- •Методичні вказівки
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Графічна частина проекту
- •Завдання на курсовий проект
- •Природні умови району проектування
- •Географічне положення й рельєф
- •Кліматичні умови
- •Ґрунти і їх характеристика
- •Джерело зрошення
- •Обгрунтування меліоративних заходів
- •Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха
- •Режим зрошення і техніка поливу сільськогосподарських культур
- •Вибір року заданої забезпеченості
- •Статистичний ряд спостережень за метеорологічними факторами та метеорологічними комплексами за багаторічний період спостережень (мс Губиниха)
- •Статистична обробка основних метеорологічних факторів та розрахованих на їх основі комплексів
- •Комплексний кліматичний показник (ккп) та статистична його обробка
- •Розподіл метеорологічних даних за декадами вегетаційного періоду по вибраному року-моделі 75 %-ної забезпеченості
- •Визначення норм і строків поливу
- •Орієнтовні достокові поливні норми для важких (суглинкових та глинистих) ґрунтів
- •Розрахунок поливних норм сільськогосподарських культур
- •Внутрішньосезонна зміна мікрокліматичного коефіцієнта kм в різних природних зонах
- •Обґрунтування способу і техніки поливу
- •Водопроникність ґрунту
- •Підбір техніки поливу при дощуванні
- •Максимальна висота сільськогосподарських культур при зрошені дощувальними машинами
- •Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин
- •Розрахунок коефіцієнта, що враховує втрати води на випаровування під час поливу () за даними метеостанції Губиниха
- •Розрахунок і побудова графіку поливу
- •Відомість неукомплектованого графіка поливів
- •Проектування і розрахунок зрошувальної мережі
- •Визначення конструкції зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок закритої тупикової зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (перше наближення)
- •Гідравлічний коефіцієнт тертя , розрахований за формулою м.М.Павловського
- •Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (друге наближення)
- •Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів
- •Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб
- •Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі
- •Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення
- •Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи
- •Висновок
- •Техніко-економічні показники проекту
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Пружність насиченого пару la, мб
- •Глибина активного шару ґрунту та нижня допустима границя зволоженості за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур [7]
- •Поправочний коефіцієнт для приведення температури повітря до 12-годинної тривалості дня
- •Значення коефіцієнтів біокліматичної кривої kб
- •Зрошувальні норми сільськогосподарських культур
- •При водозберігаючих режимах зрошення (за кліматичними зонами України)
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Фрегат»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини дф-120 «Дніпро»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Волжанка»
- •Коефіцієнти використання робочого часу доби βдоб дощувальних машин кругової дії
- •Коефіцієнти βзмін та βдоб для дощувальних машин «Волжанка» та «Дніпро»
- •Основні розміри (мм) стальних труб
- •Основні розміри (мм) азбестоцементних труб
- •Основні розміри розтрубних залізобетонних труб
Статистична обробка основних метеорологічних факторів та розрахованих на їх основі комплексів
№ п/п |
В спадаючому порядку |
В наростаючому порядку | ||||||||||||
рік |
Р |
рік |
а |
рік |
ГТКП |
рік |
d |
рік |
t |
рік |
ІП |
рік |
ГТКВ | |
1 |
77 |
489 |
80 |
68,8 |
78 |
0,173 |
80 |
5,6 |
78 |
14,7 |
76 |
1,38 |
80 |
0,205 |
2 |
78 |
453 |
76 |
66,6 |
77 |
0,160 |
76 |
5,9 |
87 |
14,9 |
77 |
1,38 |
76 |
0,212 |
…. |
В умовах реального року всі метеорологічні фактори та комплекси в сформованих статистичних рядах характеризуються різною величиною забезпеченості, що вказує на складний характер їх формування. Для комплексної характеристики кліматичних умов на протязі періоду вегетації запропонований комплексний кліматичний показник (ККП), який дозволяє враховувати характер формування всіх розглянутих метеофакторів та сформованих на їх основі метеорологічних комплексів, в умовах розрахункового проміжку часу
, (3.5)
де m– сума місць, які займають метеофактори і метеорологічні комплекси в приведених до порівняльного вигляду статистичних рядах для кожного із розглянутих років спостережень;L– кількість метеофакторів та метеорологічних комплексів, що оцінюються;n– кількість членів у статистичному ряді.
З отриманих значень ККП формують статистичний ряд за розглянутими роками спостережень, для якого визначають статистичні показники (табл. 3.3).
З достатньою точністю виконання розрахунків режиму зрошення доцільно розділити статистичні ряди по вірогідності перевищення (забезпеченості) із середніх значень за вегетацію по метеофакторах та метеорологічних комплексах на п’ять характерних за умовами зволоження груп: 0–20 % – дуже волога, 20–40 % – волога, 40–60 % – середня, 60–80 % – суха, 80–100 % – посушлива. Такий підхід представляється правомірним тому, що маючи статистичні ряди з обмеженими об’ємами вибірки (як правило не більше 30–50 років
Таблиця 3.3
Комплексний кліматичний показник (ккп) та статистична його обробка
№ п/п |
Рік |
ККП |
ККП в спадаючому порядку |
Зволоженість | |
рік |
ККП | ||||
1 |
1949 |
0,429 |
1978 |
0,937 |
10 |
2 |
1950 |
0,317 |
1976 |
0,927 | |
3 |
1951 |
0,276 |
1980 |
0,905 | |
4 |
1952 |
0,273 |
1977 |
0,902 | |
5 |
1953 |
0,483 |
1988 |
0,835 | |
6 |
1954 |
0,004 |
1993 |
0,816 | |
7 |
1955 |
0,606 |
1956 |
0,816 | |
8 |
1956 |
0,816 |
1964 |
0,768 | |
9 |
1957 |
0,342 |
1985 |
0,731 |
25 |
10 |
1958 |
0,724 |
1958 |
0,724 | |
11 |
1959 |
0,279 |
1973 |
0,702 | |
12 |
1960 |
0,667 |
1987 |
0,689 | |
13 |
1961 |
0,270 |
1960 |
0,667 | |
14 |
1962 |
0,156 |
1984 |
0,663 | |
15 |
1963 |
0,260 |
1974 |
0,651 | |
16 |
1964 |
0,768 |
1982 |
0,641 | |
17 |
1965 |
0,543 |
1991 |
0,619 | |
18 |
1966 |
0,251 |
1955 |
0,606 | |
19 |
1967 |
0,178 |
1992 |
0,552 |
50 |
20 |
1968 |
0,079 |
1965 |
0,543 | |
21 |
1969 |
0,505 |
1989 |
0,543 | |
22 |
1970 |
0,171 |
1990 |
0,521 | |
23 |
1971 |
0,406 |
1969 |
0,505 | |
24 |
1972 |
0,321 |
1981 |
0,492 | |
25 |
1973 |
0,702 |
1953 |
0,483 | |
26 |
1974 |
0,651 |
1949 |
0,429 | |
27 |
1975 |
0,029 |
1971 |
0,406 | |
28 |
1976 |
0,927 |
1957 |
0,342 |
75 |
29 |
1977 |
0,902 |
1972 |
0,321 | |
30 |
1978 |
0,937 |
1950 |
0,317 | |
31 |
1979 |
0,257 |
1959 |
0,279 | |
32 |
1980 |
0,905 |
1951 |
0,276 | |
33 |
1981 |
0,492 |
1983 |
0,276 | |
33 |
1982 |
0,641 |
1952 |
0,273 | |
35 |
1983 |
0,276 |
1961 |
0,270 | |
36 |
1984 |
0,663 |
1963 |
0,260 | |
37 |
1985 |
0,737 |
1979 |
0,257 | |
38 |
1986 |
0,175 |
1966 |
0,251 | |
39 |
1987 |
0,689 |
1967 |
0,178 |
90 |
40 |
1988 |
0,835 |
1986 |
0,175 | |
41 |
1989 |
0,543 |
1970 |
0,170 | |
42 |
1990 |
0,521 |
1962 |
0,156 | |
43 |
1991 |
0,619 |
1968 |
0,079 | |
44 |
1992 |
0,552 |
1975 |
0,029 | |
45 |
1993 |
0,816 |
1954 |
0,004 |
спостережень), однакові або близькі за величиною значення членів ряду характеризуються різними значеннями забезпеченості, які часто суттєво відрізняються між собою.
На підставі ККП виконують розподіл періодів вегетації багаторічного ряду спостережень, який розподіляють на характерні за зволоженістю групи з різною кількістю членів в кожній з п’яти груп. Для цього за статистичним рядом (див. табл.3.3) знаходять амплітуду варіювання ККП за формулою
А=ККПmax–ККПmin, (3.6)
де ККПmaxта ККПmin – відповідно максимальне та мінімальне значення ККП.
В даному випадку А=0,937–0,004=0,933. За величиною А знаходять крок переходу від однієї зволоженості до іншої , за виразом=А/5, тобто=0,933/5=0,1866.
Далі в статистичному ряду знаходять границі зміни ККП. Так розглядаючи ККП в статистичному ряду від 0,937 до 0,7504 будуть знаходитись дуже вологі роки, від 0,7504 до 0,538 – вологі, від 0,538 до 0,3772 – середні, від 0,3772 до 0,1906 – сухі і від 0,1906 до 0,004 – посушливі роки.
Отже, в результаті статистичного розрахунку отриманий ряд років (1957, 1972, 1950, 1959, 1951, 1983, 1952, 1961, 1963, 1979 і 1966 роки), які за своїми метеорологічними факторами та комплексами найбільше підходять до сухого року, близького до 75 %-ної забезпеченості, тобто тієї забезпеченості, яка потрібна для складання режиму зрошення при проектуванні зрошувальних систем.
Усереднені метеофактори (атмосферні опади, температура та дефіцит вологості повітря) за відповідні декади цих років і будуть характерними для року-моделі (табл.3.4).
Таблиця 3.4