3. Ґрунти і їх характеристика

Ґрунт є головним об’єктом проведення намічених меліоративних заходів. Характеристика ґрунтового покриву необхідна при обґрунтуванні прийнятого складу сільськогосподарських культур і при проектуванні поливних режимів. Тому, розглядаючи ґрунтовий покрив студент повинен охарактеризувати:

• назву і механічний склад ґрунтів;

• їх щільність, г/см³або т/м³;

• потужність гумусового шару, м;

• ступінь засолення ґрунтів, % від маси сухого ґрунту;

• найменшу вологоємкість ґрунту, % від маси сухого ґрунту;

• вологість ґрунту в період сівби;

• швидкість вбирання води в ґрунт, мм/хв;

• глибину залягання і мінералізацію ґрунтових вод.

Характеристику ґрунтового покриву наводять на основі завдання і літературних джерел.

4. Джерело зрошення

Джерелом зрошення може бути: річка, водосховище, озеро, великий канал. Якщо джерелом зрошення є річка необхідно навести:

• морфометричні характеристики (площу водозбору, довжину річища, похил русла);

• гідрологічні характеристики (середні багаторічні, максимальні і мінімальні витрати води).

Якщо джерелом зрошення є водойма (водосховище, ставок чи озеро) необхідно зазначити:

• площу водного дзеркала;

• об’єм водойми (загальний і корисний);

• річний і помісячний притік води.

Необхідно також зазначити відмітки і коливання рівнів; об’єм води, що може бути використаний для зрошення; каламутність води і наявність наносів; мінералізацію і хімічний склад солей, що містяться у воді. У висновку необхідно дати іригаційну оцінку джерела зрошення.

2. Обгрунтування меліоративних заходів

З метою обґрунтування необхідності зрошення в розглянутому районі варто зіставити два основних елементи водного балансу території: витратний (випаровуваність) і прибутковий (атмосферні опади). Суму атмосферних опадів за вегетаційний період Р визначають за їх місячними значеннями [18].

Для визначення величини випаровуваності Е за місячні періоди з достатнім ступенем точності можна застосувати формулу М.М. Іванова

, (2.1)

де t_м– середня температура повітря за місяць,С;а_м– середня за місяць відносна вологість повітря, %.

За обчисленими даними визначають індекс посушливості

, (2.2)

де Е_м– випаровуваність за вегетаційний період, мм;Р – сума опадів за той же період, мм.

Розрахунок по визначенню величини К_сзручніше проводити в табличній формі. Як приклад, у табл. 2.1 наведений розрахунок К_сза даними метеостанції Губиниха.

Таблиця 2.1

Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха

Найменування показників	Місяць
	04	05	06	07	08	09
Середня за місяць температура повітря tм, С	8,1	15,5	18,8	21,1	20,4	14,7
Середня за місяць відносна вологість повітря ам, %	68	60	61	61	60	65
Випаровуваність за місяць Ем, мм	63	118	135	149	148	98
Випаровуваність наростаючим підсумком Ем, мм	63	181	316	465	613	711
Атмосферні опади Р, мм	41	50	69	56	42	33
Опади наростаючим підсумком Р, мм	41	91	160	216	258	291
Індекс посушливості Кс	1,54	1,99	1,98	2,15	2,38	2,44

Якщо величина індексу посушливості К_сдля даного району виявився більше одиниці, то зрошення необхідне. У випадку, якщо К_сдорівнює або близький до одиниці, необхідно проаналізувати динаміку опадів протягом вегетаційного періоду і хід сумарного випаровування сільськогосподарських культур і, при необхідності, призначити додаткове зволоження ґрунту в окремі періоди вегетації.

У нашому прикладі атмосферні опади за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха складають 291 мм, а Е_м– 711 мм, К_с=711/291=2,44. Отже, у розглянутому району необхідно проводити зрошення.