Завдання на курсовий проект

(приклад)

1. Агрофірма “Степова” Новомосковського району Дніпропетровської області.

2. Найближча метеостанція – Губиниха.

3. Сівозміна – польова

   № поля	Сільськогосподарська культура
   1	Ячмінь ярий з підсівом люцерни
   2	Люцерна 2–го року
   3	Люцерна 3–го року
   4	Пшениця озима
   5	Буряк цукровий
   6	Кукурудза на зерно

4. Площа поля – 80 га.

5. Ґрунт – чорнозем звичайний середньопотужний малогумусний важкосуглинковий.

6. Глибина залягання підгрунтових вод – 10 м.

7. Дощувальна техніка – ДМУ “Фрегат”.

8. Джерело зрошення – р. Оріль

ВСТУП

У вступі треба викласти загальні завдання, що стоять перед зрошувальними меліораціями і, зокрема, перед зрошувальними системами. Тут також необхідно зазначити, що таке режим зрошення, спосіб і техніка поливу, зрошувальна мережа. Визначити мету й завдання, які необхідно вирішити в даному курсовому проекті.

1. Природні умови району проектування

Цей розділ носить оглядовий характер і складається на підставі літературних джерел, що освітлюють фізико-географічні умови, рельєф, клімат, ґрунти й рослинність.

Як літературні джерела, в яких коротко викладені основні відомості про фізико-географічні умови, можна рекомендувати довідники по клімату, ґрунтах та ін. [1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22]. У цьому розділі студент повинен коротко викласти ті фізико-географічні умови, що мають вирішальний вплив на закономірності формування ґрунтової вологи і меліоративні заходи. Опис повинен представляти собою аналіз природних умов із наведенням кількісних характеристик і показників у вигляді таблиць. По тексту, у тематичних заголовках таблиць і в підрисуночних підписах варто робити посилання на літературні джерела, із яких вони були запозичені.

Оптимальний об’єм цього розділу – 8–10 сторінок.

1. Географічне положення й рельєф

Необхідно зазначити місце розташування розглянутого об’єкта (у якій частині області, як розташований по відношенню до основних річок України). Зазначити, до яких зон, підзон і провінцій відноситься він по фізико-географічному, агрогрунтовому, агрокліматичному і природно-сільськогосподарському районуванню.

Дати характеристику типу рельєфу прилеглою території (рівнина, низина, височина) за морфологічними признаками – рівний, хвилястий, гористий і т. ін. Зазначити абсолютні відмітки місцевості.

Необхідно визначити середній та максимальний похил місцевості на масиві.

Середній похил поверхні можна визначити за формулою

, (1.1)

де Н – переріз горизонталей, м;l₀, l₁, …, l_n – довжина всіх горизонталей на масиві, м;F– площа масиву, м².

Максимальний похил визначають в окремих місцях масиву, де відстань між горизонталями найменша

, (1.2)

де l_min – мінімальна відстань між горизонталями, м.

2. Кліматичні умови

Необхідно навести стислу характеристику географічних умов, що визначають формування клімату даної території.

Потрібно навести дані про температуру повітря (за місяці та рік): середню багаторічну; середню максимальну; середню мінімальну; абсолютну максимальну; абсолютну мінімальну.

Необхідно також зазначити дати переходу середніх добових температур повітря вище і нижче меж 0, +5, +10, +15 С і кількість днів з температурою, що перевищує ці межі; тривалість безморозного періоду (середню, найменшу і найбільшу). Ця інформація може служити характеристикою умов вирощування сільськогосподарських культур.

При проектуванні зрошувальної мережі необхідно знати глибину промерзання ґрунту.

Необхідно навести інформацію про атмосферні опади: середньомісячні, середньорічні, середні за зимовий (не вегетаційний) та літній (вегетаційний) періоди, найбільшу і найменшу місячну і річну кількість опадів.

Важливою інформацією про зволоження території у весняний період є товщина снігового покриву, дати появи і сходу снігового покриву.

Вологість повітря характеризує режим зволоження, що має важливе значення для росту сільськогосподарських культур. Вологість повітря можна охарактеризувати величиною пружності водяного пару (абсолютна вологість), відносною вологістю і дефіцитом вологості повітря. Тому в цьому розділі необхідно навести інформацію про всі перелічені характеристики в помісячному і річному розрізі.

При вирощуванні сільськогосподарських культур важливе місце займає інформація про переважаючий напрямок і швидкість вітру; наявність суховіїв, їх інтенсивність і тривалість. Необхідно навести також інформацію про середню місячну та річну швидкість вітру (м/с), а також ймовірність швидкості вітру по градаціях (% від загальної кількості випадків).