрізі таких видів діяльності, як операційна, інвестиційна та фінансова [33].

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, яка не є інвестиційною та фінансовою. Грошові потоки від операційної діяльності підприємства включають:

–надходження грошових коштів від продажу основної та допоміжної продукції (товарів, робіт, послуг), враховуючи грошові кошти в складі суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів ), що включені до ціни її продажу;

–надходження грошових коштів від надання майна в оренду;

–видаток грошових коштів на закупівлю сировини (товарів, робіт, послуг);

–виплати на погашення іншої кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю (оплата електроенергії, опалення, МШП та ін.);

–виплати за розрахунками з персоналом;

–виплати відсотків за користування банківськими кредитами;

–виплати за податками, зборами та інші види виплат. Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних

активів, а також фінансових інвестицій, що не є частиною грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові потоки від інвестиційної діяльності включають:

–надходження грошових коштів від: реалізації акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств; реалізації необоротних активів; отримання дивідендів від інших підприємств; отримання раніше наданих іншим підприємствам позик та від інших операцій;

–видаток грошових коштів внаслідок придбання акцій, боргових зобов’язань та часток у капіталі інших підприємств, необоротних

21

активів, майнових комплексів, надання позик іншим підприємствам тощо.

Фінансова діяльність – діяльність, що призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Грошові потоки від фінансової діяльності включають:

–надходження грошових коштів від продажу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій), векселів, надходження у вигляді внесків або додаткових внесків до статутного фонду, отримання банківських кредитів та інші надходження;

–видаток грошових коштів внаслідок викупу власних акцій, боргових цінних паперів (облігацій), векселів, повернення раніше отриманих банківських кредитів, виплати дивідендів тощо.

Іншими словами, інвестиційна діяльність пов’язана із вкладенням фінансових коштів з метою отримання доходу, а фінансова – із залученням грошових коштів у результаті фінансових операцій.

Для відображення результату руху грошових коштів від надзвичайної діяльності в Ф № 3 окремого розділу не передбачено. Результат руху коштів від надзвичайної діяльності наводиться в тому розділі Звіту, до якого належать ці надзвичайні події. Наприклад, втрати, пов’язані з втратою будівлі цеху внаслідок пожежі, а також витрати, понесені на ліквідацію наслідків цієї події, належать до операційної діяльності. Тому грошові кошти, витрачені при цьому, повинні включатися до розділу І “Рух коштів у результаті операційної діяльності”.

Порядок заповнення Звіту наведено в додатку 4.

Розглянемо детальніше особливості заповнення ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”.

Загальний прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, що відображається у Ф № 2, може складатись із прибутків (збитків) від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Тому для обчислення прибутку від операційної діяльності даний прибуток (збиток) повинен коригуватись на величини прибутків (збитків) від інвестиційної та фінансової діяльності (неопераційних) – прибутки (доходи) повинні відніматись, а збитки (втрати) – додаватись до нього. В результаті цього буде отримано прибуток (збиток) тільки від операційної діяльності.

22

В таблиці 4.1 наведено алгоритм коригування показника нерозподіленого прибутку/непокритого збитку (рядок 170 (175) Ф № 2) на зміни в оборотних активах та поточних зобов’язаннях, визначені за даними Ф № 1.

Таблиця 4.1

Коригування показника нерозподіленого прибутку на зміни в оборотних активах та поточних зобов’язаннях

При визначенні змін в оборотних активах підприємства не враховуються:

–зміна заборгованості держави з податку на прибуток (у складі статті “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом”);

–зміна суми авансів виданих, що не пов’язані з операційною діяльністю (для їх розмежування доцільно відкрити субрахунки типу “Аванси, видані в процесі операційної діяльності” та “Аванси, видані в процесі неопераційної діяльності”);

–зменшення дебіторської заборгованості акціонерів шляхом погашення заборгованості з виплати дивідендів;

–зміна дебіторської заборгованості за реалізовані фінансові інвестиції, необоротні активи, майнові комплекси, якщо термін сплати такої заборгованості менше одного року;

–погашення дебіторської заборгованості необоротними активами;

–зменшення запасів у зв’язку з їх використанням для поліпшення необоротних активів (капітального характеру).

При визначенні змін у поточних зобов’язаннях до цих змін не включаються:

–зміна зобов’язань з податку на прибуток;

–погашення зобов’язань з ПДВ шляхом зменшення переплати з податку на прибуток;

23

–збільшення зобов’язань зі сплати податку з доходу, який нараховано на дивіденди;

–зміна зобов’язань за відсотками;

–зміна векселів виданих, що не пов’язані з операційною діяльністю;

–зміна суми авансів одержаних, що не пов’язані з операційною діяльністю;

–погашення зобов’язань необоротними активами;

–погашення зобов’язань викупленими власними акціями;

–зміна заборгованості з оплати придбаних необоротних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів, термін сплати яких менше одного року або операційного циклу;

–зміна заборгованості, що пов’язана з поліпшенням основних засобів.

Не беруться до уваги зміни в необоротних активах та довгострокових зобов’язаннях. Нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду коригується на прибуток від здійснених у звітному періоді бартерних операцій.

Витрати по амортизації необоротних активів додаються до показника нерозподіленого прибутку, збитки від неосновної діяльності – додаються, відповідно, прибутки – віднімаються.

Загальний результат руху грошових коштів підприємства за звітний період – ряд. 400 “Чистий рух коштів за звітний період” – визначається як підсумок чистого руху грошових коштів від різних видів діяльності. Таким чином, для обчислення показника ряд. 400 необхідно визначити алгебраїчну суму ряд. 170 “Чистий рух коштів від операційної діяльності”, ряд. 300 “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” та ряд 390 “Чистий рух коштів від фінансової діяльності”.

Для перевірки правильності показників Ф № 3 необхідно скористатися показниками Ф № 1. Тобто, якщо залишок грошових коштів на кінець року за Ф № 3 “Звіт про рух грошових коштів” (ряд. 430) тотожний залишку грошових коштів у національній та іноземній валюті, відображеному в Ф № 1 “Баланс” на кінець звітного періоду, то Ф № 3 заповнена правильно.

Джерела інформації для заповнення Звіту про рух грошових коштів у частині операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, наведено в додатку 4.

24

РОЗДІЛ 5. Звіт про власний капітал

Власний капітал – це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов’язань.

Частка власного капіталу в активах підприємства є різницею активів та зобов’язань на звітну дату:

Капітал = Активи - Зобов’язання Зміст і форму Ф № 4 “Звіт про власний капітал” визначено

П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” [34].

У даній формі представлено не лише структуру власного капіталу, але й постатейну деталізацію всіх факторів, що вплинули на його величину протягом звітного періоду.

В таблиці 5.1 зазначено причини, що призводять до зміни розміру власного капіталу, їх вплив на різні види власного капіталу (збільшення (+) або зменшення (-)) і взаємозв’язок показників Ф № 4 “Звіт про власний капітал” з показниками Ф № 1 “Баланс”.

Таблиця 5.1

Зміни розміру власного капіталу

Статутний капітал (графа 3 Ф № 4; рядок 300 Ф № 1 “Баланс”)

Пайовий капітал (графа 4 Ф № 4; рядок 310 Ф № 1 “Баланс”)

-реєстрація пайових внесків; (+)

-повернення внесків (паїв) при виході учасника; (-)

Додатково вкладений капітал (графа 5 Ф № 4; рядок 320 Ф № 1 “Баланс”)

-емісійний дохід (розміщення акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість); (+)

-реалізація викуплених акцій за ціною, що перевищує їх номінальну вартість; (+)

-анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких менше номінальної вартості; (+)

-анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких перевищувала номінальну вартість; (-)

-реалізація викуплених акцій за ціною, що менше ціни викупу; (-)

Інший додатковий капітал (графа 6 Ф № 4; рядок 330 Ф № 1 “Баланс”)

26

4.Перерахуйте причини, що призводять до збільшення статутного капіталу підприємства.

5.Який вплив на пайовий капітал здійснить повернення внесків (паїв) при виході учасника ?

6.Як вплине на розмір додатково вкладеного капіталу анулювання акцій власної емісії, ціна викупу яких перевищувала номінальну вартість ?

7.Який вплив на інший додатковий капітал здійснить дооцінка необоротних активів ?

8.Наведіть причини, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку підприємства.

9.Яким чином може вплинути на нерозподілений прибуток чистий збиток, отриманий в звітному періоді ?

10.В результаті яких змін коригують залишки у Звіті на початок звітного періоду ?

28

РОЗДІЛ 6. Виправлення помилок і зміни

уфінансових звітах

ВП(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” наведено класифікацію можливих помилок та методика їх виправлення [35].

Відповідно до стандарту виділяють такі можливі неточності в звітності: помилка, зміни облікової оцінки, зміни облікової політики, зміни явищ після дати балансу. На жаль, у стандарті наведено механізм виправлення помилки, але відсутнє поняття – “помилка”

Помилка – ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок у облікових записах

ірозрахунках, недогляду в дотримуванні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов’язань, невідповідність записів даним обліку.

ВМіжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО 8) [21] наведено поняття не суттєвої і суттєвої помилки, що приводять до невірного розрахунку фінансових результатів. Вони бувають: математичні (від невірного використання методів обліку), за неувагою та як наслідок шахрайства. Така класифікація цікава, але згідно нашого законодавства не може бути використаною.

Відтак, у практичній діяльності доцільно виділити два види помилок:

–помилки, які допущено в поточному періоді;

–помилки, допущені в попередніх періодах.

Для виправлення помилки необхідно: з’ясувати суть помилки; визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операції для виправлення помилки та, водночас, правильність її відображення; провести (у разі необхідності) коригування даних фінансової звітності.

Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах

Виправлення помилок у фінансовій звітності здійснюється у наступному порядку:

29