Гідравлічний коефіцієнт тертя , розрахований за формулою м.М.Павловського

Діаметр труби, мм	Коефіцієнт шорсткості труб, n
	0,011	0,012	0,013	0,014	0,015
200	0,021	0,026	0,033	0,039	0,050
250	0,020	0,025	0,031	0,037	0,047
300	0,019	0,024	0,029	0,035	0,044
400	0,017	0,022	0,026	0,033	0,039
500	0,016	0,020	0,025	0,030	0,036
600	0,016	0,019	0,024	0,028	0,034
700	0,015	0,019	0,023	0,027	0,032
800	0,015	0,018	0,022	0,026	0,031
900	0,014	0,017	0,021	0,025	0,029
1000	0,013	0,017	0,020	0,023	0,028
1200	0,013	0,016	0,019	0,022	0,026
1500	0,012	0,015	0,018	0,021	0,025
2000	0,011	0,014	0,016	0,019	0,022

Таблиця 4.3

Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів

Характеристика труб	Коефіцієнт шорсткості, n
Керамічні	0,012-0,015
Азбестоцементні	0,011-0,012
Пластмасові	0,010-0,012
Дерев’яні та дощані	0,013-0,015
Залізобетонні та бетонні напірні
без штукатурки	0,012-0,016
зі штукатуркою	0,010-0,014
Металеві напірні	0,012-0,015

Втрати напору на подолання місцевих опорів приймають як для гідравліч­но довгих трубопроводів, тобто .

Загальні втрати напору в трубопроводі (ділянці) визначають як суму втрат по довжині та місцевих, тобто

. (4.4)

Розрахунок ведуть в два наближення. Перше наближення (табл. 4.1, рис. 4.1) починають з кінцевих ділянок (гідрантів зрошувальної мережі).

Відмітки п’єзометричної лінії на останньому гідранті польового трубопроводу визначають за формулою

_плк=_пз+h₀+h_маш.+h_гідр, (4.5)

Рис. 4.1. Схема до гідравлічного розрахунку зрошувальних трубопроводів (перше наближення)

де _плк– відмітка п’єзометричної лінії останнього (кінцевого) гідранта, м;_пз– відмітка поверхні землі біля гідранта, м;h₀ – необхідний вільний напір на гідра­н­ті, м, рівний робочому напору дощувальної машини (додаток 6);h_маш– втрати напору в машині за рахунок нерівностей на полі, м;h_гідр.– втрати напору на гідранті, м.

Відмітка п’єзометричної лінії в голові (початку) трубопроводу буде рівною відмітці п’єзометричної лінії кінця ділянки плюс загальні втрати напору в цьо­му трубопроводі (ділянці)

 _плп=_плк+h_w. (4.6)

Якщо від якого-небудь вузла розподільного трубопроводу відходить два або більше трубопроводів меншого порядку то відмітку п’єзометричної лінії для цього вузла приймають як найбільшу в головах цих трубопроводів.

В другому наближенні (табл. 4.4, рис. 4.2) розрахунок ведуть послідовно від початку мережі (насосної станції) до кінцевих гідрантів. Отже, перше наближення необхідне для визначення потрібної відмітки п’єзометричного рівня на початку всієї мережі, а друге наближення служить для безпосереднього підбору діаметрів трубопроводів і визначення напору на кожній ділянці і на кожному вузлі зрошувальної мережі.

Рис.4.2. Схема до гідравлічного розрахунку зрошувальних трубопроводів (друге наближення)

Таблиця 4.4