texst

елемент цілісної системи управлінського обліку чи самостійна підсистема бухгалтерського обліку.

На нашу думку, внутрішньогосподарський (в/г) облік – інформаційна база управлінського.

Можна стверджувати – внутрішньогосподарський облік за принципами і методами реєстрації операцій не виходить за межі чинних Положень бухгалтерського обліку, в іншому випадку це унеможливить консолідацію даних в процесі підготовки фінансової звітності підприємства.

З урахуванням функціональних призначень видів облікової інформації, комплексну облікову систему доцільно розглянути в розрізі підсистем (табл. 1.1).

10

РОЗДІЛ 2. Баланс підприємства

Метою складання Балансу (Ф №1) є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Зміст і форма балансу, загальні вимоги до розкриття його статей регламентовано П(С)БО 2 [31].

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу. Згортання статей активів та зобов’язань неприпустимо, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО. Основні дефініції статей балансу наступні.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Пов’язані сторони – особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів та характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для

12

реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів

для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Визнання статей балансу наведено в додатку 2. Зупинимось детальніше на окремих з них.

У статті “Незавершене будівництво” відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, й обладнання для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Рядок 031 балансу містить дебетове сальдо рахунків 10 “Основні засоби” та 11 “Інші необоротні активи”.

У Плані рахунків одним з критеріїв розподілу рахунка 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” на субрахунки є пов’язаність сторін, іншим методом обліку. В статті “Довгострокові фінансові інвестиції” окремо відображаються довгострокові фінансові інвестиції:

-які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств;

-інші фінансові інвестиції.

Дебетове сальдо субрахунка 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” не може бути в повному обсязі віднесено в рядок балансу 170, що відображає дебіторську заборгованість за рахунками з бюджетом, оскільки деякі обов’язкові платежі можуть сплачуватися не до бюджету.

Рядок балансу 210 “Інша поточна дебіторська заборгованість” містить дебетове сальдо рахунків переважно 3-го класу, які не можуть бути включені в інші рядки балансу. У цей рядок балансу включається дебетове сальдо субрахунку за обов’язковими платежами, що сплачуються не до бюджету.

У статті “Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або засновницьких

13

документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Створення резервного фонду є обов’язковим для господарських товариств.

Підприємства, які відповідно до законодавства є страхувальниками, у випускному рядку 415 наводять суму страхових резервів.

Устатті “Довгострокові кредити банків” відображається сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, що не є поточним зобов’язанням.

Урядок балансу 500 “Короткострокові кредити банків” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 601, 602, 603, 604. Кредитове сальдо за рахунками 605 і 606 включено в рядок балансу 610 “Інші поточні зобов’язання”, оскільки воно не входить до складу інших рядків балансу, що належать до розділу IV “Поточні зобов’язання”, у тому числі до складу рядка балансу 500 “Короткострокові кредити банків”.

Питання для контролю

1.З якою метою складається Ф № 1 “Баланс” підприємства?

2.Яке положення (стандарт) бухгалтерського обліку регламентує зміст і форму балансу (Ф № 1)?

3.Чому повинен дорівнювати підсумок активів балансу?

4.Дайте визначення поняття “активи”.

5.Поясніть сутність поняття “пов’язані сторони”.

6.Наведіть основні характеристики еквівалентів грошових коштів.

7.Дайте визначення поняття “операційний цикл”.

8.Що відображають у статті балансу “Незавершене будівництво”?

9.Яка сума наводиться у статті балансу “Резервний капітал”?

10.У який рядок балансу потрібно включити кредитове сальдо за рахунками 605, 606 і чому?

14

РОЗДІЛ 3. Звіт про фінансові результати

Підготовку та складання звітності за Ф № 2 “Звіт про фінансові результати” регламентовано П(С)БО 3, який так і називається “Звіт про фінансові результати”[32]. Зміст його показників повністю відповідає порядку розрахунку фінансових результатів за різними видами діяльності, які визначаються шляхом порівняння доходів і витрат за відповідний період.

Згідно П(С)БО 3 Звіт про фінансові результати (далі – Звіт) складається з трьох розділів:

I. Фінансові результати.

ІІ. Елементи операційних витрат.

III. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Звіт подається зацікавленим користувачам щоквартально та за звітний рік. Суми доходів і витрат підприємства, а також непрямих податків у звітній формі наводяться в тисячах гривень без знаків після коми (малі підприємства – з одним десятковим знаком після коми). В усіх незаповнених рядках необхідно проставити прочерки.

Показники непрямих податків, вирахувань з доходу, собівартості, витрат і збитків наводяться в дужках. Це означає, що такі показники негативно впливають на фінансовий результат, зменшуючи суму прибутку, а тому їх необхідно віднімати при здійсненні відповідних розрахунків для заповнення Звіту.

Уграфі 3 “За звітний період” Ф № 2 наводяться показники за звітний період, а у графі 4 “За попередній період” – показники за той же період, але попереднього року.

Відповідно до методики підготовки Звіту діяльність підприємства класифікується на два види: звичайну та надзвичайну діяльність.

УI розділі Звіту про фінансові результати відображаються суми отриманих доходів і понесених витрат від різних видів діяльності підприємства.

Основними джерелами інформації для наведення показників у

Ф№ 2 “Звіт про фінансові результати” є дані відповідних рахунків обліку доходів і витрат.

Порядок відображення інформації про доходи та витрати підприємства у кожній зі статей Звіту про фінансові результати наведено в таблиці 1 додатка 3.

15

Розглянемо особливості заповнення деяких статей першого розділу Звіту про фінансові результати.

Устатті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається дохід (брутто), тобто без вирахування непрямих податків, зборів, надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших вирахувань (наданих знижок, повернення продукції, товарів, страхових відшкодувань).

Урядку 025 (без назви) органи державної статистики у своїх методичних рекомендаціях пропонують відображати суми збору до Пенсійного фонду при продажу ювелірних виробів, автомобілів, іноземної валюти, податок з реклами. Такі рекомендації призначені для одержувачів зазначених зборів і податків, що складають Звіт про фінансові результати, а не до тих, хто їх сплачує.

Заповнення 1-го розділу Ф № 2 потребує виконання арифметичних дій для заповнення деяких рядків.

Першим розрахунковим рядком є 035 “Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”. Чистий дохід від реалізації продукції визначається після вирахування сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань.

Для відображення собівартості реалізованої продукції виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві.

Виробнича собівартість продукції не включає вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва. До виробничої собівартості включаються втрати від браку з технологічних причин

умежах передбачених норм (технічно неминучий брак). Втрати від браку з інших причин (перевищення норм, постачальники, робітники) включаються до інших операційних витрат. Надалі сума виробничої собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) порівнюється з сумою чистого доходу для визначення валового фінансового результату (прибутку, збитку), що наводиться у другому розрахунковому рядку 050 (055) Ф № 2.

Розкриття інформації щодо інших операційних доходів у Звіті має свої особливості. Зокрема, у рядку 060 “Інші операційні

16

доходи” необхідно вказувати суму чистого доходу від реалізації оборотних активів, тобто без ПДВ.

Наступним розрахунковим показником Звіту є “Фінансові результати від операційної діяльності” рядок 100 (105). Він визначається як різниця між сумою валового прибутку та доходів від іншої операційної діяльності та операційних витрат підприємства.

Також потрібно врахувати, що в рядку 130 суми інших доходів необхідно вказувати без суми ПДВ. Слід звернути увагу, що в рядку 160 “Інші витрати” відображаються суми залишкової вартості реалізованих, списаних або безоплатно переданих необоротних активів.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування також є розрахунковим показником Звіту. Він об’єднує доходи та витрати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Сума податку на прибуток у Звіті про фінансові результати (ряд. 180) є не просто результатом добутку прибутку від звичайної діяльності на ставку податку на прибуток (з 01.01.2012 р. – 21 %). Це – сума поточного податку на прибуток (з декларації з податку на прибуток), скоригованої на суму відстрочених податкових активів або зобов’язань.

Тоді фінансовий результат від звичайної діяльності розраховується як різниця між фінансовим результатом до оподаткування та податком на прибуток. Для розрахунку податку з надзвичайного прибутку (ряд. 210) необхідно визначити добуток різниці між надзвичайними доходами та витратами на ставку податку на прибуток.

З метою визначення суми чистого прибутку підприємства за звітний період необхідно врахувати фінансові результати від звичайної та надзвичайної діяльності.

У ІІ-му розділі Звіту наводяться елементи операційних витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, витрати на соціальне страхування, амортизація, витрати, які понесені у звітному періоді у виробництві, на потреби управління, збут та іншу операційну діяльність), понесені підприємством у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту (тобто, за вирахуванням витрат, що становлять собівартість виробленої та використаної на власні потреби самим підприємством

17

продукції, робіт, послуг). Собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти в цьому розділі також не відображається.

Підприємства, що не використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”, для заповнення цього розділу здійснюють додаткові вибірки даних з рахунків 9-го класу та рахунку

23“Виробництво” таблиці 2 додатка 3.

Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не

збігатися з сумою операційних витрат за елементами (розділ II форми № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції; у зв’язку з різницею щодо включення собівартості товарів, що вибули. Так, елемент “Матеріальні витрати” не включає вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва.

Сума витрат за економічними елементами визначається за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному в допоміжних та обслуговуючих виробництвах підприємства.

У розділі III Звіту про фінансові результати наводиться інформація про показники прибутковості акцій товариства, що звітується. Методологічні основи формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію і її розкриття у фінансовій звітності визначається П(С)БО 24 “Прибуток на акцію” [49]. Для заповнення даного розділу необхідно розрахувати певні показники в таблиці 3 додатка 3.

Зміни в обігу акцій, що беруться до уваги при розрахунку середньозваженого показника простих акцій (показника рядка 300), виникають під час: виплати дивідендів простими акціями; дроблення акцій; зворотного дроблення (консолідації) акцій.

Зворотне дроблення – це об’єднання акцій. До зворотного дроблення вдаються, як правило, у випадках зменшення ринкової вартості акцій до рівня нижчого від їх номінальної вартості. Зворотне дроблення – це спосіб, що дозволяє продавати акції за ціною, нижчою від номіналу без зміни цього номіналу.

Показник рядка 300 розраховується на базі даних кількісного

18

де А – кількість акцій, що перебували в обігу протягом звітного року n-ну кількість днів;

Т – кількість днів; 365 – кількість днів у звітному році. Таким чином, користувачі фінансової звітності отримують повну інформацію про рентабельність своїх інвестицій. Ця інформація надана в двох можливих варіантах: ймовірно кращий результат (рядок 320) і ймовірно гірший (рядок 330). Є в Звіті і третій варіант

(рядок 340) – реально отриманий.

При цьому слід звернути увагу, що показник рядка 340 принципово відрізняється від показників рядків 330 та 320 і не є порівнюваним з ними, оскільки в останньому варіанті до розрахунку береться не вся сума чистого прибутку, а тільки та її частина, що зарезервована на виплату дивідендів. У рядку 340 йдеться про показник дивіденду на акцію, а в рядку 330 та 320 – про прибуток на акцію.

Питання для контролю

1.Охарактеризуйте основні елементи Звіту про фінансові результати.

2.З яких розділів складається Ф № 2 “Звіт про фінансові результати” ?

3.Суми яких податків і зборів відображають у рядку 025 Звіту ?

4.Дохід від яких операцій відображається у рядку 060 Звіту про фінансові результати ?

5.Наведіть кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, за допомогою яких обліковуються фінансові результати від фінансових операцій.

6.Наведіть кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, за допомогою яких обліковуються фінансові результати від іншої звичайної діяльності.

7.Який склад інших операційних витрат (рядок 090 Звіту про фінансові результати) ?

8.Які суми можуть бути включені до складу доходів від надзвичайних подій ?

9.Які витрати підприємства вираховують з операційних витрат у другому розділі Звіту про фінансові результати ?

10.На основі яких даних заповнюють показники другого розділу Звіту про фінансові результати ?

19