ПИТАННЯ ДО ІСПИТА
(можна замість конкретного твору розповідати про творчість загалом)
Умови формування літератури « порубіжжя».
Філософські теорії та їх вплив на формування нового мистецтва.
Поняття про модернізм, його естетику.
Особливості раннього і зрілого модернізму.
Основні течії модернізму, їх характеристика і представники.
Символізм. Акмеїзм. Футуризм. Поети Срібної доби.
Естетична програма символізму, представники.
Символізм у поезії Франції. Поезія Поля Верлена як синтез символізму та імпресіонізму.
Трагедія А. Рембо і його творчість.
С. Малларме – « апостол символізму».
«Синій птах» М. Метерлінка як один із варіантів « нової драми» кінця 19- початку 20 століття. Проблема жанру, сюжет і композиція п’єси. Символіка образів.
Натуралізм як провідний художній напрям, його основні принципи. Творчість Еміля Золя. « Жерміналь» як зразок натуралізму.
Гі де Мопассан як представник соціально-психологічної течії французької реалістичної прози. Новелістика Гі де Мопассана. «Пампушка». Роман «Любий друг».
Модерністська новелістика Томаса Манна. Тема самотності талановитого письменника у новелі « Тоніо Крегер».Новела « Смерть у Венеції»: два варіанта бачення світу.
. Творчість Кнута Гамсуна в контексті розвитку європейської прози першої половини 20 ст. Романи «Пан», «Голод», «Вікторія».
Елементи імпресіонізму в творчості Марселя Пруста. «У бік Свана».
Драматургія Г.Ібсена. Еволюція драматурга. «Пер Гюнт», символіка драми. «Сімейний цикл» п’єс Г. Ібсена, їх проблематика.
Життєвий і творчий шлях Б. Шоу. «Квінтесенція ібсенізму». «Пігмаліон», переосмислення античного міфу.
Естетизм Оскара Уайльда. Проблематика і поетика його казок. Філософський роман «Портрет Доріана Грея».
Неоромантизм як напрям англійської літератури. Творчість Джозефа Конрада. Розкриття антиколоніальної теми в творі « Серце пітьми».
Художній світ творів Р. Стівенсона. Творчість Д.Кіплінга. Новаторство поезії. Анімалістика письменника.
Провідні теми і проблематика творчості Г. Велсса. «Невидимець», «Острів доктора Моро», « Війна світів».
Творчість Конана Дойла- одного із засновників детективного жанру ( повісті про Шерлока Холмса).
Творчість Теодора Драйзера - найвидатнішого представника критичного реалізму США. Проблема людини і власності. Соціальна проблематика романів. « Американська трагедія», «Сестра Керрі».
Творчість Джека Лондона. Автобіографічні риси роману «Мартін Іден». Розкриття в романі теми митця і мистецтва у суспільстві. О’Генрі. Проблема «маленької людини» в новелістиці.
Жан Ніколя́ Артю́р Рембо́ (фр. Jean Nicolas Arthur Rimbaud) — (20 жовтня 1854, Шарлевіль-Мезьєр — 10 листопада 1891, Марсель) — французький поет.
|
Зміст [сховати]
|
[Ред.]Біографія [ред.]Рання біографія
Народився у сім'ї середнього достатку в французькому містечку Шарлевіль-Мез'єр в департаменті Арденни. Дитиною він бував невгамованою, але був досить талановитим учнем. До 15 років вигравав у чисельних конкурсах, і навіть міг складати сам вірші латиною.
У 1870 році його вчитель Жорж Ізамбар став справжнім наставником для Рембо, тому вірші молодого поета почали швидко вдосконалюватися. Він міг часто втікати з дому та приєднуватися до Паризької комуни 1871 року, яку він згодом описав у своїй поемі 'L'orgie parisienne ou Paris se repeuple' (Паризька маса). За деякими версіями, його було викрадено п'яними солдатами-комунарами. До цього часу він став анархістом і дивував місцеву буржуазію своїм поношеним одягом і довгим волоссям.
На картині Рембо і Верлен
Повернувся до Парижа вкінці вересня 1871 року на запрошення видатного французького поета-символіста Поля Верлена. Вони обоє стали великими друзями, так як сподобались одне одному. Рембо часто переписувався з Верленом, і в своїх листах поміщав різні поетичні твори, серед них і його знаменитий «П'яний корабель».
Верлен і Рембо наскільки здружилися, що невдовзі покинули Париж і вирушили доЛондона, при цьому Поль Верлен залишив свою сім'ю і дітей.
автограф Рембо
В липні 1873 року Рембо був змушений, не мало значення з Верленом чи без нього, вирушати знову до Парижа. В п'яному стані Верлен надзвичайно розлютився і двічі вистрілив у Рембо. За це Верлена було арештовано.
Згодом Рембо врешті відмовився від скарги в суд, проте Верлена уже було засуджено на два роки ув'язнення.
Після цього Рембо повернувся до Шарлевіль-Мез'єр, де потім написав прозовий твір 'Une Saison en Enfer'. У 1877 році Артур Рембо разом з французьким поетом Жерменом Новуе вирушає знову до Лондона.
Файл:Rimbaud.gif
Артур Рембо в 1870 році
Життя Артура Рембо і Поля Верлена у Парижі зображується у американському фільмі 'Total Eclipse', де роль Рембо виконує Леонардо ДіКапріо.
[Ред.]Зрілість поета
У серпні 1870 року Рембо залишив Шарлевіль, дістався до Парижа, а потім вирушив до Бельгії, де намагався зайнятися журналістикою. За допомогою поліції мати повернула неповнолітнього сина додому. Так відтепер буде завжди, до самої смерті,— ніби націлений до якоїсь таємничої мети, Рембо намагається безперестанку пересуватися, щось шукає. Постійне оновлення стає пафосом його поетичного мислення.
У долі цього поета відобразилися переломні моменти сучасної історії Франції. Події Паризької Комуни допомогли бунтареві «вирвати коріння», піти з минулого, із буржуазного Шарлевіля. Перший протест поета був романтичним, романтизм надихав і його лірику. Починав Рембо з учнівської відданості тодішнім авторитетам: В. Гюго, поетам «Парнасу», Ш. Бодлеру — тобто французьким романтикам. Показовим для початку творчості Рембо є великий вірш «Коваль». Усе в ньому нагадує поезію Гюго: історичний сюжет часів Великої французької революції, епічний зміст і епічна форма, республіканська ідея і монументальний стиль. Освоюючи досвід романтизму, Рембо за короткий час ніби повторив у власному творчому шляху етапи розвитку цього літературного напряму. Це відбулося в найпершій фазі творчої біографії поета, яка тривала півтора року — від 2 січня 1870 року, дати опублікування першого вірша Рембо, до травня 1871 року — дати поразки Комуни. Кожний крок поетичного зростання поета був позначений дивним на перший погляд бажанням — позбавитися того, що ним самим уже створено.
До осені 1870 року Рембо створив понад десять віршів, у яких найвідчутніша залежність від романтичної традиції. Майже всі вони написані олександрійським віршем, який втілював усталені норми «правильного» французького віршування. При переході до наступної фази творчості тон і стиль поезії Рембо майже не змінюються. Патетика поступається місцем сарказму — від достойного захоплення минулого поет переходить до недостойного сьогодення. Образи величні й піднесені змінюються образами ницими й карикатурними. Затверджуються жорсткі, різкі, викличні інтонації.